Л. Тупчієнко - Політологія - страница 71

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

112 У свою чергу демократичні режими мають три форми правління парламентську, президентську та змішану, а антидемократичні дві: авторитаризм та тоталітаризм.

У ліберально-демократичних системах вирішальне значення для класифікації політичних режимів має характер поділу влад, що справляє істотний вплив на конфігурацію, співвідношення, прерога­тиви і функції владних інститутів. У кінцевому рахунку важливо, які ролі відіграють глава держави і глава уряду. Через це за базовими параметрами до демократичних режимів відносяться і консти­туційна монархія, і парламентська та президентська республіки, ре­спубліка із змішаною формою державного правління.

У кожній з них є представницькі органи влади, які формуються на основі загальних виборів, політичні права і свободи визнають­ся (законодавчо закріплюються) у такому об'ємі, що уможливлює легальну діяльність будь-яким політичним партіям та громадським організаціям, у т.ч. й опозиційним, державний апарат побудований і діє за принципом поділу влад, визначаються і здійснюються на практиці принципи конституційності і законності, в реалізації дер­жавної влади неодмінно беруть участь представницькі органи, а уряди формують партії, які здобули перемогу на виборах.

Демократичні режими діють сьогодні у багатьох країнах, і в кожній мають свої відмінні ознаки. При цьому слід мати на увазі, що базові принципи демократії найбільш розвинуті. Це надбання європейської або євроатлантичної цивілізації. Свої, відмінні тра­диції демократії мають мусульманська, буддистська та інші цивілізації. Яким з них віддати перевагу? Очевидно, що так стави­ти питання щонайменше некоректно. Адже кожна цивілізація упро­довж століть відпрацьовувала, утверджувала, зберігала форми суспільного життя, у т.ч. політичного, вони втілилися у менталь­ності, звичаях, культурі того чи іншого народу. Через це не може бути єдиної для всіх країн форми демократичного режиму. І вод­ночас, зберігаючи традицію, спираючись на досягнутий (існуючий) рівень політичної культури даного суспільства, провідні сили, на­самперед його політична еліта, можуть і повинні звертатись до світового досвіду, запозичуючи з нього все, що найбільш співстав-не з політичною стратегією та національною специфікою даного суспільства. У противному разі, т. б. коли ігноруються національні традиції політичної культури або насильно впроваджуються "чужі"

Тема 6     ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА 113форми політичного життя, суспільство платить занадто високу ціну аж до національної катастрофи. Це, зокрема, підтвердив драма­тичний перебіг подій в Афганістані після введення туди військ СРСР, а в наші дні демонструє приклад ряду центрально-афри­канських країн, Іраку. Є, щоправда, і позитивні приклади, як от Японія, яка, перебуваючи під американською окупацією, змогла відродити власну політичну систему і утвердити ліберально-демо­кратичний режим при збереженні монархічної форми правління. Теж слід сказати про більшість країн Європи, які, зазнавши суспільних руйнувань у роки ІІ-ї світової війни, змогли сформува­ти різні форми державного правління, але утвердити при цьому демократичні політичні режими.

Авторитарний політичний режим теж неодномірний і набирає в різних країнах олігархічної, монократичної або військово-дикта­торської форми. У першій з них допускається багатопартійність, але дозволяється діяльність тільки тих партій, які підтримують да­ний політичний режим. За олігархічного авторитарного режиму зберігається виборність законодавчих органів влади, але знову ж таки долучаються до них лише представники панівних, т. б. тих же олігархічних верств.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія