А П Врагов - Массообмінні процеси та обладнання хімічних і газонафтопереробних виробництв - страница 7

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 

У -       ;    X - у - х - -Х-; (2.13)

1 - у 1 - х 1 + У 1 + е у, У - мольна й масова відносна концентрація ПР у газовій суміші відповідно; х, X-мольна й масова відносна концентрація ПР у рідині (абсорбенті) відповідно.

Рис. 2.6 - Залежність розчинності газів в рідинах: а - від температури; б - від загального тиску

Припускаючи, що в ідеальних системах парціальний і загальний тиск повязані між собою рівнянням стану, можна виразити мольну і ма­сову концентрацію речовини у фазах залежно від молекулярних мас інертного газу, поглиненої речовини й абсорбенту, при цьому для двох-компонентної системи інертний газ - поглинена речовина одержали

Уа му

Ма (1 - Уа )

М р

а

Мг    - Ра )

ха

Ма (1 - Ха )

м„

Мж (1 - Ха )

(2.14)

(2.15)

Після підстановки отриманих співвідношень у рівняння (2.6) одер­жали [26] наступну рівноважну залежність між масовими концентраці­ями ПР у газовій і рідкій фазах:

У =       г <ГМж Ха-., (2.16)

МР

М,

де Уа - відносна рівноважна концентрація ПР в інертній газовій суміші, кг/кг; Ха - від­носна рівноважна концентрація ПР в абсорбенті, кг ПР/кг абсорбенту; Ма, Мг, Мж -молекулярні маси ПР, інертної газової суміші й абсорбенту відповідно; Р - загальний тиск газової суміші, атм.

Залежність (2.16) у загальному вигляді на У - X діаграмі має форму вигнутої кривої, увігнутість якої зростає з підвищенням концентрації ПР в абсорбенті (при постійному тиску в системі).

Вплив теплоти розчинення при фізичній абсорбції. У більшості випадків процеси розчинення (абсорбції) ПР в абсорбенті супроводжу­

Хаються тепловим ефектом - виділенням теплоти розчинення, що призво­дить до підвищення температури абсорбенту.

Теплові ефекти при абсорбції характеризуються диференціальною теплотою розчинення - кількістю тепла, виділюваного при поглинанні абсорбентом 1 кг поглиненої речовини.

Зміну температури абсорбенту в процесі абсорбції можна знайти на основі рівняння теплового балансу, при цьому

%^(ХКІ~ Хн) = о, (2.17)

де Ь - масова витрата абсорбенту, кг/с; др - диференціальна теплота розчинення ПР в абсорбенті, кДж/кг; Хн - відносна масова концентрація ПР в абсорбенті на початку процесу, кг ПР/кг абсорбенту; Хкі - поточна концентрація ПР в абсорбенті; сж - тепло­ємність абсорбенту, Дж/(кг-К); ін - температура абсорбенту на початку процесу абсор­бції; 1^ - поточна температура абсорбенту.

Рівняння (2.17) дозволяє визначити кінцеву температуру абсорбенту після підвищення в ньому концентрації ПР до значення Хкі, при цьому

Кі= К + ЧР К!- - Хн)/сж. (2.18)

Відзначимо, що диференціальна теплота розчинення газу залежить від температури й тиску: звичайно для поширених газів вона зменшу­ється з підвищенням температури й тиску [36, с.43, 71]

Чисельні величини диференціальної теплоти розчинення деяких га­зів у водних розчинах наведені в додатках (табл. Д.6).

Таким чином, у результаті аналізу статики процесу абсорбції, можна розрахувати й побудувати діаграму рівноваги для конкретної системи газ - рідина з урахуванням фізичних властивостей (летючості, розчин­ності й теплоти розчинення) газу й абсорбенту при різних параметрах процесу (температурах і тисках). Потім з урахуванням концентрацій ПР і питомих витрат абсорбенту можна нанести на діаграму рівноваги положення робочих ліній процесу і провести подальший розрахунок кі­нетичних параметрів процесу.

Фазова рівновага в процесах хемосорбції. У хемосорбційних про­цесах молекули газу, що поглинаються рідиною, вступають у хімічну реакцію з розчиненим в абсорбенті активним компонентом (з кислот­ним або лужним іоном, радикалом та іншими складовими молекули розчиненої речовини). Тому що теплота розчинення газу при хемосор­бції набагато більша теплоти розчинення при фізичній абсорбції, то хемосорбція є більш ефективним процесом при малих концентраціях вилучаємого компоненту у початковій газовій суміші (наприклад, у процесах очищення природного газу від домішок кислих газів: двооки­су вуглецю, сірководню й ін.).

Розчинність газу при хемосорбції залежить, від його фізичної роз­чинності, стехіометричних співвідношень при реакції, констант рівно­ваги хімічної реакції, температури й тиски та ін.

При протіканні хімічної реакції між речовиною, що поглинається, і абсорбентом можливі варіанти процесу, коли реакція між ними прохо­дить незворотньо з утворенням нової хімічної сполуки (наприклад, ко­ли з газоповітряної суміші поглинається аміак водними розчинами сір­чаної кислоти з утворенням розчину сульфату амонію або при погли­нанні з газоповітряної суміші окислів азоту розчином їдкого калію з утворенням нітрату калію та ін.). В інших випадках реакція між погли-наємою речовиною і абсорбентом, що містить активний компонент, протікає зворотньо (наприклад, поглинання кислих газів із природного газу розчинами діетиленгліколю), що дозволяє провести регенерацію абсорбенту при зниженому тиску й підвищеній температурі процесу.

При розрахунку фазової рівноваги в процесах хемосорбції врахову­ють фізико-хімічні властивості речовини, що поглинається, і абсорбен­ту, тип хімічної реакції й характер взаємодії ПР із поглиначем (хімічна реакція, асоціація, дисоціація й ін.), відповідно до них розраховують константу фазової рівноваги. На базі отриманих даних будують графіки залежностей парціальних тисків компонента, що поглинається, залежно від температури й концентрації речовини в абсорбенті [36, с.45].

У літературі наведені дані щодо розчинності поширених газів у воді й у неводних розчинниках, звичайно поданих у формі таблиць [12, 21].

Фазова рівновага при абсорбції декількох компонентів. При пе­реробці природних і попутних нафтових газів абсорбція є одним з ос­новних методів вилучення більш цінних вуглеводневих компонентів га­зової суміші. Особливістю процесу абсорбції вуглеводневих газів є те, що як газ - носій використовується метан - основний і слабко поглина-ємий компонент газової суміші. Компонентами, що поглинаються аб­сорбентом, є вуглеводневі гази: етан, пропан, бутан, пентан і ін. Як аб­сорбент використовують зріджені продукти нафтопереробки (бензини, гас, дизельне паливо й ін.) або спеціальні абсорбенти аміновой та глі-колевої груп (такі як моно- і діетаноламін, ді- і триетиленгліколь та ін.).

У процесі абсорбції природного газу абсорбент поглинає одночасно декілька вуглеводневих компонентів газової суміші, але з різною швид­кістю та пропорційно їхній летючості, концентрації компонентів в га­зовій суміші та коефіцієнту розподілу.

Рівняння фазової рівноваги в багатокомпонентній системі представ­ляються наступною системою [15, 27, 28, 36]:

уг = КЛ ; Руг = рЛ ;        К = рг / Р, (2.19)

де Рі - тиск насиченої пари окремих вуглеводнів у газовій фазі за певної температури, МПа; Р - загальний тиск газу у системі; у і , хі - мольний вміст окремих вуглеводнів в газовій і рідкій фазі відповідно; Кі - константа фазової рівноваги - константа розподілу компонентів у фазах при заданому тиску і температурі.

Константу фазової рівноваги розраховують за емпіричними рівнян­нями [15, 36] або знаходять за допомогою номограм.

Тому що в реальних системах константи фазової рівноваги компо­нентів природних і нафтових газів залежать не тільки від температури й тиску, але від розміру молекул і від сил міжмолекулярної взаємодії вабсорбенті, то їх розраховують у вигляді відношення коефіцієнтів фугитивності компонентів газової суміші.

Ступінь вилучення компонентів з газової суміші неоднакова. Зви­чайно ступінь вилучення компонентів обернено пропорційна констан­там їхньої фазової рівноваги. Компонент, найбільш летючий з макси­мальним вилученням, називається легким ключовим компонентом, він має найбільшу константу фазової рівноваги й природно він поглинаєть­ся слабко і вилучається важко. Компонент, найменш летючий і з мак­симальним вилученням, називається важким ключовим компонентом, він має найменшу константу фазової рівноваги й вилучається легко. При абсорбційному вилученні компонентів із природних газів легким ключовим компонентом звичайно є етан або пропан, важким ключовим компонентом є пентан. Для підвищення ступеня вилучення компонен­тів в абсорбері знижують температуру частковим відведенням тепла між секціями, а також збільшують молекулярну масу та питому витрату абсорбенту, що пов'язане з додатковими експлуатаційними витратами.

Докладно розрахунок процесів абсорбції вуглеводневих газів викла­дено у літературі [20, 28].

2.3.2 Кінетика процесу абсорбції

Інтенсивність (швидкість) процесу абсорбції залежить від фізико-хімічних властивостей взаємодіючих фаз, швидкості їхнього відносного руху, гідродинамічного режиму і характера взаємодії фаз, а також від конструктивних особливостей застосовуваних контактних пристроїв.

Як відзначалося в розділі 1, швидкість процесів масопередачі в цілому, в тому числі і при абсорбції визначається швидкістю окремого процесу, що лімітує процес міжфазового перенесення компоненту, що поглинається, в одній із взаємодіючих фаз.

У загальному випадку швидкість масовіддачі у взаємодіючих фазах при абсорбції найбільш часто розраховують на основі використання критеріальних рівнянь типу [3, 5, 14, 36]

Шв = АІІетРгІ, (2.20)

де Re - число Рейнольдса, що характеризує режим течії потоку (газу або рідини) у кон­тактному пристрої; Ртв - число Прандтля дифузійне для відповідної фази; А, т, п -коефіцієнт і показники, що залежать від умов і режиму взаємодії фаз, типу контактного пристрою, висоти шару рідини на тарілці, гідравлічного опору тарілки та ін.

Серед великої кількості різновидів абсорбційного обладнання найбі­льшого поширення набули абсорбери з фіксованою поверхнею контак­ту фаз (насадкового й плівкового типу) та з поверхнею контакту фаз, що розвивається в процесі взаємодії фаз (тарілчасті й розпилювальні).

З оглядом на це розглянемо методи розрахунку швидкості процесів масовіддачі в фазах та апаратах насадкового й тарілчастого типу.

Гідродинаміка потоків у насадкових абсорбційних колонах. При протитечійному русі газу і рідини гідродинамічний режим роботи наса-дкового абсорбера залежить від швидкості газу й від щільностізрошення. Залежно від швидкості руху газу і рідини, щільності зро­шення й опору шару зрошуваної насадки розрізняють [3-5, 36] такі ос­новні режими взаємодії фаз.

Плівковий режим спостерігається при невеликих щільностях зрошу­вання (до 20 кг/(м2-с) й малих швидкостей газу. Звичайно при плівко­вому режимі течії рідини інтенсивність масовіддачі невелика.

Режим підвисання спостерігається при підвищеній щільності зро­шення й при більш високих швидкостях газу. Він характеризується гальмуванням рідини в шарі насадки, у результаті чого швидкість течії рідини зменшується, кількість утримуваної в насадці рідини збільшу­ються, спокійний режим течії плівки порушується, починається завих­рювання плівки й бризкоутворення. Робота насадкового абсорбера в режимі підвисання сприяє збільшенню інтенсивності масообміну.

Режим емульгування виникає в результаті накопичення рідини у ві­льному об'ємі насадки та затоплення насадки рідиною при високих щільностях зрошування. У цьому випадку з'являються ознаки режиму інверсії фаз - рідина стає суцільною фазою, а газ - дисперсною. Гідрав­лічний опір колони різко зростає. Режим емульгування відповідає мак­симальній ефективності насадкових колон [4, 11, 22].

Більш детально про гідродинамічні режими роботи абсорбційних колон викладено в розділі 4.

Масопередача в насадкових абсорберах. Коефіцієнт масовіддачі в газовій фазі залежить від режиму течії потоку й способу укладання насадки. Для регулярно викладених насадок рекомендовано використо­вувати критеріальне рівняння [3, с.488; 10, с. 199]

МиВу = 0,167Яв0;74Рг^(іІекв /А)0,47, (2.21)

для невпорядковано засипаних (навалених) насадок застосовують таке критеріальне рівняння [3; 11, с. 294; 14, с. 314]

МиВу = 0,407Яв°0,65Рг^ (єІекв / А)0,47, (2.22)

де Т^иСу - число Нуссельта дифузійне для газової фази, 'Ми0у=(іусІе,.^у ; Рг0у - число Прандтля дифузійне для газової фаз^ Рг0у= цг г Ву ; Ву - коефіцієнт дифузії речови­ни, що поглинається, у газовій фазі, м /с; сІекв - еквівалентний діаметр насадки.

При роботі абсорбера в плівковому режимі коефіцієнт масовіддачі в газовій фазі розраховують із критеріального рівняння

МиВу = 0,027Яв^РгО?. (2.23)

На основі рівнянь (2.21) - (2.23) розраховують число Нуссельта дифузійне та визначають коефіцієнт масовіддачі в газовій фазі

Ру = Ми0у Бу / йкКв, (2.24)

де ру - коефіцієнт масовіддачі ПР у газовій фазі, м/с.

Коефіцієнт масовіддачі в рідкій фазі рекомендовано визначати [3, 11] за допомогою критеріального рівняння

ЖВх = 0,0021Яв°0>15Рг°Х5, (2.25)де ЫиРх - число Нуссельта дифузійне для рідкої фази, Т^иРх= рхЗш /Рх ; Рх - коефіцієнт дифузії ПР у рідкій фазі, м2/с; Кгх - число Рейнольдса для плівки рідини, Кех=4Ь/8оцх(р ; 5 - площа поперечного перерізу апарата; ер - коефіцієнт змочування насадки, що у розрахунках приймають д> =1,0 ; РгРх - число Прандтля дифузійне для рідини, РгРх=     /ржРх;     - коефіцієнт масовіддачі ПР у рідкій фазі, м/с; - наведена тов-

(22    \ 0,333 щина рідкої плівки на поверхні насадки, = І /Лж / рж £ І .

Розв'язуючи рівняння (2.25) відносно коефіцієнту масовіддачі в рід­кій фазі, отримали

А = Кирх Р* /8„, (2.26)

де рх - коефіцієнт масовіддачі поглиненої речовини у рідкій фазі, м/с.

За розрахованими значеннями коефіцієнтів масовіддачі визначають лімітуючу стадію процесу абсорбції та за рівняннями (1.52)-(1.53) роз­раховують коефіцієнт масопередачі для насадкового абсорбера

Гідродинаміка потоків у тарілчастих абсорберах. Дуже пошире­ними в промисловості є тарілчасті абсорбери, особливістю яких є те, що для створення поверхні контакту фаз використовують тарілки різ­них типів, на яких організовують взаємодію порівняно невисокого ша­ру рідини з газовим потоком, при цьому газ з досить високою швидкіс­тю барботує через шар рідини у вигляді газових пухирців і струменів.

Гідродинамічний режим барботування й інтенсивність взаємодії по­токів газу й рідини на тарілці залежать від фізичних властивостей фаз, способу диспергування потоків газу, а також від швидкості витікання газу з отворів тарілок або прорізів ковпачків.

При малих швидкостях руху газу звичайно має місце пухирцевий ре­жим барботажу. Зі збільшенням швидкості витікання газу з отворів і про­різів послідовно утворяться струминний, пінний і інжекційний режими ба­рботування. Струминний і пінний режим є основними робочими режима­ми, при яких на тарілці утворюється високий шар ніздрюватої і рухливої піни, у якій досягається інтенсивний масообмін. Якщо швидкість газу в отворах перевищить певну межу, то на тарілці виникає інжекційний ре­жим, при якому газові струмені прориваються через шар піни разом з рі­диною, підхоплюють її і викидають в міжтарілчастий простір, при цьому піна може захоплюватись і перекидатися через парові патрубки на вище розміщену тарілку. У такому випадку настає режим "захлинання", відбу­вається вирівнювання концентрацій по висоті апарата та припиняється ро­бота колони через призупинення руху рідини донизу колони.

Масопередача в тарілчастих барботажних абсорберах. В тарілча­стих абсорберах масопередача між газовою й рідкою фазою відбуваєть­ся на контактних елементах - тарілках барботажного типу.

Коефіцієнт масовіддачі в газовій фазі залежить від багатьох факто­рів, у першу чергу від швидкості газу в апараті (швидкості газу в отворах контактних пристроїв), від висоти шару рідини на тарілці, від щільності зрошення, від режиму взаємодії фаз і ін.

Дослідженнями установлено, що коефіцієнт масовіддачі на всіх типах тарілок (сітчастих, ковпачкових, клапанними та ін.) зростає зі збільшенням щільності зрошення, збільшенням швидкості газу у віль­ному перетині колони та з підвищенням висоти переливу (глибини зони контакту), при цьому найбільший вплив на величину коефіцієнта масо­віддачі чинить висота переливу [33].

Як відзначалося раніше, швидкість масовіддачі в процесах абсорбції в першу чергу залежить від розчинності газу в рідині, а затим уже від гідродинамічних умов протікання процесу.

Звичайно швидкість масовіддачі у фазах розраховують на основі ем­піричних критеріальних рівнянь, отриманих у результаті обробки екс­периментальних даних для конкретних систем газ - абсорбент у конк­ретних умовах процесу, що враховують гідродинаміку процесу, тип і геометричні розміри контактних елементів та інші фактори.

При розрахунку коефіцієнта масовіддачі в газовій фазі для тарілча­стих колон рекомендують [14, с.314] такі критеріальні рівняння:

- для ковпачкових тарілок

ШВу = 0,265Яеу'03Рг;°';Же-0'32, (2.27)

- для ситчастих тарілок

ШВу = 2,5Яе0'72^^е-0,25 , (2.28)

де \¥е - число (критерій) Вебера, \¥е= ох /pxh2g ; ох - поверхневий натяг рідини; И - висота шару рідини на тарілці.

Численні дослідження показали, що коефіцієнт масовіддачі помітно зростає зі збільшенням швидкості газу, при цьому темп зростання змі­нюється залежно від гідродинамічного режиму течії газу. Крім того, швидкість процесу масовіддачі залежить від висоти шару рідини, пов'язаної із щільністю зрошення, що впливає як на інтенсивність між-фазного масообміну, так і на гідравлічний опір тарілки.

З урахуванням зазначених факторів, для розрахунку коефіцієнтів масо­віддачі в газовій фазі залежно від швидкості потоку газу й гідравлічного опору тарілки, рекомендовані такі формули [33, с. 37; 36, с.571]:

- для ковпачкрвих тарілок

Ру = Ау,132Лрх , (2.29)

- для ситчастих тарілок

Ру = Ву°/6Лрх, (2.30)

де ру - коефіцієнт масовіддачі в газовій фазі, кг-моль/[м2-с ( кг-моль ПР/ кг-моль газу)]; А, В - коефіцієнти, що залежать від властивостей поглиненої речовини, А = (4,4 -10)10-3; В = (3 - 6,8)10-3 ;уу - швидкість газу у вільному перетині колони, м/с; Арх - загальний гідравлічний опір шару рідини на тарілці, Па.

Масовіддачу в рідкій фазі на ситчастих тарілках розраховують за критеріальним рівнянням

МпВх = 540Яеох33Рг0:5. (2.31)

Рівняння (2.31) можна використовувати і для інших типів тарілок, враховуючи, що коефіцієнт масовіддачі в газовій фазі на порядок мен­ший порівняно з коефіцієнтом масовіддачі в рідкій фазі [14, с.315].

За умови адитивності опорів на межі розділення фаз у процесі фізи­чної абсорбції коефіцієнт масопередачі для газової фази розраховують за рівнянням (1.52)

а коефіцієнт масопередачі для рідкої фази за рівнянням (1.53)

де Ку, Кх - коефіцієнт масопередачі щодо газової й рідкої фази відповідно; рв, рх - кое­фіцієнт масовіддачі в газовій і рідкій фазі відповідно; ma - кутовий коефіцієнт рівно­важної лінії (коефіцієнт розподілення поглиненої речовини у фазах).

Рівняння виражають залежність швидкості масопередачі в цілому для процесу (ліва частина) від кінетичних опорів масовіддачі в кожній із фаз (права частина). З рівнянь випливає, що якщо кінетичні опори у фазах - цифри одного порядку, то коефіцієнт масопередачі приблизно рівною мірою залежить від обох коефіцієнтів масовіддачі.

Кінетичний опір в процесі масопередачі помітно більший в тій фазі, де коефіцієнт масовіддачі значно менший, ніж в іншій фазі.

Для добре розчинних газів основний опір масопередачі зосередже­ний в газовій фазі, при цьому коефіцієнт масовіддачі в рідкій фазі в ба­гато разів більший в порівнянні з коефіцієнтом масовіддачі в газовій фазі й, отже, коефіцієнт масопередачі для процесу в цілому визначаєть­ся величиною коефіцієнта масовіддачи в газовій фазі, тобто Ку ~ fiy.

Для слабко розчинних газів опір масопередачі переважно зосере­джений у рідкій фазі. У цьому випадку доданком з більшим коефіцієн­том масовіддачі (наприклад, для газової фази /?у) можна знехтувати через мале значення відношення 1фу і тоді швидкість процесу масопередачі в цілому буде лімітуватися швидкістю масовіддачі в рідкій фазі, при цьому Ky ~ PJma. Отже, швидкість процесу масопередачі в цілому лімітується помітно меншим значенням коефіцієнта масовіддачі в одній з фаз.

З рівнянь також випливає, що при добрій розчинності ПР в абсорбе­нті (ma<10), коефіцієнти масопередачі в обох фазах - цифри близького порядку, при слабкій розчинності газу константа фазової рівноваги на­багато більша одиниці (ma >10). Отже, відношення maфх » 1/fiy (при по­рівняно близьких по величині фазових коефіцієнтах масовіддачі), від­повідно швидкість масопередачі в рідкій фазі менша, ніж швидкість масопередачі в газовій фазі.

1 ma

1 ,

/   i maPy      Рх _

Коефіцієнти масовіддачі у фазах залежать від багатьох факторів (фізико-хімічних властивостей взаємодіючих фаз, температури й тиску в системі, відносної швидкості руху фаз і ін.). Проте, теоретично дока­зано й установлено дослідами, що для конкретної системи газ - рідина залежність коефіцієнтів масовіддачі можна подати залежно від коефіці­єнтів дифузії ПР у фазах, при цьому /Зх «І)°'5, а іЗу я £)(0'5~°'67). Звідси

випливає, що для добре розчинних газів коефіцієнт масовіддачі в газо­вій фазі приблизно на два порядки вищий, ніж коефіцієнт масовіддачі в рідкій фазі при заданих температурах і тиску.

У реальних процесах масопередачі в абсорберах рівноважна лінія переважно є криволінійною, при цьому змінюються по висоті апарата локальні значення рушійної сили процесу, відповідно змінюються й ло­кальні значення коефіцієнтів масопередачі у фазах. Ці особливості про­цесу бажано враховувати при розрахунку абсорбційних колон.

З рівнянь також випливає, що якщо в процесі абсорбції коефіцієнт розподілу змінюється (рівноважна лінія - увігнута крива в межах змін концентрацій ПР), то швидкість масопередачі в рідкій фазі зменшуєть­ся, і швидкість процесу абсорбції в цілому буде лімітуватися швидкіс­тю масовіддачі в рідкій фазі.

2.4 Технологічний розрахунок процесу абсорбції 2.4.1 Матеріальний і тепловий баланс абсорбції

В абсорбційних колонах процеси абсорбції переважно протікають у багатоступінчастих протитечійних колонних апаратах, при цьому вихі­дна газова суміш переважно надходить знизу колони й рухається вгору назустріч потоку абсорбенту, що подається зверху колони.

Масопередача між газовою й рідкою фазою проходить на контакт­них пристоях різних типів - на шарі насадки, на тарілках різних конс­трукцій, у барботажних і розбризкуючих апаратах.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 


Похожие статьи

А П Врагов - Гідромеханічні процеси та обладнання хімічних і нафтопереробних виробництв

А П Врагов - Сравнительный анализ энергетических затрат в процессах высаливающей и испарительной кристаллизации

А П Врагов - Массообмінні процеси та обладнання хімічних і газонафтопереробних виробництв