Л. Тупчієнко - Політологія - страница 49

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Як показує досвід, успіх у соціальній роботі вирішальною мірою залежить від рівня освіти, професійної підготовки і особливо від соціальної зорієнтованості кадрів, розуміння ними необхідності рішучого повороту до інтересів і потреб суспільних груп і кожної людини, до розвитку соціальної сфери.

На жаль, якщо мати на увазі Україну, на практиці цього ще не­має; натомість економічна криза ще сильніше загострила соціальні проблеми: загрозливих масштабів набрали бідність, безробіття, що провокує високий рівень соціальної напруги в суспільстві. Ось чо­му робота соціального комплексу (система соціального захисту, охорона здоров'я, освіта, культура, сфера праці і зайнятості, служ­ба міграції, пенсійний та інші фонди, благодійницькі організації), розвиток соціальної сфери суспільства набувають вирішального значення для просування України шляхом реформ.

Складовою і окремою частиною соціальної політики є система за­ходів, які здійснюються державою щодо врахування, поєднання і ре­алізації національних інтересів, розв'язання суперечностей у сфері національних відносин, або етнонаціональна політика держави.

Нерідко дискутується питання про те, чи правомірно виокремлюва­ти політику в політичній сфері, оскільки це схоже на тавтологію. І все ж більшість учених схиляється до позитивної відповіді, вважаючи політику "політики" важливою складовою політики в широкому ро­зумінні, спрямованою на регулювання відносин між громадянами та між соціальними групами і владою або з приводу влади.

Тема 4     ПОЛІТИКА ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ 79

Предметом вивчення у політології є також взаємозв'язок політики і релігії, вплив релігії на політику, політичні процеси і політичну діяльність, а також вплив політики на релігію. Відомі три світові релігії: християнство (православ'я, католицизм, протестантизм), буддизм (поширений в Індії, Китаї та ряді країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону) і іслам (прихильники його є в арабських країнах, Північній Америці, Пакистані, Індонезії, ряді країн Далекого Сходу).

З історії відомо, що протягом століть по-різному складалися відно­сини між владою і релігією від нещадного переслідування віруючих світською владою до підкорення церквою держави. Але найбільш ефективними для суспільства і корисними для обох сторін виявили­ся їх моральний союз і повне відділення церкви від держави.

Релігія (християнство) прийшла на наші землі на зміну язичництву наприкінці X ст. з Візантії (згодом, у 1054 р. вона розколеться на пра­вослав'я і католицизм, що матиме трагічні наслідки для долі багать­ох народів, у т.ч. українського). Що було характерним для раннього християнства? Союз з державою, що позбавляло останню від бо­ротьби з церквою, давало високий авторитет світській владі. Тобто політика і релігія пов'язувалися лише мораллю, оскільки в їх основі різні засоби в центрі політики людина, психологічна засада, а в центрі уваги релігії Бог або духовна засада.

Через це і ставлення держави до церкви зумовлюється не влас­не релігією, а моральним аспектом її діяльності, без чого держава не може нормально функціонувати. Потреба держави в моралі спонукає першу поважати релігію, а оскільки релігія неможлива без церкви, то держава змушена тією ж мірою цінувати існування церк­ви. Але водночас це є одним з найскладніших і найделікатніших питань політики.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія