Л. Тупчієнко - Політологія - страница 53

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Назвемо також партійного функціонера, громадського діяча, жур­наліста, активіста політичного руху та політичного технолога, про­фесія яких теж політика.

Професіоналізація політичної діяльності, у тому числі або особливо сьогодні в Україні, важлива запорука чесної та гуманної політики, під час вироблення та реалізації якої неодмінно враховуються такі ос­новні чинники: конкретно-історичні умови розвитку даного суспільства, міжнародні умови; рівень участі чи відчуження населення щодо влади та державно-суспільних справ; спрямованість національ­ної ментальності (ідеалів, традицій, вірувань), рівень розвитку політич­ної та правової свідомості; етнонаціональні відносини та демо­графічний склад населення; відповідність політичних ідеалів і завдань історичній традиції, політичним цінностям даного суспільства, принци­пам гуманізму й соціальної справедливості; реальна міжнародна ситу­ація й ставлення до даної держави світової громадськості.

Таки чином, як соціальне явище політика виступає і специфічною сферою суспільства та управління ним, і однією з найважливіших сторін суспільного буття, без чого неможливе існування сучасного суспільства. Водночас вона є об'єктом дослідження і вивчення з бо­ку політичної теорії або політології. Чим складнішим і різно­манітнішим стає політичне життя, тим актуальнішим його запит на науку політики науку оптимального і мистецтво можливого.

Тема 4     ПОЛІТИКА ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ 85

Тема 5

ВЛАДА І ВЛАДНІ ВІДНОСИНИ

План лекції:

1. Сутність та концепції влади

2. Форми, джерела, ресурси та функції влади

3. Легальність та легітимність влади

1. Сутність та концепції влади

Центральне місце у політиці займає проблема влади. Відповідно по­няття "влада" є одним з центральних у політології, що дає ключ до ро­зуміння політичних інститутів, політичних рухів і самої політики. Що­правда, це поняття вживається у різних значеннях: філософи говорять про владу об'єктивних законів, психологи про владу людини над собою, богослови про владу Всевишнього. Але найбільш поширене вживання слова "влада" у розумінні політичної, державної влади. Та й історично поняття "влада" ("кгаІюБ" по-давньогрецьки) пов'язане з адміністративним управлінням у давньогрецьких містах-полісах, коли виникла необхідність регулювання відносин між громадянами, а також можливість реалізації загальних інтересів у даному місті-державі. Ми­стецтво управління, т. б. регулювання поведінки людей з допомогою права, насильства, авторитету, громадської думки стало позначатися словом "політика". Історичний і смисловий зв'язок між поняттями "політика" і "влада" закріпився у формулі "політична влада".

Сучасні політологічні словники визначають владу здебільшого як здатність і можливість справляти певний вплив на діяльність лю­дей з допомогою тих чи інших засобів волі, авторитету, права, насильства. Але щоб зрозуміти сутність влади, необхідно розкрити її природу, походження, джерела, функції і механізми.

Коли йдеться про політичну владу (а вся історія людства пройнята драматичною боротьбою за таку владу), то наголошується на її по-

86 яві разом з класовою нерівністю, експлуатацією і державою. Однак не лише соціальна нерівність викликала і викликає необхідність влади. Для цього існують глибинні причини. Справа в тому, що нерівність людей зумовлена їхньою індивідуальністю, тобто неповторністю кож­ного. Цим люди і цікаві один одному, і їхня нерівність виступає дже­релом соціальної і історичної динаміки.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія