Л. Тупчієнко - Політологія - страница 41

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

У науці про політику найбільш поширеними є такі трактування політики: "...політика у найвищому сенсі є життя, а життя є політика".

(О. Шпенглер), "фокусом всієї політики є ставлення класів до державної влади" (К. Маркс), "політика є участь у справах держа­ви, напрям держави, визначення форм, завдань, змісту діяльності держави" (В.Ленін), "політика", судячи з усього означає прагнен­ня до участі у владі чи до здійснення впливу на розподіл влади, чи то між державами, чи то всередині держави між групами людей, які вона в собі містить" (М. Вебер). Сучасні зарубіжні політологи Х.-Д. Лассуелл і А. Каплан вважають, що "політика пов'язана з форму­ванням влади і об'єктом влади".

Тема 4     ПОЛІТИКА ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ 67

І все ж при всій багатозначності поняття "політика" воно відобра­жає, вбирає в себе особливу сферу життєдіяльності, пов'язану з владними відносинами, державою, політичними партіями, громадсь­ко-політичними організаціями та рухами, окремими громадянами і спрямовану на підтримку життєдіяльності тієї чи іншої спільності лю­дей, реалізацію їхньої спільної волі, інтересів і потреб. Науковий аналіз політики у найширшому розумінні її змісту передбачає щонай­менше розгляд її у трьох вимірах: інституційному, т. б. визначену кон­ституцією, правом і традиціями сукупність інститутів, в рамках яких здійснюється влада та управлінська діяльність, оформлюються і функціонують владні відносини; нормативному, як сукупності цінно­стей і норм, цілей і завдань політичної діяльності, обумовлених інте­ресами соціальних груп; процесуальному, т. б. системи дій щодо за­хисту і реалізації загальних цілей та інтересів через конфлікт та кон­сенсус, здійснення влади і управління державою.

Політика це соціальна реальність, вона є, вона необхідна, оскільки її утворюють такі життєві структури і види діяльності, без яких жодне суспільство, жодна соціальна система не можуть існу­вати. Адже у сфері політики формулюються спільні інтереси і цілі суспільства, виробляються правила, згідно з якими розподіляють­ся між людьми ролі і функції, організовується управління суспільни­ми справами. Політичні інститути влади (держава) захищають суспільство від розпаду, створюють і підтримують систему сим­волів, які регулюють соціальні відносини. Ця функція притаманна тією чи іншою мірою будь-якій державі і її політиці, але повнота її здійснення вирішальним чином залежить від рівня демократич­ності державних структур.

Так, у тоталітарних системах держава, щоб згуртувати всі суспільні групи, основні зусилля спрямовує на придушення іномис-лення, насильницькі, заборонні засоби і методи щодо опозиційних груп. Звідси зрозуміло, що така держава не може забезпечити міцного соціального миру, тим більше тривалого (за винятком періоду війн, природних катаклізмів, коли їй це вдається).

У демократичному ж суспільстві досягнення громадянської злаго­ди забезпечується різними формами, прийомами: заключенням угод, утворенням союзів, підписанням договорів, декларацій тощо. Саме політичними (ненасильницькими) методами та засобами така держава здійснює загальну функцію управління людьми, відносина-

68 ми між соціальними групами, а в разі необхідності виступає силою, котра "умиротворює" міжкласові та політичні сутички, не допускає безплідної трати сил у боротьбі, розгулу анархістської стихії.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія