Л. Тупчієнко - Політологія - страница 19

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Макіавеллі наполягав на тому, що першорядною для суспільства є роль законодавця. Перспективна держава засновується однією лю­диною, а закони і тип правління, створені засновником, формують національний характер народу. По суті можливості державного діяча безмежні, але за умови, що він знається на правилах державотвор­чого мистецтва. Бачити в особі абсолютного правителя вершителя долі нації змусили тогочасні обставини, а також логіка політичної

Тема 2    ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ І СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ ПОЛІТИКИ 31філософії Макіавеллі. Адже він був переконаний, що люди з приро­ди своєї егоїстичні, а держава й військова потуга, на яку спирається закон, - єдина сила, що об'єднує їх у суспільстві. З цієї точки зору, "мораль подвійного зразка", яка ввійшла в історію під назвою "макіавеллізму", означала відверте санкціонування жорстокості, віроломства, убивств - будь-який засіб є добрим для досягнення мети при умові, що його вжито з розумом і без розголосу.

На завершення слід сказати, що Макіавеллі був сином свого ча­су і своєї країни. Говорячи інколи навіть цинічно, він був щирим у своєму бажанні об'єднати Італію, вберегти її від внутрішніх руйнівників і чужоземних загарбників. А тому твердив, що обов'язок перед власною країною переважає всі інші обов'язки і будь-які докори сумління. Саме Макіавеллі ввів у політику і взагалі в суспільну лексику поняття "держава" і наповнив його тим змістом, який воно має в сучасному політичному вжитку. Держава як суверенний політичний організм, організована сила, єдиновлад­на на своїй території і в політичних стосунках з іншими держава­ми, цілеспрямована на збільшення своєї влади, стала в сучасному суспільстві не лише політичним інститутом, але й найбільш впливо­вим з них. Роль, яку держава відіграє в сучасному житті, є свідчен­ням того, наскільки глибоко свого часу Макіавеллі збагнув загаль­ну спрямованість суспільного розвитку.

2. Політичні концепції Нового та Новітнього часу

Томас Гоббс (1588-1679 рр., Англія) був одним з перших, хто ви­сунув і обґрунтував теорію природного права і суспільного догово­ру. Його життя і діяльність припали на роки англійської революції, боротьби короля з парламентом, але проходили поза межами батьківщини у Франції. За філософськими поглядами він був при­хильником механістичного матеріалізму і природничонаукового ме­тоду пізнання. А через це і державу Гоббс уявляв як великий ме­ханізм, що утворився в результаті руху і зіткнення людських праг­нень і пристрастей. Першоелементом держави є окремо ізольована людина у своєму природному стані. У знаменитій праці "Левіафан" автор стверджує, що не прагнення людей до спілкування і співжит-

32 тя, а страх породжує суспільство. Як егоїстична за натурою істота, людина прагне слави, задоволення і панування. У цьому всі люди рівні і через це мають однакові (природні) права і сили (можли­вості). Звідси - "Homo homini Iupus est" (людина людині вовк), і щоб вийти з цього стану війни "всіх проти всіх", людина має прагнути, добиватися з допомогою розуму. Тому перший природний закон вимагає добиватися миру, покінчити з загальною ворожнечею. Шлях до цього - укладення суспільного договору, на основі якого можна буде створити нову форму взаємного спілкування людей -державу. Однак цей договір може зіграти таку роль тільки тоді, ко­ли буде неухильно виконуватись. Через це другий природний за­кон вимагає неодмінного виконання домовленостей. Усі грома­дянські доброчинні якості мають природне походження. Ще одна умова подолання стану взаємної ворожнечі - відмова всіх людей від своїх природних прав на користь однієї особи чи одного зібран­ня за неухильного підкорення створеній ними самими державній владі. Остання нічим і ніким не обмежена. Гоббс був однозначним у своїх висновках: або необмежена, абсолютна державна влада, або той стан анархії і війни, що існував до появи держави.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія