Л. Тупчієнко - Політологія - страница 98

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

3. Державотворення в Україні: зміст та результати

Насамперед відзначимо, що наш край (територія сучасної держа­ви Україна) освоювався з часу свого заселення, колонізувався, але не завойовувався. Інакше кажучи, з найдавніших часів (УІ-ІУ тися­чоліття до нашої ери) тут зберігалася (постійно) якась частка насе­лення. Перші ознаки державності з'являються у У-ІУ ст.ст. до н.е. як відповідь на потреби полагоджувати внутрішні і зовнішні супереч­ки між окремими племенами, між союзами племен і сусідами. Ці суперечності послабили місцеве населення і полегшили вселення на цю територію слов'ян.

Істотно вплинуло на подальшу історію цього краю його гео­графічне розташування на межі Лісу, який уособлював постійну присутність утаємниченої потенційної небезпеки, і Степу, що являв собою справжнє царство вольниці. Ряд дослідників (В. Липинський, Є. Маланюк, І. Лисяк-Рудницький) вважає, що саме ця обставина зіграла вкрай негативну роль у формування характеру (менталь­ності) української нації.

Наші уявлення про ті часи досить поверхові, оскільки писемних пам'яток предків сучасних українців не збереглося. Про те, яким було їх політичне життя, довідуємося із записів їх сучасників греків, римлян, готів, а також можемо судити на підставі архео­логічних розкопок.

Як свідчать ці дані, історично перша форма державності, що ви­никла на сучасних теренах України, була скіфська. Проте і соціаль­но, і етнічно вона була чужа для місцевого населення, відстороне­на від нагальних потреб тубільців. Тутешні люди сплачували їй да­нину і виживали самостійно. Саме це поклало початок формуван­ню відчуженості між державою і автономним землеробським насе­ленням, яка то посилювалася, то послаблювалася практично на протязі всієї української історії.

Щоправда на суть та форми державності на українських землях, на формування політичних традицій та стереотипів поведінки на-

Тема 8   ДЕРЖАВА. СТАНОВЛЕННЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ 155ших пращурів вплинули також грецькі міста-держави, що виникли тут у УІІ-УІ ст. до н. е. (Кафа, Ольвія, Херсонес та ін.). Ідеї та прак­тика демократії, значна кількість незалежних виробників-влас-ників, притаманні цим полісам, поширилися на значну частину те­риторії (археологи знаходять їхні пам'ятки аж під Полтавою) і збе­реглися у вигляді окремих фрагментів аж до часів козаччини (XVII ст.).

Своєрідну форму державності запровадили тут східні слов'яни (на початку нашої ери). Багато хто з сучасних дослідників вважає її історично першою праукраїнською формою державності. Для неї характерним було прагнення, з одного боку, до колективних форм правління (з опорою на економічно автономну сім'ю та тери­торіальну селянську общину), а з другого до встановлення силь­ної, одноосібної влади, яка б забезпечувала порядок і можливість розширення території. Цю ідею суспільного демократизму зберег­ла і розвинула Київська держава (Русь), яка була спадковою мо­нархією із певною роллю народного зібрання (віче), роль котрого поступово слабла, але часом проявлялася досить виразно. Так, 1068 р. віче вигнало з Києва князя Ізяслава, сина Ярослава Муд­рого, натомість настановило своїм володарем полоцького князя Всеслава. У 1113 році на запрошення віче на київський престол зійшов Володимир Мономах.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія