київ 2011 - Практикум з лінгвістики тексту навчально-методичний посібник - страница 4

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 

II. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава      забезпечує      всебічний      розвиток і

функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання й захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

38

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (Конституція України, ст.10).

ІІІ.

Мені відкрилась істина печальна:

життя зникає, як ріка Почайна.

Через віки, а то й через роки,

ріка вже стала спогадом ріки.

І тільки верби знатимуть старі:

киян хрестили в ній, а не в Дніпрі (Л. Костенко).

IV. За даними психологічних досліджень в Україні останнім часом відбувається зміна цінностей (куди поділися такі цінності, як дружба, патріотизм, колективізм та ін.). Пріоритетними стають інші - більш приватні, індивідуалістичні. Більшість людей орієнтуються на ті цінності, які є важливими для облаштування власного життя. Ті ж, які є важливими для суспільства та держави, їх цікавлять менше. Найчастіше можна почути таке: „А що я від цього матиму?". Сьогодні відбувається відчуження людини від суспільства, від інших людей, у деяких домінує бажання отримувати прибутки будь-якою ціною, за рахунок інших. Але те, що маєш, з собою не забереш, а в житті людині хочеться залишити свій слід. Його залишають, як правило, ті, хто віддає себе і свою працю для інших (Г. Чайка).

7. Напишіть міні-твір, епіграфом до якого слугували б слова де Монтеня: „Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити, і шістдесят років, щоб навчитися тримати язик за зубами". Побудуйте текст таким чином, щоб яскраво вираженою була впливова функція тексту.

8. Запропонуйте текстологічну характеристику висловлювання: доведіть, що це текст; визначте його категорії, функції.

Література дає нам колосальний, великий і глибокий досвід життя. Вона робить людину інтелігентною, розвиває не тільки почуття краси, а й розуміння життя, усіх його складностей, служить провідником в інші епохи і до інших народів, розкриває перед нами серця людей. Одне слово, робить вас мудрими. Проте все це дається тільки тоді, коли ви читаєте, взанурюючись у всі подробиці. Адже найголовніше часто ховається саме в дрібницях. А таке читання можливе лише тоді, коли ви читаєте із задоволенням, не тому, що той чи інший твір потрібно прочитати, а тому, що він вам подобається - ви

39відчули, що автору є що сказати, є чим з вами поділитися, і він уміє це зробити. Якщо перший раз прочитали твір неуважно -прочитайте вдруге, утретє.

У людини повинні бути улюблені твори, до яких вона звертається неодноразово, які знає в подробицях, може пригадати за сумних обставин то для підняття настрою, то для розрядки обстановки, то посмішити, то просто висловити своє ставлення до того, що відбувається з вами чи з кимось іншим. Умійте читати не тільки для відповідей на заняттях і не тільки тому, що ту чи іншу річ читають зараз усі - вона модна. Умійте читати з інтересом і не поспішаючи.

Чому телевізор частково витісняє тепер книжки? Та тому, що телевізор змушує вас не поспішаючи передивитись якусь передачу, сісти зручно, щоб вам нічого не заважало, він вас відволікає від турбот, він диктує - як дивитися і що дивитися. Але намагайтеся вибрати книжку за своїм смаком, сядьте з книжкою зручніше, і ви зрозумієте, що є багато книжок, без яких не можна жити, які важливіші і цікавіші від багатьох передач. Я не кажу: перестаньте дивитися телевізор. Проте я кажу: дивіться вибірково. Витрачайте свій час на те, що варте цих витрат. Читайте якомога більше і читайте дуже вибірково. Визначайте самі свій вибір, керуючись тим, якого значення набула вибрана вами книжка в історії людської культури, щоб стати класичною. Це означає, що в ній щось є істотне. А може, це істотне для культури людства виявиться істотним і для вас.

Класичний твір - той, що витримав випробування часом. З ним ви не змарнуєте свій час. Проте класика не може відповісти на всі питання сьогодення. Тому потрібно читати й сучасну літературу.

Не накидайтеся тільки на кожну модну книжку. Не будьте метушливі. Через метушливість людина безглуздо витрачає найбільший і найкоштовніший капітал, яким вона володіє, - свій час (За Д. Лихачовим).

* Охарактеризуйте текст за всіма відомими вам класифікаціями.

9. Наведіть приклади ситуацій, де можливе застосування прецедентних чи патогенних текстів. До яких ви звертаєтеся частіше? Чому?

40

10. Охарактеризуйте подані тексти за всіма відомими вам класифікаціями:

І. Стаття 10. Уживання мов в інформаційній діяльності телерадіоорганізацій

1. Телерадіоорганізації ведуть мовлення державною мовою.

2. Мовлення на певні регіони може здійснюватися також мовою національних меншин, що компактно проживають на даній території.

3. Якщо мова оригіналу (або дублювання) фільму та/чи іншої програми (передачі) не є українською, такі фільми та/чи програми (передачі) транслюються за умови звукового дублювання їх державною мовою.

4. Для загальнонаціонального мовлення частка ефірного часу, коли мовлення ведеться українською мовою, має становити не менше 75 відсотків загального обсягу добового мовлення.

5. Мовлення на зарубіжну аудиторію ведеться українською і відповідною іноземною мовами.

6. Мова (мови) програм та передач телерадіоорганізації визначається (визначаються) умовами ліцензії на мовлення.

7. Для забезпечення діяльності багатоканальних телемереж ці норми застосовуються в частині ретрансляції програм і передач суб'єктів господарювання, які отримали ліцензію Національної ради („Закон України про телебачення і радіомовлення").

II. Найпоетичнішим, що тісно ув'язується з природою, святом є Трійця. Уся сукупність дійств - завивання вінків, Клечальна субота, П'ятдесятниця (Клечальна неділя), Русалії, похорон Ярила й поминання предків - суголосні з живою природою, яка для наших пращурів була найвищим духовним самоочищенням. Традиційно в Україні до цього свята готувалися заздалегідь, уважаючи, що в тривіаті християнських празників (після Різдва та Великодня) Зелені свята посідають чільне місце.

До прийняття християнства це свято відзначали протягом шести днів - три перед сьомою після Великодня неділею і стільки ж наступного тижня. Церковний календар освячує лише три дні. Власне звідси й назва - Трійця (В. Скуратівський).

41

III. Сидів вдома, дивився у вікно. У світлі погожого дня Дніпро виблискував чистою, святковою блакиттю. I вільний простір над рікою здавався святковим, легким, немов одухотвореним, і гаї на протилежному березі, збігаючи з кручі на кручу, уже всміхались молодою зеленню. Мабуть, Поляруш найдужче любив саме таку зелень, коли в її ніжному свіченні наче живе сам дух весни, її радісна снага. Тоді єство відкривається назустріч радості природи, ніби на якійсь потаємній його гілці теж зазеленів один-другий листочок. Вода в сонячному промінні синіла начебто з видимою, неприхованою пристрастю, і якийсь час Поляруш боявся відірвати від неї погляд, наче остерігався, що згодом не повториться оце враження натхненності й осмисленості того, як тече й синіє весняна ріка (Є. Гуцало).

11. Які ключові слова використовуються на визначення поняття дискурс? Зіставте поняття текст і дискурс, речення й висловлюванння.

12. Підготуйте лінгвістичний твір на одну з тем: „Як можна текст занурити в життя", „Текст і дискурс: спільне й відмінне", „Від тексту до дискурсу чи навпаки".

Самостійна робота студентів

1. Запропонуйте власну класифікацію текстів. Оформіть класифікацію у вигляді схеми, таблиці, презентації тощо.

2. Укладіть колективну збірку національно-прецедентних текстів для учнів.

3. Укладіть термінологічний словник з лінгвістики тексту й дискурсу.

Запитання для самоконтролю

1. Що вам відомо про текст і дискурс як лінгвістичні одиниці?

2. Які функції виконує текст?

3. Назвіть і схарактеризуйте основні категорії тексту.

4. З' ясуйте суть законів текстотворення. Проілюструйте ці закони власними прикладами.

5. Що Ви знаєте про класифікацію текстів?

42

6. Схарактеризуйте основні поняття, що презентують навчальну тему „Текст і дискурс".

Тема: „Семантична організація тексту" Контрольні питання

1. Основні семантичні ознаки тексту.

2. Заголовок тексту.

3. Тема, мікротема, підтема тексту, основна думка тексту.

4. Поняття контексту.

5. Поняття про актуальне (комунікативне) членування речень у тексті.

Ключові слова: семантичні ознаки тексту, тематична єдність, змістовий зв' язок, послідовність речень, завершеність, тема тексту, підтема, мікротема, основна думка тексту (ідея), заголовок, функції заголовків, класифікація заголовків, контекст, актуальне (комунікативне) членування речення, тема (дане, основа, відоме), рема (нове, ядро, повідомлюване).

Мета: засвоїти особливості семантичної організації тексту та основні поняття, що відбивають змістову структуру тексту, навчитися визначати вивчені поняття в текстах.

Завдання: опрацювати наукову й навчальну літературу з теми, виробити вміння й навички виділяти основні семантичні поняття в текстах, здійснювати актуальне (комунікативне) членування речень.

Література

1. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин ; [изд. 5-е, стереотипн.]. -

М. : КомКнига, 2007. - 144 с.

2. Єрмоленко С. Я. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я .Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор. - К. : Либідь, 2001. - 224 с.

3. Ковалик Ы. Методика лінгвістичного аналізу тексту / I. I. Ковалик, Л. I. Мацько, М. Я. Плющ. - К. : Вища шк., 1984. - 120 с.

4. Лосева Л.М. Как строится текст : пособ. для учителя / Л. М. Лосева. - М. : Просвещение, 1980. - 94 с.

5. Майборода Л1. Проблема композиційної функції газетних заголовків / Л. I. Майборода // Мовознавчий

43вісник : зб. наук. пр. / МОН України. Черкаський нац. ун­т ім. Б. Хмельницького ; Черкаси : Брама-Україна, 2006. - Вип. 3. - С. 279 -287.

6. Майборода Л. I. Специфіка газетних заголовків до журналістських матеріалів різних жанрів / Л. I. Майборода // Вісник Черкаськ. ун-ту : серія Філологічні науки. - Черкаси, 2006. - Вип. 94. - С. 150 -

164.

7. Майборода Л. I. Типологія заголовків за їх інформаційною функцією / Л. I. Майборода // Лінгвістичні студії : зб. наук. пр. / МОН України. Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького ; Черкаси : Брама-Україна, 2006. - Вип. 2. - С. 185 - 193.

8. Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови / В. Я. Мельничайко. - К. : Рад. школа, 1986. - 168 с.

9. Пашунова Л.О. Про лексико-тематичні лінії як компоненти польової структури тексту / Л. О. Пашунова // Мовознавство. - 1989. - № 6. - С. 44 - 47.

10. Рінберг В.Л. Текст і навчання зв'язного мовлення / В. Л. Рінберг, Т. П. Усатенко // Укр. мова і літ. в шк. -1989. - № 2. - С. 56 - 59.

11. Тураева З.Я. Лингвистика текста / З. Я. Тураева. - М. : Просвещение, 1986. - 126 с.

12. Українська мова : енциклопедія / за ред. В. М. Русанівського, О. О. Тараненко. - К. : Укр. енцикл., 2000.

13. Черняховская Л.А. Смысловая структура текста и ее единицы / Л. А. Черняховская // Вопр. языкознания. -1983. - № 6. - С. 117 - 126.

Методичні поради

Засвоєння теми вимагає насамперед розібратися в семантичних ознаках тексту та засобах презентації цих ознак. Починайте будь-яку аналітичну роботу з текстом із заголовка, який концентровано містить основний смисл висловлювання, представленого текстом. Пам'ятайте, що тема відображає предмет мовлення, висловленого саме цим текстом, тому формулюйте тему точно, називайте, про що йдеться саме в

44цьому тексті. Основну думку формулюйте з позиції адресата, а не тільки автора (не варто, мабуть, зазначати: „Автор хотів сказати", адже ми не знаємо, що хотів автор, ми можемо тільки сказати, як зрозуміли автора ми). У визначенні основної думки важливе значення має те, настільки порозумілися адресант і адресат. Щоб здійснювати актуальне членування речення, необхідно враховувати ситуацію спілкування, інтонацію (насамперед, логічний наголос).

Теоретичний матеріал до вивчення теми 1.   Основні семантичні ознаки тексту

Змістову цілісність тексту забезпечують його смислові (семантичні) ознаки.

Семантичні    ознаки    тексту   -   це    ознаки, що забезпечують змістову цілісність тексту: тематичну єдність, змістовий зв'язок, послідовність речень, завершеність тексту. Приклад реалізації основних семантичних ознак у тексті. Любисток

Любисток з 'явився в нашому краї дуже давно. Розкішне зелене листя, приємний запах зробили цю рослину улюбленою в народі. З нею пов'язане повір'я, що можна цим зіллям причарувати когось. Тому любисток має ще й кілька народних назв: любчик, любець, любимене, приворотне зілля. Він оспіваний у піснях про нещасливе кохання. У багатьох районах України любисток шанують як оберіг садиби, чаклунське зілля.

Любисток використовують для приготування народних ліків від головного болю. Здавна українські дівчата мили любистком волосся, щоб воно було гарним, щоб не боліла голова. Деякі народи Кавказу споживають любисток як приправу до м 'ясних страв.

Любисток охоче росте на різних ґрунтах, любить вологу. Та найчастіше його садять у квітниках (З журналу).

Наведене зв'язне висловлювання висвітлює одну тему, на яку вказує заголовок (тематична єдність). Цьому підпорядковані всі речення: немає жодного, у якому не говорилося б про любисток (змістовий зв'язок). Розповідь розвивається логічно й послідовно, кожне наступне речення додає щось нове про особливості любистку (послідовність

45речень). Останнє речення вказує, що сказано вже все, що автор виконав свій намір - розповів про любисток (завершеність).

2. Заголовок тексту

Заголовок - це комунікативна одиниця, що знаходиться в позиції перед текстом і є показником його цілісності та відносної автономності.

Заголовок - назва твору, перше слово, словосполучення або й речення, з якого починається сприйняття й розуміння висловлювання. Заголовок може вказувати на тему або основну думку твору, нести інформацію про тип мовлення, структуру тексту, передавати асоціації тощо. Функції заголовків:

1) номінативна - провідна функція заголовку: заголовок називає текст, виділяє його з-поміж інших творів;

2) інформативна - передача заголовком певних відомостей про твір;

3) ретроспективна    -    здатність    заголовку зацікавити, заінтригувати читача

Функції заголовків дають змогу їх класифікувати. Відомі такі основні підходи до класифікації заголовків: семантичний і структурний.

Семантичний підхід. Він ґрунтується на взаємозв'язку заголовка та змісту тексту.

Заголовки-теми відбивають предмет мовлення, охоплюючи семантичні поля:

персонаж, предмет: „Підкова", „Голова", „Телесик" (В. Голобородько);

простір: „Ліси", „Стрілецький степ" (Г. Половинко), час: „Час", „Ранок" (Г. Гайворонська);

подія: „Полювання" (Г. Половинко). Заголовки-реми виражають основну думку твору. Вони можуть характеризувати персонаж, подію, явище: „А слов'янин в перекладі - це раб" (Г. Гайворонська); стан, емоції персонажа: „Моя оголена душа" (Г. Гайворонська), „Втомився" (Г. Половинко); проблеми, висновки: „Віки тебе любитиму" (Г. Гайворонська), „Сидить у печінках" (Г. Половинко).

Заголовки-асоціації       відображають зіставлення, порівняння понять, дій, явищ: „Зелені руна" (С. Черкасенко).

46

Структурний підхід зумовлений побудовою тексту, типом мовлення. На основі цього підходу виділяють заголовки-описи: „Малий хованець" (В. Голобородько); заголовки-розповіді: „А від річок лишились рівчаки", „Не знайшлося притулку Мазепі" (I. Низовий); заголовки-міркування: „Я проти екстремізму", „Шаную ворога свого" (I. Низовий).

Функції заголовків перебувають у тісному взаємозв'язку і в різних творах можуть бути виявлені по-різному: одна з функцій може виступати провідною, а інші послабленими.

Підхід

Таблиця 7

Класифікація заголовків_

Типи__Приклади_

Семантичний

заголовок-рема

„Світ прекрасний і

добрий" (Г. Гайворонська)

 

заголовок-асоціація

„Червоне й чорне" (Стендаль)

Структурний

заголовок-опис

„Золотий гомін" (П. Тичина)

 

заголовок-розповідь

„А від річок лишились рівчаки" (І. Низовий)

 

заголовок-роздум (міркування)

„Хіба ревуть воли, як ясла повні " (П. Мирний)

Заголовком може бути фразеологізм, який убирає в себе найбільш істотні елементи наявної в тексті інформації. „Виступаючи як згустки думок і почуттів, фразеологізми-заголовки завоювали мало не монопольне право стисло формувати основну думку твору, інтригувати читача, натякаючи на описуване" (В. Ужченко): „За двома зайцями" (М. Старицький), „Доки сонце зійде, роса очі виїсть" (М. Кропивницький), „Ні пера, ні пуху" (О. Вишня), „Кров людська - не водиця", „Хліб і сіль" (М. Стельмах).

У науковій лінгвістичній літературі існують різні погляди на природу заголовків. Одні дослідники не вважають заголовки реченнями в будь-яких його структурних різновидах, а словами й словосполученнями, які виконують функцію власне називання   (О. Шахматов,   Д. Овсянико-Куликовський), інші,

47беручи до уваги, що заголовки є комунікативними одиницями, відносять їх до номінативних речень (О. Пєшковський, О. Галкіна-Федорук).

У процесі роботи над текстом виходимо з того, що заголовок - це назва твору, перше слово, словосполучення або й речення, з якого починається сприйняття й розуміння висловлювання, ознайомлення з будь-яким мовленнєвим твором. Назва твору узагальнює весь його смисл, інформує про предмет мовлення та про те, що з ним відбувається чи який він є. Правильне тлумачення заголовка твору, визначення його функцій сприяє засвоєнню всього висловлювання, розв' язанню певних навчальних завдань.

3. Тема, мікротема, підтема тексту, основна думка тексту

Тема тексту - предмет судження або викладу, коло певних питань, які об'єднують зв'язне висловлювання в єдину смислову цілісність.

Підтема - складова частина теми (підтеми виділяють під час складання простого плану тексту).

Мікротема - складова частина підтеми (мікротеми є підпунктами складного плану).

! Сукупність змісту часткових тем має вичерпувати зміст загальної теми.

Основна думка тексту (ідея) - це та проблема, над якою автор змушує замислитись, це те, що стверджується в тексті. ґдея тексту здебільшого пов'язана зі змістово-концептуальною інформацією.

! Тема й основна думка можуть бути відбиті в заголовку тексту.

4. Контекст

Слово в тексті набуває особливого смислу, зумовленого оточенням інших слів, що визначають його конкретний зміст, пов' язаний зі змістом усього тексту.

Контекст (лат. сопївхїш - „ тісний зв 'язок, поєднання ") у вузькому тлумаченні є сферою вживання слова у мовленні, у широкому розумінні його розглядають як умови, створені текстом з урахуванням екстралінгвальної (позамовної) ситуації, оточення учасників комунікації,  суми загального досвіду і

48загальних енциклопедичних знань про світ, які має комунікант.

Від контексту залежить смисл, а не значення. Розрізняють такі контексти:

^ Горизонтальний контекст - це оточення певної мовної одиниці умовами або особливостями вживання певного елемента в мовленні й узагалі закінченим у смисловому відношенні відрізком писемного мовлення, що дає змогу з'ясувати значення слів або фраз, які містяться в ньому.

^ Вертикальний контекст - це історико-філологічний контекст певного твору та його частин. Вертикальний контекст дає змогу побачити, як той чи інший автор спонукає читачів до сприймання, наприклад, художньої інформації, об'єктивно закладеної у створеному ним літературному творі.

? Іноді під вертикальним контекстом розуміють той

рівень  загального розвитку або  спеціальної підготовки, на

наявність якого в адресата розраховував автор. За відсутності

такого рівня контакт, комунікативний акт не відбудеться.

5. Поняття про актуальне (комунікативне) членування речень у тексті

Важливою ознакою тексту (категорією) є його зв'язність, коли кожне наступне речення, з одного боку, будується на основі попереднього, вбираючи в себе його частину, а з другого - включає нову інформацію (закони текстотворення). Речення ніби поділені на дві частини. Частина, що повторює вже відому з попереднього речення інформацію, називаємо темою речення („даним", „відомим"). Друга частина речення, що містить принципово нову, не висловлювану до того інформацію, назвемо ремою („новим"). Рема містить у собі основний зміст повідомлення і є комунікативним центром висловлювання. Без реми речення не буває, а тема може бути імпліцитною, не висловленою, наприклад: Ти можеш зрозуміти мене? - Спробую. У першому реченні, що містить запитання, наявна тема (ти ) й рема (можеш зрозуміти мене).У другому ж реченні експліцитно (зовнішньо виражена) тільки рема (Спробую). Тема ж не має словесного вираження.

49

! Актуальне (комунікативне) членування речення

(термін В. Матезіуса) - членування речення на тему (дане, основа, відоме) і рему (нове, ядро, повідомлюване).

За умов прямого порядку слів „дане" стоїть на початку речення, „нове" - наприкінці. У реченнях з інверсією (зворотним порядком) дане й нове можуть мінятися місцями. Слід пам' ятати, що важливу роль в актуальному членуванні відіграє інтонація, насамперед логічний наголос, паузи тощо, а також розгляд речення не ізольовано, а в певному контексті, у зв'язку з іншими реченнями діалогічного чи монологічного мовлення. Рема може бути й на початку речення, якщо вимовлена з відповідною інтонацією.

Актуальне членування речення:

„Дане" (Д) -ї-

„Нове" (Н) -ї-

(поєднує речення)

(рухає думку)

Порядок слів

Прямий (Д-Н)

Інверсія (Н-Д)

Наприклад:

Мову творять і дають їй крила слова. Вони різні за віком, як і дерева у віковічному лісі. Стоять правічні дерева, слухають потаємний шепіт дорослих побратимів і придивляються до першого поруху листячка молодих дерев (За І. Вихованцем).

Перше речення: Мову творять і дають їй крила слова. Що є відомим? Про що йдеться, про що інформується? - Про мову. -Отже, це - „дане (тема)". Яка інформація про мову міститься в реченні? - Творять і дають їй крила слова. Отже, це - „нове (рема)".

Друге речення: Вони різні за віком, як і дерева у віковічному лісі. Та частина в наступному реченні, що перейшла з попереднього. - Вони (тобто слова) - „тема". Інформація про

50

„тему", те, що саме додано в наступному реченні до попереднього - Різні за віком, як і дерева у віковічному лісі. Отже, це - „нове (рема)" і т.д.

! Саме тема-рематична послідовність виявляє комунікативну зв'язність тексту, адже через неї проходить накопичення інформації, її рух.

Практичні завдання

1. Опрацюйте рекомендовану літературу. Підготуйтесь до висвітлення контрольних питань.

2. Згадайте основні семантичні ознаки тексту й визначте, який із поданих варіантів становить текст. Обґрунтуйте думку.

а) Українська мова в світі. Возвируй у Слово. Секрети української мови. Як народжується слово. Барви української мови.

б) Слово - найтонше доторкання до серця, воно може стати й ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре й добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане й нетактовне - приносить біду (В. Сухомлинський).

в) Мова й мовлення, звуки і букви, слово й словосполучення, речення й текст, стиль і жанр.

г) Як добрий чорний хліб для їжі і як прозора джерельна вода для життя, так нам потрібне пристрасне, вихоплене з-під громів і з-під самого сонця слово, зіткане з мужності і ніжності, з перехресних тривог і хрещатого цвіту надій (М. Стельмах).

* З'ясуйте тип вибраного тексту за психолінгвістичним напрямом.

3. Простежте, як реалізуються семантичні ознаки в поданих текстах:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Похожие статьи

київ 2011 - Практикум з лінгвістики тексту навчально-методичний посібник