Л. Тупчієнко - Політологія - страница 96

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Формально монархія зберігається майже в 70 країнах світу, але це здебільшого данина політичній традиції і збереження поваги громадян до держави. Фактично у цих державах законодавчі функції належать парламентам, виконавча влада - у руках уряду, який підзвітний парламенту.

Що ж до республіки як форми правління, то у президентській глава держави і глава уряду - президент, тут існує жорсткий роз­поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову, у парламентській - виборний законодавчий орган формує уряд відповідно до пар­ламентського представництва і контролює фінанси країни.

Є ще республіки із змішаною формою правління, як ось Франція, де і президент і уряд однаково залежні від виборця і однаково відповідальні перед ним, що посилює державу і довір'я до неї. Але є країни, в яких змішана форма політичного правління лише по­слаблює кожну з гілок влади, державу в цілому і довір'я до неї.

Проте форма політичного правління сама по собі мало впливає на рівень і хід соціально-економічного розвитку країни. Так, і Не­пал (до 2008 р.) і Швеція королівства, але незрівнянні рівні жит­тя їх народів, рівно як і Куба і Франція - республіки, але і обсяг і гарантії прав і свобод людини у них просто не співставні.

Для з'ясування сутності, характеру тієї чи іншої держави не­обхідно також з'ясувати форму державного устрою або тери­торіально-політичну організацію держави, т. б. політико-правовий статус її складових частин і принципи взаємовідносин централь­них і місцевих органів влади. У теорії визначають три форми дер­жавного устрою унітарну, федеративну та конфедерацію.

Унітарна (а в наш час більшість держав саме такі) держава це єдина, цілісна держава, з єдиною конституцією, єдиною системою найвищих органів влади і управління, єдиною правовою і судовою системами, де адміністративно-територіальні одиниці (області, штати, округи) не мають ніякої політичної самостійності. Виняток

152 Л.С.ТУПЧІЄНКО Політологіястановить Автономна республіка Крим зі своєю конституцією, яка повністю кореспондується з Конституцією України.

Федеративна держава це союзна держава, яку складають са­мостійні суб'єкти державні утворення зі своєю компетенцією, власною системою законодавчих, виконавчих та судових органів. Водночас тут є федеральна (загальносоюзна) конституція і забез­печується її верховенство та пріоритет федеральних законів. Розрізняють федерацію, утворену за національно-територіальною ознакою (Росія, Швейцарія) та утворену за адміністративно-тери­торіальною ознакою (ФРН, США).

Що стосується конфедерації, то такі тимчасові союзи самостійних держав нині практично не зустрічаються. Вони існували свого часу як об'єднання для вирішення тимчасових завдань (у США в роки війни за незалежність, в Німеччині (середина ХІХ ст.)).

2. Правова держава і громадянське суспільство

Отже, ми з'ясували походження, сутність, форми держави як ос­новного інституту політичної системи суспільства. ХІХ ст. дало ва­гомі докази того, що можливість реалізації потенціалу тієї чи іншої нації пов'язана насамперед зі створенням чи зміцненням власної держави. Але здобути її, а головне розбудувати в інтересах гро­мадян видається винятково складним завданням. Це стає можли­вим тоді, коли "народ помічає свою єдність, свій внутрішній зв'язок, світ історичний характер, свої традиції, своє становлення і розви­ток, свою долю і призначення, робить їх предметом своєї свідо­мості, мотивуванням своєї волі". Саме ці завдання у всій величі і складність постають нині перед українським народом.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія