Л. Тупчієнко - Політологія - страница 25

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Така важлива роль політики породжувала потребу у її глибоко­му пізнанні для політичного життя.

Ще однією важливою передумовою формування політичної на­уки став розвиток самого політичного знання, накопичення в різних країнах такого наукового багажу, який уже давав змогу досліджувати і масові політичні явища та процеси, і конкретні типи політичних процесів, що відбувалися в цих країнах.

Становлення політичної науки було тісно пов'язано з розвитком філософії, історії і особливо соціології, яка націлювала на розмежу­вання в дослідженні фактів і цінностей, наукової істини та ідео­логічних визначень. Не випадково, видатні соціологи другої поло­вини ХІХ початку ХХ ст. одночасно виступали і основоположни­ками сучасної науки політики (М. Вебер, В. Парето, Р. Міхельс, Г. Моска, Ч. Мерріам та ін.).

Практично в цей же період відбувається становлення політології і як самостійної навчальної дисципліни, виникають навчальні і на­укові центри: Лондонська школа економіки і політичних наук, ка­федра політології в Колумбійському університеті (м. Нью-Йорк) та наукові центри в інших ВНЗ США та Європи.

Новий імпульс для свого розвитку політологія одержала після другої світової війни. По-перше, небачено розширилася політична

Тема 2    ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ І СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ ПОЛІТИКИ 41практика: в орбіту світового політичного процесу включилися де­сятки нових держав з усіх п'яти континентів, що дало новий бага­тий матеріал для теоретичної і прикладної політології. По-друге, важливі відкриття в природничих і суспільних науках (фізика, біологія, антропологія, психологія, культура) збагатили політологію новими технічними можливостями, прийомами й поняттями (політичний аналіз, порівняльна політологія і т.п.).

Міжнародна інституціалізація політології як науки відбулася в 1948­1949 рр., коли з ініціативи ЮНЕСКО було визначено зміст і основні про­блеми політичної науки (політична теорія, у т.ч. історія політичних ідей; політичні інститути, політичні партії, групи, громадська думка і міжна­родні відносини) та засновано Міжнародну асоціацію політичних наук. Політологія як навчальна дисципліна була введена у програми провідних університетів США та Західної Європи.

Що стосується основних напрямів розвитку сучасної політичної науки, то вони є предметом вивчення на спеціальних кафедрах у гуманітарних вузах. Тому тут варто дати їм лише загальну харак­теристику.

Багато десятиліть основною лінією і рушійною силою розвитку політичної науки було ідеологічне протистояння між марксизмом і західною політологічною думкою. І хоч з крахом комунізму і розпадом соціалістичної системи один з полюсів цього протистояння перестав існувати, багаторічна традиція і сила інерції дають відзнаки і досі.

Свого часу модним і дуже поширеним у зарубіжній політології, особливо американській, був біхевіористичний напрям, сутність якого полягала у вивченні поведінки заінтересованих груп у політичному процесі (Ч. Марріам і Г. Лассуел). Він і досі викликає інтерес дослідників тим, що, заперечуючи відсторонені міркування про політику і владу, орієнтується на одержання конкретного знан­ня про політичну поведінку людей, а це знання за визначенням нейтральне, оскільки політичний бік поведінки людини, на думку прибічників цього напряму, є природною властивістю людей, неза­лежною від соціально-класових інтересів.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія