В Л Безбожний - Процедура вибору способу гармонізації інтересів соціально-економічної безпеки підприємства - страница 1

Страницы:
1 

УДК 65.012

ПРОЦЕДУРА ВИБОРУ СПОСОБУ ГАРМОНІЗАЦІЇ ІНТЕРЕСІВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

В.Л. Безбожний

Розкрито зміст процедури вибору способу гармонізації інтересів підприємства. Графічно інтерпретовано алгоритм вибору способів гармонізації інтересів підприємства.

Постановка проблеми. Однією з головних цілей діяльності будь-якого підприємства є забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства, запобігання протиріч ендогенного та екзогенного характеру є метою процесу забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства. Ліпшим шляхом запобігання протиріч, а, отже, й загроз, є різновекторна гармонізація інтересів підприємства. Саме тому зовнішню взаємодію підприємства необхідно розглядати скрізь призму власних соціально-економічних інтересів, а також можливостей та загроз, що несе зовнішнє оточення. Це є передумовою забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства, підґрунтям якої є дотримання інтересів підприємства.

В сучасних управлінських реаліях немає єдиного універсального способу гармонізації інтересів. Існує тісний зв'язок між інтересом та способом його гармонізації. Оскільки інтересів багато, то дуже багато й способів гармонізації інтересів. Тому виникає необхідність формування алгоритму вибору способу гармонізації інтересів підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання соціально-економічної безпеки підприємства, інтереси та їх гармонізація ще не набули практичної реалізації, оскільки порівняно недавно вони отримали теоретичне визнання. Ототожнення економічної безпеки з ліквідацією загроз, що є основним моментом в багатьох сучасних наукових працях, є некоректним, оскільки в такому випадку «лікуються симптоми, а не усуваються причини». Дослідження соціально-економічної безпеки скрізь призму інтересів, їх природи, способів гармонізації є актуальним науковим та практичним напрямком. Способи реалізації інтересів підприємства мають ситуативний та несистемний вибір, а також не завжди носять гармонізаційний характер. Тому можна казати про недостатній рівень досліджень як інтересів підприємства, так й самого процесу їх гармонізації.

Цілі статті полягають у формуванні та змістовному наповненні процедури вибору способів гармонізації інтересів соціально-економічної безпеки підприємства.

Виклад основного матеріалу. Вибір способу гармонізації інтересів підприємства є дуже важливим для забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства. Здійснення такого вибору потребує певного упорядкування, тобто побудови алгоритму.

Алгоритм (алгорифм) (від algorithmi - algorismus, спочатку - лат. транслітерація імені математика аль-Хорезми) - це спосіб або програма рішення обчислювальних та інших завдань, які точно пропонують, як і в якій послідовності отримати результат, який однозначно визначатиметься початковими даними.

Зміст заходів щодо реалізації запланованих способів гармонізації інтересів підприємства відрізняється в залежності від об'єкта, тобто підприємства. Так, способи гармонізації інтересів можуть мати як загальний рекомендаційний характер, так й бути індивідуальними та пристосованими до одного суб'єкта. При практичному забезпеченні соціально-економічної безпеки підприємства алгоритм вибору способівгармонізації інтересів має ґрунтуватись на принциповій позиції від об'єкта до метода. Це зумовлено чисельними відмінностями підприємств за галузевими, генезисними, продуктовими ознаками. В той же час певні закономірності та фундаментальні принципи зовнішнього середовища властиві всім підприємствам. Відмінною буде міра прояву та впливу цих факторів на підприємства, яка є різною та зумовлена індивідуальністю ринкових характеристик діяльності того чи іншого підприємства.

Практичній реалізації способів гармонізації інтересів має передувати формування концепції забезпечення соціально-економічної безпеки. Послідовність формування концепції забезпечення соціально-економічної безпеки показано на рис. 1. Призначення концепції - виявити основний орієнтир спрямування дій та потенціалу підприємства, сформулювати заходи з гармонізації інтересів підприємства.

КОНЦЕПЦІЯ забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства

W ,

ПРОГРАМА дій щодо гармонізації інтересів підприємства _(способи)_

£2_,

РЕАЛІЗАЦІЯ заходів з гармонізації інтересів _підприємства_

Рис. 1. Послідовність визначення способів гармонізації інтересів при забезпеченні соціально-економічної безпеки підприємства

Концепція забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства окреслює не деталізовану, але цілком логічну та цілісну систему дій, спрямованих на досягнення результату. З цієї точки зору забезпечення соціально-економічної безпеки йде за дедуктивним напрямком реалізації - від загальної концепції до конкретних заходів. Початком процедури вибору способів забезпечення соціально-економічної безпеки має стати розробка загальної концепції забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства, що має характер спільних тверджень, а кінцем - окремі заходи щодо гармонізації інтересів за окремими специфічними сферами функціонування. Якщо посилки концепції достеменні, то достеменні й її наслідки. Отже, формування концепції забезпечення соціально-економічної безпеки є дуже важливим та визначальним процесом, що матиме стратегічне значення діяльності підприємства.

На концептуальному рівні підґрунтям забезпечення соціально-економічної безпеки пропонується розглядати різновекторну гармонізацію інтересів підприємства. Гармонізація інтересів розуміється як процес досягнення досягнення компромісу в масштабі задоволення інтересів суб'єктів соціально-економічної безпеки підприємства. Гармонізація - складний процес, який потребує значної професійної уваги. Від коректного вибору способу гармонізації певного поля інтересів залежатиме результат реалізації інших полів загальній архітектоніки соціально-економічних інтересів підприємства.

Процедура вибору способу гармонізації інтересів, якщо вона свідомо ототожнена саме з цим аспектом управління є різною в залежності від підприємства,

його управлінського персоналу, напряму уявлення про соціально-економічну безпеку осіб, котрі приймають рішення.

Загальний алгоритм вибору способу гармонізації інтересів забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства містить певну кількість багатоємних та однаково важливих етапів (рис. 2).

Першим етапом, як зазначалось, має бути виявлення бажаного результату від гармонізації інтересів як підґрунтя забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства. Керівництво підприємства описує бажаний стан діяльності підприємства за тим чи іншим напрямом після реалізації способу гармонізації інтересів.

Наступним, другим етапом є визначення та формулювання конкретних цілей, досягнення яких пов'язане з реалізацією певного інтересу та дозволяє забезпечити належний стан соціально-економічної безпеки підприємства: відбувається конкретизація концепції за окремими напрямами діяльності. На цьому етапі, якщо цілі коректно поставлені, відображаються слабкі сторони підприємства, які керівництво хотіло б нівелювати, чи орієнтири розвитку, так, як його бачить керівництво підприємства.

На третьому етапі необхідно сформувати поля інтересів підприємства, реалізацію яких зорієнтовано на досягнення цілей, визначених на попередньому етапі. Результатом цього є чіткий зв'язок та уявлення про те, які інтереси та як (позитивно чи негативно) будуть змінюватись від досягнення певної цілі підприємства. Тобто визначається, як між собою інтереси будуть корелювати, та який взаємозв'язок між ними буде. Складність цього процесу полягає у практичній неможливості охопити весь спектр інтересів, на які буде впливати зміна стану діяльності підприємства. Тому доцільним може бути визначення кількісних обмежень інтересів, що підлягатимуть гармонізації.

На четвертому етапі алгоритму вибору способу гармонізації інтересів підприємства виявляється суперечливість та конфліктність раніше встановлених цілей. Якщо відбувається дублювання, то мета розглядається тільки одна, та, що охоплює тотожні поля інтересів. При конфліктності цілей необхідно повернення на етап їх визначення задля обопільної їх зміни, скасування однієї або всіх конфліктних.

На п'ятому етапі визначаються суб'єкти внутрішнього та зовнішнього середовища, без взаємодії з якими неможлива реалізація того чи іншого інтересу підприємства. Визначення ймовірних учасників взаємодії надасть можливість виявлення та розробки альтернативних шляхів гармонізації інтересів. Слідом вибираються основні суб'єкти взаємодії, контрактація з якими є вигідною за певних обставин, таких як довгострокове співробітництво, багаторічні ділові зв'язки, протекція один до одного, спільність власників, входження до однієї ділової асоціації тощо. Разом з цим виявляються певні поля інтересів суб'єкта взаємодії. Оскільки гармонізація припускає повну або часткову реалізацію інтересів сторін взаємодії, то необхідно знати на які інтереси контрагента підприємство має можливість вплинути. Врешті решт, не зайвою буде інформація про те, чому контрагенту вигідно взаємодіяти.

Рис. 2. Алгоритм вибору способу гармонізації інтересів підприємства (продовження)

Шостим етапом в процесі вибору способу гармонізації інтересів підприємства є співставлення інтересів підприємства та окремого суб'єкта зовнішнього середовища, який є потенційним контрагентом в процесі реалізації інтересів. Можуть бути різні ситуації, за якими доцільною є гармонізація певного інтересу з певним контрагентом. Розглянемо їх детальніше.

Так, можливим підґрунтям до контрактації з певним контрагентом можуть бути різні біполярні інтереси, тобто такі, які задоволення одних задовольняє інші. Як приклад можна навести такі процеси як купівля та продаж, банківські послуги -кредит та депозит. Але в умовах конкурентного змагання з метою досягнення успіху гармонізації в контрактації з конкретним суб'єктом зовнішнього середовища необхідно позиціонувати власне підприємство за допомогою додаткових супровідних характеристик. Підприємство-монополіст бажає продати, а підприємство-монопсон купити - гармонія єдиного інтересу з приводу купівлі-продажу.

В реаліях на ринку функціонує багато продавців та покупців. Тоді вищенаведена «гармонійна» ситуація трансформується в протилежну - конфліктну або опортуністичну. Продавець будь-якого товару бажає продати якомога дорожче, тоді як покупець - купити якомога дешевше. Дана ситуація стосується стосунків різних суб'єктів з приводу одного інтересу - вартісного. Але торгівельні операції здійснюються завдяки тому, що або немає альтернатив, або взаємодія відбуваєтьсяза комплексом інтересів (разом з вартістю основними інтересами є якість товару, умови та строки поставки, подальше обслуговування, фізичні та іміджеві характеристики, якість обслуговування тощо). Тобто можна побачити другий мотив гармонізації інтересів - гармонізація комплексу інтересів, коли одні інтереси не можуть бути реалізовані, другі - лише частково, треті - трансформуються в загрозу, четверті - задовольняються повністю. В кінцевому варіанті маємо реалізацію всього комплексу інтересів, де ключовими мають бути пріоритетніші.

Після співставлення певного набору власних інтересів з інтересами контрагента необхідно з'ясувати можливість їх гармонізації: чи існують способи гармонізації, чи можливою є реалізація заходів з гармонізації інтересів з позиції територіального та часового аспектів. Ресурсна складова гармонізації буде враховуватись після розробки конкретних заходів з реалізації способів гармонізації інтересів щодо забезпечення соціально-економічної безпеки, який є наступним, сьомим етапом процесу вибору способів гармонізації.

Якщо існують певні перепони щодо реалізації вибраного способу гармонізації інтересів, то визначаються альтернативні можливості гармонізації -вибір іншого контрагенту, можливість незадоволення інтересу, інші способи гармонізації.

Одночасно с сьомим етапом має бути встановлена пріоритетність полів інтересів за їх актуальністю та часовим горизонтом гармонізації. Така процедура стосується як власних інтересів, так й інтересів контрагентів за сферами взаємодії. Підґрунтям встановлення такої пріоритетності є запропонована архітектоніка інтересів, але вже у двовекторному вимірі (рис. 3).

Таким чином, графічне відображення пріоритетності того чи іншого інтересу за полями архітектоніки дозволить сформувати черговість та спрямованість дій щодо гармонізації інтересів. В рамках будь-якого поля можливо простежити інтереси, що мають стратегічне значення, та базові інтереси, реалізація яких стане підґрунтям гармонізації інтересів, вищих за пріоритетністю.

Графічна інтерпретація визначення пріоритетності полів інтересів у забезпеченні соціально-економічної безпеки підприємства в формі трикутника є умовною, оскільки рівнозначно визначену пріоритетність інтересів за трьома та більше полями графічно можливо відобразити вигляді «усіченого трикутника». В окремому випадку при рівнозначності пріоритетів гармонізації усіх полів інтересів формою буде прямокутник. Основним аргументом на користь запропонованої графічної інтерпретації визначення пріоритетності полів інтересів у забезпеченні соціально-економічної безпеки підприємства є можливість швидкого формального уявлення про масштаб заходів щодо гармонізації в межах кожного з полів інтересів, розрив між інтересами з найвищим та найнижчим пріоритетом, структурний розподіл інтересів за рівнями.

Дев'ятим етапом є розробка програми організаційно-господарських заходів з реалізації способу гармонізації певного інтересу: визначаються виконавці, горизонт реалізації, розраховується бюджет заходів, формується чіткий план дій та визначаються основні контрольні точки, за якими контролюватиметься процес гармонізації інтересу.

Після попереднього планування намічених заходів з реалізації способу гармонізації інтересів підприємства зіставляється витратна складова цих заходів з наявним ресурсами підприємства. Після цього аналізується с точки зору всього комплексу інтересів можливість гармонізації за допомогою зовнішніх ресурсних джерел (позикових, залучених або комбінованих).

Рис. 3. Графічна інтерпретація визначення пріоритетності полів інтересів у забезпеченні соціально-економічної безпеки підприємства

Десятим етапом є безпосередня реалізація способу гармонізації інтересу. Це може бути як одноразова короткострокова дія, так і довгострокове співробітництво з великою кількістю контрактацій та відповідними трансакційними діями.

Останнім етапом та водночас підґрунтям повторення всього циклу алгоритму вибору способів гармонізації інтересів підприємства щодо забезпечення соціально-економічної безпеки є аналіз отриманих результатів. Наслідком його можуть бути коректуючи дії. Основою аналізу є коректність трактування результатів. В цьому й розкривається професіоналізм та мистецтво забезпечення соціально-економічною безпекою в стратегічній площині.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Визначаючи підґрунтя забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства гармонізацію інтересів варто акцентувати про ключову роль процедури вибору способів гармонізації інтересів. Подальшими напрямками дослідження мають стати удосконалення процедури вибору та оцінка дієвості способів гармонізації інтересів у забезпеченні соціально-економічної безпеки великого промислового підприємства.

Страницы:
1 


Похожие статьи

В Л Безбожний - Процедура вибору способу гармонізації інтересів соціально-економічної безпеки підприємства

В Л Безбожний - Роль оцінки гармонізації інтересів в забезпеченні соціально-економічної безпеки великих промислових підприємств

В Л Безбожний - Інтереси в системі соціально-економічної безпеки підприємства