Л. Тупчієнко - Політологія - страница 21

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Сполучені Штати Америки виникли у боротьбі колоній з бри­танською короною, і політична думка в цій країні повною мірою

34 Л.С.ТУПЧІЄНКО Політологіяввібрала в себе визвольний, буржуазно-демократичний характер війни. Найкращим свідченням цього є "Декларація незалежності", автором проекту якої був третій президент США Томас Джеффер-сон. Уже перші рядки згаданого документу свідчать про це: "Всі люди створені рівними, і всі обдаровані творцем (природними і невідчужуваними) очевидними правами, до числа яких належать життя, свобода і прагнення до щастя... Для забезпечення цих прав вводяться серед людей уряди, що переймають свою справедливу владу за згодою керованих. Якщо бажана форма уряду стає згуб­ною для цієї мети, то народ має право змінити або знищити її і за­снувати новий уряд, заснований на таких принципах і з такою ор­ганізацією влади, які, на думку цього народу, найбільшою мірою можуть сприяти його безпеці і щастю". Згодом на далекому конти­ненті буде ухвалено Конституцію (1787 р.) та доповнення до неї ("Біль про права", 1789 р.), які просунули вперед цю молоду дер­жаву шляхом політичного процесу. Тоді як у Європі, звідки йшли основні політичні ідеї, продовжувалися теоретичні дискусії, у США було введено і закріплено розподіл влад, здійснені на практиці пра­во і права. Політичні інститути і демократичні традиції, що сформу­валися на цій основі, дали змогу американському суспільству уникнути таких явищ, як тоталітаризм, культ особи, диктатура, збе­регти і захистити свободу як найважливішу політичну цінність.

Окрему важливу сторінку в історії світової політичної думки зай­має політологічна спадщина великого німецького філософа Імма-нуіла Канта (1724-1804 рр.), зокрема викладена в його працях "Ідеї загальної історії з космополітичної точки зору", "До вічного миру" та "Метафізичні начала вчення про право". Людина ось основний пріоритет його політичної концепції. Вона може бути за­собом тільки для досягнення відносної мети, а сама по собі є аб­солютною метою, втілення гідності, свободи, волі в собі і для себе, незалежно від походження, чеснот та правил, незмінних для всіх часів і народів. А тому вона людина космополіт громадянин світу. Мета людства розвиток і здійснення свободи, створення громадянського суспільства. Мета останнього щастя громадян, втілення принципу самоцінності кожної особистості. Мета держави торжество ідеї права. Вона має бути правовою, де влада нале­жить суверенному народу, але позбавлені прав жінки, слуги, най­мані робітники, матроси, т. зв. "пасивні" громадяни. Кант першим

Тема 2    ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ І СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ ПОЛІТИКИ 35вирізнив з політики міжнародну політику і розробив її основні принципи: територіальної цілісності держав, дотримання договорів, невтручання у внутрішні справи інших держав, нейтралітету, право заснування міжнародних коаліцій і гарантій дотримання права у міжнародних відносинах.

З доленосного запитання "Як Німеччині стати справжньою дер­жавою?" розпочав свої дослідження Георг Вільгельм Фрідріх Ге­гель (1770-1831 рр.) Підставою для такого запитання була крайня феодальна роздробленість німецької імперії: вільні міста, незалежні князі, маєтки, гільдії та релігійні секти йдуть кожне своїм шляхом і всі хизуються своїми законними правами в рамках застарілого фе­одального закону, привілеї купуються і продаються немов приват­на власність. Тому й держави в Німеччині немає. А держава, пи­сав філософ, фактична влада, це вияв національної єдності й національного прагнення до самоврядування, але в основному це є повноваження втілювати національну волю в життя у себе вдо­ма й за рубежем. Національно-конституційна монархія умова для існування держави. Не так в стані миру ("гангрена не лікується лавандовою водою"), як у стані війни держава виявляє своє за­взяття і підноситься до вершини могутності. Вона тотожна владі, су­то духовне втілення волі і долі нації, реальне царство свободи. Як така держава є щось вище і відмінне від економічних зв'язків гро­мадянського суспільства і правил моралі. Найвища її цінність сприяти реалізації духовних потенційних можливостей нації, бути джерелом гідності і вартості, а не опікування приватними клопота­ми своїх громадян ("Конституція Німеччини", "Філософія права"). Такої держави у Німеччині не було, але вона "мусить бути" це категорична моральна вимога, "яка може завербувати людину і надати її буденному життю гідності і відданості". З повторами і логічними розривами, що вкрай заплутувало основну ідею, автор доводив, що вона полягала в наступному: економічні, політичні, юридичні і моральні інституції є в дійсності соціально взаємозалеж­ними і все ж морально держава вища за громадянське суспільство. З юних літ він прийняв віру в те, що історія народу є пам'яттю про зростання його національної ментальності, і був пе­реконаний, що не сентимент робить нації, а народна воля до вла­ди, виливаючись в інституції та національну культуру. Через те він заперечував будь-яку роль особи в історії і важливість прав і сво-

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія