київ 2011 - Практикум з лінгвістики тексту навчально-методичний посібник - страница 8

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 

Розмовний стиль - це найдавніший стиль, тому що він започаткувався з виникненням мови і в ньому вона розвивалася на початкових своїх етапах. Основна функція - спілкування, обміну думками між двома чи кількома мовцями.

Сфера поширення: у розмовах на неофіційні теми в умовах непідготовленого, невимушеного спілкування.

Стильові риси. Розмовний стиль має дві суттєві риси, якими зумовлюється більшість його ознак: 1) він з'явився в усній формі й намагається її зберегти, хоча нині поширюється і в писемній формі (епістолярії, художні твори); 2) розмовний стиль має дуже широку сферу. Цей стиль відрізняється невимушеністю, неофіційністю стосунків, непідготовленістю мовлення, опорою на позамовну ситуацію (жести, міміку тощо).

Основні мовні засоби. Оскільки розмовний стиль „обслуговує" всіх громадян суспільства, усі верстви українського етносу в їх щоденних життєвих потребах, то він має надзвичайно розгалужену багату лексику. З-поміж інших стилів його виділяє те, що в ньому широко представлена лексика оцінної, емоційної, вольової конотації і особливо - лексика зниженої конотації (просторіччя, фамільярна, вульгарна лексика). Такі ознаки розмовного стилю, як лаконічність тексту, стислість структур, ведуть до широкого використання складних та субстантивованих іменників.

91

Художній стиль посідає особливе місце серед стилів, він активно з ними взаємодіє і вливає на їх формування та розвиток. З одного боку, у його текстах використовуються зі стилістичною метою елементи інших функціональних стилів. Це зумовлюється тим, що предметом образного зображення в художньому стилі є всі сфери людського життя - політична, правова, наукова та ін. З іншого боку, він постійно „постачає" мовні елементи в інші стилі.

У художнього стилю широка сфера використання: індивідуальна й колективна творча діяльність, література, різні види мистецтва, культура, освіта.

Основна функція художнього стилю - впливати засобами художнього слова через систему образів на розум, почуття і волю читачів, формувати ідейні переконання, моральні якості та естетичні смаки.

Стильові риси: образність, поетичність, конкретність, естетика мовлення, експресія.

Основні мовні засоби - багатство найрізноманітнішої лексики з переважанням слів конкретно-чуттєвого сприймання. Особливою прикметою художнього стилю є широке вживання дієслів різних граматичних форм. В текстах цього стилю можуть використовуватися всі функціональні типи мовлення (опис, розповідь, міркування) і всі можливі їх комбінації. У художньому стилі повною мірою представлені тропи та стилістичні фігури.

Художній стиль поділяється на підстилі за родами й жанрами літератури: епічні (епопея, роман, повість, оповідання, нарис), ліричні (поема, балада, пісня, поезія), драматичні (драма, комедія, трагедія, мелодрама, водевіль), комбіновані (ліро-епічний твір, драма-феєрія, усмішка тощо).

92

Таблиця 9

Стилі й жанри мовлення_

Назва стилів

Жанри

Основні ознаки стилів і жанрів

 

 

Мета

Сфера

Форма

Мовні

 

 

мовлення

спілку­вання

реалізації стилю

особливості стилю

Розмовний

Бесіда,

Обмін

Побутові

Діалог,

Побутова

 

розмова

інформа­цією, думка­ми, вражен­нями, виховний вплив

стосунки

Полілог

лексика, емоційно забарвлені й просторічні слова, звертання, вигуки

Науковий

Науково-

Повідом-

Наука,

Монолог

Терміни, складні

 

популярний,

лення про

техніка,

 

синтаксичні

 

науково-

результати

освіта

 

конструкції

 

технічний, підручники

наукових досліджень

 

 

 

Офіційно-

Закони й

Регулюван-

Офіційно

Монолог,

Стандартна

діловий

постанови,

ня офіційно-

-ділові

Діалог

канцелярська

 

виробничо-

ділових

стосунки

 

лексика, складні

 

технічні

стосунків

 

 

речення

 

описи, устави тощо

 

 

 

 

Публіцисти

Оратор-

Формування

Громад-

Монолог

Суспільно-

чний

ський,

громадської

сько-

діалог

політична

 

нарисовий,

думки

політичне

 

лексика,

 

агітаційний,

 

життя

 

емоційно

 

пропаганди­стський

 

 

 

забарвлені слова

Художній

Ліричний,

Вплив на

Мисте-

Монолог

Засоби

 

епічний,

почуття

цтво

 

образності

 

драматургій -ний

людей

слова

 

 

Практика показує, що найчастіше в кожному творі є й опис, і оповідання, і міркування. Жанрові особливості визначаються не тільки вибором теми, характером матеріалу для твору, але й способом викладу, ставленням автора до аналізованої події, явища, героя. Індивідуальність, своєрідність форми твору залежать від обдарованості автора, способу його мислення. Своєрідність жанру часто визначає й пафос твору (патріотичний, ліричний, комічний, публіцистичний, сатиричний), тобто емоційний настрій, створюваний твором.

Залежно від цих чинників, навіть міні-твір про одного літературного героя може бути написаний у жанрі твору-характеристики з елементами критичного розбору, ліричної сповіді, літературного портрета, нарису із судженнями про героя

93художнього твору. Аналітичні варіанти твору найчастіше оформлюються в жанрі невеликої літературно-критичної статті, рецензії, літературного огляду. Твори на вільну тему можуть бути складені у формі розповіді, репортажу, замітки, спогадів, літературної подорожі, публіцистичної статті, щоденникових записів.

Твір-характеристика - найпоширеніший жанр. Він вимагає глибоких роздумів не тільки над системою образів, але й над окремим героєм. Твір повинен бути хвилюючим міркуванням про моральні ідеали, вчинки людей, стосунки між ними. Необхідно простежити еволюцію характеру в сюжетному розвитку, виділити те індивідуальне, неповторне, що характеризує особистість героя.

Твір - літературний портрет - один із творчих жанрів, який припускає вільне розкриття „портрета" людини (він дуже близький до художньої біографії). Емоційність викладу матеріалу в цьому жанрі підсилюється. Тут не обов'язкові посилання на критику, авторитетні джерела. Автор не повинен прагнути до суворої послідовності в розкритті портрета, а дати своє бачення, розуміння, значення цієї людини для себе, її роль у своєму житті. Дуже близькими до літературного портрета можуть бути твір-етюд і твір-есе.

Твір-етюд - це невеликий добуток критичного й іншого характеру, присвячений якому-небудь окремому питанню. Твір-етюд повинен стати ліричним монологом автора про те значне, що становить суть картини, події або роздуми про них.

Твір-есе - це жанр критики, публіцистики. Він повинен містити авторське первісне враження від прочитаного, загальне розуміння життя письменника, його добутку.

Твір-рецензія - це різновид критичної статті, глибоке висловлення про твір мистецтва (література, театр, кіно). У роботі потрібно дати аналіз, судження, відгук про цей добуток. Текст має синтезувати в собі обґрунтовані, логічні судження із залученням яскравих епізодів, картин, міркувань і закінчитися висновком про своєрідність певного добутку.

Твір-огляд - критична стаття з неглибоким аналізом, де доречні звертання до різних текстів одного або кількох письменників.

94

Твір-нарис (або твір-розповідь) - один з важких жанрів, до якого звертаються найчастіше обдаровані, творчі автори. Він має одну характерну рису - публіцистичність викладу, тобто звертання до читача з міркуванням про свої переживання й почуття, викликані прочитаним твором. Нарис передбачає глибоке знання фактичного матеріалу, вимагає мистецтва розкриття теми в динаміці, повинен підвести читача до висновку про суспільну значущість того, про що розповідається в ньому.

Твір-щоденник - робота, в основу якої покладені особисті спостереження від побаченого, міркування від прочитаного. Оповідь повинна йти від першої особи. Велике місце у творі-щоденнику приділяється творчій фантазії й уяві. У композиції щоденника переважають уривчасті записи, датовані певним числом, місяцем, роком, вставні епізоди, зустрічі з людьми, міркування про події, факти. Від автора твору потрібне дотримання композиційних особливостей щоденника, а також щирість при викладі матеріалу.

Твір-лист - це звертання до однієї особи або групи осіб. Він може виражати прохання або поради щодо вирішення якихось проблем, може бути глибоким роздумом про долю якогось героя через сприйняття тих, хто його знає. Жанр листа дає можливість зрозуміти морально-етичні погляди автора, побачити його художній смак. Обов' язковою умовою твору-листа є запис адреси, звертання до адресата, підпис автора зі словами прощання.

Твір-інтерв'ю (діалог) виховує мистецтво спілкування, творчо збагачує особистість автора, учить його стриманості у відборі мовних засобів і вмінню аналітично мислити. Автор твору повинен чітко знати, про що він буде писати, уміти користуватися діалогічною мовою, глибоко знати ту проблему, яку він висвітлює в інтерв'ю.

Структура тексту залежить від зв'язку типів й стилів мовлення. Кожен тип мовлення, відповідно до мети та обставин мовленнєвого спілкування, реалізується у висловлюваннях певного стилю, і це теж позначається на структурі текстів.

Практичні завдання

1. Опрацюйте рекомендовану літературу. Підготуйтесь до висвітлення контрольних питань.

95

2. Визначте тип, стиль, жанр поданих текстів. Підкресліть мовні засоби, які„визначають" стильову належність тексту.

Текст №1

Виголошення доповіді потребує серйозної підготовки. Перший крок у підготовці - накреслити мету та завдання виступу, визначити коло охоплюваних питань. Насамперед заздалегідь слід сформулювати предмет та тему виступу (можливо, усе це вже визначили організатори зборів). Другий крок - добір допоміжної інформації. Вона може бути отримана з двох джерел: 1) теоретичні джерела - це можуть бути статті в періодичних виданнях, книги та окремі публікації, що стосуються теми, енциклопедичні, термінологічні та галузеві словники; 2) усні розмови з обізнаними з проблемою людьми. Висвітлювані питання мають ґрунтуватися на найновіших дослідженнях та наукових публікаціях (якщо це науковий виступ), на останніх виступах у пресі, на радіо та телебаченні як прихильників, так і опонентів (якщо це політичний виступ), на аналізі та посиланнях на протоколи попередніх засідань (якщо це громадські збори). Добираючи інформацію, необхідно пам'ятати, що повідомлення буде теоретично обґрунтованим та актуальним лише за умови наявності промовистих прикладів (З журналу).

Текст №2

Шевчук С.В.

Українське ділове мовлення: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1997. - 271 с.

Посібник містить відомості про стилі сучасної української мови, зокрема офіційно-діловий. Наведено класифікацію ділових паперів та вимоги до їх складання, зразки оформлення різних видів документів, а також пов' язаний з темою теоретичний матеріал із сучасної української мови. Система вправ і завдань має на меті як набуття студентами навичок складання різних ділових паперів, так і закріплення знань з мови.

Для студентів вищих закладів освіти, а також для учнів ліцеїв, гімназій, вчителів шкіл. Стане у пригоді працівникам організацій і установ.

Текст №3

Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

96

Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Державний Гімн України - національний гімн на музику М.Вербицького зі словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Столицею України є місто Київ (З Конституції України).

Текст № 4

Степ вражає своїм безмежжям, блиском, сліпучістю. І все тут пахне. Пахне особливими пахощами степового різнотрав'я, гарячим лоєм отари, батьковим чабанським духом та відкритою навстіж сухою кошарою.

Спочиває степ, сизіє, бузковіє, гасне, набираючись прохолоди після денної сліпучої спеки. Вечірня зірка, далека невідома красуня, алмазно світить з неба. Місяць зійшов, прадавнє козацьке сонце. Тиша, тиша, мов на дні океану. Океан місячної ночі розливається навкруги. І глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника десь у траві, ні шелест тополиного вершечка. Як можна не любити цей зоряний степ уночі! Десь пісня тане далека, наче крізь сон. Повітря чисте, запашне. А над тобою простір, всіяний зорями. Світлою порошею курить Чумацький Шлях - шлях твоїх пращурів, що проходили тут чумаками в чорних дігтярних сорочках... (О. Гончар).

Текст № 5

Уперше в житті вирішив я творити добрі діла. Дивлячись на ластівок, я подумав: „От коли б повипадали з кубла ластовенята! Я зараз же нагодував би їх мухами й хлібом, аби тільки ластівка бачила, на які діла я здатний, і розказала Ісусу Христу". Але ластовенята не падали. „Що ж його робить?" -думав я, залишивши ластівок. Тоді вирішив йти на вулицю шанувати великих людей. Дід казав, що за це прощається багато всіляких гріхів на тім світі. Піду знімати перед ними шапку й

97казати „здрастуйте". Шапка якраз валялась у човні. Це була старенька дідова шапка. Тепер уже нема таких шапок. Вона була товста і своїм виглядом нагадувала мідний казан. І важка теж була, як добрий казанок. Спочатку вона довго лежала в сінях. Кішка виводила в ній кошенят, тому й пахла вона вже не дідом, а котами. Проте розбиратись було ніколи. Аби було що зняти з голови для пошани. Я надів шапку по самий рот і вийшов за ворота... (О. Довженко).

3. Прочитайте. Визначте тип текстів. Складіть і введіть у тексти елементи інших типів мовлення. Як від цього зміниться зміст висло­влювання?

І. Червневий вечір. Берег Дніпра. На безхмарному темному небі засвічуються яскравими вогниками зорі. Вони чудернацькими візерунками прикрашають небесне полотно. Раптом одна з них полетіла по бездонному морю сузір' їв. Від місяця на воду стелиться світла доріжка. Вітерець ледь-ледь колише комиші, що хиляться на сон. Ледве чутно приплив маленьких хвиль. Вони легенько накочуються на дрібні камінці біля берега... Тиша...

II. Уся наша планета оповита невидимими шляхами, що ними мандрують слова. Адже всі народи в усі часи навчалися один в одного, навчаються й сьогодні. Греки-елліни їздили по науку в Єгипет, знаючи, що в книгах єгипетських жреців заховано багато скарбів людської мудрості. Досягши власного розквіту культури, греки стали вчителями для римлян. А потім стародавній рим став осередком освіти. Зокрема, сюди приїздили вчитися германці. Від них знання поширювалися по свій Європі (А. Коваль).

III. Людина стає великою тоді, коли вона ліпше за інших розуміє потреби свого часу. Поки вона спрямовує всі суспільні сили на здійснення цих потреб, за нею всі йдуть, охоче пропонують свої послуги, помагають діяти для загального добра. Але часто такий чоловік на цьому не зупиняється й починає здійснювати вже свої власні плани. Вони, цілком можливо, видаються йому і мудрими, і грандіозними, але, на превеликий жаль, не базуються на справжньому стані речей. Скажімо, хто стане заперечувати, що кукурудза - прекрасний злак? Або що горох - надзвичайно корисна рослина? Але спробуйте засіяти кукурудзою й горохом усю країну - що матимете?

98

Завжди знаходяться люди, готові підскакувати при кожній нагоді: ах, як це прекрасно! Ах, як грандіозно! Ах, яка мудрість! Але народ ніколи довго не може жити в розлуці з істиною. Він нікому не дозволить зловживати його терпінням. Неминучі зміни, цей закономірний наслідок зусиль цілого народу, усувають з дороги все (П. Загребельний).

4. Виберіть з підручника з сучасної української літературної мови уривок, що являє собою опис. Запишіть його й доведіть, що завдання виконано правильно.

5. Прочитайте автобіографію В. Симоненка й охарактеризуйте жанрово-ситуативний стиль її як службового документа.

Я, Симоненко Василь Андрійович, народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Полтавської області Лубенського району в сім' ї колгоспника.

Батько мій - Симоненко Андрій Леонтович; мати -Щербань Ганна Федорівна.

У період тимчасової окупації я разом з матір' ю жив на окупованій території. Ніхто з рідних з окупаційною владою не співробітничав.

У 1942 році поступив до 1-го класу Біївської початкової школи.

У 1947 році поступив у 6-й клас Тарандинцівської середньої школи, де й закінчив 10 класів весною 1952 року. У цьому ж році поступив на перший курс факультету журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, де й навчаюся до цього часу.

Зараз мати працює в колгоспі. Про батька точних відомостей не маю. Знаю тільки, що в перші післявоєнні роки він був військовослужбовцем.

Член ВЛКСМ із 1950 року.

9.11.1957. Вас. Симоненко

* Проаналізуйте тканину наведеної нижче літературної (поетичної) автобіографії В. Симоненка. Установіть, чим відрізняється мовлення літературної автобіографії від мовлення автобіографії службової?

99

О. Каліхевичу (Автобіографія поета) Я в мареннях не раз вершини слави Сягав і досягнуть ніяк не міг -Замість вінків лаврових, для забави Мені череп' я кидали до ніг.

Я світ не раз збирався здивувати

І заслужити славу співака, -

Але не зміг Пегаса осідлати

І осідлав простого ішака. І на Парнас барився заповзято, Ллючи потоки поетичних слів, Та через сили непомірну втрату Я під Парнасом у калюжу сів.

Тепер стою похмурий край дороги,

В душі давно погас юнацький жар,

Я слави не бажаю вже, їй-богу,

Мені потрібний тільки гонорар (В. Симоненко).

100

6. Згадайте, а потім запишіть, що ви дізналися про типи, стилі й жанри мовлення. Яким типом мовлення ви скористаєтеся? Чому?

7. Складіть текст-опис, у якому б речення пов'язувалися тільки паралельним зв'язком.

8. Прочитайте тексти. Визначте їх тип, стиль. Доведіть на цих прикладах, що тип тексту певною мірою визначається його структурою.

Дружнє ставлення

Пліч-о-пліч з усмішкою йде дружнє ставлення до людей. У чому ж воно полягає? Уявіть собі закоханих: їхні усмішки, радість, що знову бачать одне одного, особливий тон розмови. Якщо абстрагуватися від еротичного забарвлення їхніх стосунків, то це буде дружнє ставлення людей одне до одного.

Хто любить людей, того й люди люблять. Людина, характерною рисою якої є дружнє ставлення до інших, не чекатиме усмішки чи привітання. Вона першою привітається й посміхнеться. На її обличчі з'являться радість від зустрічі. Вона починає розмову з питань про здоров'я, сім'ю, службові й особисті справи, інтерес тощо. І лише після такого своєрідного вступу переходить до суті справи, якщо їй потрібно було вирішити якесь питання. Зрозуміло, що вся дальша розмова ведеться в такому ж дружньому тоні. І нарешті ще одне важливе зауваження. Дружнє ставлення полегшує спілкування між людьми лише тоді, коли воно щире. Якщо хтось лише робить вигляд, що по-дружньому ставиться до іншого, а сам при цьому переслідує корисливі цілі, то таке „дружнє ставлення" заслуговує якнайсуворішого засудження. Добре, що люди дуже швидко розгадують таку людину.

Приязність у більшості випадків впливає на людей так само, як і усмішка. Людям дуже важко ставитися нечемно до того, хто ставиться до них приємно. Через те привітність і ввічливість - найкращі засоби боротьби проти нечемності. Якщо ви стримаєте себе, коли хтось лютує й лається, ви обеззброїте його своєю витриманістю й схилите до спілкування на належному рівні (І. Томан).

101

Дощ у степу

Минали дні, а дощів не було. Удень не лише сонце - усе небо, здавалось, палило, дихало спекою. Линяючи, втрачаючи свій природний колір, воно по кільканадцять годин горіло над головою - цинкове, білясте, смертельне. А нижче грандіозної білястої чаші, кругом на обріях, висіли нерухомі бруднуваті стіни пилюки, вісники далеких чорних бур... Степ дедалі втрачав свої яскраві барви, свою весняну моложаву свіжість. Зелень поступово притьмарювалась, де-не-де вже почали проступати на ній прибляклі, іржаві плями. Повітря було наскрізь сухе, не випадала навіть роса на світанку, а хліба, здається, з останніх сил трималися за життя. На них боляче було дивитись...

А в той час, як надворі все вигоряло, барометр уже третій день показував дощ.

І раптом у другій половині дня наступило, нарешті, омріяне, довгождане. Усе почалося просто: з-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної синьої хмари. Залитий сонцем степ одразу принишк, затаїв подих, мовби чекаючи, що з того вийде. А ріжечок тим часом уперто виганявся вгору, розростався вшир, поступово перетворюючись у тучу, у темно-синій гірський хребет, що незабаром уже закрив собою величезний сектор неба.

І ось раптом хребет розломився, вогняна тріщина прокотилась упоперек нього, до самого низу. Загриміло - і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги.

Усе прийшло в рух. Поки в грандіозній лабораторії неба відбувався розкішний процес наростання грози, поки все там переверталося, будувалося й стугоніло, тим часом долом потемнілим мчали табуни вихорів, захвилювалися зелені лісосмуги, заметушилися птахи в повітрі (О. Гончар).

Дивовижна людина

Альберту Швейцеру було тридцять років, коли він був відомим професором Страсбурзького університету, філософом і музикантом, чиї органні концерти збирали юрми шанувальників в усіх європейських столицях. Його дослідження про Йоганна Себастьяна Баха вважалося класичним. Друзі пророкували йому блискучу кар'єру в будь-якій царині науки чи мистецтва, яку він собі обере. Та раптом у свої тридцять років Швейцер почав усе спочатку: він став студентом медичного факультету.

102

Люди, знайомі з його філософськими творами, здога­дались: учений, одержимий ідеєю добра, обрав найгуманнішу в світі професію лікаря. Одні схвалювали це рішення, інші вважали його надмірним. Адже, мовляв, професор завжди був ладний зарадити біді товариша, не шкодував грошей для бідних. „Чого ж іще треба?" - питали вони.

І як би здивувалися ці люди, коли б дізналися, що причиною такого кроку стала невеличка замітка в журналі, де мовилося, що в далекому селищі Ламберені, розташованому в центрі Екваторіальної Африки, потрібен лікар. Та здивування було б ще більшим, якби вони знали, що цей намір з'явився давно, мало не в дитинстві, і що замітка в журналі лише визначила план дій.

„Я вирішив зробити своє життя своїм доказом, -розповідав він. - Я хотів спробувати зробити так, щоб моє життя, моя праця говорили про те, у що я вірю". І він це зробив: сім років вивчав медицину, п' ятдесят два, до самої смерті, працював лікарем у Ламберені, тут створив лікувальний центр. Подвиг Швейцера полонив багатьох людей землі, а його боротьба за мир була відзначена Нобелівською премією (М. Бріман).

Самостійна робота студентів

Напишіть твір-опис, твір-роздум і твір-розповідь за одним з малюнків:

А) Б) В)

Запитання для самоперевірки

1. Які вам відомі стилі, типи, жанри мовлення? Що лежить в основі їх визначення?

103

2. Якими є основні загальні й мовні ознаки кожного стилю мовлення?

3. Як обґрунтувати стильову й жанрову належність тексту?

4. Як пов'язані типи мовлення зі структурою тексту?

Тема: „Лінгвістичний аналіз тексту"

Контрольні питання

1. Аналіз тексту як наукова проблема.

2. Види  аналізу тексту.  Схеми лінгвістичного аналізу тексту.

Ключові слова: лінгвістичний аналіз (повний і частковий), спрощена схема аналізу тексту, повна схема аналізу тексту.

Мета: засвоїти відомості про аналіз тексту як наукову проблему, удосконалити вміння аналізувати тексти.

Завдання: навчитися аналізувати тексти відповідно до пропонованих запитань - схем-моделей.

Література

1. Бабенко Л. Г. Филологический анализ текста. Основы теории, принципы и аспекты анализа / Л. Г. Бабенко. - М. : Академ. Проект; Екатеринбург : Деловая книга, 2004. -464 с.

2. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин ; [изд. 5-е, стереотипн.]. - М. : КомКнига, 2007. - 144 с.

3. Загнітко А.П. Лінгвістика тексту. Теорія і практикум : наук.-навч. посіб. / А. П. Загнітко. - Донецьк : ДонНУ, 2006. - 289 с.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Похожие статьи

київ 2011 - Практикум з лінгвістики тексту навчально-методичний посібник