Л. Тупчієнко - Політологія - страница 56

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

по-друге, тільки вона володіє монопольним правом на видання законів, на примус і т. д.;

Тема 5     ВЛАДА І ВЛАДНІ ВІДНОСИНИ 89по-третє, крім примусу вона використовує й інші засоби впливу: переконання, приманювання, обіцянки, заінтересо­ваність, пропаганду тощо.

Для розуміння суті влади необхідно також розкрити (розглянути) її структуру, т. б. з яких елементів вона складається і як вони пов'язані між собою. Ми вже знаємо, що влада це відношення як мінімум між двома складниками: пануючими і підкореними, правлячими і керованими і т. д. Звідси витікає, що вона має свій суб'єкт (своїх суб'єктів), т.б. того, хто здійснює владу, і свій об'єкт, т. б. того (тих), на кого спрямована ця влада.

Які ознаки суб'єкта влади? Щоб здійснювати владу, він повинен мати бажання (прагнення) владарювання, мати волю до влади, а також бути компетентним, знати стан і настрої підлеглих, мати ав­торитет у них. Для утвердження владних відносин він використо­вує різні засоби:

примус (наказ, розпорядження, вказівку) як владне веління

підкоритися волі суб'єкта; покарання як засіб впливу за неслухняність чи непокору; приманювання (підкуп, обіцянки);

"створення вимог", т. б. штучне створення потреб, які може здійснювати лише влада, інакше кажучи, політичний маркетинг;

шантаж (погрози в сьогоденні або обіцянки неминучих бід в разі непокори у майбутньому);

підказки (ненав'язливе впровадження у масову свідомість вигідних владі ідеологічних та психологічних установок і забобонів).

А об'єкт влади це той, на кого спрямована дія суб'єкта влади і хто що дуже важливо підкоряється останньому, покірний владі. Ця слухняність, готовність коритися може бути свідомою, добровільною, зумовленою страхом, залежить від характеру вимог до об'єкта влади, від ситуації, засобів впливу, які використовує чи якими володіє суб'єкт влади, від наявності чи відсутності у нього авторитету.

2. Форми, джерела, ресурси т функції влади

Дуже важлива характеристика влади способи і форми її здійснен­ня, про що вже частково йшлося у попередніх темах. Тут підкреслимо,

90 що реалізація влади означає взаємодію між багатьма складовими еле­ментами її структури. У найбільш загальному вигляді йдеться про де­легування влади і розподіл влад. Делегування влади йде у двох на­прямах: "вверх", коли громадяни передають частину своїх прав іншо­му суб'єкту влади для здійснення управління суспільством чи його ок­ремими сферами. З одного боку, це необхідно, оскільки таке уп­равління можуть ефективно здійснювати тільки компетентні працівни­ки та ще й у невеликій кількості. З іншого, тут є загроза узурпації вла­ди цією групою людей (виникнення культу особи, встановлення дик­татури, тоталітарного режиму). Перешкодою цьому небажаному роз­витку подій виступають демократичні форми правління, які ставлять під контроль "верховну" владу.

Щодо делегування влади "вниз", то воно зумовлене тим, що цент­ральна влада не може зробити все сама і тому передає якусь із мож­ливостей дій донизу. А щоб суб'єкт влади нижчого рівня не вийшов з-під опіки центру, то той, кому належить центральна влада, делегує вниз не владу, а повноваження щодо тих чи інших дій. Є тут і небез­пека повної відмови центральної влади від своїх повноважень. Тоді влада переходить до "вулиці", де шляхом мітингової демократії деякі сили намагаються вирішувати державні справи.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія