Л. Тупчієнко - Політологія - страница 30

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Очоливши визвольну війну, зорієнтовану спочатку на здобуття територіально-політичної автономії у складі Речі Посполитої, він підняв її на рівень національної революції, що мала на меті політичну і релігійну самовизначеність України у межах давньо­руської держави на чолі з гетьманом. Політична практика Б. Хмельницького у внутрішньому житті (розбудова держави) і міжнародних зносинах (укладання договорів з сусідніми держава­ми) засвідчила значне відставання політичної теорії від рівня політичної свідомості народу. По суті першою спробою узагальни­ти досвід національного державотворення стала Конституція Пили­па Орлика або "Пакти і конституція прав і вільностей Війська За­порозького" 1710 р. У цьому документі першому такого роду правовому акті в усій Європі було визначено суспільно-політич­ний устрій козаччини на основі державницьких традицій пращурів українства, політичного досвіду Запорізької Січі та держави Б. Хмельницького, досягнень західноєвропейської політико-право-вої науки, порядок утворення та компетенції органів державного управління, права й обов'язки гетьмана та старшини.

На жаль, згаданий документ залишився лише бібліографічною цінністю. Написаний зазвичай латиною, він так і не став відомим в Україні. Лише за нових історичних обставин 1992 р. його блиску­чий переклад українською мовою здійснив професор Станіслав Семчинський, що зробило доступною Бендерську Конституцію (оскільки ухвалена була в м. Бендери) для широкого загалу чи­тачів.

Політична історія України доби Руїни і знищення Гетьманщини за царювання Катерини ІІ ознаменувалася остаточним знесиленням українського національного духу, самознищенням політичної еліти, занепадом усіх форм суспільного життя. Темна ніч кріпацтва охо­пила всю Наддніпрянщину, яка входила до складу Російської імперії.

Тема 3    РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ 49

2. Українська політична думка середини ХІХ - початку XX ст.

Першим і найяскравішим документом національного пробуджен­ня в Україні стала "Історія русів" невідомого автора (орієнтовний час написання кінець ХУІІІ початок ХІХ ст.). Ні до, ні після ук­раїнська політична думка не мала твору з таким виразним виявом державницького українського патріотизму, як ця праця, яку в літе­ратурі називають декларацією прав української нації. О. Миронен-ко називав її "гімном природних, божественних, історичних, мо­ральних прав кожного народу на державну незалежність, права на боротьбу з гнобленнями". І в цьому є великий резон. Співзвучно до західноєвропейських політичних ідей (Дж. Локк, Ш.-Л. Мон-теск'є) вона обстоює політичні й економічні права особистості, її абсолютну цінність, свободу привілейованих верств, рівність серед рівних, суспільно-договірний характер держави, верховенство за­кону. Автор з болем говорить про те, що український народ, який мав власну державу (Київська Русь), під тиском обставин втратив державну самобутність, об'єднавшись як рівний з рівним з Поль­щею та Литвою. А оскільки польські королі та магнати почали об­межувати права та вольності українців, переслідувати православну віру, козаки підняли повстання. Насильницьке правління в Україні ніколи не було довгочасним народ над усе цінував свою свобо­ду. Сповнений поваги до рядового козацтва, простолюдинів і кріпаків, автор "Історії русів" гостро засуджує багатство, набуте за рахунок власного народу, зрадництво української шляхти.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія