Л. Тупчієнко - Політологія - страница 41
У науці про політику найбільш поширеними є такі трактування політики: "...політика у найвищому сенсі є життя, а життя є політика".
(О. Шпенглер), "фокусом всієї політики є ставлення класів до державної влади" (К. Маркс), "політика є участь у справах держави, напрям держави, визначення форм, завдань, змісту діяльності держави" (В.Ленін), "політика", судячи з усього означає прагнення до участі у владі чи до здійснення впливу на розподіл влади, чи то між державами, чи то всередині держави між групами людей, які вона в собі містить" (М. Вебер). Сучасні зарубіжні політологи Х.-Д. Лассуелл і А. Каплан вважають, що "політика пов'язана з формуванням влади і об'єктом влади".
Тема 4 ПОЛІТИКА ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ 67
І все ж при всій багатозначності поняття "політика" воно відображає, вбирає в себе особливу сферу життєдіяльності, пов'язану з владними відносинами, державою, політичними партіями, громадсько-політичними організаціями та рухами, окремими громадянами і спрямовану на підтримку життєдіяльності тієї чи іншої спільності людей, реалізацію їхньої спільної волі, інтересів і потреб. Науковий аналіз політики у найширшому розумінні її змісту передбачає щонайменше розгляд її у трьох вимірах: інституційному, т. б. визначену конституцією, правом і традиціями сукупність інститутів, в рамках яких здійснюється влада та управлінська діяльність, оформлюються і функціонують владні відносини; нормативному, як сукупності цінностей і норм, цілей і завдань політичної діяльності, обумовлених інтересами соціальних груп; процесуальному, т. б. системи дій щодо захисту і реалізації загальних цілей та інтересів через конфлікт та консенсус, здійснення влади і управління державою.
Політика — це соціальна реальність, вона є, вона необхідна, оскільки її утворюють такі життєві структури і види діяльності, без яких жодне суспільство, жодна соціальна система не можуть існувати. Адже у сфері політики формулюються спільні інтереси і цілі суспільства, виробляються правила, згідно з якими розподіляються між людьми ролі і функції, організовується управління суспільними справами. Політичні інститути влади (держава) захищають суспільство від розпаду, створюють і підтримують систему символів, які регулюють соціальні відносини. Ця функція притаманна тією чи іншою мірою будь-якій державі і її політиці, але повнота її здійснення вирішальним чином залежить від рівня демократичності державних структур.
Так, у тоталітарних системах держава, щоб згуртувати всі суспільні групи, основні зусилля спрямовує на придушення іномис-лення, насильницькі, заборонні засоби і методи щодо опозиційних груп. Звідси зрозуміло, що така держава не може забезпечити міцного соціального миру, тим більше тривалого (за винятком періоду війн, природних катаклізмів, коли їй це вдається).
У демократичному ж суспільстві досягнення громадянської злагоди забезпечується різними формами, прийомами: заключенням угод, утворенням союзів, підписанням договорів, декларацій тощо. Саме політичними (ненасильницькими) методами та засобами така держава здійснює загальну функцію управління людьми, відносина-
68 ми між соціальними групами, а в разі необхідності виступає силою, котра "умиротворює" міжкласові та політичні сутички, не допускає безплідної трати сил у боротьбі, розгулу анархістської стихії.