В В Калініченко - П в бюджетні обстеження 20-х рр як джерело до вивчення матеріального становища міського населення україни - страница 1

Страницы:
1 

Електронна бібліотека

видань історичного факультету

Харківського університету

Калініченко В. В., Ямполець П. В. Бюджетні обстеження 20-х рр. Як джерело до вивчення матеріального становища міського населення України // Вісник Харківського державного університету. - № 396: Історія. - Вип. 29. - Харків, 1997. - C. 139 - 145.

При використанні матеріалів статті обов'язковим є посилання на її автора з повним бібліографічним описом видання, у якому опубліковано статтю. Дана електронна копія статті може бути скопійована, роздрукована і передана будь-якій особі без обмежень права користування за обов'язкової наявності першої (даної) сторінки з повним бібліографічним описом статті. При повторному розміщенні статті у мережі Інтернет обов'язковим є посилання на сайт історичного факультету.

Адреса редакційної колегії:

Україна, 61077, Харків, пл. Свободи, 4,

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна,

історичний факультет. E-mail: istfac@univer.kharkov.ua

©Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет ©Автор статті

©Оригінал-макет та художнє оформлення - зазначене у бібліографічному описі видавництво ©Ідея та створення електронної бібліотеки - А. М. Домановський

В. В. Калініченко, 77. В. Ямполець БЮДЖЕТНІ ОБСТЕЖЕННЯ 20-х РОКІВ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОГО СТАНОВИЩА МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Матеріальний добробут населення є одним із вирішальних показників соціально-економічного розвитку країни. Поглиблений аналіз ситуації в галузі матеріального становища дасть змогу детальніше розкрити причини тих процесів і явищ, які суттєво впливають на життя люди­ни і суспільства в цілому.

Повноцінне і всебічне вивчення проблеми досягається розглядом її головних структурних елементів: бюджету, заробітної плати, цін, харчування, житлово-комунальних умов, забезпеченості товарами широкого вжитку і т. п.

Питанням, пов'язаним з проблемою матеріального становища населення України, приділялася увага ще в 20-ті роки, проте пере­важно в соціально-економічній літературі. Зауважимо, що праці, видані до середини 70-х років, певним чином проаналізовані в істо­ріографічній роботі М. Різницької [1]. Істориками здебільше розк­ривались позитивні зрушення, насамперед у становищі робітничого класу, інші ж верстви населення залишились поза,увагою дослідників. Цій же проблемі присвячений і розділ монографії М. К. Бойка [2]. Автор дещо розширив проблему, вказавши на можливість її нового вирішення шляхом залучення до наукового обігу статистичних дже­рел. Серед них найважливіше місце посідають бюджетні обстежен­ня 20-х років, які проводилися Наркоматом праці, профспілковими установами і органами статистики.

Бюджетні обстеження дають змогу розкрити роль і взаємозв'язок тих факторів, які визначають життєвий рівень різних верств насе­лення, а їх системний порівняльний аналіз дозволяє розширити об'єкт дослідження. Для з'ясування значення цих обстежень, як історичного джерела, необхідно встановити мету, яку вони переслідували, об'єкт обстеження, програму, методику обробки одержаних даних і рівень репрезентативності отриманих підсумків. Фактично ми вперше в укра­їнській історіографії ставимо проблему в такому розрізі.

При цьому об'єктом дослідження обрані міські групи населення. Слід застерегти, що в соціально-класовій структурі тогочасних міст домінували робітники і службовці. Зокрема, за період з 1923 до 1929 pp. відсоток робітників та службовців у соціальній структуріміст УСРР відповідно складав 61,8% і 76,6% [3]. Тому ці дві соціальні трупи і стали типовим об'єктом бюджетнихрбстежень. Отже, в даній статті ставиться завдання проаналізувати підсумки цих обстежень і визначити їх значення для розв'язання поставленої проблеми.

Бюджетні обстеження були започатковані в 1920 p.-профспіл­ковими організаціями. Так, Харківська губернська рада профспілок у Лютому 1920 р. провела обстеження 632 робітників міста, зайня­тих у металургійній, харчовій та поліграфічній галузях виробницт­ва [4]. Мета обстеження полягала в з'ясуванні стану харчування робітників, а також у визначенні змін, які відбулися за роки грома­дянської війни в їх кваліфікаційному рівні. Основою отримання бюджетних даних став анкетний (кореспондентський) метод. Сутність його полягала в тому, що дані про прибутки і видатки повідомлялись організаціям, які проводили обстеження, самими обстежуваними по пам'яті. Звичайно, що такий підхід не відрізнявся високим рівнем об'єктивності отриманої інформації.

В умовах відсутності нормальних товарногрошових відносин прибутково-видаткові підрахунки бюджетних обстежень початку 20-х років приводилися в натуральних показниках (фунтах, пудах, арши­нах, штуках тощо). Треба також зазначити, що в обстеженні 1920 р. абсолютно не врахований факт впливу «чорного» ринку на бюджет робітника, що відповідно знижувало цінність одержаних даних в плані їх об'єктивності. Суттєвим недоліком названого обстеження є низький рівень репрезентативності. Цей недолік властивий усім анкетним бюджетним обстеженням. І все ж обстеження 1920 р. може використовуватися хоча б з ілюстративною метою.

В 1921 році в РСФРР було створено Центральне Бюро статисти­ки праці ВЦРПС, ЦСУ і НКП, яке здійснювало бюджетні обсте­ження через місцеві'* органи. В Україні з 1922 року заклади, які займалися збиранням бюджетної інформації, працювали за відносно уніфікованою програмою, базові Моменти якої залишалися сталими упродовж 20-х років. Програма бюджетних обстежень розподілялася по семи розділах, включаючи склад сім'ї і місце роботи обстежува­них, грошові прибутки, дані про придбання промислових товарів, нетоварні витрати, витрати на харчування, на різні види житлово-комунальних послуг і т. п. ;

За цією програмою в грудні 1922 р. проведене обстеження бюджетів працівників Харкова і Донбаського регіону. Обстежува­лося 400 родин робітників гірничної, металургійної, текстильної та харчової галузей. Бюджетні дані також були отримані з 40 госпо­дарств службовців судових, фінансових, статистичних і трргрвель-них організацій. На відміну від попередніх, ці обстеження проводи­лися вибірковим методом. В його основі були прибутково-видаткові книжки, які заповнювалися обстежуваними під постійним наглядом спеціального реєстратора. Наявність цих записів, на відміну від анкет­них, значно підвищила якість матеріалів. В обстеженні представлені різні за рівнем заробітку групи робітників* Подібні обстеження буди проведені місцевими секціями статистики праці в листопаді 1923­1927 pp., і їх підсумки було надруковано у 1929 р. [5; 6; 7].

Оброблена бюджетна інформація групувалася в таблицях в розрізі міст і виробництв. Результати подавалися в середньому розрахунку на родину, на одного дорослого їдця (умовна одиниця в особі чоловічої статі віком від 18 до 59 років).

В умовах гіперінфляції початку 20-х років органи, які проврдили бюджетні обстеження, визнали більш доцільним проводити вартісні підрахунки не в радянських знаках (грошова одиниця того часу), а в бюджетних карбованцях, які ще називали московськими, довоєнними чи товарними (поділ загальної суми номінальної заробітної плати на вартість бюджетного набору). Це дало змогу значцо об'єктивізувати отримані дані і полегшити процес їх динамічного аналізу. І все ж обстеження 1922-1927 pp. мали суттєвий недолік, пов'язаний з вузь­кими часовими рамками їх проведення: дані збиралися лише один місяць на рік (найчастіше це був листопад), що не давало можливості зробити динамічний аналіз в межах одного окремо взятогр pqjcy.

Негативні моменти одночасних обстежень усвідомлювалися їх організаторами, але великі матеріальні цитрати і необхідність залу­чення значної кількості фахівців, яких вимагала робота з проведен­ня поточних щомісячних досліджень бюджетів, дозволила здійснити їх починаючи лише з другої половини, 20-х pp.

Зокрема,в 1925-1927 pp. в Донецькій, Харківській, Київській, Катеринославській та Одеській .округах проведені вибіркові поточні обстеження бюджетів. Щомісячно обстежувалося 240 сімей робітників гірничодобувної, металургійної, хімічної, поліграфічної, харчової галузей і 80 сімей службовців судових, статистичних,,, торговельних і банківських закладів. , Мета обстеження полягала у виявленні диференціації життєвого рівня працівників різних професійних груп. Репрезентативність поточних місячних бюджетних обстежень 1925­1927 pp. цілком задовільна.

Результати підрахунків наводилися в цих, обстеженнях у чер-вонцях і бюджетних карбованцях. Це є позитивним моментом, ботаким чином відкривалася можливість динамічного аналізу бюджет­ної інформації майже за весь період 20-х років. На жаль, не було! видано жодної публікації, де були б зведені і узагальнені відомості поточних бюджетних обстежень 1925-1927 pp., хоч певну уяву про них ми можемо отримати з деяких статей і брошур [8; 9; 10],] а також з архівних фондів [11; 12}. З 1928 р. профспілки припини­ли бюджетні обстеження внаслідок офіційного вилучення з їх І компетенції функцій подібного характеру.

Поряд з профспілковими установами з травня 1920 р. почало] організацію бюджетних обстежень і Укрбюро ЦСУ та його місцеві статистичні органи. Одночасні обстеження бюджетів, які вони про­водили, включали додаткові відомості про бюджет часу, житлові умови, забезпеченість предметами культурно-побутового призначен­ня та про платоспроможність населення. Таке розширення програми дозволяло більш детально трактувати ситуацію.

Вище названа програма була покладена в основу серії одночас­них листопадових вибіркових бюджетних обстежень, здійснених ЦСУ протягом 1925-1928 pp. Обстеження проводилися з подвійним зав­данням: одержати відповідь на питання про матеріальне становище робітників і службовців та скорегувати тарифні сітки і ставки з ме­тою ліквідації зрівнялівки в оплаті праці.

Починаючи з 1925 р. обстежувалося 760 сімей робітників і 250 родин службовців. Підлягали обстеженню робітники, які працювали в гірничодобувній, металургійній, хімічній, цукровій, поліграфічній та кондитерській галузях виробництва, а службовці — фінансових, статистичних і торговельних закладів. В обстеженнях, здійснених в наступні роки, кількість груп службовців, що входили в розробку, збільшилась. Так, бюджетні матеріали 1928 р. крім названих вище груп містять відомості про фахівців освіти, охорони здоров'я та яро інженерно-технічнйх працівників. Дані по кожній окремій групі службовців подавалися у відповідності з кваліфікацією (вища, серед­ня, нижча), що давало змогу з'ясувати залежність матеріального ста­новища від рівня професійної підготовки. Господарства робітників та службовців обстежувались по 13-ти округах, більшість з яких знахо­дилася на промислово розвинутому лівобережжі України. У такий спосіб обслідуванням охоплювалась головна маса робітничого класу УСРР. Репрезентативність відібраної для обстеження групи цілком задовільна (розбіжність даних про заробітну плату вибіркової групи і всіх працівників обстежуваних спеціальностей складає 2-4%), чим і підтверджується висбкий ступінь об'єктивності одержаних даних.

Розробка матеріалів бюджетних обстежень проводилась у відділі статистики праці ЦСУ, в результаті здійснено чотири публікації за 1925-1928 pp. [13; — 16]. Згруповані в таблицях статистичні дані подавалися в територіальному та виробничому розрізі, а також за розміром заробітної плати глави сім'ї і обсягом витрат на дорослого їдця. Така методика статистичних групувань дозволяє значно поглиби­ти аналіз даних. Недоліком цієї серії бюджетних обстежень є серед­ньорічні дані про видатки на різні потреби, які отримувалися по пам'яті, що знижувало ступінь їх репрезентативності. У цілому ж бюджетні обстеження, проведені ЦСУ в ці роки, незамінні для динамічного аналізу.

З 1928 р. проведення бюджетних обстежень повністю зосереди­лося в секторі статистики праці ЦСУ. Статистичні заклади, які пра­цювали при профспілках та НКП і займалися бюджетними питан­нями, ліквідувалися або передавалися до ЦСУ. Така реорганізація мала за мету підвищити якість бюджетних обстежень і централізувати контроль за їх проведенням. ЦСУ остаточно припиняє з 1929 р. одночасні обстеження бюджетів і зосереджується на проведенні по­точних щомісячних обслідувань. Вибіркове щомісячне обстеження 260 родин робітників та службовців, яке було здійснене в 1928/ 1929 господарському році, проводилося за програмою, що застосо­вувалась ЦСУ і в 1925-1928 pp. Збереження об'єктом обстеження тих же виробництв і в тих же місцевостях гарантувало високий рівень репрезентативності і підвищувало можливість динамічного аналізу. Крім того, такі обстеження дозволили проаналізувати і побічні при­бутки робітників та службовців, які мали значні коливання протя­гом року і суттєво змінювали загальну бюджетну ситуацію. Одночасні ж обстеження не характеризували цієї частини прибутку, залишаю­чи її поза увагою. Отже, в бюджетному обслідуванні 1928/29 р. було значно розширене коло фіксованих показників. Завдяки цьому можна було простежити не тільки за споживанням продуктів харчу­вання, а й за рівнем медичного обслуговування, структурою витрат вільного часу з зазначенням платності чи безкоштовності одержаних послуг. Підсумки цього обстеження повністю опубліковані [17]. Дані в обслідуванні 1928/29 р. наводяться як середні на одну родину і обчислюються у червонцях. Однотипність методів обробки статис­тичних матеріалів, застосованих у вищеназваному обстеженні і по­передньому циклі одночасних обслідувань 1925-1928 pp., дозволяє провести їх динамічний аналіз, а цей факт, безперечно, підвищує цінність бюджетних даних як історичного джерела.

Аналізуючи підсумки бюджетних обстежень 20-х років, необхідно обов'язково, звертати увагу на методичні особливості одержання ста­тистичних даних та їх кінцеве групування. Неодмінною умовою при цьому є встановлення репрезентативності відібраної для обстеження типової групи виробництва чи регіону. При динамічній характеристиці потрібно також враховувати вартісновагові виміри, які наклали свій відбиток на підрахунки. До того ж, оперуючи середніми показника­ми, обов'язково слід визначитися з кількістю бюджетних статей, покладених в основу побудови тих чи інших підсумків. В цілому ж програмні і методичні особливості бюджетних обстежень дозволя­ють детально і в динаміці проаналізувати основні сфери матеріального рівня життя різних верств населення України, в розрізі адміні­стративно-територіальних регіонів та окремих населених пунктів. Бюджетні обстеження е незамінним історичним джерелом для вив­чення соціально-економічної історії нашої республіки, бо містять в собі унікальну інфюрмацію, властиву тільки такій групі статистич­них матеріалів. Залучення бюджетних обстежень 20^х років до нау­кового обігу — назріле завдання істориків та економістів.

Література

1. Резницкая М. В. Рабочий класс Украины в период социалистической реконструкции народного хозяйства (1926-1937). Очерк историографии проблемы — Киев, 1977.

2. Бойко Н. К. Рабочий класс Украины в период социалистического строительства. Анализ массовых статистических источников 20-30-х годов.— Киев, .19$0.

3. Турченко Ф. Г, Дрібнобуржуазні і буржуазні верстви в соціально-класовій структурі міського населення Радянської України в 20-ті роки // Питання історії СРСР.- Харків, 1978:- Вил. 23.

4. Материалы по статистике труда на Украине. Харьков, 1921. — Вил. 1.

5. Бюджеты рабочих и служащих. Бюджет рабочей семьи в 1922^*1927 гг. - М., 1929.- Вып. 1.

6. Бюджеты рабочих и служащих. Бюджет рабочих в декабре 1922 г.М:, 1929.- Вып. 2. ,

7 * Бюджет рабочих и служащих. Бюджеты рабочих в ноябре 1923, ноябре 1924, ноябре 1925 годов - М., 1929.- Вып. 3.

8. Бюджеты рабочих Украины в 1925 году // Производство, труд, управление. — Харьков, 1925'.— №4.

9. Дубинская И. Бюджеты рабочих семей Донбасса и Харькова в 1925 году // Статистика труда на Украине.— Харьков, 1926.— № 6.

10. Дубинская И. Бюджеты рабочих семей на Украине в 1925-1927 гг. Данные текущего обследования. Харьков, 1928.

11. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України у Києві (далі ЦДАВОВУ). Ф. 582 (ЦСУ УСРР). Опис 1. Відділ статистики праці. Од. зб. 2334. Бюджеты семей рабочих: Сводные по Украине за 1926 г.

.12. ЦДАВОВУ. Ф. 582 (ЦСУ УСРР). Опис 1. Відділ статистики праці. Од. зб. 3175-3178. Форма № 2: (сукупні бюджети господарств робітників і службовців). Сводные по Украине и городам за 1927 г.— Т. 1-4.

13. Бюджети робітників і службовців в 1925 році: Статистика України.— Харків, 1925. - Т. З, Вип. 1.- № 155.

14. Бюджети робітників І службовців в 1926 році.— Харків, 1929. — Вип. 2.-№167.

15. Бюджети робітників і службовців у листопаді 1927 року.— Харків, 1929.-Вип. 3.-№ 168.

16. Бюджети робітників і службовців в 1928-1929 році. І. Бюджети за листопад 1928 р.-- Харків* 1930.— № 173.

17. Бюджети робітників і службовців в 1928-1929 p. II. Поточні щомісячні бюджети робітників за 1928-29 p. — Харків, 1930.— Вип. 2, Me 192.

О. Л. Рябченко

УКРАЇНІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ В УКРАЇНІ У 1920-х - НА ПОЧАТКУ 30РОКІВ

Останнім часом увагу істориків все частіше привертають питання національно-культурного відродження в Україні у 20-ті — на почат­ку 30*х років [1; 2]. Цей процес в історії дістав назву «українізація». Але деякі, аспекти даної проблеми і на сьогоднішній день ще залиша­ються не висвітленими. Серед !яйх процееукраїнізації вищої школи.

У нинішніх умовах нового піднесення національної самосвідомості українського народу досвід українізації 20-х років становить знач­ний інтерес. І сьогодні актуальними залишаються деякі методи і форми роботи щодо розширення сфери вживання української мови. Серед них: популяризація мови серед населення, збільшення випус­ку української літератури, переведення діловодства на українську мову, збільшення годин на її вивчення у навчальних закладах та ін.

Перші заходи щодо українізації вищої школи почали впровад­жуватися в життя ще у 1920 році після виходу постанови РНК УСРР «Про введення української мови в Школах і радянських закладах» з метою забезпечення українському народові виховання і навчання на його рідній мові для більш повного розвитку національно-культур­них 4юрм його життя. Але до 1924 року українізація вузів йшла

Страницы:
1 


Похожие статьи

В В Калініченко - Аграрна політика радянської влади в україні

В В Калініченко - Аграрна історія україни доколгоспного періоду

В В Калініченко - Бюджетні обстеження 20-х рр як джерело до вивчення матеріального становища міського населення україни

В В Калініченко - П в бюджетні обстеження 20-х рр як джерело до вивчення матеріального становища міського населення україни

В В Калініченко - Системи землеробства в індивідуальному селянському господарстві урср (1917-1929 рр )