Л. Тупчієнко - Політологія - страница 24

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Тема 2    ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ І СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ ПОЛІТИКИ 39

Головна проблема політики, вважав учений узгодження двох протилежних засад людини і суспільства, оскільки духовна приро­да особи полягає в свободі, а суспільна засада виражається в законі, який обмежує свободу. Де немає свободи, там немає суб'єктивного права. Влада покликана охороняти закон і стримувати свободу, інак­ше в суспільстві запанує деспотизм тиранії чи тиранія демократії. Відношення свободи і закону може бути двояким: добровільним чи примусовим. Перше визначається мораллю ("внутрішньою" свобо­дою), а друге правом. Держава ж це вища форма співжиття, со­юз, що панує над усіма іншими союзами (сім'єю, громадянським суспільством, церквою), бо всі елементи людської спільноти поєдну­ються в державі як у союзі. Чичерін був противником соціалізму і першим критиком марксизму в Росії, гадаючи, що заперечення при­ватної власності назавжди залишиться мрією утопістів, які не визна­ють природно-нормальний розвиток суспільства. Головним завдан­ням, метою і умовою правової ("правильної") держави він вважав захист громадянських і політичних свобод: саме держава як носій "вищого порядку" і верховної влади, як "юридичний союз" має цю перевагу. Держава зобов'язана також здійснювати "загальне благо", т. б. допомогу знедоленим і злиденним.

Рубіж ХІХ-ХХ ст. у Росії характеризувався повсюдним поширен­ням марксизму як соціал-демократичного, реформаторського спрямування, так і комуністичного, революційно-насильницького. Зрештою зі створенням більшовицької партії панівним стає ос­танній, очолюваний В.Леніним (1870-1924 рр.). Ленінізм як політич­на теорія і політична практика цілком спирався на висновок К.Маркса: на кожному історичному етапі розвитку суспільства з'яв­ляється свій передовий клас, специфічні інтереси якого на даному етапі в цілому співпадають з загальними інтересами, а його класо­ва воля втілює в собі історичну логіку всесвітньо-історичного роз­витку. Але Ленін пішов далі свого вчителя, заявивши, що передо­вий клас має історичне право на монопольний волевияв, на дик­татуру. Причому диктатура віджилих класів ненависна, а диктату­ра передового класу гегемона бажана і необхідна, оскільки вона тим самим усуває перешкоди на шляху прогресу, прискорює рух до комунізму (царства свободи, рівності і щастя). Це теоретич­не алібі пролетарській диктатурі (вона є влада, "яка спирається не на закон, а прямо і безпосередньо на насильство") відкрило шлях

40 Л.С.ТУПЧІЄНКО Політологіядо встановлення в СРСР одного з найжорстокіших і найкривавіших режимів сталінщини і, ясна річ, повністю припинило на деся­тиліття розвиток політичної думки на теренах СРСР.

3. Становлення політології як науки і як навчальної дисципліни

А тим часом у світі в Європі, а з ХХ ст. і в США розвиток політичної думки ознаменувався формуванням політології як відносно самостійної галузі суспільствознавства. Однією з важли­вих передумов цього стало виокремлення політики у самостійну сферу суспільного життя, набуття нею соціальних функцій як свідо­мої діяльності суспільних сил, спрямованої на узгодження інтересів різних класів і груп, на досягнення, утримання і використання дер­жавної влади, як суспільних відносин, зв'язаних з управлінням державою і суспільством в цілому.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія