Л. Тупчієнко - Політологія - страница 7

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Найбільш істотні характеристики політики виражають поняття і ка­тегорії, що в сукупності своїй становлять систему політичної науки. Саме вони є інструментами дослідження. Одні з них дають мож­ливість виявити або визначити, що таке політологія, її об'єкт, пред­мет, методи, функції. Інші поняття відображають політичні структури і сили, які виступають метою або засобами політичної діяльності, на­приклад, "політична влада", "політичне панування", "суспільний по­рядок". Є поняття, які пов'язані з дослідженням політичних інститутів (держава, партія, адміністративний апарат, правові та виборчі систе­ми) і суб'єктів політики (особистість, група, еліта, клас, нація). Серед нових понять, якими збагатилася політологія в останній третині ми­нулого століття, "політична система", "структура політичної систе­ми", "норми", "компоненти", "артикуляція інтересів", " вимоги", "по­пит", "вхід", "вихід", "комунікація", "зворотний зв'язок".

Група понять дає змогу аналізувати політичний процес як такий, а саме: "реформи", "революція", "конфлікти", "виборча кампанія", "політична ситуація", "політична подія".

Наголошуючи на інструменталістсько-операційному значенні по­нять та категорій політології, все ж відзначимо їх важливість для науки політики і те, що вони виступають умовними, довільно виз-

Тема 1   ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ ПОЛІТОЛОГИ, II ФУНКЦІЇ ТА ЗНАЧЕННЯ 13наченими правилами дослідження, є результатом угоди між вче-ними-політологами.

2. Методологія та функції політології

Як і кожна наука, політологія має свою методологічну базу си­стему методів і принципів теоретичного пізнання і практичного ос­воєння свого об'єкта (політики), виявлення та визначення основ­них закономірностей політичної діяльності. Ці останні відображають притаманні політиці загальні, істотні і необхідні форми зв'язків. Бу­дучи пізнаними і усвідомленими, вони втілюються у певні теоре­тичні принципи та норми політичної поведінки.

У політологічній літературі прийнято виділяти кілька груп політич­них закономірностей: а) ті, що виражають взаємозв'язки, взаємодію політики з іншими сферами суспільства; б) ті, що вира­жають істотні та усталені зв'язки у взаємодії структурних елементів самої політичної сфери; в) нарешті, ті, що виражають істотні та сталі зв'язки, тенденції розвитку окремих явищ політичної сфери.

Пізнання політичних явищ і процесів стає можливим завдяки за­стосуванню певних методів. Однак слід відзначити, що сьогодні у світовій політології не існує загальної методології, заперечується єдина система понять і концепцій. Натомість сучасне політичне знання являє собою розмаїття напрямів, проблематики, теорій, підходів до його вивчення.

Проте це не стільки ознака кризи даної науки, скільки відображен­ня поступового, суперечливого процесу накопичення об'єктивних знань, формування, розвитку, перетворення підходів, понять, кон­цепцій, які до того ж зумовлені суперечностями реального політично­го буття, різноманітністю існуючих у суспільстві уявлень про принципи пізнання, світоглядних установок, їх зв'язок з практикою.

Історично у політичній думці сформувалися емпіричний (засно­ваний на досвіді) та теоретичний (абстрактний) методи пізнання, що суперечили один одному і змінювали один одного на олімпі ак­туальності та суспільного визнання. Свого часу в американській політології особливого поширення набув методологічний принцип емпіричного редукціонізму, згідно з яким науковий сенс мають ли­ше ті положення, які підтверджуються (перевіряються) практикою,

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія