Л. Тупчієнко - Політологія - страница 178

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

тував необхідність державної самостійності України як обов'язкової умо­ви для перемоги соціалістичної революції. Поборюючи псевдоінтер-націоналізм РКП-КП(б)У, С. Мазлах заявив, що вони започатковують рід "комуністів-націоналістів", "комуністів-шовіністів", "комуністів-патріотів".

Макіавеллі Ніколо (1469-1527) італійський політичний діяч, мис­литель. У працях "Володар", "Міркування на першу декаду книг Тіта Лівія", "Історія Флоренції" обґрунтував світську концепцію політики, вільної від релігійних і моральних передсудів, як засобу реалізації соціальних інтересів. Філософ висунув гасло "мета виправдовує засо­би", яке означало, що правитель задля слави і могутності держави може порушувати закони моралі. Ідеалом державного правління для Н. Макіавеллі була республіканська форма Стародавнього Риму за умов, що їй буде передувати одноособова диктатура. Учений обґрун­тував основні принципи політики, якими повинен керуватися у своїй діяльності політичний і державний діяч.

Маккіндер Хелфорд Джон (1861-1941) німецько-американський політолог. Вивчав проблеми геополітики, висунув ідею "Хартленду" серця Землі, тобто тих країн, які домінують на геополітичному просторі планети.

288 Л.С.ТУПЧІЄНКО Політологія

Маркс Карл (1818-1883) німецький мислитель, економіст, політич­ний діяч. У працях "Маніфест Комуністичної партії", "Вісімнадцяте брю­мера Луї Бонапарта", "Капітал" разом з Ф. Енгельсом заклав основи но­вого соціологічного напрямку "наукового" комунізму (марксизму). За К. Марксом, в основі суспільного розвитку лежить конфлікт між продук­тивними силами і виробничими відносинами, який призводить до кла­сової боротьби. У суспільстві існують прогресивні класи, що відобража­ють передові тенденції, і класи реакційні, які захищають старі виробничі відносини. Антагоністичні суперечності між класами можна розв'язати тільки революційним шляхом, тобто шляхом насильницького повален­ня влади пануючого класу (К.Маркс в окремих ситуаціях допускав і мирний розвиток революції). Він піддав нищівній критиці існуючий капіталістичний лад, намагався довести його безперспективність з огля­ду на неможливість розв'язати суперечність між усуспільненням вироб­ництва і приватною формою власності. Новий комуністичний лад, на його думку, передбачає соціальну однорідність і народне самовряду­вання (такі інститути і соціальні групи класового суспільства, як сім'я, держава, класи і нації, зникнуть), здійснення принципу "від кожного за працею, кожному за потребами".

Міллс Чарльз Райт (1916-1962) американський соціолог. У праці "Соціальна фантазія" піддав критиці біхевіоризм, вказуючи на такі йо­го недоліки:

- надмірне захоплення фактами в їх цифровому виразі, натомість проблеми, що не піддаються кількісному аналізу, опускаються;

- фрагментарний аналіз фактів, що заважає виробленню глобаль­них підходів до проблеми;

- псевдополітизм, який полягає в самоусуненні біхевіористів від кри­тики суспільних порядків і тим самим сприяє підсвідомому ви­правдовуванню їх існування;

- факти не є зрозумілими самі по собі, а їх підбір залежить від ро­бочої гіпотези вченого.

Міхельс Роберт (1876-1936) німецький соціолог. У праці "До соціології партійності в сучасній демократії" доводив наявність олігархічних тенденцій у демократичному суспільстві. Ці тенденції, на його думку, зумовлені професіоналізацією політики, яка передбачає наявність партійної бюрократії, що володіє владою над партійною ма­сою. Він розробив "залізний закон" олігархії, згідно з яким у кожній організації є еліта каста і маса "демократична декорація".

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія