Л. Тупчієнко - Політологія - страница 62

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Застосування санкцій, їхня дієвість залежать від багатьох обста­вин, а особливу небезпеку становлять відсутність законодавчої ба­зи, корислива вибірковість у застосуванні закону, неефективна ро­бота правоохоронних органів.

Щоб контроль і санкції "спрацьовували", насамперед важлива неминучість покарання за порушення закону у всій вертикалі вла-

98 Л.С.ТУПЧІЄНКО Політологіяди, а також наполегливість суб'єкта влади у здійсненні рішень, йо­го здатність забезпечити підтримку своїх рішень суспільством або авторитетними групами населення і особливо засобами масової інформації, вміння нейтралізувати дії, що спрямовані проти влад­них розпоряджень, але обов'язково з найменшим негативним ефектом; наявність пакету варіантів санкцій, щоб здійснити маневр у разі зміни ситуації.

Тут варто ще раз підкреслити, що у сучасній науці політики (як і в юридичній науці) існує широка гама думок щодо взаємозв'язку вла­ди і сили від буквального ототожнення до повного заперечення зв'язку влади з силою. Е. Фромм, наприклад, писав, що "у психо­логічному плані жадоба влади корениться не силі, а у слабкості, як вияв нездатності особи вистояти наодинці і жити власною силою". С. Франк вважав, що "насилля і примус може бути у політиці лише допоміжним засобом, але не може замінити собою природного бут­тя". І все ж санкції, покарання завжди виступають атрибутом влади. Ще в "Законах Ману" вказувалось: "Покарання цар, воно чо­ловік, воно вождь і воно каратель. Якби цар не накладав не­втомно Покарання на тих, хто його заслуговує, то сильніші засмажи­ли б слабкіших, як рибу смажать на шампурі... Де йде чорне, черво­нооке Покарання, що знищує злочинців, там піддані не обурюються, якщо вождь добре стежить". І хоч ця "каїнова печать" лежить на будь-якій владі, все ж насилля, як і покарання, не є її головним, а тим більше єдиним засобом. Специфіка його в тому, що держава відібрала у всіх і кожного право застосування чи погрози застосуван­ня насильства і зосередила його в себе, надавши йому форми пи­саних законів, різного роду заборон і приписів, які точно визначені і в разі необхідності виконуються із застосуванням сили. їх невиконан­ня тягне за собою невідворотне покарання.

3. Легітимність влади

Тут ми підходили до розгляду одної з вирішальних передумов ефективності влади, а саме її легітимності (від латинського Іедії-ігтиіб згідно з законом, законний, правомірний). На зорі держав­ності під легітимністю влади розуміли її узгодженість зі звичаями, традиціями чи встановленим порядком. Згодом цей термін став

Тема 5    ВЛАДА І ВЛАДНІ ВІДНОСИНИ 99вживатися у сучасному значенні, т. б. як правомочність виборної влади. Макс Вебер першим ввів термін "легітимність влади" у на­уковий обіг, наголосивши, що будь-яка влада потребує самови-правдання, визнання і підтримки. Продовжуючи цю логіку мірку­вань, можемо уточнити наведене вище визначення влади, а саме: це законні право і можливість ухвалювати рішення, обов'язкові для виконання в ім'я торжества законів.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія