київ 2011 - Практикум з лінгвістики тексту навчально-методичний посібник - страница 7

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 

II. Цікаво, що всі назви півня і в українській, і в інших мовах   прославляють   його   вокальні   здібності. Українське

77

„півень" походить від слова „співати". Захоплення співом півня чується і в латинському „галлус", і у французькому „шантеклер", тобто „співець вранішньої зорі". А все тому, що солов' я людина чула лише навесні, лише в лісі, лише увечері або вранці, а півня можна було чути в усі чотири пори року, вдень і вночі, майже точно через годину.

Як відомо, куряча армія окупувала сьогодні всю земну кулю, крім Антарктики, налічує вона 240 видів живих і 70 вимерлих. І „півень", і „курка" - слова слов'янські, не запозичені. Але найцікавіше те, що народи Європи називали цих птахів за однією ознакою, хоч і засобами своєї мови. Вихідна ознака „співати" має спільний для всіх корінь (О. Стрижак).

11. Прочитайте речення. Доведіть неправильність використання займенників при послідовному зв'язку речень. Запишіть, виправивши помилки.

1. Перед нами бузок. Він стоїть у кошику. Він сплетений з лози.

2. Ми з матір'ю ходили на виставку квітів. Вона дуже гарна.

3. Тут росли береза й осика. Нею не можна було не любуватися.

4. Актор читав вірш. Ми слухали його вперше.

5. Брат приніс улюблену книгу й газету. Мені сподобалась її обкладинка.

12. Перепишіть текст, увиразнюючи його різноманітністю мовних засобів, що забезпечують семантичну єдність тексту.

Особливості слов'янського одягу Ми дізналися, що свита так само, як і кожух, є дуже давнім одягом. Уже в XI столітті свита була поширена серед усіх прошарків княжої України-Русі.

Найдовші та найширші свити носили на Харківщині та Дніпропетровщині. Найкоротші та найвужчі свити - на Поліссі. Щодо Галичини, то населення підніжжя Карпат має довгі свити, а карпатське навпаки: весь одяг має короткий. Колір свит також не скрізь однаковий. На Поліссі та на Лемківщині носять сірі свити. Уся середня і південна смуга України знають тільки чорну барву селянської свити, тобто природний колір овечої

78вовни чорних овець. У Галичині фарбували колись свої свити в червоний колір.

Запинають свиту справа наліво. Застібають з лівого боку на шкіряний ґудзик.

Свита - це найстародавніший і найпоширеніший верхній одяг українських селян (Зі студ. твору).

13. Перепишіть. Підкресліть слова, що входять до предметно-понятійної сітки висловлювання.

I. 32-річного помічника офіціанта із Брукліна звинувачують у злочині, який уже встигли охрестити „найбільшим шахрайством в історії Інтернету". Згідно з інформацією, опублікованою в газеті, Абрам Абдала підозрюється в розкраданні через Інтернет мільйонів доларів з рахунків відомих людей, топ-менеджерів великих корпорацій. Загалом жертвами злочинця стали 200 осіб зі списку найбагатших людей Америки. Від дій кібершахрая постраждали: Стівен Спілберг, Джордж Лукас, Гаррі Еллісон, Майкл Блумберг та багато інших.

У своїх махінаціях, що тривали півроку, злочинець використав WAP-телефони та віртуальну голосову пошту, а також інформацію кур'єрської служби. Йому вдалося обманути банки, інвестиційні корпорації та брокерські контори, які мали доступ до номерні кредитних рахунків потерпілих. Серед потерпілих такі відомі компанії, як Goldman Sachs, Bear Stearns, Merrill Lynch (З газети).

II. Серед запозичених слів є такі, вживання яких зовсім не викликане необхідністю точніше висловити думку. Це слова, які з вузького, професійного вжитку перейшли в загальномовну стихію, поповнивши ряди слів-двійників. Такі іншомовні двійники не збагачують мови, а навпаки - збіднюють її. Вони утруднюють спілкування і псують враження від сказаного.

Ось приклад найчастіше вживаних іншомовних двійників і їх українські відповідники (в загальнонародній, неспеціальній мові): адекватний - рівний, відповідний, однаковий; рентабельний - вигідний, доцільний, прибутковий; стимулювати - заохочувати, спонукати до дії, давати поштовх; домінувати - переважати, панувати, головувати; лімітувати -

79обмежувати; ігнорувати - зневажати, не брати до уваги, навмисне не помічати.

У діловому стилі вживання наведених запозичених слів виправдане. Такі слова позбавлені образності, переносних значень, відтінків, а це якраз і потрібно для цього способу мовлення. І зовсім інша річ, коли у звичайних побутових розмовах починають говорити: „У кіно не піду, бо мене лімітує час: ще треба прибрати хату" (А. Коваль).

14. Складіть текст, до предметно-понятійної сітки якого входили б такі мовні одиниці: свобода, закон, гідність, обов'язок, відповідальність, слова, нездатний, вільний, залежний, дозволити, думати, говорити.

15. Доберіть і запишіть 15 - 20 слів, які б увійшли до предметно-логічної сітки текстів на теми:

1. „Враження від навчання в університеті";

2. „Моя найдорожча людина";

3. „Традиції нашого краю".

16. Прочитайте тексти. Випишіть мовні засоби, що передають логічні відношення. Визначте їх функції в тексті.

І. Між мовною убогістю і багатослів'ям прямий зв'язок. Чим менший у людини запас слів, тим більше їх піде на висловлювання зовсім простенької думки. Уміння чітко мислити, багата уява, достатній запас слів дають змогу стисло й небагатослівно говорити.

Розвивати в собі чуття слова найкраще за допомогою читання. Для декого читання - процес обтяжливий. Книжка товста, сторінок багато, очі по сторінках повзають, мов сонні мухи, а до кінця ще так далеко... Отже, треба навчитися читати швидше.

По-перше, зосередься на тому, що читаєш, відганяй від себе всі інші думки, не розмовляй під час читання, не кидай оком на телеекран, не відволікайся на сторонні справи. По­друге, навчись сприймати написане лише зором, без промовляння про себе кожного слова. Читання помітно прискориться. По-третє, читати треба не окремі слова, а намагатися одразу охопити зором словосполучення, фрази.

80

З часом можна навчитися схоплювати одразу цілий абзац тексту. Уявляєте, скільки тоді можна встигнути всього прочитати? (А. Коваль).

ІІ. Людина стає великою тоді, коли вона ліпше за інших розуміє потреби свого часу. Поки вона спрямовує всі суспільні сили на здійснення цих потреб, за нею всі йдуть, охоче пропонують свої послуги, допомагають діяти для загального добра. Але часто людина на цьому не зупиняється й починає здійснювати вже свої власні плани. Вони, цілком можливо, видаються їй і мудрими, і грандіозними, але, на превеликий жаль, не базуються на справжньому стані речей. Скажімо, хто стане заперечувати, що кукурудза - прекрасний злак? Або що горох - надзвичайно корисна рослина? Але спробуйте засіяти кукурудзою й горохом усю країну - що матимете?

Завжди знаходяться люди, готові підскакувати при кожній нагоді: ах, як це прекрасно! Ах, як грандіозно! Ах, яка мудрість! Але народ ніколи довго не може жити в розлуці з істиною. Він нікому не дозволить зловживати його терпінням. Неминучі зміни, цей закономірний наслідок зусиль цілого народу, усувають з дороги все (П. Загребельний).

17. Складіть міні-твір, кожне речення якого мало б формальний засіб вираження логічних відношень. Зробіть висновок про роль сполучників і вставних слів в організації тексту.

Самостійна робота студентів

1. Напишіть твір, використовуючи деякі з поданих афоризмів. 2. Підкресліть однією рискою мовні засоби, що забезпечують семантичну єдність тексту, двома рисками - мовні засоби, що передають логічні відношення.

1. Гроші - це сонце життя, без якого життя важке, похмуре й холодне (В. Бєлінський). 2. Гроші не мають значення - поки вони у вас є (Дж. Міллер). 3. Чим більше у тебе грошей, тим більше знайомих, з якими ніщо тебе не зв'язує, окрім грошей (Т. Уїльямс). 4. Краще полізти в кишеню за словом, ніж за грошима (В. Бринцалов). 5. Коли людина говорить, що гроші можуть все, знайте: у неї їх немає й ніколи не було (Е. Хау). 6. Якщо гроші - усе, що вам потрібно, то це все, що ви отримаєте. 7. Купіть собаку: це єдиний спосіб купити любов за гроші (Пшекруй). 8. Єдине, що мені подобається в багатіїв - це

81

їхні гроші (Н. Астор). 9. Є на світі купка людей, яких гроші не можуть зіпсувати, і ми, звичайно, належимо до їх числа (М. Маклофлін).

Запитання для самоперевірки

1. Які  засоби  називають  засобами  міжфразового зв'язку? Наведіть приклади таких засобів.

2. Що таке контактний і дистантний зв'язки між реченнями та складними синтаксичними цілими?

3. Які ви знаєте способи зв'язку речень у тексті?

4. Охарактеризуйте перспективний і ретроспективний напрями зв' язку.

ПІДГОТОВКА ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1

I. Тестовий контроль.

1. Основними поняттями лінгвістики тексту є: а) слово; б) речення; в) ССЦ; г) текст.

2. Виберіть основні категорії тексту:

а) авторство; б) цілісність; в) назва; г) поділ на абзаци; ґ) завершеність; д) зв'язність.

3. Які ще терміни використовують на позначення ССЦ:

а) сукупність речень;

б) надфразна єдність;

в) складна синтаксична єдність;

г) складна граматична єдність.

4. Розрізняють такі способи поєднання речень і ССЦ у тексті :

а) перспективний; б) ретроспективний; в) послідовний; г) паралельний.

II. Наведіть визначення таких лінгвістичних термінів: текст, тема, ідея, креолізований текст, семантичні ознаки тексту, заголовок, вертикальний контекст, тема і рема речення, ССЦ, автосемантичне речення, класичний абзац, міжфразний зв 'язок, предметно-логічна сітка висловлювання, мовні засоби міжфразного зв' язку.

82

III. Напишіть міні-твір, розкриваючи тему „Квіти в нашому житті" за таким планом:

I. Звичай дарувати квіти.

II. Кодекс квітів.

III. Скільки квітів дарувати? Визначте ідею тексту.

IV. Перекладіть, запишіть текст, поділивши його на класичні абзаци. Визначте тип абзаців. Підкресліть автосемантичні речення.

Деловой мир неоднороден как в социально-политическом, так и в национальном плане. У каждого народа есть собственные культурные традиции, свой национальный характер. Даже народы-соседи, которые исповедуют одну религию, часто имеют существенные отличия в языке и обычаях. Специалисты по международным контактам придерживаются разных взглядов на то, как представители разных народов и регионов мира должны учитывать национальные особенности общения при проведении общих дел. Одни считают, что интенсивность делового общения приводит к размыванию национальных границ. Глобализация информационных систем, развитие международных политических, экономических и культурных связей оказывает содействие связи национальных стилей общения, формирует единые параметры переговоров. Другие, наоборот, склонны предоставлять национальным особенностям очень большое значение. В самом деле, национальные особенности нельзя не учитывать в деловом общении. Их нужно знать, чтобы предотвратить конфликтные ситуации.

83

МОДУЛЬ В

Тема: „Структура тексту, типи й стилі мовлення"

Контрольні питання

1. Опис, розповідь, роздум як основні функціональні типи мовлення.

2. Функціональні стилі й жанри мовлення.

Ключові слова: типи мовлення (опис, роздум (міркування), розповідь), стиль, жанр, твір-характеристика, твір -літературний портрет, твір-етюд, твір-есе, твір-рецензія, твір-огляд, твір-нарис, твір-щоденник, твір-лист, твір-інтерв' ю.

Мета: узгодити поняття структури тексту та його стилю й типів мовлення, виробити вміння аналізувати стилі, типи, жанри мовлення.

Завдання: опрацювати пропоновану літературу, навчитися аналізувати тексти щодо їх типу, стилю, жанру.

Література

1. Валгина Н.С. Теория текста : учеб. пособ. / Н. С. Валгина. -М. : Логос, 2003. - 280 с.

2. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин ; [изд. 5-е, стереотипн.]. - М.

: КомКнига, 2007. - 144 с.

3. Дудик П. С. Стилістика української мови : навч. посіб. / П. С. Дудик. - К. : Академія, 2005. - 368 с.

4. Загнітко А. П. Лінгвістика тексту. Теорія і практикум : наук.-навч. посіб. / А. П. Загнітко. - Донецьк : ДонНУ, 2006. -289 с.

5. Лосева Л.М. Как строится текст : пособ. для учителя / Л. М. Лосева. - М. : Просвещение, 1980. - 94 с.

6. Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови / В. Я. Мельничайко. - К. : Рад. школа, 1986. - 168 с.

7. Москальчук Г.Г. Структура текста как синергетический процесс / Г. Г. Москальчук. - М. : УРСС, 2003. - 296 с.

8. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови : навч. посіб. / Г. С. Онуфрієнко. - К. : Центр навч. літер., 2006. -312 с.

9. Севбо И.П. Структура связного текста и автоматизация

84реферирования / И. П. Севбо. - М. : Наука, 1969. - 135 с.

10. Українська мова : енциклопедія / за ред. В. М. Русанівського, О. О. Тараненко. - К. : Укр. енцикл., 2000.

11. Філоненко Л. Використання сучасних методів під час роботи над переказами текстів різних типів і стилів мовлення / Л. Філоненко // Укр. мова і л-ра в шк. - 2007. - № 1. - С. 9 -

13.

12. Филиппов К.А. Лингвистика текста : курс лекций / К. А. Филиппов. - СПб. : Изд-во Санкт-Петербургского университета, 2003. - 336 с.

Методичні поради

З' ясовуючи належність тексту до стилю мовлення, звертайте увагу на ситуацію спілкування, мету висловлювання, загальні ознаки стилю, мовні ознаки. Пам' ятайте, що в тексті домінує один тип мовлення, хоча можуть бути наявними й інші.

Теоретичний матеріал до вивчення теми 1.   Опис, розповідь, роздум як основні функціональні типи мовлення

Тип мовлення є одним з вирішальних чинників, що визначають структуру тексту. Найважливішими типами монологічного викладу матеріалу є розповідь, опис і роздум (міркування). Тип мовлення зумовлений комунікативними призначенням висловлювання. Якщо мовець ставить своїм завданням повідомити про послідовний розвиток певних подій, текст набуває форми розповіді. Якщо мета мовця - сформувати в адресата уявлення про якийсь об' єкт, його зовнішній вигляд, він створює опис. Маючи намір довести або заперечити якісь тези, розкрити зв' язки між явищами дійсності, мовець використовує роздум. Будь-яке комунікативне призначення тексту не може не позначитися на всій його структурі: кожне висловлювання мусить бути побудоване так, щоб зміст усіх речень представляв у підсумку опис одного предмета, розповідь про одну подію, обдумування однієї тези, тим самим забезпечував висвітлення теми й головної думки.

Типи мовлення - опис, розповідь, роздум - у сучасних лінгвістичних працях визначаються як функціонально-змістові види мовлення, які сформувались у мові для реалізації того чи

85іншого узагальненого, типізованого, змістового значення. Уся різноманітність змісту висловлювань може бути зведена до трьох видів:

> світ у статиці (висловлювання реалізується у формі опису);

> світ у динаміці (висловлювання реалізується у формі розповіді);

> світ у причиново-наслідкових зв'язках (висловлювання реалізується у формі роздуму).

В описі мовиться про одночасні ознаки предмета або дії, в розповіді - про послідовні в часі дії, у роздумі (міркуванні) -про причини якостей і явищ. Змістом опису й розповіді є навколишня дійсність, а роздуму - зв'язки між предметами і явищами, що виявляє людина.

Текст рідко буває однотипним, у ньому здебільшого поєднуються різні типи мовлення (типологічні фрагменти). Основні типологічні фрагменти мовлення

Для розповіді характерне розгортання певних подій у часі. Послідовність розповіді передбачає експозицію (ознайомлення з обстановкою, з персонажами), зав'язку (початок дії), розгортання подій, кульмінацію (найбільш напружений момент), розв' язку (завершення змісту). Така послідовність викладу зберігається в будь-якій розповіді, витриманій у порядку хронологічного розвитку подій, зокрема й у розповідних фрагментах, що вставляються у більші за обсягом тексти.

Суттєвих відмінностей у послідовності викладу змісту в розповідних текстах художнього, ділового чи наукового стилів немає. Різниця виявляється в деталях: у художніх текстах висвітлюються лише важливі факти, у художніх наявні і подробиці, подані крізь призму суб' єктивного сприйняття автора чи героя твору; у нехудожніх стилях не завжди помітний момент найбільшого напруження в розгортанні подій; у художню розповідь здебільшого вводяться описи, роздуми, діалоги, що в текстах інших стилів спостерігається рідко.

Опис як тип мовлення побудований на інших засадах. Тут найголовніше в певній системі показати характерні ознаки описуваного об'єкта. Оскільки всі описувані риси належать об' єктові в один і той же час, на перший план виступають

86просторові відношення між компонентами висловлювання. У діловому описі важливо представити всебічну характеристику об' єктів чи предметів (повідомити про розмір, форму, кількість, колір тощо). Для художнього опису не все може бути суттєвим.

Твори-роздуми, у яких з'ясовується певна проблема, вимагають аналізу та класифікації фактів, добору аргументів для підтвердження або заперечення якоїсь думки. Це й визначає суть їх структури. Як правило, роздум починається з тези, з якогось положення, для доведення або спростування якого в подальшому використовуються всі можливі аргументи. Завершується твір-роздум висновками з проаналізованих фактів.

Так, роздуми зустрічаються у деяких документах (доповідна записка з пропозиціями і їх обґрунтуванням), у підручниках (геометрична теорема і її доведення) тощо. Описи як самостійні висловлювання належать здебільшого до ділового та наукового стилів (опис будови приладу для полегшення користування ним, опис загубленого предмета, опис приміщення, в якому проживає сім' я, зовнішній вигляд людини, яку потрібно розшукати, опис певного виду рослин чи тварин в енциклопедичних виданнях чи наукових журналах). Стисла розповідь реалізується у формі звіту (ділового або наукового), газетної інформації.

Здебільшого той чи інший тип висловлювання (особливо роздум та опис) міститься у вигляді фрагмента тексту. У наукових текстах власне міркування поєднуються з описом процесів, повідомленням і роз' ясненням фактів. У публіцистичних та художніх текстах роздуми помітно пов' язуються з попередніми фрагментами, Опис, особливо в художньому тексті, підпорядковується значно ширшим ідейно-естетичним завданням.

Кожен тип мовлення допомагає авторові реалізувати поставлену мету з урахуванням ситуації спілкування, стилістичних особливостей мовних одиниць, що утворюють текст.

Опис предмета створюється, щоб схарактеризувати предмет (істоту чи неістоту), тобто повідомити про його ознаки. У текстових фрагментах цього типового змісту ознаки є новою інформацією, заради якої створюється висловлювання: „відоме" - назва самого предмета та його частин, а „нове" - ознаки.

87

Розвиток думки відбувається за рахунок того, що кожне наступне речення додає до сказаного нові ознаки. Підхід до виокремлення в предметі його сторін, деталей залежить від стильової належності тексту: у науковому стилі характеристика предмета повинна бути повною, а в художньому - акцент робиться тільки на найяскравіших деталях.

Опис місця (місцевості) - фрагмент із значенням „предмет і його місцезнаходження", де вказівка на місце є „новим". Зв'язок між інформацією в реченнях здійснюється за допомогою дієслів наявності. У науковому й діловому мовленні вони забезпечують точність висловлювання, а в художньому - ці дієслова повинні допомогти створити, змалювати предмет, тобто сприяти образності, емоційності висловлювання.

Опис стану природи (середовища), як і будь-який опис, передає статичну картину. У текстах цього типу мовлення звичайно називаються елементи навколишнього середовища, а в „новому" - ознаки, які виражають стан. Речення в текстах цього типу переважно поєднуються паралельно, а оскільки „відоме" часто буває те саме, воно може опускатись.

В описі стану людини „відоме" позначає особу, яка перебуває в певному стані, „нове" - почуття, відчуття особи, тобто її стан. Для опису стану людини характерний паралельний зв' язок речень.

Особливість розповіді як типу мовлення полягає в тому, що в ньому говориться про послідовні дії. Повідомлення про змінні дії - є „нове" в реченнях такого тексту, тобто тією головною інформацією, заради якої створюється текст. „Відоме" в реченнях розповіді містить інформацію про особу, час. У розповідях художнього й розмовного стилів речення зазвичай мають послідовний зв' язок, а в ділових і наукових розповідях -як послідовний, так і паралельний.

Змістом роздуму є зв'язки між предметами і явищами, які визначає людина. У науковому й діловому роздумі є дві частини: перша - теза, тобто твердження, яке треба довести або спростувати, у другій частині дається обґрунтування висловленої думки, наводяться аргументи, докази й приклади. У роздумах буває й третя частина - висновок. У науковому й діловому мовленні факти повідомляються, а в художньому -зображаються. Аргументами в художньому роздумі нерідко

88виступають факти, змальовувані події. Вступом до такого роздуму часто виступає загальна думка, відома сентенція, а то й подія. Завершує роздум висновок, іноді у вигляді побажання.

Різновидом роздуму є оцінка дійсності - це тип мовлення, у якому відображена не сама дійсність, а її сприйняття людиною. У „відомому" такого висловлювання називаються предмети, дії, стан, які оцінюються, а в „новому" повідомляється сама оцінка.

2.Функціональні стилі й жанри мовлення

Стиль - різновид мовлення з властивими йому лексичними, фразеологічними, морфолого-синтаксичними, орфоепічно-акцентуаційними засобами, використовуваний для здійснення однієї з функцій мови - спілкування, повідомлення, впливу. Кожен функціональний стиль має певний набір властивих лише йому ознак. Вони визначають своєрідність стилів, об'єднуючи в них різні підстилі, що реалізуються у відповідних жанрах. Жанр (франц. genre - „рід, вид, жанр") -вид творів, який характеризується певними сюжетними та стилістичними ознаками, різновид.

В українській мові виділяють такі основні функціональні стилі.

Науковий стиль має такі підстилі: власне науковий (жанри: монографія, стаття, наукова доповідь, повідомлення, тези); науково-популярний (книги, статті в неспеціальних журналах); науково-навчальний (підручники, лекції, бесіди тощо). Основна функція цього стилю повідомлення.

Сфера поширення - наукова діяльність, науково-технічний прогрес суспільства, освіта, навчання.

Стильові риси: інформативність, понятійність і предметність, об' єктивність, логічна послідовність, узагальненість, однозначність, точність, лаконічність, доказовість, переконливість, аналіз, синтез, аргументація, пояснення причиново-наслідкових відношень, висновки.

Основні мовні засоби: абстрактна лексика, велика кількість термінів, схем, таблиць, графіків, часто іншомовних слів, наукова фразеологія (стійкі термінологічні сполуки), цитати, посилання, однозначна лексика, безсуб' єктність, безособовість синтаксису, відсутність усього того, що вказувало

89б на особу автора, його уподобання (емоційно-експресивних синонімів, суфіксів, художніх тропів тощо).

В офіційно-діловому стилі розрізняють три жанри -дипломатичний, законодавчий, адміністративно-канцелярський, дослідники наголошують на поєднанні комунікативно-інформаційної функції ділового мовлення, основної для оголошення, автобіографії, посвідчення, накладної, довідки, актів та ін., нормативно-регулювальної, що діє в законах, наказах, розпорядженнях, меморандумах і под., та функції спілкування, характерної для договорів, доручень, протоколів, квитанцій, резолюцій, угод тощо.

Основні ознаки ділової сфери комунікації: однозначність, точність, логічна завершеність висловлювання, що досягається вживанням дієприкметникових,

дієприслівникових та інфінітивних зворотів; консервативність (наявні штампи, кліше, „професійні ідіоми"), що сприяє однаковому розумінню й тлумаченню документа, усталеність і однотипність форм певного документа, що дозволяє стандартизувати його виготовлення.

Стильовими ознаками офіційно-ділової мови виступають також: абстрактно-узагальнений та вольовий виклади, максимальна конкретизація матеріалу, що вирізняє офіційно-ділову мову від наукової та художньої.

Мовні засоби^ активне функціонування книжних елементів, відсутність образних висловів, емоційно забарвлених слів і синтаксичних конструкцій, іншомовні лексика, численні абревіатури, що сприяє стислості текстів.

Публіцистичний стиль - це стиль суспільної комунікації, громадського життя. Розрізняють такі підстилі цього стилю: власне публіцистичний (стиль засобів масової інформації - газети, часописи, радіо, телебачення, реклама); художньо-публіцистичний (памфлети, фейлетони, нариси, есе); науково-публіцистичний (критичні статті, аналітичні огляди, соціальні портрети). Публіцистика синтезує в собі частину функцій, мовних ознак та засобів художнього, ділового, наукового стилів.

Сфера поширення громадсько-політична, суспільно-культурна, виробнича діяльність, навчання. Основне призначення - вплинути на формування громадської думки,

90переконати в справедливості певної ідеї, спонукати до творчої діяльності.

Стильові риси: спрямованість на новизну, динамічність, інформативність, оцінка (політична, суспільна, морально-естетична) того, про що пишеться, синтез логізації та образності мовного вираження, документально-фактологічна точність; поєднання стандарту й експресії, авторська пристрасть, простота і доступність, переконливість.

Публіцистичний стиль завжди виражає протистояння певних сил. Це його обов'язкове призначення й головна ознака.

Основні мовні засоби^ сплав елементів наукового, офіційно-ділового та художнього стилів. З одного боку, суспільно-політична лексика, гасла, точні найменування подій, дат, учасників, місця, а з іншого боку, багатозначна образна лексика, що здатна привернути увагу читачів, вплинути на них; використання художніх засобів - тропів і фігур.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Похожие статьи

київ 2011 - Практикум з лінгвістики тексту навчально-методичний посібник