О Шершньова - Специфіка інтерпретації поняття гіпертекст та його основних характеристик у сучасному науковому просторі - страница 1

Страницы:
1 

Наукові записки. Серія "Культура і соціальні комунікації"

Шершньова Олена Володимирівна,

викладач кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного університету "Острозька академія"

СПЕЦИФІКА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ПОНЯТТЯ "ГІПЕРТЕКСТ" ТА ЙОГО ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК У СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ

У статті здійснено спробу аналізу сучасних наукових інтерпретацій поняття "гіпертекст" та його основних характеристик. Особливу увагу звернено до аналізу відмін­ностей у кібернетичному та текстологічно-лінгвістичному трактуванні гіпертексту.

An attempt to analyze the modern scientific interpretations of the concept "hypertext" and its main characteristics is made in this article. Particular attention appeals to the analysis of differences between cybernetic and textological / linguistic interpretations of hypertext.

В епоху сучасних інформаційних технологій нові форми ко­мунікації поширюються надзвичайно стрімко. Поряд зі звичним засобами масової інформації (преса, радіо, телебачення), все більшого значення набуває Internet та можливості організації інформації в ньому. Зміцнення ролі глобальної мережі змушує текстологів та лінгвістів звернути увагу на особливості тексту­ального вирішення способів представлення інформації в ньому. Важливим поняттям у структурі дослідження комп'ютерного дискурсу є "гіпертекст". Етимологія слова: "текст" з гр. "ткани­на", що особливо підкреслює лінійність організації інформації в ньому, та префікс "гіпер-" з гр. "над", що вказує на ускладнення структури гіпертексту у порівнянні з текстом. З огляду на це, ак­туальним є дослідження основних підходів до інтерпретації по­няття "гіпертекст" та його характеристики.

Серед науковців та дослідників, що займаються розробками питань гіпертекстів, гіпертекстуальності, гіпердокументів з точ­ки зору кібернетики та комп'ютерних технологій, слід відзначи-

© Шершньова Олена Володимирівна, 2009ти: В. Л. Епштейна [6], який розробляє поняття "гіпертекст" та "гіпертекстові системи"; М. В. Монахова [3] та П. Кана [9], які розглядають негативні наслідки роботи особистості у віртуаль­ному середовищі з гіпертекстом та ін.

Розробниками теорії конвенційного тексту та його концепту­альних характеристики є І. Р. Гальперін [1],Л. Н. МурзінтаА. С. Штерн , Н. С. Ваміна , Е. Д. Лебедева та ін. Деякі аспекти гіпер-текстуальності, роль та місце гіпертексту в сучасному інформа­ційному суспільстві розглядають М. Бернштейн , Г. П. Ландау , P. А. Ленхем , Дж. Д. Болтер тощо. Основними дослідниками доку-ментознавчого напряму, які визначають особливості організації інформації на новітніх носіях інформації є Н. М. Кушнаренко , Г М. Шведова-Водка [5], М. В. Комова [2], М. С. Ларьков та ін.

Метою статті є визначення сучасних підходів кібернетики та лінгвістики до інтерпретації поняття "гіпертекст" та його осно­вних характеристик.

Основні ідеї гіпертексту були опрацьовані ще в давні часи. Зо­крема, посилання, зноски та пояснення правильності текстового прочитання, що виносились поза основний текст, були присут­ні ще в перших релігійних текстах. Так, Талмуд як трактування Тори місить примітки, які допомагають трактувати основний ре­лігійний текст. Біблія має внутрішньотекстові посилання на різ­ні книги та вірші, завдяки яким читач щоразу може читати текст у іншому напрямку (використовувати посилання в новому по­рядку) тощо.

У першій половині XX століття із зростанням об'ємів інфор­маційних потоків та процесів їх опрацювання, із поширенням думки про можливість втеплення суспільства у всезростаючих масивах інформації, науковцями вперше було запропоновано "протогіпертекстові ідеї", метою яких було проголошено ство­рення протогіпертекстових систем, які передували власне елек­тронним комп'ютерним технологіям. На Міжнародному конгре­сі з бібліографії та документації Поль Отле та Анрі Лафонтен висунули пропозицію протогіпертекстової концепції, з якої всі документи повинні буди декомпозовані (розкладені) на унікаль­ні фрази, які зберігатимуться на індексованих картках або в так званій "універсальній книзі" (складеній на базі всього того, що було надруковано). А вже у 1930-х роках X. Г Уеллс запропону­вав створення Світового Мозку.

Вперше думка про можливість створення гіпертексту була проголошена у 1945 році на сторінках липневого випуску жур­налу "The Atlantic Monthly" в статті Ванневара Буша 'As We May

Think" [7]. Він писав про те, що людський розум оперує асоціа­тивними зв'язками, які поєднують в єдине ціле розрізнені людські знання. З певного відправного пункту миттєво через асоціативну "прив'язку" думка слідує до наступного пункту, який (як і всі по­передні) містить складну розгалужену мережу стежок, що "пе­реносяться клітинами головного мозку". Ті шляхи-траси, якими "рідко слідують", схильні зникати, адже вони не є повністю стій­кими - пам'ять тимчасова. Разом з цим, швидкість дії, складність трас, деталі ментальних картин є найбільш вражаючими в при­роді [7]. Значно пізніше у 1974 році вийшла праця М. Мінського "Фрейми для представлення знань" [10], в якій автор розвинув ідею, виголошену В. Бушем, про фреймову структуру пред­ставлення інформації в мозку. Фрейм (від англ. frame - "рамка", "каркас") в його розумінні - це стереотип сприйняття певного об'єкта чи ситуації. На сьогодні поняття "фрейм" є базовим для побудови інформаційних систем "штучного інтелекту".

У 1965 році Теодор Холм (Тед) Нельсон вперше в науково­му просторі вжив терміни "гіпертекст" та "гіпермедіа", а також ініціював створення системи МЕМЕХ (MEMory EXtansion). Система МЕМЕХ - одна з перших розробок організації системи документів, що побудована на ідеї гіпертекстуальності.

Класичне поняття "гіпертекст" у кібернетиці - (від англ. hypertext) - це документ, що містить гіперпосилання на інші до­кументи, які можуть бути відображені безпосередньо з вихідного (первинного) документа через активацію гіперпосилання. Від­повідно гіперпосилання - це адреса іншого мереженого інфор­маційного ресурсу, що вміщує документ, на який бажає перейти користувач. Для нормальної роботи - навігації у віртуальному середовищі мережі Internet допомагає спеціально розроблене програмне забезпечення - веб-оглядачі / веб-навігатори / веб-браузери (Netscape Navigator, Internet Explorer, Mozila FireFox, Opera, Google Chrome тощо).

В останні півтора десятиліття активно вживається і впрова­джується у науковий обіг поняття "screening" ("скрінінг") - по­єднання процесів породження та сприйняття текстів безпосеред­ньо за монітором персонального комп'ютера. Для раціональної роботи в віртуальному інформаційному середовищі використо­вуються поняття "navigation" ("навігація") та "browsing" ("броу-зинг") - пересування гіпертекстом.

Кібернетичний підхід до гіпертексту включає визначаль­ні термінологічні позначення такі, як: "ключове слово", "лінк", "якір", "дуга", "вузол", "посилання". Гіпертекст - представленняінформації як зв'язаної (linked) мережі вузлів / гнізд (nodes), в яких читач вільно прокладає шлях (navigte) нелінійним чином.

Одна із концепцій кібернетичного підходу розглядає понят­тя "гіпотекст" як мінімальний композиційний блок гіпертексту. Згідно з цією концепцією, визначення принципів створення гі­пертексту тісно пов'язане з завданням сегментування масивів тексту, яке вимагає:

1) визначення мінімальної (межової) одиниці гіпертексту;

2) вирішення проблеми її віддільності (the size-of-unit problem);

3) встановлення її ідентифікації (the identity-of-unit problem);

4) встановлення стандартів та правил композиції мінімальних текстових блоків (hypotext), а також визначення їх функціональ­них типів.

Г. М. Шведова-Водка стверджує, що матеріальна складова до­кумента повинна відповідати певним вимогам, серед яких:

1) механічна міцність, тривкість;

2) біостійкість;

3) зносостійкість;

4) довговічність [5, с. 137].

Цим вимогам відповідають сучасні магнітні накопичувачі ін­формації - жорсткі диски (hard disks) та змінні жорсткі диски (removable hard disks) з надвисокою щільністю (VHD) [2, с. 271­273]. Ці носії використовуються як на хост-серверах, так і на інших комп'ютерах мережі Internet та її складових (локальних мережах) для зберігання гіпертекстових документів.

Щодо текстологічно-лінгвістичного трактування гіпертексту, то його розглядають як особливу організацію текстового матері­алу таким чином, що він перетворюється на систему текстових одиниць, представлених не лінійною послідовністю, а множин­ністю зв'язків та переходів. Прямуючи цими переходами, можна створювати нові лінійні тексти, читати матеріал в будь-якій по­слідовності. Звісно, це трактування дуже подібне до кібернетич­ного визначення поняття, окрім того, що останнє оперує з понят­тям "віртуальний простір".

Спосіб побудови текстового простору гіпертексту змінюється докорінно. Адже звичайний (традиційний, конвенційний) текст є за своєю структурою лінійним, тому рухатись в його просторі можна лише у напрямках, обмежених однією площиною, і фіксу­вати лише двовимірний потік інформації - лінійний та ієрархіч­ний. Щодо гіпертексту, то він є текстом з нелінійною структурою,елементами якої є прості лінійні елементи (слово, фраза, надфра-зова єдність тощо). Нелінійність гіпертексту полягає в тому, що після прочитання кожного із фрагментів тексту, з'являється мно­жинність можливостей вибору подальшого прочитання інших елементів тексту.

Вузли множинності можливостей прочитання гіпертексту по­дібні до розгляду точок біфуркації відкритих систем в синерге­тиці [4]. Однак основною відмінністю нового шляху прочитання (трейл, trail) гіпертексту від аттрактора (attractor) є можливість повернення до попереднього вузла і поновлення прочитання за іншим шляхом. У кібернетиці існує поняття "бектрекінг" (back traking) - повернення у випадку невдачі по навігаційному сліду, який зберегла система.

Гіпертекст забезпечує функціонування великих обсягів тек­стової, графічної та інших видів інформації у віртуальному про­сторі. Комунікаційні процеси здійснюються в умовах множин­ного, фрагментарного дискурсу, який постійно розростається і набуває нових форматів (межі тексту як самостійної комуні­кативної єдності розмиваються, відео- та аудіо-елементи є по­стають його невід'ємними частинами). Текст набуває ознак кре-олізованості (формуються нові типи повідомлень, змішаних за лексичними та граматичними характеристиками в результаті взаємодії кількох мов та видів інформації). Все це пов'язано з процесами впливу новітніх інформаційно-комунікаційних тех­нологій на процеси глобалізації.

Важливою специфікою "гіпертексту" є його іманентність -зростання свідомості особистості з засобами комунікації і здат­ність людини засвоювати знання миттєво та набувати навичок роботи з новітніми комунікаційними засобами. Гіпертекст наро­джується у спробах використання персонального комп'ютера в наукових розробках та літературі, і, як наслідок, комп'ютер стає неелімінованою частиною середовища повідомлення.

Інформативність гіпертексту пов'язана з використанням системи посилань. Зокрема гіпертекст характеризується специ­фічними параметрами, які залежать від особливостей побудови системи посилань у гіпертексті: інтрагіпертекстовість (коли по­силання з одного гнізда на інше зв'язуються з межах одного тек­сту), інтергіпертекстовість (коли посилання з одного гнізда на інше зв'язуються в межах окремих текстів) та екстрагіпертексто-вість (коли з посилання одного гнізда на інше зв'язуються між окремими гіпертекстами з межах одного тексту).

І. Р. Гальперін вважає, що членування конвенційного тексту бу­ває об'ємно-прагматичним та контекстно-варіантним [1, с. 51-52]. Об'ємно-прагматичне членування - це поділ тексту на структурно-функціональні інформаційні елементи, які створюються з метою впливу на установку читача. Контекстно-варіантне членування -це поділ тексту таким чином, що читач вважає себе співучасником подій, описаних у тексті [1, с. 50-73]. Цей різновид членування забезпечує простий лінійний текст елементами інтерактивності читача. Ці ж членування є характерними і для гіпертекстів.

До загальних характеристик гіпертексту доцільно віднести: інтерактивність (включення читача до творення власного тек­сту за допомогою пристроїв введення-виведення інформації в персональному комп'ютері - читач, "клікаючи" мишею на певне посилання, активізує ту інформацію, яка його цікавить); муль-тимедійність (гіпертекст окрім власне текстового представлення інформації може містити аудіо-, фото- або відеоінформацію в on-line або off-line режимі); динаміку (гіпертекст можна в будь-яки й момент вивести на роздрук, в середині гіпертексту можуть міститись посилання на графіки або діаграми, що постійно змі­нюються - динамічні дані); дисперсність структури (розпороше­ність елементів гіпертексту як сукупності зовнішніх елементів та зв'язків між ними).

Разом з цим під час довгої роботи з гіпертекстом в людини може виникати відчуття незадоволення, адже охопити всі мож­ливі варіанти, які пропонує гіпертекстовий документ, фактично неможливо [9]. Деякі з дослідників, зокрема незалежний експерт в сфері дизайну та юзабіліті К. Монаков стверджує, що гіпер­текст викликає порушення короткострокової пам'яті головного мозку [5]. Надлишковість розгалужень в гіпертекстових доку­ментах призводить до збоїв в пам'яті людини, адже вона не роз­рахована на зберігання настільки розгалуженої схеми шляхів руху по гіпертексту.

Однією з наріжних проблем для дослідження в теорії гіпер­тексту є проблема авторства. Особливо актуалізованою вона по­стає для майбутнього розвитку літератури. Зокрема, як писав Умберто Еко: "з комп'ютерними технологіями ми входимо в нову еру Самвидаву ("Samisdazt Era")" [8] - зникає необхідність у ви­давництвах як постачальниках поліграфічної продукції (автор, редактор, верстувальник тощо). Відбувається стирання меж ав­торства, адже гіпертексти зазвичай мають багато адресантів, які з часом можуть змінюватись.

Отже, слід зазначити, що гіпертекст на сьогодні постає як складних об'єкт наукової експлікації: відкрита система, як мере­жева організація інформації, як база знань, як система з операці­єю "дописування знань" тощо.

З одного боку, кібернетичних підхід, що обмежує інтерпрета­цію поняття "гіпертекст" як категорії, що безпосередньо пов'язана з активним розвиток новітніх інформаційно-комунікативних та мультимедійних технологій. З іншого - текстологічно-лінгвістичний підхід визначає що, особливості гіпертексту є більшою чи меншою мірою відмінними від характерних осо­бливостей конвенційного тексту. Це відкриває широкі перспек­тиви для глибших соціальних, психологічних, лінгвістичних та текстологічних розвідок в цьому напрямку. Однак доцільними і досить перспективними для подальших розробок виявляються дослідження:

1) поняття гіпертекстуальності та її чітко виражених та ла­тентних впливів на свідомість особистості;

2) сугестивності гіпертекстових технологій та можливостей їх використання з метою впливу на споживача конкретної ін­формації (в маркетингових комунікаціях, в політичному процесі тощо);

3) концептуального бачення розвитку гіпертекстових та гі-пермедійних (мультимедійних) технологій прикладного спряму­вання, зокрема з навчальною метою або ж у літературознавчих студіях;

4) гіпертексту та мультимедіа як соціокультурного феноме­ну;

5) віртуальної реальності та можливостей раціональної наві­гації та броузингу в кіберсередовищі;

6) постмодерністського бачення гіпертекстуальності конвен­ційного тексту та конвенційності гіпертексту тощо.

Список використаних джерел та літератури:

Гальперин И. P. Текст как объект лингвистического исследова­ния [Текст] / И. Р. Гальперин. - 3-е изд., стереот. - М.: УРСС, 2005.

- 144 с. - (Лингвистическое наследие XX века).

Комова М. В. Документознавство [текст]: навч. посіб. / М. В. Ко-мова. - Львів-К.: "Тріада плюс", "Алерта", 2007. - 296 с.

Монахов К. Гипертекст как болезнь [Электронный ре­сурс] / К. Монахов. - Режим доступа: http://www. monakhov. га/2007/06/13/gipertekst-kak-bolezn/. - Заголовок с экрана.

Степин В. С. Саморазвивающиеся системы и постнекласическая реальность / В. С. Степин // Вопросы философии. - 2003. - № 8.

- С. 5-17.

Шведова-Водка Г. М. Документознавство [Текст]: навч. посіб. / Г. М. Шведова-Водка. - К. : Знання, 2007. - 400 с. - (Вища освіта XXI ст.).

Эпштейн В. Л. Введение в гипертекст и гипертекстовые системы [Электронный ресурс] / В. Л. Эпштейн. - Режим доступа: http:// www. ipu. rssi. ru/publ/epstn. htm. - Заголовок с экрана.

Bush V. As We May Think [Electronic resource] / V. Bush; The Atlantic Monthly. - Access mode: http://www. w3. org/History/1945/ vbush/vbush-all. shtml. - Title on the screen.

Eco U. From Internet to Gutenberg [Electronic resource] / U. Eco; The Italian Academy for Advanced Studies in America. - Access mode: http://www. hf. ntnu. no/anv/Finnbo/tekster/Eco/Internet. htm. -Title on the screen.

Kahn P. The Pleasures of Possibility: What is Disorientation in Hypertext? [Text] / P. Kahn, G. P. Landow//Journal of Computing in Higher Education. - 1993. - Vol. 4(2). - P. 57-78.

Minsky M. A Framework for Representing Knowledge [Electronic resource] / M. Minsky - Access mode: http://web. media, mit. edu/~minsky/papers/ Frames/frames, html. - Title on the screen.

Nelson Th. H. Back To the Future: Hypertext the Way It Used To Be [Electronic resource] / Th. H. Nelson, R. Adamson Smith; Project Xanadu. - Access mode: http://xanadu. com/XanaduSpace/btf. htm. -Title on the screen.

Страницы:
1 


Похожие статьи

О Шершньова - Специфіка інтерпретації поняття гіпертекст та його основних характеристик у сучасному науковому просторі

О Шершньова - Експертне опитування в системі прийняття рішень у галузі регіонального управління туризмом

О Шершньова - Нормативно-правові засади розвитку туристичної діяльності в малих містах рівненщини

О Шершньова - Як складова інформаційного механізму регіонального управління туризмом