М І Диба - Причини виникненя фінансових та маркетингових ризиків у діяльності підприємств - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 338.45:621 М.І. Диба

Національний університет "Львівська політехніка"

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕНЯ ФІНАНСОВИХ ТА МАРКЕТИНГОВИХ РИЗИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

© Диба М.І., 2008

Запропоновано виокремлювати причини виникнення маркетингових та фінансових ризиків за рівнем їх утворення: макроекономічні, мікроекономічні, специфічні (усі ті, які притаманні діяльності певного підприємства, що визначаються організаційно-правовою формою, сферою діяльності тощо). Проаналізовано, які чинники творення фінансових та маркетингових ризиків входять до макроекономічних, мікроекономічних та специфічних груп у діяльності державного підприємства в Україні.

In the article it was elucidated the sources of risk-appearing considering the level of its creation: macroeconomical, microeconomical and specific (all of them that appearing in activity of state corporation considering the organization form, sphere of business). It was considered the main sources of risk-appearing that joins in macroeconomical, microeconomical and specific groups in activity of state corporation in Ukraine.

Постановка проблеми. Основними видами ризиків у вітчизняних підприємств є фінансові та маркетингові. І з метою успішної діяльності вітчизняні керівники підприємств змушені ідентифікувати причини виникнення ризиків та формувати відповідні методи їх зниження. Як зазначають науковці, істотними чинниками у вітчизняній економіці є маркетингові та фінансові ризики, які виникають внаслідок невизначеності, що має такі прояви:

- турбулентність середовища діяльності, що, не піддається ефективному прогнозуванню. Зміни у середовищі породжують природні катаклізми та явища, науково-технічний прогрес, економічні кризи тощо;

- наявність інформаційної обмеженості та асиметрії про економічні процеси, обумовлені недостатніми ресурсами суб'єкта господарювання під час прийняття раціональних управлінських рішень;

- наявність штучноствореної невизначеності шляхом приховування інформації;

- недосконалість та відсутність адекватних цілей і індикаторів діяльності підприємства [1, c. 110-111].

З метою ефективного управління фінансовими та маркетинговими ризиками необхідно чітко визначити структуру джерел їхнього творення та розробити адекватні заходи для запобігання та зниження негативних наслідків їхньої дії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Варто зазначити, що більшість науковців та практиків ототожнюють поняття джерела, чинники, фактори та обставини виникнення ризиків. Оскільки в практичній діяльності дуже важко розмежувати джерела та чинники виникнення ризиків. Зокрема, В. В. Вітлінський, наголошує, що основними причинами ризику є суперпозиція таких типів невизначеності:

- невизначеність у цілях суб'єкта господарювання (багатокритеріальність та неузгодженість між окремими індикаторами);

- невизначеність (неоднозначність) прогнозів розвитку оточення (альтернативні сценарії розвитку середовища);

- інформаційна обмеженість, зокрема, кількісних даних під час прийняття управлінських рішень [2, c. 4].

Аналіз літературних джерел дає змогу дійти висновку, що науковців, як правило, виокремлюють зовнішні та внутрішні джерела виникнення ризиків [3]:

- внутрішні, які виникають всередині суб' єкта господарювання, однак можуть спричиняти ризики та негативні наслідки для зовнішнього середовища (поломки обладнання, помилки управлінців та персоналу, неадекватність встановлених цілей та завдань тощо);

- зовнішні - виникають у зовнішньому середовищі, однак впливають на діяльність суб' єкта господарювання (зміни смаків споживачів, законодавчі колізії, банкрутство контрагентів тощо).

Також пропонують класифікувати чинники виникнення ризиків на такі групи: суб'єктивні, об'єктивні, або суб'єктивно-об'єктивні. Прихильники суб'єктивного аспекту виникнення ризиків стверджують, що вирішальним фактором у ризикотворенні є роль особи, яка приймає рішення за умов невизначеності. Прихильники об' єктивних джерел виникнення ризику вважають, що основним чинником є сама ситуація. Проте в науковій літературі переважає суб'єктивно-об'єктивний підхід [4]. Суб'єктивно-об'єктивна природа ризику визначається тим, що він породжується процесами як суб' єктивного характеру, так і такими, існування яких не залежить від волі та свідомості людей [5, с. 28].

Формулювання цілей статті. Дослідити існуючі підходи до виокремлення та класифікації джерел фінансових ризиків. Запропонувати власну комплексну класифікацію фінансових ризиків з врахуванням особливостей державних підприємств.

Виклад основного матеріалу. На основі досліджених наукових праць та практичної діяльності підприємств пропонуємо виокремлювати джерела виникнення фінансових та маркетингових ризиків за рівнем їх утворення: макроекономічні, мікроекономічні, специфічні (усі ті, які притаманні діяльності певного підприємства, що визначаються організаційно-правовою формою, сферою діяльності тощо). Макроекономічні джерела можуть істотно різнитися і їх доцільно поділяти щонайменше на дві групи: глобальні та локальні (на рівні держави) (рис. 1).

Макроекономічні

З 5

а

о

Джерела виникнення фінансових ризиків

Мікроекономічні (виробничо-господарської діяльності)

Рис. 1. Класифікація джерел виникнення фінансових та маркетингових ризиків

Виникнення ризику в фінансовій сфері, як правило, зумовлюється такими глобальними обставинами:

- зростанням схильності до ризику власників та менеджерів фінансово-економічних інституцій усього світу, що привело до світової фінансової кризи у 2008 році;

- зростанням обсягів фінансових та банківських операцій та угод;

- ускладненням фінансово-економічних операцій;

- взаємопов' язаністю фінансово-економічних систем країн світу;

- збільшенням обсягів світової торгівлі та неврегульованість низки правових проблем торгівлі;

- відсутністю належних інструментів регулювання фінансових ринків,

- розповсюдженістю та швидким розвитком похідних фінансових інструментів,

- відсутністю структурних та системних перетворень фінансово-економічних систем у трансформаційних економіках.

- зростанням   кількості   надзвичайних   та   форс-мажорних   обставин   у зовнішньому середовищі.

Локальними джерелами виникнення фінансових та маркетингових ризиків є:

1. Високий рівень корупції. Так за індексом сприйняття корупції, що складається гро­мадською організацією Transparency International (Берлін, Німеччина), оцінює масштаби корупції в країнах світу. У 2007 році до рейтингу було включено 179 країн. У групі країн, до якої також входять Бенін і Малі, Україна посіла 118-те місце - після Молдови, Мозамбіку, Замбії, Руанди й Уганди. Для порівняння: в 2006-му наша країна займала 99-ту позицію зі 163.

2. Бюрократичність в управлінні. Зокрема іноземний економіст А. Аслунд, який досліджував економіки трансформаційного періоду зазначав, що місцеві урядові органи контролюють, придушують бізнес та займаються здирництвом [6]. Аналіз практичної діяльності засвідчує, що для реєстрації нового підприємства в Україні необхідно затратити понад 2 тижні, та відвідати близько п'яти державних установ та відомств. Для прикладу в США процедура реєстрації триває в середньому 2-3 дні.

3. Значний рівень дебіторської та кредиторської заборгованостей між суб' єктами госпо­дарювання. Рівень дебіторської та кредиторської заборгованостей протягом 2008 року невпинно зростає (табл. 1). Особливо небезпечною є динаміка зростання довгострокових та прострочених дебіторської та кредиторської заборгованостей, що породжує ризики ліквідності, оборотності, фінансової стійкості тощо.

Таблиця 1

Дебіторська та кредиторська заборгованість підприємств України станом на 1 жовтня 2008

 

Довгострокова дебіторська заборгованість

Поточна дебіторська заборгованість

 

 

Всього

з неї прострочена

 

млн.

грн.

темп росту (зниження), %

млн. грн.

темп росту (зниження), %

млн. грн.

темп росту (зниження), %

 

 

до 1 січня 2008 р.

до 1 липня 2008 р.

 

до 1 січня 2008 р.

до 1 липня 2008 р.

 

до 1 січня 2008 р.

до 1 липня 2008 р.

Всього:

105173,7

128,8

105,8

781216,0

131,0

106,8

87047,2

113,9

99,5

Між підприєм­ствами України

88002,6

137,3

107,0

702350,5

129,1

106,5

85359,3

113,6

99,5

за товари, робо­ти, послуги

21901,9

105,4

126,9

357738,3

130,2

109,1

45553,2

109,6

99,1

за векселями

10842,5

114,3

96,8

48005,8

112,9

104,1

1170,9

105,3

113,2

з бюджетом

2570,0

148,9

105,6

29018,4

146,6

95,2

4160,6

96,4

79,6

із внутрішніх розрахунків

5979,8

708,1

96,5

39066,0

113,3

92,9

18858,7

123,1

97,4

зі страхування

10,2

99,6

110,1

6667,7

138,6

108,8

1889,2

143,6

114,0

з оплати праці

х

х

х

10607,9

139,8

108,1

477,6

147,5

129,3

інша заборго­ваність

46698,2

149,4

103,5

211246,4

131,9

107,0

13249,1

118,5

108,5

4. Від' ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу України. У структурі міжнародної торгівлі України імпорт значно перевищує експорт, що спричиняє до збільшення попиту наіноземну валюти з боку імпортерів та появу низки фінансових ризиків: девальвації, ліквідності, фінансової стабільності тощо. Згідно з офіційною статистикою за січень-вересень 2008 року обсяг експорту перевищив імпорт більше ніж на 14 млрд. дол. США (табл. 2). Структура торговельного балансу також є незадовільною, оскільки переважають товари сировинних галузей: металургія (43,9%) та хімічної промисловості (7,6 %).

Таблиця 2

Товарна структура зовнішньої торгівлі за січень-вересень 2008 року

Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД

Усього

Живі тварини; продукти тваринного походження

Продукти рослинного походження

Жири та олії тваринного або рослинного походження

Готові харчові продукти

Мінеральні продукти Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості Полімерні матеріали.

Деревина і вироби з деревини

Текстиль та вироби з текстилю

Взуття, головні убори, парасольки

Вироби з каменю, гіпсу, цементу, кераміки, скла Дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали та вироби з них Недорогоцінні метали та вироби з них Механічне обладнання; машини та механізми.

Транспортні засоби та шляхове обладнання Прилади і апарати оптичні, для фотографування або кінематографії Різні товари і вироби Вироби мистецтва

 

Експорт

 

Імпорт

 

тис. дол. США

у % до січня-вересня 2007 р.

у % до загального обсягу

тис.дол. США

у % до січня-вересня 2007 р.

у % до загально­го обсягу

53562305,4

150,1

100,0

67845390,3

160,2

100,0

622277,9

118,8

1,2

1186737,1

236,7

1,7

3658200,8

270,8

6,8

1109979,3

176,2

1,6

1440763,0

134,1

2,7

487045,4

198,9

0,7

1676931,5

121,7

3,1

1929178,3

134,8

2,8

5629561,9

172,5

10,5

20475670,3

163,7

30,2

4090202,5

139,7

7,6

5428280,9

149,3

8,0

825766,6

115,5

1,5

3565199,4

149,6

5,3

643646,9

106,0

1,2

424140,8

171,6

0,6

776997,9

106,3

1,5

1605873,8

154,4

2,4

141706,9

127,6

0,3

448640,3

257,4

0,7

358643,5

136,5

0,7

1000213,5

143,7

1,5

124666,4

127,5

0,2

854664,2

460,5

1,3

23491272,0

153,4

43,9

5239024,5

156,8

7,7

4895064,6

140,9

9,1

10531092,0

142,8

15,5

3445598,0

147,9

6,4

9902082,9

179,3

14,6

179005,9

132,6

0,3

877830,4

145,1

1,3

335769,7

133,5

0,6

725882,9

190,6

1,1

695,8

488,3

0,0

2130,3

64,1

0,0

5. Низька конкурентоспроможність країни та вітчизняного бізнесу. Так, за рейтингом Всесвітнього економічного форуму у 2007 р. Україна зайняла 73-тє місце із 131-го за індексомглобальної КСП (GCI) та 81-ше із 127-ми - за індексом КСП бізнесу (BCI) [7]. Україна експортує в основному сировинну продукції, практично відсутня інноваційна продукція, що зумовлює низьку конкурентоспроможність бізнесу та країни загалом.

6. Незначний обсяг інвестицій та їхня асиметричність. Попри позитивну тенденцію останніх декількох років, загальний обсяг інвестицій залишається незначним в розрахунку на чисельність населення України та порівнюючи цей показник із економічно розвиненими країнами світу (рис. 2). Протягом усіх років незалежності України обсяг прямих іноземних інвестицій не досяг 30 млрд. дол. США. Водночас істотно зросли прямі інвестиції з України протягом 2007-2008рр. і перевищили 6 млрд. дол. США.

Негативним чинником є асиметричність інвестування, яке проявляється в тому, що основна частка інвестицій припадає на столицю України - місто Київ (рис. 3). Обсяг інвестування у м. Києві протягом січня-вересня 2008 року перевищував більше ніж у десять разів обсяг інвестування у Волинській, Житомирській, Закарпатській, Чернівецькій, Кіровоградській, Тернопільській облас­тях. Подібною є ситуація в інших країнах з трансформаційними економіками - Росія, Молдова, Грузія тощо.

Області

Рис. 3. Капітальні інвестиції за січень-вересень 2008 року в обласному розрізі

7. Високий рівень злочинності. Кількість зареєстрованих злочинів зменшується, однак цей показник значно перевищує кількість злочинів у 1990 році (табл. 3). Зростає кількість осіб притягнутих до адміністративної відповідальності.

Таблиця 3

Кількість та види правопорушень в Україні

Рік

Всього зареєстровано злочинів

Всього засуджено осіб

Кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності, тис. осіб

Кількість цивільних справ, розглянутих у судах (з постановленням рішення), тис. справ

1990

369809

104199

6515,9

379,2

1991

405516

108553

7841,5

358,5

1992

480478

115260

9723,9

364,0

1993

539299

152878

11767,1

407,7

1994

572147

174959

15997,7

399,2

1995

641860

212915

22400,6

453,3

1996

617262

242124

14950,9

550,1

1997

589208

237790

14232,1

599,8

1998

575982

232598

13330,7

744,2

1999

558716

222239

10542,0

772,6

2000

567795

230903

9395,4

911,4

2001

514597

202609

6384,1

1057,0

2002

460389

194212

6472,4

1166,4

2003

566350

201081

7097,3

1259,3

2004

527812

204794

7013,7

1457,5

2005

491754

176934

6370,3

1116,2

2006

428149

160865

7677,9

1074,6

2007

408170

152772

8867,5

1240,7

За повідомленнями засобів масової інформації рівень злочинності значно зростає у період економічних криз. За відсутності активних дій з боку правоохоронних органів влади, варто очікувати на подальше зростання кількості злочинів, зокрема у фінансово-економічній сфері.

8. Значні негативні наслідки світової фінансово-економічної кризи для економіки України. Девальвація національної валюти становить більше 80 %, більший рівень девальвації зафіксовано лише національної валюти Ісландії (країна-банкрут у результаті фінансової кризи). Падіння фондового індексу українських підприємств ПФТС становить більше 70 %. Це найбільший результат падіння серед країн, що розташовані вище від Екватора. Практично за усіма основними показниками соціально-економічного розвитку у жовтні-грудні 2008 року спостерігається падіння.

9. Нерозвиненість вітчизняного фондового ринку. Вітчизняний фондовий ринок перебуває на стадії зародження. В Україні фондовий ринок формально існує вже понад 15 років, з часу прийняття Закону України "Про цінні папери та фондову біржу". Але процес інституційного становлення, набуття необхідних якісних параметрів ринку відбувається повільно та ще далеко не завершений. Наприкінці 2006 р. капіталізація ринку акцій становила 199 млрд. грн., а загальний обсяг торгів акціями становив 6,1 млрд. грн., що значно менше ніж у країнах Східної Європи (Румунія, Польща. Чехія).

За оцінками експертів, понад 90 % обсягу угод з цінними паперами в Україні виконуються поза межами організованого ринку, оскільки поточними нормами регулювання в Україні не передбачено проведення таких угод на регульованому ринку. Більш того, учасники ринку цінних паперів не зобов'язані фіксувати інформацію про такі угоди на організованому ринку. Томуфактичний обсяг торгів цінними паперами може перевищувати зафіксовані на організованому ринку значення в кілька разів [8, с. 127].

10. Низький рівень інноваційної активності підприємств. Особливо низький рівень інноваційної активності спостерігається у діяльності промислових підприємств. Зокрема за 2007 рік питома вага підприємств, що впроваджували інновації становила лише 11,5 %. Для порівняння у високорозвинених країн цей показник становить вище 70 %. Індикатор питомої ваги реалізованої інноваційної продукції на вітчизняних промислових підприємствах є ще нижчим і становив, за результатами 2007 року, лише 6,7 %.

11. Значна кількість збиткових підприємств за усіма видами промислової діяльності. Більше ніж третина промислових підприємств в Україні є збитковими, а загальний обсяг збитків за три квартали 2008 року досяг рекордного рівня для економіки України (порівняно з аналогічними кварталами попередніх років XXI століття) 88 млрд. грн.

12. Значний рівень інфляції. Згідно з офіційною статистикою індекс споживчих цін на товари та послуги протягом січня-листопада 2008 року становив 119,8 %. Особливо від початку року зросли у ціні продукти харчування та алкогольні напої.

Мікроекономічні причини виникнення фінансових ризиків поділяти за етапом виробничо-господарської діяльності підприємства: входу, перетворення або виходу.

Специфічні причини виникнення ризиків обумовлені особливостями діяльності підприємств: галуззю діяльності, організаційно-правовою формою, життєвим циклом підприємства тощо. Державні та комунальні підприємства, хоч і мають окремі переваги над новостворюваними компа­ніями (такі, як існуючі виробничі потужності й робоча сила, налагоджені зв' язки з споживачами та контрагентами), володіють й значними недоліками внаслідок особливостей їх діяльності. Автор [6] наголошує, що державні підприємства здебільшого уникали виконання таких завдань, як налагодження надійних контактів з дистриб' юторами (цю функцію раніше виконувала держава), оновлення технологій, встановлення знижок на товари, що не продавались. їм не вдавалось узгодити кількість працівників із попитом на продукцію, а результати праці з оплатою, сформувати систему диференційованої оплати праці для кваліфікованих і некваліфікованих працівників, створювати нові товари, шукати нових покупців.

Оскільки об'єктами дослідження у науковій роботі є фінансові та макретингові ризики на державних підприємствах доцільно виділити специфіку джерел ризикоутворення цих підприємств. Специфічні причини виникнення ризиків для державних підприємств можна виокремити, проаналі­зувавши результати аудиторського дослідження, проведеного КРУ у м. Києві, на комунальному підприємстві "Київський метрополітен":

1. Дублювання запланованих заходів бюджетними програмами та невідповідність місцевих програм державним, що призводить до невизначеності відповідальних виконавців, термінів виконання, необхідних обсягів фінансування.

Наприклад, будівництво дільниці від станції "Либідська" до станції "Виставковий центр" Куренівсько-Червоноармійської лінії і дільниці від станції "Вокзальна" до станції "Братиславська" Подільсько-Вигурівської лінії проводиться на виконання Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006-2010 рр. і Програми забезпечення виконання м. Києвом функцій столиці України. До того ж на зазначені заходи спрямовуються кошти місцевого бюджету відповідно до Програми розвитку Київського метрополітену на період до 2010 року та щорічних Програм соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва. Через неузгодженість запланованих заходів з будівництва дільниці від станції "Вокзальна" до станції "Братиславська" Київський метрополітен у 2007 повернув до державного бюджету 5,6 млн. грн. субвенції [9].

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

М І Диба - Генезис інвестиційних теорій

М І Диба - Механізм державного регулювання регіональної економіки

М І Диба - Особливості управління фінансовою безпекою страхової компанії

М І Диба - Причини виникненя фінансових та маркетингових ризиків у діяльності підприємств

М І Диба - Структура і механізм взаємодії елементів системи регулювання