А П Врагов - Массообмінні процеси та обладнання хімічних і газонафтопереробних виробництв - страница 1

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 

А.П. Врагов

МАССООБМІННІ ПРОЦЕСИ ТА ОБЛАДНАННЯ ХІМІЧНИХ І ГАЗОНАФТОПЕРЕРОБНИХ ВИРОБНИЦТВ

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Суми

Університетська книга 2007

ББК 35.11

В S1

УДК 66.015.23+66.02(075.S)+66.045.1

Рекомендовано до видання вченою радою Сумського державного університету (протокол № 9 від 13 квітня 2007 р.)

Рецензенти:

В.П. Шапорєв, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри хімічної техніки та промислової екології Національного технічного університету України «ХПІ»;

Л.Б. Радченко, доктор технічних наук, професор кафедри машин і апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв Національного технічного університету України «КПІ»;

Є.М. Семенишин, доктор технічних наук, професор кафедри хімічної інженерії і промис­лової екології Національного технічного університету України " Львівська політехніка";

Гриф надано Міністерством освіти і наукиУкраїни (лист №       від 2007 р.)

Враї (їв А.П.

В 81 Мааюбмшш npo^№ та o6.i;ui[;ii[i[ii хімічних і газoнафтoпepepoбниx виpoб-ництв: Навч. посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. - 2S4 с. Іл.- 10S, табл. - 27, бібліографічний список - 72 найменувань.

ISBN

Відповідно до навчальної програми курсу "Процеси та обладнання хімічних і газо наф­топереробних виробництв" викладено теоретичні основи основних процесів масообміну в технологічних апаратах та установках хімічних і нафтопереробних виробництв.

Висвітлені конструкції, будова, принцип роботи та основи технологічних розрахунків ма-сообмінного обладнання. Розглянуті масообмінні апарати, агрегати та установки, що викорис­товують у промисловості для розділення газових сумішей і складних речовин, вилучення, очищення і отримання чистих газів, для кристалізації і сушіння дисперсійних продуктів та ін.

Навчальний посібник призначений для студентів денної, заочної та дистанційної форм навчання, що навчаються за напрямом "Інженерна механіка" за спеціальністю "Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів" та за спеціа­лізацією "Машини та апарати хімічних і газонафтопереробних виробництв".

ББК 35.11

ISBN

© Врапш А.П., 2GG7

© ТОВ ВТД «Університетська книга», 2GG7

ЗМІСТ

Передмова...................................................................................................................... 5

Розділ 1 Основні поняття та закони процесів масопередачі............................ 7

1.1 Фізико-хімічна сутність процесів масопередачі..................................... 7

1.2 Способи вираження компонентного складу фаз............................... 10

1.3 Фазова рівновага, рівноважна лінія процесу..................................... 11

1.4 Локальна рушійна сила процесу масовіддачі,

напрямок процесу перенесення речовини......................................... 14

1.5 Матеріальний баланс масообмінних процесів................................... 15

1.6 Робоча лінія процесу масопередачі................................................. 16

1.7 Механізми процесів перенесення речовини у фазах.......................... 17

1.7.1 Молекулярна дифузія речовини.................................................. 19

1.7.2 Конвективна дифузія речовини (масообмін)........................................ 21

1.8 Подібність дифузійних процесів. Критерії

дифузійної подібності та їх фізична суть.............................................. 22

1.9 Критеріальні рівняння конвективного масообміну............................ 25

1.10 Алгоритм розрахунку коефіцієнтів масовіддачі у фазах.................... 26

1.11 Основне рівняння масопередачі, швидкість масопередачі.................... 27

1.12 Залежність коефіцієнта масопередачі від окремих коефіцієнтів масовіддачі ................................................................................................... 28

1.13 Об'ємні коефіцієнти масовіддачі і масопередачі................................. 31

1.14 Середня рушійна сила процесу масопередачі

та способи її визначення................................................................ 32

1.14.1 Фізична суть числа одиниць переносу (ЧОП).................................. 32

1.14.2 Середня логарифмічна рушійна сила.............................................. 34

1.14.3 Ступінь зміни концентрації (теоретична тарілка). Число

теоретичних тарілок масообмінного апарата................................... 35

1.15 Визначення числа реальних (практичних) тарілок................................ 39

1.16 Масопередача в насадкових колонних апаратах.................................. 41

Розділ 2 Абсорбція і десорбція в системі газ (пара) - рідина....................... 43

2.1 Загальні відомості про процеси абсорбції й десорбції.......................... 43

2.2 Схеми абсорбційно-десорбційних установок................................... 45

2.3 Теоретичні основи процесу абсорбції............................................. 48

2.3.1 Статика процесу абсорбції.......................................................... 48

2.3.2 Кінетика процесу абсорбції....................................................................... 56

2.4 Технологічний розрахунок процесу абсорбції.................................. 61

2.4.1 Матеріальний і тепловий баланс абсорбції...................................... 61

2.4.2 Рівняння робочої лінії процесу абсорбції......................................... 63

2.5 Принципові схеми абсорбції, зображення

процесів на діаграмах рівноваги..................................................... 67

2.6 Послідовність розрахунку процесу абсорбції ........................................... 69

2.7 Десорбція............................................................................... 69

Розділ 3 Дистиляція і ректифікація однорідних розчинів............................. 72

3.1 Загальні відомості про процеси дистиляції і ректифікації.................... 72

3.2 Деякі властивості бінарних розчинів та їхньої пари........................... 73

3.3 Принцип простої (одноразової) дистиляції........................................... 77

3.4 Фазова рівновага в бінарних системах рідина - пара........................... 78

3.5 Діаграми рівноваги бінарних розчинів ...................................................... 81

3.6 Дистиляційні методи розділення розчинів............................................ 83

3.7 Ректифікація, фізична сутність і принцип процесу............................... 84

3.8 Принципова схема ректифікаційної установки.................................. 88

3.9 Технологічний розрахунок ректифікаційної установки........................ 89

3.9.1 Матеріальний баланс колони, вихід продуктів................................... 90

3.9.2 Робочі лінії процесу ректифікації................................................... 91

3.10 Флегмове число і його визначення................................................ 94

3.11 Визначення числа теоретичних і практичних тарілок......................... 95

3.12 Тепловий баланс ректифікаційної колони......................................... 98

3.13 Вибір теплообмінного обладнання ректифікаційної установки ................ 100

3.14 Послідовність розрахунку ректифікаційної колони............................ 101

3.15 Ректифікація багатокомпонентних сумішей.................................... 102

3.16 Спеціальні методи поділу сумішей ректифікацією............................. 105

Розділ 4 Будова, принцип роботи та розрахунок масообмінних колон................... 107

4.1 Будова і принцип роботи масообмінних колон ......................................... 108

4.1.1 Масообмінні колонні насадкові апарати..................................................... 108

4.1.2 Масообмінні колонні тарілчасті апарати..................................................... 113

4.2 Особливості будови і роботи ректифікаційних колон............................. 120

4.3 Масопередача в тарілчастих масообмінних апаратах................................ 121

4.4 Конструктивні розрахунки масообмінних колон................................. 122

Розділ 5 Розчинення твердих речовин і твердофазне екстрагування.................. 132

5.1 Фізико-хімічні основи процесів розчинення......................................... 132

5.2 Твердофазне екстрагування - вилуговування.............................................. 139

5.3 Апарати для розчинення солей..................................................................... 140

5.4 Апарати для твердофазного екстрагування................................................. 143

Розділ 6 Масова кристалізація солей з водно-сольових розчинів....................... 146

6.1 Фізико-хімічні основи кристалізації солей з розчинів............................... 147

6.1.1 Статика процесу кристалізації........................................................ 147

6.1.2 Кінетика процесу кристалізації .................................................................... 154

6.2 Способи кристалізації солей з розчинів ...................................................... 163

6.3 Технологічний розрахунок процесу кристалізації............................... 165

6.3.1 Розрахунок процесу охолоджувальної кристалізації.......................... 165

6.3.2 Розрахунок процесу випарної кристалізації....................................... 168

6.4 Конструкції кристалізаційного обладнання......................................... 174

6.4.1 Кристалізатори охолоджувального типу.......................................... 175

6.4.2 Кристалізатори випарного типу........................................................ 180

6.4.3 Інші конструкції кристалізаторів...................................................... 185

6.5 Алгоритм проектного розрахунку кристалізаторів............................. 187

Розділ 7 Адсорбція і десорбція в системах газ (пара) - тверде............................ 189

7.1 Фізико-хімічна сутність процесу адсорбції .......................................................... 189

7.2 Властивості та характеристики адсорбентів............................................... 193

7.3 Динаміка й кінетика процесу адсорбції....................................................... 197

7.4 Схеми адсорбційних установок .................................................................... 205

7.5 Будова, принцип роботи й розрахунок адсорберів..................................... 207

7.6 Десорбція................................................................................. 212

7.7 Адсорбція та іонообмін у рідких середовищах.................................. 214

Розділ 8 Теплове сушіння матеріалів і сушильне обладнання.......................... 217

8.1 Загальні відомості про процеси термічного сушіння................................ 217

8.2 Зв'язок вологи в матеріалі, рівновага в процесі сушіння........................... 218

8.3 Діаграма стану вологого повітря .................................................................. 220

8.4 Зображення робочих ліній процесів зміни параметрів вологого повітря на I - х діаграмі.............................................................................................. 223

8.4.1 Процеси з вологим повітрям без обміну вологою............................... 223

8.4.2 Процеси у вологому повітрі із зовнішнім підведенням вологи.............. 225

8.5 Схема й принцип дії сушильної установки ................................................. 227

8.6 Технологічний розрахунок сушильної установки ...................................... 228

8.6.1 Матеріальний баланс процесу сушіння............................................ 228

8.6.2 Тепловий баланс сушильної установки.............................................. 229

8.7 Робоча лінія процесу сушіння і її положення на I- х діаграмі................. 232

8.8 Побудова робочої лінії процесу сушіння на I- х діаграмі

для теоретичної й реальної сушарки.................................................. 233

8.9 Розподіл тепла в реальній сушильній установці.................................... 235

8.10 Послідовність розрахунку сушильної установки................................... 238

8.11 Основні схеми установок і варіанти сушіння матеріалів.......................... 239

8.12 Кінетика процесів конвективного сушіння....................................... 243

8.13 Основні типи й конструкції сушарок................................................ 248

8.13.1 Контактні сушарки...................................................................... 249

8.13.2 Конвективні сушарки.................................................................... 252

8.14 Спеціальні методи сушіння........................................................... 263

Список літератури...................................................................................................... 265

Додатки........................................................................................................................ 268

ПЕРЕДМОВА

Процеси тепло- і масообміну відіграють винятково важливу роль у природі і широко застосовуються у різних галузях промислових техно­логій. Практично немає такої галузі промислового виробництва, де б тією чи іншою мірою не використовувалися процеси та обладнання для перенесення тепла та фізичної маси речовин у виробництві різноманіт­ної продукції. Будівельна, газонафтопереробна, гірничо-хімічна, енер­гетична, машинобудівна, металургійна, нафтохімічна, харчова, хімічна та багато інших галузей промисловості при виробництві багатьох видів промислової продукції, мінеральних добрив, товарів різного призна­чення широко використовують тепло- масообмінні процеси і тепло-масообмінне обладнання.

Масообмінні процеси пов'язані з перенесенням речовини різномані­тного хімічного складу у потоках різного агрегатного стану через пове­рхню фазового контакту або через пористу мембрану та характеризу­ються певною швидкістю міжфазної взаємодією. В результаті такої вза­ємодії отримують цільові компоненти потрібного гатунку або групу компонентів (фракцію), що відповідають вимогам подальшої технології для виробництва продукції потрібної якості.

Швидкість процесів масообміну і масопередачі, напрям їх протікан­ня, характер взаємодії технологічних потоків залежно від фізико-хімічних властивостей і агрегатного стану взаємодіючих речовин, а та­кож від фізичних і гідродинамічних умов протікання визначають як їх інтенсивність, так і конструкцію та конструктивні особливості викори­стовуваних тепло-масообмінних пристроїв і масообмінного обладнан­ня, його надійність, довговічність та економічність.

У цій книзі, присв'яченій викладенню теоретичних основ і практич­них методів розрахунку масообмінних процесів і обладнання хімічних виробництв та рекомендованій як навчальний посібник для студентів-механіків, що навчаються за фахом «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів», врахована специфіка фахової підготовки. Ця специфіка полягає в тому, що майбутній фахівець-механік повинен не тільки добре знати теоретичні основи процесів хі­мічної технології та уміти розраховувати як окремі стадії, так і процес в цілому, але також уміти вибрати потрібну конструкцію апарату і розра­хувати його основні конструктивні розміри з урахуванням специфіки процесів. Тому поряд з викладенням теоретичних основ процесів масо-передачі в посібнику велику увагу приділено методикам технологічно­го розрахунку масообмінних процесів та обладнання для їх реалізації.

Навчальний матеріал, викладений у книзі, умовно розбито на окремі розділи, засвоєнню змісту яких сприяють запитання і вправи для само­контролю, розміщені наприкінці кожного розділу. У методичному пла­ні книга умовно поділена на три частини, що враховують агрегатний стан взаємодіючих фаз у процесах масопередачі.

У першій частині, що містить чотири розділи, викладені основні положення і теоретичні основи процесів масопередачі у системах газ (пар) - рідина, способи внутрішньо-фазового та міжфазового обміну цільовим компонентом у процесах абсорбції та дистиляції. Розглянуті конструкції та подані методики технологічного розрахунку масообмін-ного обладнання для процесів абсорбції і ректифікації.

У другій частині, що складається із двох розділів, викладені теоре­тичні основи процесів масопередачі у системах рідина - дисперсна тверда фаза, що включають процеси розчинення, твердофазної екстрак­ції (вилуговування) і масової кристалізації солей із розчинів. Наведені конструкції, принцип роботи і методи технологічного розрахунку обла­днання та установок для розчинення, твердофазного екстрагування та кристалізації солей із розчинів.

У третій частині, що складається із двох розділів, розглянуті основи процесів масопередачі, що проходять у системах газ (пар) - рідина -тверда дисперсна фаза та включають процеси адсорбції і термічного сушіння. Розглянуті основні конструкції обладнання для цих процесів і подані методики їх технологічного розрахунку.

Для кращого засвоєння матеріалу у посібнику подані приклади роз­рахунків задач за окремими темами. Наведені наприкінці книги додатки дозволяють використовувати її на практичних та лабораторних занят­тях, а також при курсовому і дипломному проектуванні.

В посібнику представлені конструкції сучасних масообмінних апа­ратів, що дозволяє використовувати його при вивченні спеціальних фахових дисциплін, таких, як "Машини і апарати хімічних виробництв" та "Технологічне обладнання хімічних і нафтопереробних виробництв". Автор книги мав на меті не тільки дати студентам необхідні знання в професійній підготовці за обраним фаховим напрямом, але й заповнити гострий дефіцит технічної літератури, що спостерігається в Україні.

Автор щиро дякує рецензентам завідувачу кафедри проф. В.П. Ша-порєву, а також професорам Л.Б. Радченко і Є.М. Семенишину за кори­сні поради і критичні зауваження, за позитивну оцінку роботи в цілому і рекомендації її до видання.

Усі критичні зауваження і побажання читачів, спрямовані на поліп­шення змісту книги, будуть сприйняті з вдячністю і враховані в подальшій роботі.

РОЗДІЛ 1

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ЗАКОНИ ПРОЦЕСІВ МАСОПЕРЕДАЧІ

1.1 Фізико-хімічна сутність процесів масопередачі

Існування життя на нашій планеті пов'язане з безперервним обміном речовиною між тілами, що перебувають у різному фазовому стані. Так, кисень повітря на межі розділення між газовою та рідкою фазою роз­чиняється у водах світового океану, забезпечуючи в них життя рослин­ного і тваринного світу. Вода, що випаровується з поверхні водоймищ і рослин, у пароподібному стані переноситься повітряними потоками в інші регіони, випадає у вигляді вологовмісних осадів і дощу, забезпе­чуючи та зберігаючи життя на планеті Земля.

У хімічній, нафтопереробній, нафтохімічній та багатьох інших галу­зях промисловості виробництво різних видів цільової продукції базу­ється на перенесенні (транспортуванні) певної речовини із одного фа­зового стану в інший та взаємодії різних фаз між собою. Таким спосо­бом організоване промислове виробництво багатьох неорганічних кис­лот, мінеральних солей і добрив, розділення газових і рідких багато­компонентних сумішей на окремі продукти, одержання різних продук­тів із мінеральної сировини, та багато чого іншого.

Технологічні процеси, що базуються на цілеспрямованому перене­сенні фізичної маси певної речовини із одного агрегатного стану в іншу фазу через міжфазну поверхню або пористу мембрану та їх фізичній взаємодії між собою, називаються масообмінними процесами.

У зв'язку з тим, що в основу процесів масопередачі покладені фізи­чні закони дифузії - взаємопроникнення речовин у різні середовища -то їх часто називають дифузійними процесами.

Швидкість дифузії певної речовини у різних фазах залежить від її концентрації, температури і тиску. Якщо процес міжфазного перенесен­ня речовини відбувається в результаті спільної дії концентрацій, тепла, тисків і температур, то такі процеси називаються термодифузійними.

Технологічне обладнання, у якому відбуваються масообмінні проце­си, називають масообмінним обладнанням.

На основі загальних кінетичних закономірностей хіміко-техно-логічних процесів встановлено [3, 4, 14], що швидкість процесу масо­передачі прямо пропорційна рушійній силі та обернено пропорційна кінетичному (дифузійному) опору середовища

де М - маса речовини, що перейшла з однієї фази в іншу, кг; Р - поверхня контакту фаз, м2; т - час, с; АС - різниця концентрацій - рушійна сила масообмінного процесу; Яд - дифузійний опір.

Позначивши відношення ур = Км, підставивши його в рівняння

(1.1) та вирішивши щодо маси речовини, що перенесена, одержали

М = Км АС ■ F-т, (1.2)

де Км - коефіцієнт масопередачі, що характеризує швидкість перенесення речовини із ядра потоку однієї фази в ядро потоку іншої фази.

Залежність (1.2) називають основним рівнянням масопередачі.

Стосовно процесів хімічної технології і проектування масообмін-ного обладнання надзвичайно важливо вміти розраховувати швидкість окремих (часткових) процесів масообміну в кожній із фаз та швидкість процесу масопередачі в цілому, знати методи інтенсифікації, як окре­мих стадій масообміну, так і процесу в цілому. Ці знання та уміння дозволяють правильно вибрати, організувати і розрахувати процес, а також розрахувати розміри масообмінного апарата.

У масообмінних процесах один із компонентів є речовиною, що пере­носиться та розподіляється між фазами - переходить із однієї фази-носія (наприклад, з газової фази) в іншу фазу-носій (наприклад, у рідку фазу).

Обидві фази-носії прийнято вважати розподільними фазами, бо вони є звичайним транспортним засобом при перенесенні цільового компо­нента із однієї фази до другої і безпосередньо в процесі масопередачі участі майже не приймають. Розподільними (транспортними) можуть бути газові суміші, рідини і тверді (частіше пористі) речовини.

Речовину, що переноситься (транспортується) із однієї фази до ін­шої, звичайно називають розподілюваним компонентом та вона також може бути у вигляді газу (пари), рідини або твердого тіла.

Фазу, з якої компонент передається, іноді називають віддавальною, фаза, в яку компонент переходить, називають приймальною.

Процес безпосереднього перенесення розподілюваної речовини із ядра потоку однієї розподільної фази-носія через міжфазову границю у ядро потоку іншої розподільної фази-носія називають масопередачею.

Отже, фізична сутність процесів масопередачі полягає у фізико-хімічному перенесенні речовини із однієї фази в іншу через міжфазну по­верхню або пористу мембрану під впливом фізико-хімічних, фізичних і термодинамічних чинників (хімічного складу фаз, концентрацій розподі-люваної речовини у фазах, тепла, тиску, температури та фізичних законів).

На основі таких положень, з урахуванням фізичного стану фаз, що бе­руть участь у масообміні, напрямку передачі розподілюваної речовини, поширені і використовуються такі основні види процесів масопередачі.

Абсорбція - процес вибіркового (селективного) поглинання одного із компонентів складної газової суміші рідким поглиначем, і отже, при абсорбції один із компонентів газової фази переходить у рідку фазу. Отже, при абсорбції взаємодіють газова та рідка фази (Г — Р).

Адсорбція - процес вибіркового (селективного) поглинання одного із компонентів газової (парової) або рідкої фази твердим поглиначем,і, отже, при адсорбції відбувається спрямоване перенесення певної ре­човини із газової (або рідкої) фази в пористу тверду фазу. При адсорб­ції взаємодіють газова (рідка) та тверда фази (Г(Р) — Т).

Ионообмін - процес обміну йонами (аніонами і катіонами), що зви­чайно перебувають у розчині, з активною поверхнею твердого тіла. Ионообмін часто розглядають як різновид адсорбції в рідкій фазі.

Десорбція - процес виділення раніше поглиненої речовини у чисто­му вигляді і регенерації абсорбенту або адсорбенту, при цьому процеси десорбції звичайно є зворотними щодо прямих процесів.

Перегонка (дистиляція) - процес часткового або повного розділен­ня складної рідкої суміші на окремі збагачені компоненти шляхом випару летких компонентів та наступної їх фракційної конденсації.

Ректифікація - процес розділення складної рідкої суміші компоне­нтів шляхом протитечійного багаторазового перенесення речовини з рідкої фази в парову (випар) та в протилежному напрямку (конденса­ція). У результаті ректифікації складна суміш розділяється на окремі компоненти, що різняться хімічним складом і температурами кипіння.

Екстракція рідинна - процес вибіркового (селективного) погли­нання одного із компонентів складної рідкої суміші рідким розчинни­ком - екстрагентом. Отже, процес екстракції проходить між двома рід­кими фазами (Р - Р), при цьому одна з них не розчиняється в іншій.

Розчинення - процес перенесення речовини із твердої фази в рідку фазу-розчинник (Т — Р), у результаті якого утворюється однорідний дво- або багатокомпонентний розчин.

Твердофазна екстракція (вилуговування) - процес вибіркового розчинення одного із компонентів складної пористої твердофазної структури рідким розчинником, і, таким чином, при вилуговуванні від­бувається спрямована масопередача речовини із твердої фази в рідку.

Кристалізація - процес утворення і виділення твердої речовини із газової або рідкої фази. Спрямована кристалізація із розчинів і розплавів дозволяє виділити чистий цільовий компонент. При розчиненні і криста­лізації речовин взаємодіють між собою рідка і тверда фази (Р - Т).

Сублімація - процес безпосереднього перетворення речовини із твердого стану в газовий (пароподібний) стан, минаючи рідку фазу.

Десублімація - зворотний процес переходу речовини із газоподібно­го стану у тверду фазу. Десублімацію часто розглядають як процес без­посередньої кристалізації речовини із газової фази.

Термічне сушіння - процес видалення із твердих вологих матеріалів вологи при її випаровуванні і перенесенні пари у газову фазу. У процесі сушіння відбувається масообмін між твердою, рідкою і газовою фазами.

При вивченні та дослідженні масообмінних процесів звичайно роз­глядаються фізико-хімічні взаємодії і передбачається, що компоненти, що беруть участь у процесі, хімічно не взаємодіють між собою [5, 25].

1.2 Способи вираження компонентного складу фаз

Фази, що беруть участь у масообміні, можуть бути простими (одно­компонентними) і складними, що складаються з декількох компонентів.

Кількісний вміст компонентів у складній фазі найчастіше виража­ють через масові, мольні та об'ємні концентрації.

Масова концентрація виражається через масову частку індивідуа­льного компонента в суміші і являє собою відношення маси даного компонента до загальної маси всіх компонентів суміші, при цьому

х, =      £ М,, (1.3)

де хі - масова частка компонента; Мі - маса індивідуального компонента, кг; '£Мі -загальна маса компонентів суміші, кг; п - число компонентів, що утворюють суміш.

У розрахунках прийнято масову концентрацію речовини в газоподі­бній фазі позначати літерою у, у рідкій фазі х, у твердій фазі а [11, 14].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 


Похожие статьи

А П Врагов - Гідромеханічні процеси та обладнання хімічних і нафтопереробних виробництв

А П Врагов - Сравнительный анализ энергетических затрат в процессах высаливающей и испарительной кристаллизации

А П Врагов - Массообмінні процеси та обладнання хімічних і газонафтопереробних виробництв