київ 2011 - Практикум з лінгвістики тексту навчально-методичний посібник - страница 12

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 

Прихильники тих чи інших вірувань стверджують, що тільки їхня віра є істинною. Насправді істинною вірою може бути лише та, яку приніс на землю Син Божий, Господь наш Ісус Христос. Всі інші вірування неправдиві, бо вони не від Бога (Патріарх Філарет).

Текст № 2

AAA

Здавалося б - легальний продукт, то й реклама легальна. Щодо тютюнових виробів медики кажуть: „Якби про вплив на здоров' я паління тютюну сто років тому було відомо те, що нам відомо тепер, - жодна держава не дозволила б його легального виробництва та продажу". А ВООЗ активно поширює салоган: „Від цього продукту вмирає кожен третій із тих, хто споживає його за призначенням".

Бурхливе поширення паління у ХХ ст. завдячує виключно вдалій рекламі. Сьогодні реклама сигарет - це лише імідж. У ній дедалі менше інформації, дедалі більше суто візуальної привабливості. Реклама зробила тютюнові вироби товаром широкого   вжитку.   Само   собою,   без   рекламного лоску,

145сигаретний дим викликає першіння в горлі, кашель, рак. Споживач курить не сигарети, а Америку, дружбу, любов, сексуальність, елітність. Наче первісна людина, яка вірила, що з' їдаючи серце ворога, вона стає сміливішою (Із газети).

Текст З

AAA

Стереотип - це сумарне враження про групу людей, за яким індивіду здається, що всім членам цієї групи притаманні спільні риси чи спільна риса. Інакше кажучи, це одна з пізнавальних схем, завдяки якій ми орієнтуємося в довкіллі.

За забарвленням стереотипи бувають негативними (усі вчені - ненормальні) або позитивними (наш факультет готує найкращих фахівців); деякі ґрунтуються на нейтральному враженні про різні категорії людей: студент-художник і студент-фізик, ділова жінка та чоловік із сережкою.

Факт наявності стереотипів у людини не є поганим чи добрим. Стереотип - це спосіб організації досвіду, пошуку сенсу у відмінностях між індивідами та групами і передбачення того, як різні люди поводитимуться. Якщо людина не має жодного стереотипу, то це може означати або її неупередженість і широкі погляди, або невміння орієнтуватися. Адже, опинившись у новій компанії, ви прогнозуєте, хто, з найбільшою вірогідністю, виявиться ближчим до вас, хто поділятиме ваші погляди та інтереси, тобто ви керуєтеся стереотипами. Або якщо ви намагаєтесь триматися подалі від імовірно небезпечних людей, ви також дієте за стереотипом.

Корисність стереотипів полягає в тому, що вони допомагають нам систематизувати уявлення про світ. Водночас вони ведуть до серйозних перекручень реальності (Із навчального посібника).

Текст № 4

AAA

Люди від природи не наділені силою перевищувати самих себе, охоче підкоряються автоматизмові часу, і тоді запановують настрої жити лише нинішньою хвилиною, пливти за течією, покладатися лише на власні зусилля, забуваючи про корені, не зазираючи до верховіть. Тоді думати про життя своє боязко, бо

146схоплюєш лише кінцівку, лише найближче, все попереднє тоне в цілих океанах подій, яких ні уявити, ні перелічити, і такий чоловік мовби й не жив, а лише присутній нині при розв' язці власного життя. Все вже сталося ніби за межами його досвідчень: любов, ненависть, мужність, страждання, зради, дружба, витривалість. І не розуміють таки люди, що, повертаючись до самого себе, прагнеш знов дорівнятися собі в хвилини найвищих злетів і відчуваєш щораз, як це болісно тяжко, а то й взагалі неможливо. Так ідеш уперед, вічно повертаючись назад, відбігаючи, щоб розігнатися, як малий хлопчик, щоб перестрибнути калюжу, або й світовий чемпіон, який, перш ніж здійснити стрибок за червоний прапорець світового рекорду, відходить назад для розбігу (П. Загребельний).

Текст № 5

AAA

Мозок людини разом із мозочком може складатися з 87 мільярдів клітин. Цікаво, що стільки ж зірок нараховується в Чумацькому Шляху, і так само, як вони пов' язані поміж собою, клітини головного мозку зв' язані з тисячами інших клітин. Уважається, що маса мозку сучасної людини становить близько півтора кілограма. Найбільший за масою мозок мали Іван Тургенєв, Джон Байрон і Олівер Кромвель. А ось Альберт Ейнштейн мав порівняно менший мозок, зате деякі його відділи містили велику кількість клітин „гліа", яким притаманні феноменальні якості, що зазвичай набуваються внаслідок тривалого тренування. „Блискучий розум століття" Анатоль Франс мав мозок, що важив лише 11OO грамів - удвічі менший, ніж у лорда Байрона. Обсяг мозку сучасної жінки приблизно на 150 кубічних сантиметрів менший від мозку чоловіка. Жінки повільніше приймають рішення й не так швидко орієнтуються на місцевості, зате вони обережніші і легше переходять із практичного мислення на емоційне, бо в їхньому мозку більше волокон, що з' єднують обидві півкулі.

Учені давно виявили, що немає прямої залежності між якістю мислення й вагою мозку. Набагато важливішою є здібність його ділянок переробляти інформацію. Однак мозок може бути менший за середній без зменшення якості мислення

147до певної величини, а далі якість мислення різко погіршується. Це спостерігається у хворих на мікроцефалію, мозок яких важить від 450 до 900 грамів. їхні здібності до мислення обмежені (І. Росоховатський).

Текст № 6

ЗАЯВА Кабінету Міністрів України

стосовно боротьби з легалізацією („відмиванням") коштів, одержаних злочинним шляхом

У сьогоднішньому відкритому світі з високою мобільністю коштів та швидким розвитком технологій платіжних операцій засоби для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, а також їх анонімного захисту в певних країнах чи на певних територіях роблять фінансову злочинність транснаціональною...

Кабінет Міністрів як уряд держави, яка є повноправним членом міжнародної спільноти, офіційно визнає Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (РАТР).

Основним його завданням у майбутньому буде застосування Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей...

Уряд України сподівається, що розширення співробітництва з урядами інших держав, міжнародними фінансовими організаціями, передусім із РАТР, з метою активізації боротьби з легалізацією („відмиванням") злочинних доходів на національному та міжнародному рівнях, а також припинення нелегального руху таких коштів у світовому масштабі сприятиме створенню у своїй країні дієвої системи запобігання та протидії цьому соціально небезпечному явищу.

28 серпня 2001 року

Текст № 7

***

Жінкам заборонялося з'являтися на Запорізькій Січі. Розповідають, що назва скелі Крісло Катерини виникла через те, що козаки не пустили до своєї столиці навіть царицю, і вона змушена була провести ніч на кам' яному острівці посередині

148

Дніпра. Особливе ставлення до жінок з боку запорожців було зумовлене не зневагою до них, а бажанням відокремити українське жіноцтво від грубих, часто кривавих чоловічих справ, зберегти їхню чистоту, вроду, життєстверджуючу силу. До речі, на острові Хортиця є скеля Кара. За народними переказами, на ній жорстоко карали тих, хто приводив на Січ жінку.

Берегинею наші пращури називали богиню, що берегла їх від усякого лиха й дарувала добро. Згодом так стали називати в народі жінок, які берегли і підтримували домашнє вогнище, були покровою усьому родинному колу. Хто ж вона, українська берегиня? Які її головні риси? Яке місце посідала вона в суспільстві?

Мандрівників, що проїжджали повз Україну, приємно вражала врода українських дівчат, їхня охайність і співучість. Чимало чужинців вважало за честь вибрати тут собі дружину. Згадаймо легендарну бранку - захоплену турками дівчину, яка згодом стала дружиною султана. Вона відома під іменем Роксолана. До речі, роксолани - племена, які після скіфів населяли наші землі. Україну деякі іноземці теж називали Роксоланою. Дружина турецького султана мала неабиякий вплив на чоловіка й політику, яку він проводив (В. Супруненко).

Текст № 8

***

Культура мовлення - це володіння нормами усної і писемної літературної мови, а також уміння використовувати виразні засоби мови в різних умовах спілкування відповідно до мети мовлення. Розрізняють такі критерії культури мови:

Правильність - це дотримання мовленнєвих, граматичних, стилістичних норм.

Комунікативна доцільність - уміння визначати стилістичну градацію слів й виразів і вживати їх у відповідних комунікативних ситуаціях.

Точність висловлення - уміння говорити максимально конкретно, не змішувати слова, близькі за звучанням (адресат -адресант).

Логічність викладу змісту висловлення означає правильність відображення фактів дійсності і їхніх зв'язків, обґрунтованість висунутої гіпотези, наявність аргументів за і

149проти, зведення аргументів до висновку, що доводить чи відкидає гіпотезу.

Ясність викладу передбачає зрозумілість мови її адресату. Вона досягається шляхом точного й однозначного вживання слів, термінів, словосполучень, граматичних конструкцій.

Доступність викладу - це здатність даної форми мови бути зрозумілою адресату, зацікавити його. Доступність передбачає ясність, але не все викладене ясно, буває доступним для розуміння кожної людини.

Чистота - запобігання в мові засобів, які відкидаються нормами моральності.

Під виразністю розуміють такі особливості структури мови, що підтримують увагу й інтерес у слухачів і читачів.

Розмаїтість засобів вираження   - здатність

використовувати великий обсяг лексичного запасу, зокрема синонімічні ряди (З книги „Культура мови").

Текст № 9

Важливість писемності

Звукова мова й письмо як система умовних графічних знаків, використовуваних для передачі повідомлень іншим людям, почали своє існування не водночас. Письмо виникло на високому щаблі історичного розвитку людства, а саме - в період розкладу первіснообщинного ладу й виникнення класового суспільства й держави. З появою державного устрою з'являється потреба в листуванні в середині країни та із закордоном, у збереженні адміністративних, торговельних та інших приватних актів. З часу застосування письма почалась епоха документальної історії людства.

Тільки завдяки писемності ми дізнаємося про давні факти з історії. Наприклад, ще в другій половині ХІХ століття історія Греції до VI ст. до н. е. залишалася маловідомою, не було будь-яких предметних чи писемних пам' яток. Старогрецькі ж міфи й епос (наприклад, поеми Гомера „Іліада" й „Одіссея") історики не визнавали за достовірні історичні дані. На цій підставі заперечувалась не тільки згадка в Гомера про крітську державу Мінос, а й оповідання про троянську війну. Потрібні були достовірні історичні факти, які підтвердили б дані художніх творів. І вони були знайдені. 1870 року на березі Егейського

150моря вчені розкопали залишки легендарної Трої, а згодом й залишки Мікени на півострові Пелопоннесі. Початок ХХ ст. був ознаменований новим відкриттям: на острові Кріт розкопали розкішний палац, умовно названий „палацом Міноса". Його велична архітектура, водопровід і художні вироби із золота і срібла свідчили про таку високу культуру місцевих мешканців, якої стародавня Греція у V ст. до н. е. не знала. Але при всій великій цінності знайдених пам' яток культури багато чого у відкритій цивілізації залишалося незрозумілим. Зокрема, загадковим було те, який народ жив у свій час на острові Кріт, якою мовою він говорив, яким був соціальний лад того стародавнього суспільства. Відповіли на ці запитання виявлені тут писемні пам'ятки. Історичні пам'ятки написані різними письменами, чимало з яких становить загадку для вчених. Через це дослідження мистецтва письма (а значить, їх дешифрування) було актуальним і не втрачає актуальності й тепер (З журналу).

Текст № 10

От тобі й дід

Вихідний день у музеї. А директор, академік Дмитро Іванович Яворницький, завжди приходив, щоб глянути хазяйським оком, чи все там гаразд.

Оглянувши цього разу музей, він чорним ходом вийшов у двір і присів на стільці біля ґанку. Скромно одягнений, з ціпком у руках, сивоусий у шапці, він був схожий на сторожа.

Скрипнула хвіртка. У двір музею ввійшли дві літні жінки.

- От не пощастило! За кільки років приїхали в музей, а він, як на те, вихідний. Може, ви, дідусю, якось тишком-нишком провели б нас? Ми вам віддячимо.

Дмитро Іванович усміхнувся в довгі вуса, а потім швидко ввійшов у роль діда-сторожа й сказав:

- Воно трохи й незручно. Як наскочить начальство, так влетить мені, перепаде й вам.

- А ви не бійтесь начальства: у вихідний день воно сидить вдома. Чого б то воно сюди зараз прийшло?

У цей час одна з жінок дістала гаманця, пошукала в ньому й витягла монету:

- Візьміть, дідусю, тридцять копійок вам на чай, візьміть. Дмитро Іванович, приховуючи усмішку, сказав:

151

- Та я ж ще нічого для вас не зробив, а ви вже й на чай. Це вже там, пізніше. Ну, ходімо зі мною, проведу вже вас у музей.

Дві години водив їх „дід", давав пояснення, як звичайно, цікаво, дохідливо й з жартами.

- А звідки ви все це знаєте?

- Та давненько тут служу: наслухався, надивився та й запам' ятав собі, що воно й до чого.

- Добре ви пояснюєте, все у вас до ладу. А скажіть, це ж тут працює професор Яворницький?

- Тут.

- А як би це його побачити? Він буває в музеї?

- Щодня буває. От він перед вами й зараз.

Жінки переглянулись, зніяковіли, почервоніли й розгубилися вкрай. Одна з них шепнула другій: „А ми ж на чай наобіцяли! Кому? Яворницькому!" А потім схвильовано до Дмитра Івановича: „Ви нам пробачте нашу необачність. Щиро, від усієї душі, дякуємо вам за те, що поводила нас по музею".

Жінки попрощалися і, виходячи з подвір' я музею, промовили, зачудовано хитаючи головами: „От тобі й дід... " (І. Шаповал).

Текст № 11

Дивовижна людина

Альберту Швейцеру було тридцять років, коли він був відомим професором Страсбурзького університету, філософом і музикантом, чиї органні концерти збирали юрми шанувальників в усіх європейських столицях. Його дослідження про Йоганна Себастяна Баха вважалося класичним. Друзі пророкували йому блискучу кар' єру в будь-якій царині науки чи мистецтва, яку він собі обере. Та раптом у свої тридцять років Швейцер почав усе спочатку: він став студентом медичного факультету.

Люди, знайомі з його філософськими творами, здогадались: учений, одержимий ідеєю добра, обрав найгуманнішу в світі професію лікаря. Одні схвалювали це рішення, інші вважали його надмірним. Адже, мовляв, професор завжди був ладний зарадити біді товариша, не шкодував грошей для бідних. „Чого ж іще треба?" - питали вони.

І як би здивувалися ці люди, коли б дізналися, що причиною такого кроку стала невеличка замітка в журналі, де

152мовилося, що в далекому селищі Ламберені, розташованому в центрі Екваторіальної Африки, потрібен лікар. Та здивування було б ще більшим, якби вони знали, що цей намір з' явився давно, мало не в дитинстві, і що замітка в журналі лише визначила план дій.

„Я вирішив зробити своє життя своїм доказом, -розповідав він. - Я хотів спробувати зробити так, щоб моє життя, моя праця говорили про те, у що я вірю".

І він це зробив: сім років вивчав медицину, п' ятдесят два, до самої смерті, працював лікарем у Ламберені, тут створив лікувальний центр. Подвиг Швейцера полонив багатьох людей землі, а його боротьба за мир була відзначена Нобелівською премією (М. Бріман).

Текст № 12

***

Сидів вдома, дивився у вікно. У світлі погожого дня Дніпро виблискував чистою, святковою блакиттю. І вільний простір над рікою здавався святковим, легким, немов одухотвореним, і гаї на протилежному березі, збігаючи з кручі на кручу, уже всміхались молодою зеленню. Мабуть, Поляруш найдужче любив саме таку зелень, коли в її ніжному свіченні наче живе сам дух весни, її радісна снага. Тоді єство відкривається назустріч радості природи, ніби на якійсь потаємній його гілці теж зазеленів один-другий листочок.

Вода в сонячному промінні синіла начебто з видимою, неприхованою пристрастю, і якийсь час Поляруш боявся відірвати від неї погляд, наче остерігався, що згодом не повториться оце враження натхненності й осмисленості того, як тече й синіє весняна ріка.

Щось має статись у моєму житті, щось неминуче станеться. З душевного сум' яття останніх тижнів, із надій, сподівань, невдоволення, щось уже, очевидно, народилося або ж ось-ось народиться. Тільки слід зуміти побачити його, відокремити з первісного хаосу, дати йому ім' я і благословити на життя. Поляруш знав, що очікуване має зрости на ґрунті невдоволення, що воно має дати йому певність самого себе, що воно, власне, знаменуватиме новий стан його особистості, нову його якість, справжню, дійову, безкомпромісну, те, чого він

153чекав. І тільки тепер, здається, він починає розуміти, що саме чекав від себе всі роки, що може дати йому найбільше вдоволення. Минуле уявлялось широким полем, що густо поросло будяччям його помилок, бур'янами безвольних вчинків, низеньким пирієм не додуманих до кінця думок, які б могли підняти його вгору, якби він не відмахнувся від них і не зрадив їх (Є. Гуцало).

Текст № 13

Весняний вечір

Отакого вечора, коли цвітуть садки і з кожного лунає знеможливе пташине щебетання, отакого вечора, навесні, гостріше відчуваєш самого себе й все те, що тебе оточує. Свіжими, оновленими очима дивишся, ясніше розумієш і сприймаєш. Немов даровано тобі спостигання смислу, таїни, мудрості життя, і ти усвідомлюєш усю свою змогу, і тобі стає так, наче ось-ось широко розчиняться ворота твого єства, розчиняться й назавжди заберуть собі всю красу й всю привабливість світу.

Отакого вечора, навесні, по-новому починаєш розуміти, яке тобі все дороге: і тихе, задумане село, що озивається бадьорими молодими голосами, у яких теж звучить весняна свіжість; і дух зволоженого ранковим дощиком чорнозему; і гіркуватий запах черемхових заростей, од яких віє холодком, які чомусь викликають у тобі спогади про дитинство; і теплі приязні вогники зірок у темній голубизні неба... Отакого вечора ти глибше починаєш усвідомлювати, що все це рідне, дане тобі споконвіку, назавжди, і в твоїй свідомості починає солодко, щемливо звучати слово „батьківщина", єдине слово, що здатне вмістити в себе весь навколишній світ і навіть більше, єдине слово, що більше й за твою любов до рідної землі, і за твою зворушеність, коли ти думаєш про неї.

Ясно світить місяць, і в його сяйві співає весна по садках, і в його сяйві особливого значення набирає зосереджене мовчання чорних полів, і глибиною вражає погляд людини, яку ти в цей час зустрів. Ясно палає, освітлюючи твої почуття, і все там видно, видно до найменшої подробиці, а найкраще - твою любов, ім' я котрій - ця весна, ця земля (Є. Гуцало).

154

Текст № 14

Снігова вода

Раніше снігову воду цінували, мабуть, лише жінки для миття волосся та народи Півночі для пиття. Перші - за її м' якість, другі - за легкість видобутку взимку, коли перемерзають струмки й річки. Але, виявляється, у цієї води є ще й інші, куди дивовижніші властивості.

Піддослідні тварини від додавання до їхнього раціону снігової води росли значно швидше і приводили, як правило, удвічі більше потомства.

Сніг, що розтанув, виявився корисним також і для рослин. Насіння пшениці, змочене сніговою водою, росте на 41 % краще, огірки в теплиці від поливу такою водичкою давали подвійний урожай, а замочені нею ще в насінні - навіть потрійний.

Важливо зазначити, що сніг брали не будь-який, а найчистіший, котрий щойно випав. Коли ж такого не траплялося, то вибір падав на той, що лежить у затінку, у місцях, куди не заглядають прямі промені сонця і не потрапляють сторонні домішки (пилюка, сажа та інше). Танув він у закритих баках спеціальної конструкції. Одержувана вода вживалась завжди свіжою, чистою, трохи підсоленою для смаку. її додавали й до мішанок та інших комбінованих кормів.

Звідки ж у снігової води така животворна сила? У воді зі снігу значно нижчий, ніж у звичайній, уміст важкого водню -дейтерію. Дейтерій удвічі тяжчий за звичайний водень. „Важка вода" важить більше від звичайної на 11 %, замерзає вже при температурі 3,2 градуси за Цельсієм замість нуля, а закипає, навпаки, пізніше - при 101,4 градуси. Вона сильно уповільнює реакції й показала себе практично корисною як уповільнювач у ядерних реакціях (З календаря).

Текст № 15

***

Неможливо уявити Великдень без пасхального хліба, який на Україні називають паскою або бабою. Паски, хоча й відрізнялися розмірами, але майже всі мали високу круглу форму. Зверху ліпили з тіста хрест, шапку також прикрашали поливою, посипали зерном. Продукти для випічки пасхального

155хліба готували задовго до свята. Навіть у голодні роки селяни намагалися залишити для цього краще борошно, накопичити достатню кількість крашанок, масла, цукру.

Подекуди також робили сирну бабу. Вона готувалася із протертого сиру, у який додавали масло, цукор, яйця, родзинки. Сирній бабі за допомогою роз'ємних форм надавали вигляд піраміди, по боках якої вирізали візерунки й літери. Пасхальним хлібом починався великодній сніданок.

Символом Паски, початку всього живого й воскресіння Христа стало яйце. У передхристиянському світі сонце уявлялося людям казковим птахом. Вороги світла, сили зла могли вбити птаха, але завжди він встигав знести яйце, з якого народжувався новий день. Головний у році Великий день - це свято сонця, природи, що прокинулася після зими.

Життя, яке зберігалося в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкаралупу покривали фарбою й різноманітними знаками-символами. Пасхальні яйця називали „крашанками" й „писанками". Мали вони й такі назви, як „мальованки", „дряпачки". Для фарбування яєць напередодні Паски використовували відвари різноманітних рослин. Жовту й жовто-червону фарбу одержували з кори дикої яблуні, лушпиння цибулі, гречаної полови, горицвіту, звіробою. Синій колір давали сині мальви, сон-трава, ягоди бузини. Яйця фарбувалися, якщо їх обгортали різнокольоровими клаптиками, міцно перев' язували нитками і хвилин двадцять варили у воді, у яку додавали трохи оцту (В. Супруненко).

Текст №16

Сім чудес світу

Число сім у стародавньому світі вважалося містичним, а подекуди й священним.

Містом на семи горбах здавна називають Рим: пізніше цю назву було перенесено й на інші великі не рівнинні міста.

Сади Семіраміди - це величезний комплекс, збудований у Вавилоні в сьомому столітті до нашої ери. Це чудо було створене для дружини царя - лідійської царівни, а от чи звалася вона Семірамідою, - невідомо.

156

Третє чудо - мавзолей у Галікарнасі - розкішна усипальниця Мавзола, сатрапа перської провінції. Проіснувала вона до XV ст., коли її зруйнували, використавши матеріал для побудови укріплення. З тих часів монументальні споруди для поховання визначних осіб звуть мавзолеями.

Храм богині Артеміди в Ефесі - четверте чудо -відзначається вишуканістю форм і багатством оздоб.

П'ятим чудом світу вважався Колос родоський -бронзове зображення бога сонця Геліоса. Статуя проіснувала всього шістдесят років і була зруйнована землетрусом.

Шосте чудо світу - статуя бога Зевса в його святилищі в Олімпії.

Сьоме - маяк на острові Фарос біля Олександрії, збудований з білого мармуру, близько 150 метрів заввишки, увінчаний статуєю Посейдона.

Можна з впевненістю сказати, що сім чудес світу не охоплювали всіх архітектурних див стародавньої Греції і Єгипту: безперечно, їх було значно більше (А. Коваль).

Текст № 17

***

У мові постійно утворюється не менше слів, ніж відмирає. Нові винаходи й відкриття, нові машини, конструкції, деталі, препарати, нові філософські й політичні поняття, нові форми життя - все це породжує й нові слова. Важко навіть уявити собі, скільки з' являється нових слів, наприклад, за кожне століття. Хоч якою великою освіченістю славився колись у Київській Русі князь Володимир Мономах, проте він виявився б повним невігласом, потрапивши у наше ХХ ст. Йому невідомі були б речі, з якими добре обізнані навіть дошкільнята. Так само, коли б наш сучасник потрапив у минуле століття, він задихався б від безслів' я, бо не зміг би мовою тих часів висловлювати всі свої думки й поняття. Оскільки процес словотворення постійний, то виходить, що всі слова неоднакового віку. Одні з' явилися недавно, інші ж відомі протягом століть, а є й такі, що їх походження загубилося в часі. Та кожне слово, хоч яке воно старе, колись було „новонародженим" і з'явилося в такий самий спосіб, як з' являється багато слів у мові й тепер.

157

Таке оновлення відбувається у кожній мові у всі часи, особливо після історичних зрушень, коли зникають старі форми життя, звичаї, предмети, поняття, поступаючись перед новими. Отже, кожне покоління є свідком неологізмів свого часу.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Похожие статьи

київ 2011 - Практикум з лінгвістики тексту навчально-методичний посібник