Л. Тупчієнко - Політологія - страница 183

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Скінер Беррес Фредерік (1904 р. нар.) американський психолог і соціолог. У праці "По той бік свободи і гідності" обґрунтував засади біхевіористської соціології. Методи вивчення поведінки тварин соціолог переніс на соціальну сферу, висунув ідею "оперантної по­ведінки", тобто такої поведінки, яку можна запрограмувати шляхом багаторазового повторення певних дій (операцій).

Сміт Ентоні (XX ст.) англійський соціолог, історик. У працях "Теорія націоналізму", "Етнічне походження нації", "Національна ідентичність" ^ розвивав етноцистську концепцію нації, сутність якої полягає в тому, що ^

у.У~ етнокультурні фактори (мова, релігія, історична пам'ять) є домінуючими т7"

в житті нації. Він розкрив історичні способи формування нації, дав ха­рактеристику типів націоналізму.

Спенсер Герберт (1820-1903) англійський соціолог. У п'ятнадця-титомній праці "Описова соціологія" розробив засади нової ор-ганістичної течії в соціології. Г. Спенсер стояв на позиціях ево­люціонізму й органіцизму, тобто відстоював ідею поступового розвит­ку суспільства, без революційних катаклізмів (революції він вважав соціальними патологіями), і його подібності до функцій живого ор­ганізму. Еволюція, за Г. Спенсером, охоплювала такі стадії: гомогенну, диференціації і спеціалізації, інтеграції. Йому належить вчення про суспільні інститути, серед яких: інститути роду, розподілу (економіки і соціальної сфери) та контролю (держава і церква). Відповідно до ево­люційного розвитку суспільства соціолог виділив два його типи: військове (влада деспотична) та індустріальне (держава стає доб­ровільною політичною асоціацією для взаємного захисту інтересів індивідів).

Старосольський Володимир (1878-1942) громадсько-політичний діяч, правник і соціолог, автор праць "Теорія нації", "Держава і політичне право". Досліджував співвідношення понять "нація" "дер-

БІОГРАФІЧНИЙ ДОВІДНИК 295жава", "нація" "раса", "нація" "культура". Націю розумів як спільноту, що ґрунтується на ірраціональній, стихійній волі. Зароджен­ня нації В. Старосольський пов'язував із демократичним рухом за ут­вердження народного суверенітету в часи Великої французької рево­люції. На його думку, нація зароджується на грунті волі до політично­го самовизначення і перестає існувати, коли втрачає таку волю.

Стогділл Р. (XX ст.) американський соціолог. У "Підручнику з лідерства" здійснив комплексний аналіз праць із проблем лідерства (опублікований з 1904 по 1960 р.), на підставі якого виділив сорок якостей лідера. До цих якостей лідерів він відносив у першу чергу ви­сокий рівень інтелекту, продуктивність ідей, вміння розв'язувати конфлікти.

Сціборський Микола (1897-1941) український політичний діяч, політолог. У праці "Націократія" обґрунтував основні ідеї нової доктри­ни націоналізму. За М. Сціборським, націократія режим панування нації у власній державі, що спирається на організовану і солідарну працю всіх суспільно корисних верств, об'єднаних відповідно до їх суспільних функцій у представницьких органах влади. Націократія за­перечувала принцип багатопартійності й ідеологічного плюралізму та передбачала принцип суспільної ієрархії на чолі з вождем нації. ^ Тард Габрієль (1843-1904) французький соціолог. У праці "Закони ^

наслідування" доводив, що наслідування в суспільстві має таке саме зна­чення, як спадковість у біології. У традиційному суспільстві наслідування існує у формі звичаїв, у сучасному моди. Прогрес у всіх сферах суспільного життя відбувається, на думку вченого, через винаходи і відкриття. Винаходи, за Г.Тардом, проходять стадії повторення, опозиції й адаптації. Він розрізняв такі поняття, як "натовп" спільнота, що не здатна мислити, піддається емоціям, і "публіка" спільнота, яка більш раціонально осмислює події.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія