Д О Кошель - Cек'юритизація активів, як джерело формування банківських ресурсів - страница 1

Страницы:
1 

Фінанси, облік і аудит. 2011. № 18

тним ризиком дуже важливим напрямком банківського менеджменту.

Отже, врахування в процесі розробки системи управління процентним ризиком вище зазначених аспектів дасть змогу не тільки зменшити ризикованість, але й забезпечити ефективне стабільне функціонування банківської установи.

Література

1. Principles for the Management and Supervision of Interest Rate Risk // Basel Committee on Banking Supervision, July 2004.

2. Рэдхэд К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками / К. Рэд-хэд, С. Хьюс. М.: ИНФРА - М, 1996. — 288 с.

3. Маршалл Дж. Ф., Бансал Випул К. Финансовая инженерия. Пол­ное руководство по финансовім нововведениям / Дж. Ф. Маршалл, В.К. Бансал. М.: ИНФРА - М, 1998. — 784 с.

4. Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент у банку: [підручник]. — [2-ге вид., доп. і перероб. ] / Л.О. Примостка. К.: КНЕУ, 2004. — 468 с.

Стаття надійшла до редакції 3.06. 2011 р. УДК 336.648

Д.О. Кошель, старший спеціаліст відділу адміністрування кредитних операцій департаменту кредитного моніторингу ПАТ «КРЕДОБАНК», аспірант без відриву від виробництва кафедри банківських інвестицій, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

АННОТАЦИЯ. Рассматривается понятие секьюритизации активов и роли данного инструмента как источника банковских ресурсов. Проана­лизированы международные тенденции и условия развития такого инс­трумента аккумуляции ресурсов в Украине.

СЕК'ЮРИТИЗАЦІЯ АКТИВІВ, ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ РЕСУРСІВ

© Д. О. Кошель, 2011

101

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: банки, секьюритизация активов, банковские ресурсы, фондовый рынок, ценные бумаги, финансовый рынок.

ABSTRACT. Considered the concept of asset securitization and the role of this instrument as a source of bank resources. Analyzed the international trends and conditions of it development in Ukraine.

KEY WORDS: banks, asset securitization, bank resources, stock market, financial market.

АНОТАЦІЯ. Розглянуто поняття сек'юритизації активів і роль даного інструмента як джерела банківських ресурсів. Проаналізовано світові тенденції та умови розвитку цього інструменту для акумуляції ресурсів в Україні.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: банки, сек'юритизація активів, банківські ресурси, фон­довий ринок, фінансовий ринок.

Останнім часом пошук постійних джерел дешевих довгостро­кових фінансових ресурсів та нових способів рефінансування став одним із ключових завдань українських банківських уста­нов, а також вітчизняного фінансового ринку у цілому. Від успіш­ного вирішення даної проблеми багато в чому залежить подаль­ший розвиток банківської системи України, її спроможність збіль­шити розміри портфеля довгострокових позик.

За таких умов зростає інтерес до консолідації банківських ре­сурсів на фондовому ринку, зокрема таких нетрадиційних для віт­чизняних банків способів залучення ресурсів, як сек'юритизація активів, яка отримала широке розповсюдження в країнах із роз­виненою ринковою економікою та була вже апробована в деяких країнах СНД.

Сек'юритизація активів є однією з найвагоміших фінансових ін­новацій сучасних фінансів. Виникнувши лише в кінці 1970-х років, цей інструмент уже захопив один із провідних секторів ринку капі­талів з мільярдними оборотами. Вперше термін «сек'юритизація» з'явився у Wall Street Journal в 1977 р. і був «винайденим» Льюісом Раніері (Lewis S. Ranieri), головою іпотечного департаменту Salomon Brothers, який запропонував використати цей термін репо­ртеру Wall Street Journal Анн Монро (Ann Monroe) в статті, присвя­ченій опису андеррайтингу першого випуску цінних паперів, забез­печених заставою прав вимоги по іпотечним кредитам.

Згідно із визначенням міжнародної аудиторської компанії KPMG сек'юритизація — це спосіб залучення фінансування, пов' язаний із випуском цінних паперів, забезпечених активами, які генерують стабільні грошові потоки (іпотечні кредити, авто­кредити, лізингові активи, комерційна нерухомість, яка генерує стабільний рентний дохід і т.д.). Таким чином, сек'юритизація передбачає заміну неринкових позик або потоків грошових кош­тів на цінні папери, які вільно обертаються на ринку капіталів [1]. У спрощеному вигляді схему сек' юритизації можна предста-наступним чином:

вити

Оригінатор

(банк, який надає кредити)

Продаж пулу активів

Прибуток з продажу

Пул активів <-

Емісія цінних паперів

 

]-*

Інвестори

Прибуток з продажу

 

ь-

 

Рис. 1. Схема проведення сек'ютиризації активів

Сек' юритизація поділяється на два види: класичну (балансову та позабалансову) та синтетичну.

Балансова сек'юритизація передбачає випуск цінних паперів, забезпечених правами вимог, які залишаються на балансі банків­ської установи. Дана схема сек'юритизації набула найбільшого розвитку в Німеччині щодо фінансування іпотечного кредиту­вання. Проте право емітувати облігації, забезпечені іпотечними активами (Pfandbrief) мають право тільки кредитні установи, які мають право виключно надавати лише іпотечні кредити.

Позабалансова сек' юритизація передбачає передачу банківських активів на баланс спеціалізованої установи, яка здійснює емісію бо­ргових зобов'язань під заставу цих активів. Цей вид сек'юритизації щодо іпотечних активів виник у США, де в ролі спеціалізованих установ виступають іпотечні агенції — Федеральна національна іпотечна асоціація (FNMA), Урядова національна іпотечна асоціація (GNMA) та Федеральна житлова асоціація (FHA).

При здійсненні сек' юритизації банківських активів повинен до­тримуватися принцип конгруентності, який полягає в тому, що за своїми умовами вимоги банків до позичальників за кредитами і зо­бов' язання банків за цінними паперами, що випущені під забезпе­чення цими кредитами, повинні бути співвідносні. Загальна сумарна вартість випущених банком цінних паперів повинна бути покрита грошовими зобов' язаннями в розмірі їх номіналу по меншій мірі та­кої ж вартості і такими ж доходами від процентів [2, с. 29].

Сек' юритизація активів пропонує ряд можливостей. Для бан­ку-кредитора, що ініціював сек' юритизацію (банк-оригінатор), сек' юритизація надає такі переваги:

> залучення додаткового фінансування за рахунок продажу SPV сек'юритизованих активів;

^ поліпшення показників балансу;

> диверсифікація джерел фінансування;

^ отримання своєрідного «знаку якості» при здійсненні сек' юритизації, оскільки це свідчить про здатність оригінатора генерувати складні фінансові продукти;

^ розширення кола потенційних інвесторів;

^ у деяких випадках — зниження вартості фінансування;

^ обмеження або усунення кредитних ризиків банка-оригіна-тора за сек' юритизованих активах шляхом їх передачі SPV.

Переваги сек' юритизації для інвесторів у цінні папери, забез­печені активами:

♦♦♦ можливість здійснювати інвестиції в різні види активів з різ­ними мірами ризику і прибутковості;

♦♦♦ світова практика свідчить про те, що цінні папери, забезпе­чені активами, менше схильні до цінових коливань, ніж корпора­тивні облігації;

♦♦♦ вищий дохід, ніж за державними, банківськими й корпора­тивними облігаціями, що мають порівняно однаковий рейтинг;

♦♦♦ цінні папери, забезпечені активами, зазвичай не схильні до приватних політичних і економічних ризиків, а також ризику зниження рейтингу одиничного позичальника [3, с. 166].

У 2003 році обсяги використання інструментів сек' юритизації у світі перевищували 3 трлн євро, а щорічні показники приросту їх емісій випереджають темпи зростання світового ВВП. При цьому, динаміка емісії інших класичних інструментів боргового фінансування поступається сек' юритизації. Однак, як можна по­бачити за вищенаведеного графіку, за останні три роки, обяги емісії інструментів сек' юритизації значно зменшились і впали майже до рівня 2000 року. Зокрема варто звернути увагу на змен­шення питомої ваги ринку сек' юритизації США порівняно з країнами Європи. Стає зрозумілим, що фінансова криза значно змінила ставлення інвесторів до даного інструменту. Зменшилась довіра до рейтингових агенств та інвестиційних банків, які у пе­ріод кризи виявились неспроможними адекватно оцінити ризики операцій з інструментами сек' юритизації.млрд євро

3500 п

/

 

 

 

 

 

3000 -/

/

 

 

 

 

 

 

 

 

2500 -/

/

п

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1500

/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1000 500

Л _4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

\

 

 

 

В

J

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

2000   2001   2002   2003   2004   2005   2006   2007   2008   2009 2010

Рік

□ США      □ Європа

Рис. 2. Обсяг емісії інструментів сек'юритизації у розрізі Європи та США у період з 2000 по 2010 рік [4]

В Україні на сьогодні складаються усі необхідні макроекономіч-ні умови для розвитку ринку сек' юритизованих активів. Причому Україна є однією з небагатьох країн Східної Європи та країн СНД, яка у 2007 році розпочала історію вітчизняної сек' юритизації.

Однак з метою меншої залежності фінансування банківської діяльності від ситуації на міжнародних ринках необхідно здійс­нювати комплекс заходів економічного та правового характеру для створення вітчизняного ринку цінних паперів, забезпечених активами, а саме:

1) прийняти профільний Закон «Про сек' юритизацію» (такі закони прийняті у Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Греції, Люксембурзі, Казахстані). Даний закон, у першу чергу, повинен визначити сутність поняття «сек' юритизація», його види, поря­док створення спеціальної юридичної особи для здіснення сек' ю-ритизації (SPV) та забезпечення в її діяльності дотримання двох основних принципів — «дійсного продажу» активів та захисту від банкрутства;

2) необхідно законодавчо змінити порядок застосування цесії та факторингу у відповідності до міжнародних стандартів, оскільки саме ці юридичні процедури є основою при передачі активів SPV;

3) у профільному Законі «Про сек' юритизацію» дозволити здійснювати сек' юритизацію різних активів, які застосовуються при сек' юритизації на міжнародних ринках — авто кредити, кре­дитні картки, лізингові активи, споживчі кредити та ін. Важливо також дозволити здійснювати сек' юритизацію диверсифікованих платіжних прав (Diversified Payment Rights, DPR). їх частка в за­гальному обсязі транскордонних емісій російських оригінаторів у 2006 році склала 40 %. Дані права — це поточні та майбутні ви­моги банку до платників, що здійснюють платежі на його корес­пондентські рахунки. Наприклад, російський «Альфа-банк» DPR випустив у формі платіжних доручень стандарту Товариства сві­тових міжбанківських фінансових телекомунікацій (SWIFT) серій МТ 102s/103s/202s. Забезпечення своєчасності надходжень пла­тежів для виконання зобов'язань за облігаціями здійснюється з допомогою призначених депозитарних банків (Designated Depositary Banks, DOB), які всі кошти, отримані за платіжними дорученнями до банку-оригінатора, депонують на рахунки нако­пичення (Collection Accounts — рахунки НОСТРО банку-оригі-натора). Щоденно ці кошти переводяться з рахунків накопичення на концентраційні рахунки (Concentration Accounts), Після нако­пичення необхідної суми депозитарні банки решту DPR сум над­силають напряму банку-оригінатору;

4) Національному банку України доцільно нормативно перед­бачити можливість відкриття банківськими установами номіналь­них рахунків (escrow accounts), кошти з яких можна буде викори­стовувати виключно на цілі, передбачені договором, і кошти з цих рахунків не можна використовувати для погашення боргів у разі банкрутства банку. Тобто банк-оригінатор на даному рахун­ку здійснює накопичення коштів, отриманих як платежі за бан­ківськими активами, для виплати чергових платежів за облігаці­ями, забезпеченими даними активами. Наприклад, у Росії в Держдуму вже поданий законопроект про можливість відкриття номінальних рахунків;

5) врегулювати питання оподаткування операцій сек' юри-тизації банківських активів. Це перш за все стосується механізму оподаткування ПДВ операцій передачі банківських активів спеціа­льній юридичній особі. Крім того, необхідно визначити особливо­сті оподаткування спеціальної юридичної особи. Наприклад, у від­повідності з італійським законодавством спеціалізовані установи-емітенти, створені на основі закону про сек' юритизацію, фактично є податково нейтральними. Тобто будь-який позитивний або від' ємний спред, що залишається у спеціалізованої установи-емітента у кінці фінансового року протягом дії відповідної угоди сек' юритизацм не буде мати значення для цілей оподаткування.

Отже, банківські установи України можуть диверсифікувати механізми фінансування власної діяльності шляхом використан­ня транскордонної сек' юритизації активів та локального випуску на внутрішньому ринку іпотечних цінних паперів.

Для повнішого та ефективнішого використання переваг сек' ю-ритизації інших банківських активів на вітчизняному фінансово­му ринку необхідно прийняти заходи законодавчо-нормативного характеру щодо юридичного трактування поняття «сек' юрити-зації», її видів, визначення цивільно-правового та податково-правового статусу спеціальної юридичної особи», а також приве­дення інших економічних та юридичних процедур у відповід­ність до міжнародних стандартів здійснення сек' юритизації бан­ківських активів.

Актуальним питанням, що постало на сьогодні перед світовою економічною спільнотою є роль інструментів сек' юритизації ак­тивів у кризі американського іпотечного ринку. Так чимало екс­пертів вважають, що дана криза є серйозним тестом для «найви­значнішої фінансової інновації» минулого століття. А тому вини­кає цілком зрозуміле питання: чи необхідно, з огляду на вище­сказане, українським банкам використовувати даний фінансовий інструмент? На нашу думку, криза 2007—2009 років навпаки да­ла змогу тверезо оцінити всі переваги та недоліки даного методу фінансування. Адже причиною кризи не є і не може бути меха­нізм здійснення сек' юритизації як такий, але як будь-який фінан­совий інструмент він містить у собі певні ризики. Банки США почали використовувати сек' юритизацію активів не як додатко­вий інструмент залучення коштів, а як основний, таким чином перепрофілювавши свої доходи від кредитної діяльності з проце­нтних на комісійні. Так сформувалась ситуація, коли банкам ва­жливою стала не якість наданих кредитів, а їх кількість, у резуль­таті чого надавалися кредити неплатоспроможним позичаль­никам. В Україні ж криза мала дещо інший характер, пов' язана з кризою ліквідності банківської системи та браком джерел залу­чення коштів у ситуації, коли міжнародні фінансові установи майже перекрили для всіх українських банків доступ до закор­донних джерел. У такій ситуації відразу проявився брак дивер­сифікації джерел формування коштів в українських банках. Важ­ливим методом рефінансування могла б стати в Україні сек' юритизація активів банків, але через нерозвиненість фондо­вого ринку, а також недовіру фінансових інститутів до цього процесу, банки майже не мають доступу до даного джерела. А тому, саме зараз, актуальною проблемою є формування ринку сек' юритизації в Україні, який необхідно формувати, враховуючи як позитивний світовий досвід так і негативний — американсько­го іпотечного ринку.

Для цього, зокрема, необхідним є вдосконалення законодавчої бази, яка б регламентувала операції із сек' юритизації активів та розкривала її концептуальні засади. Крім того не менш важливим є підготовка кваліфікованих кадрів у банках, адже механізм сек' юритизації є досить складним та вимагає значної кількості фахівців з даного питання. Важливим є відновлення довіри до банківської системи з боку населення країни та одночасно під­вищення економічної культури та інформованості стосовно дано­го виду вкладання коштів, адже вагомою перешкодою у впрова­дженні сек' юритизації активів може стати саме не готовність пересічних громадян вкладати кошти у цінні папери. У перспек­тиві сек' юритизація активів може стати вагомим внутрішнім джерелом фінансування української економіки, що в свою чергу зменшить залежність України від зарубіжних ресурсів та забез­печить стабільний розвиток економіки.

Література

1. Секьюритизация активов. — 2007. — [Cited 2007, 21 October]. — Режим доступу: http://www.kpmg.ru/lndax.tbtml/ru/services/advisory/fas/ corporate/financing/

2. Александрова A.B. Понятие и виды секьюритизии активов // Фи­нансы и кредит. — 2007.-№ 5. — С. 26—30.

3. Пельтек Л.В., Ниценко А.М. Сек'юритизація активів та актуаль­ність її використання у вітчизняній практиці // Держава та регіони. Се­рія: Економіка та підприємництво. — 2008. — №6. — С. 165—167.

4. AFME/ESF securitisation Data Report: Q4:2010. Режим доступу: http://www.afme.eu/AFME/What_We_Do/Securitisation/

Стаття надійшла до редакції 31.05.2011

Страницы:
1 


Похожие статьи

Д О Кошель - Cек'юритизація активів, як джерело формування банківських ресурсів