київ 2011 - Практикум з лінгвістики тексту навчально-методичний посібник - страница 6

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 

I. У истоков славянской письменности стояли братья Кирилл и Мефодий. Родились они в семье знатного воина в городке Салун (ныне Салоники). Старший, Мефодий, - в 815 году, младший, Константин, - в 827 году. Со временем в монашестве младший принимает имя Кирилл, с которым он и вошел в историю. Учился Кирилл в Константинополе, при дворе императора. Оба брата были одними из самых образованных людей того времени. При их активном участии при церквях открываются православные школы. Для них Кирилл и Мефодий переводят на славянские языки церковные книги. Писали они и собственные произведения, к текстам которых позднее не раз обращались писатели и ученые Европы. Кирилл создал один двух давних славянских алфавитов - глаголицу. В честь творца его назвали потом кириллицей. Эта азбука заложила основы и стала могучим толчком в развитии письменности, просвещения, науки и культуры на славянской земле (С кн. „Эмоции, этикет").

II. Не выходите на улицу небрежно одетым. Перед тем, как выйти из дома, посмотрите в зеркало: в порядке ли ваша одежда. Если вы проходите близко друг от друга, приветствие часто сопровождается словами: „Здравствуйте", „Приветствую вас". Старшему поклонитесь. Рукопожатие не должно быть слишком крепким, чтобы не причинить боли. На улице мужчина (кроме военных в форме) должен находиться слева от женщины. Старайтесь вовремя приходить на назначенную встречу. Не допускайте, чтобы вас ожидали, из-за вас нервничали. После окончания спектакля не кричите „бис": по-итальянски это означает, что вы просите повторить все действие сначала. Лучше выражайте свои эмоции возгласом „браво", что выражает похвалу исполнителям (В. Обручев).

* Доберіть три заголовки до тексту - заголовок-тему, заголовок-рему й заголовок-асоціацію.

* Визначте, яка з основних функцій превалює у вищеподаному

тексті.

9. Прочитайте тексти. Знайдіть класичні абзаци, визначте їх тип.

І. Ніщо так не переживається людиною, як неповага до неї та травмування її почуття людської гідності. Водночас

65зворотний зв' язок, у якому фіксуються увага до людини та її позитивних якостей, має великий позитивний потенціал. Ще у XVIII ст. французький мораліст Ф. Ларошфуко писав: „Краса, розум, сміливість під впливом похвали розквітають, вдосконалюються і досягають такого блиску, якого б ніколи не досягли, якби залишились непоміченими".

Таким чином, лідерами менеджери стають тоді, коли особистим прикладом і поведінкою демонструють ставлення до діла та людей. Тим самим вони стверджують цінності організації та підтримують високий рівень культури спілкування і взаємодії. Культура й лідерство є двома сторонами однієї медалі в тому розумінні, що культури створюються лідерами, бо вони формують організації, команди чи групи. Якщо ж культура вже існує, то вона визначає критерії лідерства та відповідним чином виділяє можливих лідерів.

З огляду на викладене вище, можна зробити висновки, що: по-перше, обов' язковою компонентою професійної діяльності менеджера є його комунікативна компетентність. Це - знання, вміння й навички спілкуватися та взаємодіяти з іншими людьми, розуміти та оцінювати їх, передбачати їхню поведінку, впливати на них та ще багато чого іншого. І, по­друге, менеджер (особливо керівник, лідер) має великий особистісний впив на рівень культури в організації. Якщо він спілкується з людьми на гуманістичному рівні, то, як правило, рівень культури спілкування, а отже, і корпоративної культури в організації буде високим (Г. Чайка).

ІІ. У звичаєвому праві українців існувало правило: якщо мажа або гарба дорогою виходила з ладу, то для їхнього ремонту можна було зрубати дерево. Але якщо візник клав стовбур зрубаного дерева зверху воза і так їхав селом, то відповідав за самочинну порубку. Якщо в дорозі потрібно було терміново нагодувати коней, то можна було навіть взяти оберемок чужого сіна. Взагалі у селян було особливе ставлення до худоби, яку запрягали у віз. Як тяглову силу часто використовували волів. Протягом століть ці невибагливі тварини тягнули крізь степовий обшир чумацькі вози (В. Супруненко).

66

III. Природа й людина - то нерозривне ціле. Природа оберігає й остерігає людину від злих помислів, вчинків, робить її благородною і щедрою, здоровою і навіть мудрою.

Обдивіться пильно навколо себе, і багато гарного ви побачите поряд. Ось на озері плавають парами лебеді. Коли ви до них прийдете з добротою, то й вони вам віддячать добром. Принесіть їм білі лілеї, і розумні птахи не забудуть вас ніколи. Коли відлітатимуть у теплі краї, то обов' язково зроблять коло над тим місцем, де ви їх обдарували лілеями.

А ось ви спостерігаєте приліт журавлів. Скільки тривожної радості в їхньому високому курликанні! Несуть вони вісточку весни, але й непокояться: як зустрінуть їх люди?

Журавлів у народі правдиво називають веселиками, бо на крилах своїх вони приносять радість оновлення.

У селі Дзвонковому на Київщині край лісу стоїть дуб. Гордий велетень. Старий уже, навіть кора посивіла. На нього схилилася висока ялина. Певно, у бурю вітер надломив її. Так би й загинула вона, та могутній дуб підтримав її, обійняв сильними руками. Отак підтримує, як вірний товариш, уже понад сто років і не втомився. Іноді у вічних сутінках вогнисто спалахне блискавка, здійметься гроза. Дуб скрипить, стогне, але знаходить у собі силу вистояти і підтримати подругу.

Отак і ми можемо творити добро для ближнього, для навколишнього чудодійного світу природи і людей (Л. Павленко).

IV. Темперамент - це індивідуальна особливість людини, що виявляється в її збудливості, емоційній вразливості, врівноваженості та швидкості перебігу психічної діяльності. Сформувалося вчення про чотири типи темпераменту: сангвіністичний, флегматичний, холеричний та меланхолійний.

Люди з різним типом темпераменту по-різному реагують на все, що навколо них відбувається. Під час одного експерименту представникам зазначених типів темпераменту показали ту саму картину й попросили розповісти її сюжет. Сангвінік розповів так: „Я бачив на картині будинок. П' ять вікон. Одне без шибки. Загорожа трохи поламана. Дівчинка з обручем. На небі літак. Щось темне за деревами видніється здалеку". Холерик переказав з відповідними емоціями: „Щойно збудований будиночок. Ще не всі шибки вставлені. Дівчинка

67весело, безтурботно грає з обручем. У небі несеться гордий літак. Батьки дівчинки пішли в клуб, що видніється за деревами". Флегматик коротко сказав: „Біля будинку дівчинка з обручем, на небі літак". Меланхолік оповів розпачливо: „Бідна дівчинка одна грає з обручем. Холодно. Нікому вставити у вікна шибки. Грізно гуде літак. За деревами - цвинтар, куди, напевно, пішли батьки дівчини відвідати померлих родичів" (З журналу).

Самостійна робота студентів

1. Проаналізуйте структурну організацію тексту:

1) Визначте в тексті ССЦ, з' ясуйте, які мікротеми вони розкривають.

2) Проаналізуйте співвідношення ССЦ та абзаців. Чи погоджуєтесь ви з авторським членуванням тексту на абзаци?

3) Виділіть у ССЦ автосемантичні речення.

Кант пише: „Геній, в залежності від національності і того ґрунту, на якому він виріс, має в собі різні першозадатки і розвиває їх в різний спосіб". І далі - подивіться, з яким блиском, з яким знанням менталітету різних народів - пише Кант: „У німців ця геніальність йде в корінь, у італійців - у крону, у французів - у цвіт, у англійців - у плід".

І ось тут, я думаю, нам пора запитати себе: а куди йде ця геніальність у нас, українців? Якщо геній виріс саме з цього, недобаченого жодним великим філософом ґрунту? Маємо ми право, нарешті, і сміливість поставити це питання перед собою? І не риторично, а так, щоб відповісти. Навіть якщо буде ця відповідь не зовсім приємна чи легка для нашого слуху. Але ж пора.

Куди йде геніальність наших геніїв - у корінь, у крону, у цвіт чи у плід? Перше, що ледве стримуєшся сказати: у прірву? У безодню. У чорну діру нашого бездержавного існування. Або струсять на чужу межу, і виходить - Гоголь.

Або - крилатим зеренцем кудись за океан - і проросте всесвітньо відомий і малознаний у нас і досі - Барка.

Коли Кант пише про залежність генія від ґрунту, то це ж природно, само собою, - у кожної нації є свій ґрунт, своя земля. А в що повинна піти геніальність генія, що виріс „на нашій, не своїй землі"?

Чому у поневолених народів є основоположники, борці, мученики,   але   менше   авангардистських   течій?   Тому що

68авангардисти б'ють шибки. А тут треба ламати ґрати. Сумно й м'яко сказала про це Леся Українка: „Моя помилка в тому, що я народилась у волинських лісах".

Тяжке становище генія в нашій літературі. Але в цьому становищі є й свої радощі, може, найголовніші для поета. Хай його не знає світ, хай переслідує влада. Але де, в якій високо розвинутій, незаблокованій літературі несе народ свого поета, як свічечку в страсний четвер кінця століття?

Це розуміла Леся Українка і це додавало їй сил. І не помилка, що вона народилась у волинських лісах. Народ не міг помилитися. Саме така поетеса повинна була народитися у волинських лісах, саме її геніальність ось уже стільки років іде в корінь, і в крону, і в цвіт, і в плід української культури (Ліна Костенко „Геній в умовах заблокованої культури"). * Визначте, як виявляється вертикальний контекст поданого твору.

Запитання для самоперевірки

1. Що таке складне синтаксичне ціле?

2. Яке речення називається автосемантичним?

3. Що   спільного   мають   абзац   і   ССЦ?   Чим вони відрізняються?

Тема: „ Мовні зв'язки між компонентами тексту"

Контрольні питання

1. Поняття міжфразового зв'язку в науковій літературі. Контактний і дистантний зв' язки між реченнями та складними синтаксичними цілими.

2. Послідовний і паралельний способи зв'язку.

3. Перспективний і ретроспективний напрям зв' язку.

4. Мовні засоби міжфразового зв'язку в тексті, їх типи:

- засоби, що забезпечують семантичну єдність, предметно-логічна сітка висловлювання;

- засоби, які передають логічні відношення.

Ключові слова: міжфразовий зв'язок (контактний, дискантний), напрями міжфразового зв' язку (перспективний, ретроспективний), способи міжфразового зв' язку (послідовний

69

(ланцюговий), паралельний, радіальний), засоби міжфразового зв'язку, типи засобів зв'язку, предметно-логічна сітка.

Мета: засвоїти знання про мовні засоби зв'язку речень у тексті, виробити вміння визначати засоби зв' язку.

Завдання: опрацювати наукову і навчальну літературу, виробити вміння аналізувати засоби зв' язку речень у тексті.

Література

1. Валгина Н.С. Теория текста : учеб. пособ. / Н. С. Валгина. - Москва : Логос, 2003. - 280 с.

2. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин ; [изд. 5-е, стереотипн.]. -М. : КомКнига, 2007. - 144 с.

3. Герасименко В.Г. Роль видовременных форм в организации разных типов текста / В. Г. Герасименко // Науч. докл. высш. шк. : Филол. науки. - 1991. - № 5. -С.106 - 111.

4. Гиндин С.И. Онтологическое единство текста и виды внутритекстовой организации / С. И. Гиндин // Машинный перевод и прикладная лингвистика. М., 1971. - Вып. 14. - С. 45 - 57.

5. Загнітко А.П. Лінгвістика тексту. Теорія і практикум : наук.-навч. посіб. / А. П. Загнітко. - Донецьк : ДонНУ,

2006. - 289 с.

6. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту : навч. посіб. / І. М. Кочан. - К. : Знання, 2008. - 423 с.

7. Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови / В. Я. Мельничайко. — К. : Рад. школа, 1986. - 168 с.

8. Филиппов К.А. Лингвистика текста : курс лекций / К. А. Филиппов. - СПб. : Изд-во Санкт-Петербургского университета, 2003. - 336 с.

Методичні поради

Під час визначення засобів зв' язку речень у тексті пам' ятайте, що існують засоби образності, риторичні прийоми. Для їх визначення існують інші терміни. Будьте уважними, зокрема, якщо в реченні є сполучник, з' ясуйте, що він сполучає (можливо, прості речення в структурі складного?).

70

Теоретичний матеріал до вивчення теми 1.  Поняття міжфразового зв'язку в науковій літературі. Контактний і дистантний зв'язки між реченнями та складними синтаксичними цілими

Зв'язок між реченнями, ССЦ, главами та іншими частинами тексту, який організовує його змістову і структурну єдність, називають міжфразовим. Міжфразові зв' язки бувають різних типів:

>  Контактний, коли пов'язувані елементи розташовані поряд. ^  Дистантний, коли пов'язувані елементи знаходяться на більшій чи меншій відстані один від одного.

2. Способи й засоби міжфразового зв'язку: ^ Послідовний (ланцюжковий) спосіб міжфразового зв'язку полягає в тому, що певний елемент попереднього речення чи ССЦ стає вихідним пунктом у наступному й вимагає дальшого розгортання думки. ^ Паралельний спосіб міжфразового зв'язку, що полягає в цілковитій рівнозначності певних елементів у контексті мовної одиниці більш високого рівня. Ця рівнозначність, як правило, знаходить формальний вияв у структурній подібності.

^ Радіальний спосіб міжфразового зв'язку - такий, при якому кожне наступне речення (або ССЦ) не поєднується з попереднім - речення не пов' язані між собою, а однаково належать до зачину.

! Засоби міжфразового зв'язку - це мовні одиниці, які

забезпечують  єдність змісту тексту або  виражають логічні

зв' язки між частинами тексту.

Типи засобів зв'язку за сферою застосування:

^ засоби зв'язку, що застосовують і для з'єднання частин складного речення, і для міжфразового зв'язку (сполучники, засоби еквівалентної заміни слів, співвідносність видо-часових форм дієслова, деякі вставні слова, неповні речення);

^ власне міжфразові засоби зв'язку (лексичний повтор; члени речення та частини складного реченні, що стосуються й наступних синтаксичних одиниць; окремі типи простого речення.

71

Типи засобів зв'язку за функцією: ^  засоби,  що  забезпечують  семантичну  єдність тексту

(лексичний  повтор,  займенники,  прислівники, синоніми, перифрази,   родові   й  видові   назви  слова,   що мають словотвірну     спорідненість,     предметно-логічна сітка висловлювання тощо); ^  засоби, що передають логічні відношення між частинами тексту  (вставні  слова,  що  вказують  на послідовність, сполучники, частки, речення із загальним значенням, слова із просторовим чи часовим значенням тощо). Серед мовних засобів, які створюють предметно-логічну сітку висловлювання, розрізняють: тематично близькі групи слів;   протилежні   за   змістом   слова,   за   допомогою яких створюються контрастні картини, забезпечується зіставлення двох різко відмінних тематичних ліній; дієслова, у вживанні яких важливий не тільки вибір самих слів, які мають передати послідовність дій, але й їх видо-часові форми.

Різноманітність міжфразових зв' язків розглянемо на прикладі:

Амвросій Бучма - митець величезної духовної культури. Тому на головну роль у двосерійному фільмі „ Тарас Шевченко ", що знімався у 1926 році в Одесі, було запрошено саме його. Актор повинен був показати непохитну мужність і гідність Тараса Шевченка, ледь помітними, але точними деталями передавши найскладніші людські почуття.

Зовні Бучма дуже скидався на Шевченка. Коли ввімкнули юпітери й актор почав грати, всі завмерли: перед ними був справжній Тарас Григорович. Не можна було забути очей актора, живих і проникливих...

Треба було відтворити історичну обстановку тих часів -зйомки проводилися не тільки на кінофабриці. Творчу групу можна було побачити на Київщині, в Петербурзі, Нижньому Новгороді...

Мільйони людей побачили у фільмі Кобзаря таким, якого собі уявляли (За Ю. Косачем).

Між чотирма абзацами тексту (у цьому тексті абзаци збігаються із ССЦ) виразні смислові зв'язки: між першим і другим - контактний, ретроспективний, послідовний; між другим і третім - дистантний, ретроспективний, паралельний

72

(третій абзац пов'язаний з першим); між третім і четвертим -дистантний, ретроспективний, паралельний (четвертий абзац пов'язаний з першим). До того ж дистантний зв'язок пронизує увесь текст, зв'язує початок і кінець висловлювання.

У межах кожного абзацу бачимо тісні зв'язки між реченнями: у межах першого - ланцюговий, у другому -ланцюговий між першим і другим реченням та паралельний між другим і третім; третій абзац складається з двох речень з послідовним видом зв' язку.

У перших двох абзацах ідеться про актора Амвросія Бучму. Ця тематична лінія забезпечується словами: Амвросій Бучма, митець, його, актор, Бучма, актор, справжній Тарас Шевченко, актор.

Наступні два абзаци поєднані з попередніми опосередковано: ідеться вже не про актора, а про всю знімальну групу, членом якої був і Амвросій Бучма.

Схематично зв'язки між абзацами в цьому тексті можна показати так:

3. Напрями міжфразового зв'язку: ^ Перспективний напрям зв'язку передбачає наявність у темі маркованих слів-зачинів, як-от: по-перше, по-друге, наприклад, уявімо, розкажу історію, послухайте тощо; указівки на час та місце подій. У Ретроспективний напрям зв'язку (анафоричний) передбачає опору на вже сказане; маркерами такого розгортання є знаки тоді, там, слова, що входять до тематичної групи „пам'ять" і подібне.

Практичні завдання

1. Опрацюйте рекомендовану літературу. Підготуйтесь до висвітлення контрольних питань.

73

2. Прочитайте текст, перепишіть. Підкресліть однією рискою фрази, що приєднано до попередніх контактних зв'язком, а двома - ті, що приєднані дистантним зв'язком.

Надзвичайно цінна культура

Картопля - найважливіша овочева культура. Вона є одним із основних джерел вітамінів, і передусім вітаміну С. Особливо багаті на нього свіжозібрані бульби; після двомісячного зберігання кількість вітаміну зменшується майже вдвічі. Бульби картоплі містять крохмаль, цукор, білок, мінеральні солі, тому її називають другим хлібом. За умов тривалого зберігання та при промерзанні частина крохмалю розкладається на цукри, і картопля набуває неприємного солодкуватого смаку. Під час зберігання на світлі бульби зеленіють, у них утворюється отруйна речовина - соланін.

Батьківщина картоплі - Південна Америка; там і нині вона росте у дикому стані. Стародавні індіанці культивували картоплю близько чотирнадцяти тисяч років тому. В XVI столітті її завезли в Італію іспанці, звідти вона поширилась по різних країнах. У Росію картоплю завіз Петро І у першій половині XVIII століття.

Картопля - цінний продукт харчування. Тепер у всі пори року вона на нашому столі як продукт номер один. Сотні смачних і поживних страв можна приготувати з цього розповсюдженого і незамінного коренеплоду. Бульба корисна і смачна в будь-якому вигляді: її варять і печуть у шкірці (мундирі), або очищеною смажать, або готують різноманітні перші, другі та солодкі страви.

Широке застосування має картопля в сільському господарстві: протягом цілого року є цінним кормом для худоби, птиці, свиней. З бульб картоплі виготовляють крохмаль, спирт, молочну кислоту, ацетон (В. Кравець).

3. Прочитайте тексти. Визначте способи зв'язку речень у межах ССЦ.

І. Слово „школа" є в усіх слов'янських мовах. Було воно ще в давньоруській мові, про що свідчить літопис 1388 року.

У давньогрецькій мові було слово „схоле", від якого походить і наше „школа". От тільки буквальне значення його у греків було іншим: спочатку „затримка", потім „заняття у вільний час", далі „читання". І тільки пізніше - „лекція", сучасне - „школа". З'явилися там школи десь у VI столітті до нашої ери.

74

Училися в них хлопчики з вільних родин. Спочатку вони відвідували школу, де навчали читати, писати й рахувати. Потім - школу, де їх навчали співів, музики, поезії. Ще пізніше, в інших школах, здійснювалося фізичне виховання й загартування: тут готували майбутніх воїнів. Усі ці школи були приватними.

Наша середньовічна школа теж була багатоступеневою: спочатку елементарна школа, потім граматична, далі школа риторів. Училися тут також лише діти привілейованих верств. У Київській русі перші школи з'явилися в кінці Х століття (О. Стрижак).

ІІ. Русалки - це богині земної води. Вони живуть у морі, в ріках, у криницях і ставках. У річках, а найбільше у Дніпрі, русалки живуть цілими громадами. Русалки дуже гарні на обличчі, з русими або зеленими косами з осоки, з зеленими або чорними очима. Вони розпускають по плечах розкішні довгі коси аж до самих колін. Русалки цілий рік живуть у воді, виходять з води на землю весною, в чистий четвер, і гуляють в зелених вінках по землі до осені. Вони розбігаються по лугах, лісах, долинах і полях, найбільше люблять гуляти на берегах річок, між вербами, а також на зелених нивах, в житах та в пшеницях. їх бачать ясної місячної ночі. Виринувши з води, русалки чіпляються на вербах, гойдаються на гіллі, бігають по траві, неначе вітер, хвилюючи зелену траву й жита, кличуть людей (І. Нечуй-Левицький).

4. Прочитайте текст. Визначте, яким способом поєднані речення в тексті. Обґрунтуйте думку. Запишіть продовження тексту, зберігаючи спосіб поєднання речень у ССЦ.

Пізнім вечором Олекса з Іваном стояли у глибині розлогого саду над берегом гірської річки. Річка шумить, плюскотить і щось цікаве розповідає берегам і камінню. Сад у безруху прислухається до розповіді. Перепел б'є десь у золотистих дзвіночках захвату. Обидва мовчазно слухають, ніби прагнуть збагнути цю непорушну правду, якою дихає сад (І. Голубовський).

75

5. Напишіть міні-твір, епіграфом до якого могли б стати слова А. Лігона „Ніщо так міцно не запам'ятовують учні, як помилки своїх учителів" або Б.Шоу „Хто знає все, тому ще багато чому необхідно вчитися". Простежте спосіб поєднання речень у тексті і визначте, який з них є домінуючим.

6. Складіть невеликі за обсягом тексти, застосовуючи паралельний зв' язок з повтором слів. З' ясуйте доцільність уживання такого різновиду паралельного зв' язку.

Зразок: Сніг падав кілька днів. Він ішов удень. Він сипався вночі. Він не переставав ні на хвилину. Усе було покрите пухкою білою ковдрою.

7. Подумайте, яку б розповідь з Вашого власного життя можна було почати словами: Це сталося кілька років тому... На який напрям зв'язку „вказує" такий початок?

8. У поданому тексті визначте й проаналізуйте всі види міжфразних зв' язків (і речень у межах ССЦ, і ССЦ у межах цілого тексту).

Найвищий закон справедливості У кожної людини є доля. Є вона у землі, у народу, нації, держави. Над кожним із нас тяжіє Найвищий Закон Справедливості, однаковий і в Космосі, і на Землі. Суть його в тому, що кожен зрештою одержує по заслузі. Тобто, чинячи добро чи зло, ми потрапляємо під певні закони, що діють бумерангом.

У своєму житті людина неначе рухається по спіралі, де на кожному новому витку пожинає результати того, що вчинила на попередньому. Є мовби велика реєстрова книга, де „записано" все. Згадаймо біблійний сюжет про Ангела-Хранителя, який заносить до книги Небесного суду все, що людина скоїла на своєму віку доброго чи поганого.

Тяжкі провини предків можуть вплинути і на долю нащадків. Добродіяння ж роблять славу родоводу. Поки вина предків не буде спокутувана корисними вчинками нащадків, страждатиме родове дерево. Або, як каже народ, „увесь рід нещасливий". Нещасливі родини й роди, - то гіркі плоди з тої ниви, яку засівали злом далекі чи близькі прабатьки.

Тому у кожного має бути розвиненим внутрішній контролер - совість. Треба утримувати себе від поганих учинків, лихих намірів. Зло довго не забувається і породжує зло. Добро

76помножує добро, торує шлях справедливості, до якої прагнуть у всі віки люди (К. Мотрич).

9. Складіть тексти на вільні теми, у яких ССЦ пов'язувалися б такими способами:

1 ССЦ

 

2 ССЦ

 

3 ССЦ

 

 

 

 

 

1 ССЦ

 

2 ССЦ

 

 

 

 

 

3 ССЦ

 

 

10. Прочитайте тексти. Випишіть мовні засоби, що забезпечують семантичну єдність тексту. Які з них використані найбільше?

I. Як у давнину людина відчувала плин часу і як увічнювала це в слові? Про те, що людина дуже давно збагнула своє існування в часі, свідчать найдавніші календарі, які дійшли до нас.

Слово „календар" з'явилося у Давньому Римі. Там „календами" називали перший день кожного місяця. Усі розрахунки у римлян пов' язувалися з цими першими числами місяця. У ці дні сплачувалися борги, виконувалися зобов' язання й робилися різні розрахунки. Тоді греки ще не прийняли римського календаря. Тому вислів „відкласти до грецьких календ" означав „до безконечності".

За першими числами місяця жреці вели рахунок часу, а „календаріумом" звалася „книга боргів". У нас слово „календар" з'явилося у XVII столітті. Очевидно, прийшло через польську мову. Проте наявність у мові слів „коляда", „колядка", „колядування", які сягають корінням дохристиянських часів, свідчать про те, що слово „календи" вперше було запозичене усним шляхом з латинської мови в дуже давні часи (О. Стрижак).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Похожие статьи

київ 2011 - Практикум з лінгвістики тексту навчально-методичний посібник