М І Скрипник - Процес калькулювання визначення понять - страница 2

Страницы:
1  2  3  4 

 

Сумцов А.І.

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

Мізіковскький Е.А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

Шульман С.І., Марченко А.К., Костюк П.А., Гаврилов Б.І.

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

Голл Г., Шеремет А.Д.

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

Тітов Б.А.

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

Лебедев Б.Г., Дроздова Т.Г., Кустарев Б.П., Асаул А.Н., Осор'ева І.Б., Краюхін Г.А.

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

Філімонов Н.Г. +

 

 

 

 

Інші матеріали (довідникові)

 

Бичик С.Б.

+

 

 

 

 

Азриліян А.Н. +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Борисов А.Б. +

 

 

 

 

 

Бутинець Ф.Ф.

 

+

 

+

 

 

 

 

 

Мочерний С.Б. +

 

 

 

 

 

Жебрак М.Х. +

 

 

 

Загородній А.Г., Бознюк Г.Л., Партін Г.О.

 

 

 

 

 

 

 

+

+

 

Продовження табл. 1

1                  2 3

4

5       6 7

8           9            10 11

Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С.

 

 

 

 

 

 

 

+

+

 

Коноплицький В.А. Філіна А.І.

 

 

 

 

 

 

 

+

+

 

Бєлік Ю.А.

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

Моісєєв А.В.

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Райзберг Б.А., Лозов-ський Л.Ш., Стародубцева Є.Б

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Благодатін А.А. Лозовский Л.Ш.Ра йзберг Б.А.

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хабаров Н.Є.

 

+

 

 

 

Наукові матеріали

 

Пушкар М.С.

 

 

+

 

+

 

+

 

 

 

Мазуркевич Н.В., Бойко С.В.

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

Юзефович В.Г.

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

Проведене дослідження опрацьованої літератури дає змогу узагальнити результати та виділити в кожній з груп підгрупи авторів, які дають визначення поняттю калькуляція.

Таблиця 2. Групи авторів, що досліджували поняття "калькуляція"

№ з.п. 1.

Група авторів

2.

3. 4~

Аверчев І.В., Астахов В.П., Войтехов П.Г., Дитякін Ф.Т., Ламикін І.О., Пісарєв Д.В., Лєбєдєв В.Г., Дроздова Т.Г., Кустарєв В.П., Асаул А.Н., Осор'єва І.Б., Краюхін Г.А., Філімонов Н.Г., Азриліян А.Н., Мочерний С.В., Моісєєв А.В.,       Райзберг Б.А.,       Лозовський Л.Ш.,

Стародубцева Є.Б., Благодатін А.А._

Бєлов Н.Г., Бєлоусов М.С., Вейцман Н.Р.,

Білоусько В.С., Бєленкова М.І., Борисов Н.Б., Бунимович В.А., Бутинець Ф.Ф., Вахрушина М.А, Вейцман Р.Я., Галль Г.В., Деващук Л.Г., Єрмалаєва В.І., Квач Я.П., Рудинська О.П., Дембинский Н.В., Кернога Г.В., Кір'янова З.В., Кондраков Н.П., Лень В.С., Гливенко В.В., Ліберман Є.Г., Макаров В.Г., Мисака Г.В., Шарманська В.М., Моісеєнко Г.І., Палій В.Ф., Пеньков Є.Г., Петрова В.І., Пісарєв Д.В., Поклад Скирпан О.П., Палюх М.С., Стоцький В.І., Сумцов А.І., Голл Г., Шеремет А.Д., Тітов Б.А., Бичик С.В., Борисов А.Б., Жебрак М.Х., Бєлік Ю.А., Пушкар М.С.

Визначення калькуляція

Обчислення

(визначення, розрахунок витрат)

Нікольсон Д.А., Рорбах Д., Німчинов П.П., Пушкар М.С.,

Юзефович В.Г._

Басманов І.А., Безруких П.С., Безруких П.С., Вербов Г.Д.,  Кашаев А.Н.,  Іванов Н.Н.,  Кернога Г.В.,

Обчислення

(визначення)

собівартості

Краснова Л.П., Кузьмінський А.Н. Марченко А.К., Загородній А.Г., Смовженко Т.С.,

Мазуркевич Н.В., Бойко С.В

Шалашова Н.Т., Рябкін В.І., Костюк П.А.,

Вознюк Г.Л., Коноплицький В.А.,

Ярцева Н.М., Шульман С.І., Гаврилов Б.І., Партін Г.О., Філіна А.І.,

Окрема   наука (галузь

знань)_

Бланк, форма калькуляційного листа, документ внутрішнього користування, форма внутрішнього документу, спеціальний документ

Продовження табл. 2

1                                         2 3

5.

Вахрушина М.А., Галкин А.Ф., Пільменштейн Д.І., Тітов Б.А., Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Партін Г.О., Смовженко Т.С., Коноплицький В.А., Філіна А.І.

Елемент методу бухгалтерському обліку

6.

Єгорова Л.І., Палій В.Ф., Мізіковскький Е.А., Лєбєдєв В.Г., Дроздова Т.Г., Кустарєв В.П., Асаул А.Н., Осор'єва І.Б., Краюхін Г.А.

Кінцевий результат калькулювання

7.

Бутинець Ф.Ф., Вейцман Р.Я., Пушкар М.С.

Обчислення в грошовому вимірнику результатів будь-якого господарського процесу

Перша  група авторів,  зокрема,  І.В. Аверчев,  В.П. Астахов,  П.Г. Войтехов, Ф.Т. Дитякін,    проф. І.О. Ламикін,    Д.В. Пісарєв,     В.Г. Лєбєдєв ,    Т.Г. Дроздова,

B. П. Кустарєв, А.Н. Асаул, І.Б. Осор'єва, Г.А. Краюхін , Н.Г. Філімонов, А.Н. Азриліян,

C. В. Мочерний, А.В. Моісєєв, Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовський, Є.Б. Стародубцева, А.А. Благодатін, під "калькуляцією" розуміють розрахунок витрат. Вони фактично зводять сутність даного поняття до звичайних арифметичних дій, а також ототожнюють такі категорії як "витрати" та "собівартість". Взагалі витрати можна розглядати з економічної та бухгалтерської точок зору. Під економічними витратами С.А. Котляров розуміє "затрати втрачених можливостей", а саме суму грошей, яку можна отримати від найбільш вигідного із усіх можливих альтернативних варіантів використання ресурсів. З бухгалтерської точки зору витрати - це реально здійснене витрачання ресурсів та виплати за їх використання. Собівартість поняття більш містке, ніж витрати, оскільки при її обчисленні застосовується окремий підхід до кожної виробничої одиниці, а не просто математичний підрахунок частки понесених витрат на одиницю продукції. Собівартість повинна відображати сукупність витрат, здійснених для досягнення конкретних цілей, що в свою чергу дозволяє визначити ефективність здійснених витрат. Як зазначає проф. В.Ф. Палій, "собівартість продукту чи процесу -це локалізація витрат, які відносяться до виробництва даного продукту чи виконання даного процесу" [15, с. 27]. Собівартість не лише забезпечує відтворення витрачених ресурсів в процесах господарської діяльності, але й бере участь у ньому (рис. 1):

Витрати в процесі діяльності

придбання

виробництво

Реалізація

собівартість придбаних активів

собівартість виготовленої продукції

собівартість реалізованих активів

Рис. 1. Собівартість в процесах господарської діяльності

Крім того, якщо для визначення витрат можна обмежитися обліком витрат на рахунках бухгалтерського обліку, то для визначення собівартості певного об'єкту необхідно на основні обліку витрат застосувати певну сукупність способів та прийомів, які відносяться до калькулювання.

Друга група вчених під "калькуляцією" розуміє обчислення (визначення) собівартості. До неї відносяться проф. Ф.Ф. Бутинець, Н.Г. Бєлов, М.С. Бєлоусов, Н.Р. Вейцман, В.С. Білоусько , М.І. Бєленкова, Н.Б. Борисов, В.А. Бунімович, проф. М.А. Вахрушина,   Р.Я.Вейцман,   Г.В. Галль,   А.Ф. Галкін,   Л.Г. Деващук,

B. І. Єрмалаєва, Я.П. Квач, О.П. Рудинська, Н.В. Дембинский, Г.В. Кернога, З.В. Кір'янова, Н.П. Кондраков, В.С. Лень, В.В. Гливенко, Є.Г. Ліберман, проф. В.Г. Макаров, Г.В. Мисака, В.М. Шарманська, Г.І. Моісеєнко, проф. В.Ф.Палій, Є.Г. Пеньков, В.І. Петрова, Д.В. Пісарєв, проф. І.І. Поклад, О.П. Скирпан, М.С. Палюх,   В.І. Стоцький,   А.І. Сумцов,   Г. Голл,   А.Д. Шеремет,   Б.А. Тітов,

C. В. Бичик, А.Б. Борисов, проф. М.Х. Жебрак, Ю.А. Бєлік, М.С. Пушкар.

Неточним є трактування калькуляції окремими авторами як визначення собівартості виготовленої продукції (Н.Б. Борисов, Н.П. Кондраков, О.П. Скирпан, М.С. Палюх, В.І. Стоцький, Г. Голл, А.Д. Шеремет, А.Б. Борисов). Це пояснюється тим, що воно передбачає обчислення всієї товарної маси, а не її одиниці. Таке визначення не характеризує притаманної калькуляції ознаки - відображення собівартості одиниці обєкту калькулювання. Такі автори, як проф. Ф.Ф. Бутинець, проф. В.Ф. Палій, М.С. Пушкар, М.С. Бєлоусов, Н.Р. Вейцман, М.В. Дембінський, І.І. Поклад, Ю.А. Бєлік, А.І. Сумцов,Н.Г. Бєлов, В. Бунімович, Г.В. Галль, Г.В. Кернога, Н.П. Кондраков, Г.В. Мисака, В.М. Шарманська, С.В. Бичик, В.І. Петрова вважають калькуляцією розрахунок собівартості одиниці продукції.

На думку Р.Я. Вейцмана, в бухгалтерському обліку є два види калькуляцій: К1 і К2. Калькуляцією К1 вчений вважає обчислення затрат, які відносяться до процесу реалізації. Тобто, це дозволяє виявити затрати і, в результаті, прибуток або збиток. Так, він стверджує, що К1 - невід'ємна властивість будь-якої системи фінансового обліку. Під калькуляцією К2 Р.Я. Вейцман розуміє обчислення собівартості якогось окремого виробу чи окремої послуги. За радянських часів найважливішою причиною існування К2 була необхідність ціноутворення. Марксистська доктрина пов'язувала ціну з собівартістю. Так, Я.В. Соколов, який аналізував дослідження Р.Я. Вейцмана зазначав, що собівартість можна збільшити на чітко нормовану величину націнки. Калькуляція на практиці здійснювалася спрощеними методами, але ціль, яку переслідували бухгалтери, зводилася до одного: отримати якомога більшу величину. Це, в свою чергу, дозволяло збільшити і прибуток підприємства. Складалася така ситуація, що, чим більші затрати, тим більше прибутку отримувало підприємство. Таким чином, Я.В. Соколов вважає, що ця деталь створювала затратну економіку, яка в свою чергу відіграла не останню роль в розпаді СРСР [21].

В ринковій економіці ціна вже в значно меншій мірі залежить від калькуляції К2, тобто від собівартості. Вона залежить від попиту і пропозиції: чим вищий попит, тим вища ціна; чим вища пропозиція, тим нижча ціна. Хоча ціна не повинна бути нижчою за собівартість, проте іноді можна допускати існування даного явища, якщо, наприклад, можна у збиток продавати шнурки, якщо продаж черевиків прибутковий. Як висновок, Я.В. Соколов пропонує ідею, що, якщо калькуляція К1 необхідна для того, щоб визначити фінансовий результат, то калькуляція К2 потрібна для управління затратами і асортиментом продукції і послуг. Кожному управлінцю важливо знати, величину прибутку кожного виду продукції. Проблема виникає в тому, що обираючи підходи до трактування калькуляції К2, бухгалтер отримує різні величини, а управлінський персонал, приймаючи рішення, повинен усвідомлювати, як були отримані дані величини [21].

Отже, бухгалтерська категорія калькуляції має подвійний зміст [3, с. 194]: по-перше, вживається в значенні обчислення в єдиному грошовому вимірнику результатів будь-якого певного процесу (широке розуміння), і, по-друге, - в значенні обчислення собівартості одиниці готової продукції або одиничної наданої послуги (вузьке розуміння). Таку думку підтримали проф. Ф.Ф. Бутинець та М.С. Пушкар [18, с. 246], Н.В. Мазуркевич, С.В. Бойко.

Недостовірним є твердження Є.Г. Лібермана та Б.А. Титова, А.Ф. Галкіна, В.Г. Макарова, Л.Г. Деващука, В.І. Єрмалаєвої, Я.П. Квача, О.В. Рудинської, Г.І. Моісеєнко, які під калькулюванням собівартості розуміють тільки обчислення фактичної собівартості одиниці виготовленої продукції. На думку Н.Д. Врублевського, це процес набагато ширший і включає в себерозрахунок: 1) продукції, робіт, послуг допоміжних виробництв, які використовуються в основному виробництві; 2) побічної (промежуточной) продукції (напівфабрикатів) підрозділів основного виробництва, які використовуються на наступних стадіях технологічного процесу чи для продажу на сторону; 3) продукцію підрозділів підприємства для виявлення виробничо-фінансових результатів їх діяльності; 4) всієї готової продукції, виконаних робіт, наданих підприємством послуг; 5) виду і одиниці готової продукції, напівфабрикатів власного виробництва, які продаються на сторону, виконаних робіт, наданих послуг [4, С. 242]. До того ж, крім фактичної собівартості існують й інші види собівартості, які підлягають обчисленню.

Так, І.І. Поклад визначає калькуляцію (калькулювання) як обчислення собівартості за визначеними статтями витрат [16, с. 67]. Способом групування витрат та визначення собівартості також називає калькуляцію З.В. Кір'янова [8, с. 19].

Варто звернути увагу на думку В.Ф. Палія, який вважає словосполучення "калькуляція собівартості продукту А", як таке, що вживається недоцільно, оскільки калькуляція і є обчисленням собівартості [15, с. 36].

Термін "собівартість" не несе змістовного економічного навантаження. Він перейшов в українську мову з російської, де виник для позначення категорії "витрат на виробництво конкретного продукту" завдяки своєму приємному звучанню. Цей термін вперше зустрічається в роботах О.П. Рудановського, М.П. Тер-Давидова і М.Ф. фон Дітмара. До цього вживали терміни "своя вартість", "загальна вартість", "власна вартість", "виробнича вартість", "вартість виробництва", "фабрична вартість", "заводська вартість", "вартість собі", "повна ціна", "дійсна ціна" [12, с. 58].

Страницы:
1  2  3  4 


Похожие статьи

М І Скрипник - Визначення сутності понять витрати та затрати

М І Скрипник - Затрати і витрати проблема трактування понять

М І Скрипник - Порівняльна характеристика видів обліку

М І Скрипник - Облікове відображення витрат для нарахування та сплати податків

М І Скрипник - Процес калькулювання визначення понять