зникаючий вид флори україни - Festuca heterophylla lam poaceae - страница 1

Страницы:
1  2 

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK OF L'VIV UNIV.

Серія біологічна. 2005. Вип. 39. С. 47-53 Biology series. 2005. Is. 39. P. 47-53

Ботаніка

УДК 582.542.1

FESTUCA HETEROPHYLLA LAM. (POACEAE) - ЗНИКАЮЧИЙ ВИД

ФЛОРИ УКРАЇНИ

І. Беднарська, О. Кагало

Інститут екології Карпат НАН України вул. Козельницька, 4, м. Львів, 79026 Україна e-mail: ibednarska@mail.ru

Досліджено поширення та еколого-ценотичну приуроченість Festuca heterophylla Lam. (Poaceae) у флорі України. Виявлено значне зменшення кількості локалітетів цього виду за останні 100 років. Причиною цього є розширення населених пунктів, зміни структури лісових ценозів і пов'яза­них з ними екологічних умов у її оселищах. Порівняння гербарних даних з реальним сучасним поширенням свідчить про тенденцію виду до зникання.

Ключові слова: раритетний вид, Festuca heterophylla Lam., ценотична дифе­ренціація, екологічні умови, хорологія.

У ході хорологічних досліджень роду Festuca в західних регіонах України виявле­но чимало помилкових і застарілих даних щодо поширення низки видів. Особливо це стосується матеріалів про F. heterophylla Lam. Інформація про сучасне поширення цього виду потребує корекції, оскільки, з одного боку, виявлено низку помилкових місць його поширення через неправильне визначення, а, з іншого - значна частина даних з XX ст. сьогодні застаріла.

Вид F. heterophylla Lam. належить до вузьколистих костриць руброїдного типу і є одним з найдавніших представників цієї групи, про що свідчить наявність опушення на верхівці зав'язі. На відміну від філогенетично близьких таксонів групи F. rubra agg., F. heterophylla, як і більшості реліктових видів, властива значна консервативність морфо­логічних та анатомічних ознак. Вид має добре відмінні, характерні лише для нього, діаг­ностичні ознаки, що полегшує ідентифікацію рослин (див. таблицю, рис. 1). Проте консе­рвативність виду виявляється не тільки на морфологічному рівні: у ході тривалої еволю­ції відбулося формування певних екологічних особливостей, тому якщо нема умов, що їм відповідають, F. heterophylla просто зникає з відомих локалітетів.

За результатами опрацювання гербарних фондів (CHER, CWU, KW, KWHA, KWU, LE, LW, LWKS, LWS, UU) виявлено, що в Україні вид спорадично трапляється переваж­но на Подільській височині (Розточчя, Львівське горбогір'я, Кременецькі гори, Опілля, Покуття, Товтрове пасмо, Каньйонове Придністер'я). Найсхідніший локалітет F. heterophylla донедавна був відомий в околицях с. Марківці (Хмельницька обл., Лети-чівський р-н). Поза Україною вид поширений в Атлантичній та Середній Європі від Пів­денної Англії та Польщі на південь до Північно-Західної Іспанії та Греції; також відомий на Кавказі, у Середземномор' ї та в Малій Азії. Отже, в Україні цей вид росте на східній межі європейської частини ареалу.

Годовним чинником, що визначає поширення та східну межу ареалу виду, є його екологічні особливости, які нерозривно пов' язані з природною межею поширення Quer-cus robur. За типом ареалу F. heterophylla є субмеридіонально-монтанно-температним субокеанічним центральноєвропейським видом. У флорі України він належить до релік-

© Беднарська І., Кагало О., 2005

тового монтанного еле­мента, що є залишком лісів кверцетального комплексу кліматичного оптимуму голоцену. Цей мезофітний лісовий тіне­витривалий вид дуже зрідка трапляється в ни­жній лісовій смузі Кар­пат та дещо частіше - у рівнинних широколистя­них лісах на Поділлі, більшість з яких приуро­чені до підвищених еле­ментів рельєфу. Зазна­чення виду для верхньої лісової і субальпійської смуг Карпат [1, 2] є сум­нівними, оскільки герба­рні зразки з високогір' я, які могли слугувати під­твердженням, були пере-визначені як F. picta Kit. та F. nigrescens Lam. (= F. fallax Thuill.).

У регіоні дослі­джень найхарактерніши­ми ценозами для F. het-FncA.CxeMKmaTOMi4HMX^i3iB-.A-F.hetemphylhLmn:,E-F.rubras.l. егор^уЦа є дубові дубо­во-букові й дубово-грабові ліси, менш характерними є букові, ще рідше вид трапляється в похідних дубово-соснових, березових, липово-грабових і грабових лісах. Хоча він тіне­витривалий, оптимальними для виду є екотопи світлих, розріджених лісів, екотонні угру­повання узлісь і чагарникових заростей. Вид F. heterophylla ніколи не росте на луках і в остепнених ценозах. Найчастіше трапляється на супіщаному ґрунті, досить багатому на

Порівняння діагностичних ознак Festuca heterophylla Lam. та F. rubra s.l.

F. heterophylla

F. rubra s.l.

Щільнодернинна Зав'язь короткоопушена Листки генеративних пагонів 3-І (-5) мм за­вширшки; листки вегетативних пагонів волосо­подібні, 20—Ю см завдовжки 0,3-0,5 мм діаметром

містять одне центральне ребро (зрідка два бічні) три-п'ять жилок

Нещільнодернинна, кореневищна Зав' язь гола

Листки генеративних пагонів 1,5-2,5 (-3) мм завширшки; листки вегетативних пагонів щетиноподібні, 10-15 см завдовжки 0,6-1,2 мм діаметром містять три-п' ять ребер сім-дев' ять жилок

гумус, на світло-сірих ґрунтах, багатих на кальцій, на пісковиках, перекритих тонким шаром супіщано-глинистого ґрунту, у дубових лісах на сірих ґрунтах, що утворилися на лесах, підстелених мергелями.

Загалом зазначимо, що в умовах східної межі ареалу еколого-ценотична амплітуда виду дещо звужується і він, очевидно, набуває рис значної антропофобності. Очевидно, це пов' язане зі змінами стратегії популяцій виду в екстремальних для нього зонально-географічних умовах.

У головній частині ареалу вид вирізняється значно ширшою амплітудою еколого-ценотичної толерантності. Про це свідчать дані характеристики його еколого-ценотичної приуроченості в Західній Європі, наявні в літературі [3, 7]. Оптимальними для нього є угруповання таких союзів Carpinion betuli Issler 1931 em. Mayer 1937 - клімаксові угру­повання мезофільних або слабко гігрофільних дубово-грабових і дубово-липових лісів рівнини та колінного висотного ступеня; Quercion pubescenti-petraeae Br.-Bl. 1931 - клі­максові угруповання ксеротермних чагарникових дібров на глибоких, переважно вапнис­тих ґрунтах або субклімаксові угруповання на малопотужних скельних силікатних та вапнистих ґрунтах також у рівнинних або колінних висотних умовах; Luzulo-Fagion Loh-meyer et Ttixen in Ttixen 1954 - клімаксові вторинні угруповання бідних бучин, смереко­вих бучин та яличин на кислому підґрунті у верхній частині гірського лісового ступеня; Genisto germanicae-Quercion R. et Z. Neuhauslovi 1967 - клімаксові угруповання ацидофі­льних дібров і дубово-березових лісів на кислих силікатних ґрунтах у Середній Європі. Іноді вид трапляється навіть у вторинних евтрофікованих екотопах, де формуються угру­повання союзу Rubo-Sambucetalia Oberd. 1957.

Водночас наведений вище аналіз його ценотичної приуроченості свідчить, що зага­лом вид є досить антропофобним і в умовах ареалогічного оптимуму, оскільки переважно тяжіє до клімаксових угруповань і лише як виняток росте у складі серійних ценозів.

На межі ареалу ці властивості виду яскраво виражені, що й позначається на його созологічному статусі. Крім того, якщо в головній частині європейського ареалу він є порівняно індиферентним до ступеня карбонатності ґрунту й навіть надає перевагу ґрун­там від нейтральних до слабокислих, здебільшого, безкарбонатних, то в умовах Поділля він - факультативний кальцефіл. Цьому сприяє, очевидно, екотипічна диференціація по­пуляцій виду за умови дії маргінального ефекту і певного екологічного екстремуму.

З огляду на значне зменшення за XX століття площ дубових лісів у регіоні кіль­кість локалітетів виду значно зменшилася, що зумовлює необхідність суттєвого перегля­ду його созологічного статусу.

Показовим прикладом є регіон Розточчя та Львівського горбогір' я. Наприклад, за даними гербарних фондів, на початку XX ст. в околицях Львова F. heterophylla була до­сить звичайним видом. У межах сучасного Львова вид збирали в селах Сихів (теперпішній р-н Сихів), Кульпарків (теперішня вул. Кульпарківська), Личаків (нині око­лиці Личаківського кладовища), Білогорща (теперішній район Левандівка) та поблизу безпосередньо прилеглих населених пунктів - с. Зубра, м. Винники, смт Брюховичі. Про­те нині більшість згаданих гербарних зразків становить лише історичний інтерес. Місто швидко розросталося й поглинуло прилеглі села та ліси, унаслідок чого знищені місце­зростання виду. На рис. 2 схематично зображена територія Львова та його околиць, на якій позначені села, де колись траплявся вид.

З іншого боку, там де не відбувалося експансії селітебних комплексів, вид зник унаслідок змін в екосистемах. Після вирубу­вання широколистяних лісів на значних площах у повоєнний час змінилися умови екотопів F. het-erophylla, зокрема, співвідношен­ня площ з домінуванням найваж­ливіших едифікаторів - дуба й бука. Оскільки, здебільшого, на той час вирубували дуб, то букові деревостани поширилися на знач­них площах порівняно з довоєн­ним періодом. Ступінь інсольова-ності під наметом монодомінант-них похідних букових деревоста-нів значно нищий від природних

розріджених буково-дубових ча-Рис. 2. Схематична карта розміщення колишніх локалггетш . .   _ .

F. heterophylla в м Львові та його околицях (з по- гарникових лісів Подільської ви-між усіх зображених населених пунктів і урочищ сочини, у них сформувалися умо-підписані лише ті, де вид зростав; жирним шриф- ви, несприятливі для виду, а від-том позначені селища міського типу, курсивом - так, його популяції почали швидко села, що ввійшли до складу сучасного міста).

зменшуватися. Нечисленні особи­ни, що трапляються у похідних лісах, є залишковим свідченням колишнього процвітання виду. Фактично, з семи локалітетів в околицях міста, відомих на початку XX ст., за су­часними (проте 20-літньої давності!) зборами підтверджене тільки одне місцезнаходжен­ня в урочищі Чортові скелі (околиці м. Винники - Волгін, Зеленчук 1984 LW 116142, 116143). Це урочище розміщене на гребені пасма і є залишком відслонень тортонських карбонатних пісковиків у вигляді скель серед букового лісу віком 60-70 років. Напевно, F. heterophylla первинно росла у складі дубово-букового або буково-дубового лісу з роз­виненим підліском, однак у повоєнний час структура деревостану була значно змінена: завдяки господарській діяльності дуб нині трапляється у складі цього насадження лише поодиноко, а похідні бучняки в урочищі перетворилися на одновікові, мертвопокривні ліси зі значно більшою зімкненістю крон. Наслідок: практично повне вимирання популя­ції, яке, очевидно, прогресує, оскільки спеціальні пошуки виду протягом 1997-2003 років були безрезультатними. Така ситуація зумовлює необхідність посиленої уваги до збере­ження наявних місцезростань виду, оскільки ймовірність його зникнення дуже висока.

Сьогодні в регіоні відома лише одна достатньо численна локальна популяція виду в Тернопільській обл. на г. Голиця поблизу с. Гутисько Бережанського р-ну. Щільність осо­бин (дернин) у ній становить від 5-7 до 15-20 на 1 м2 за різного діаметра дернин у різних ценопопуляціях. Тут вид росте в складі трав' яного покриву корінної чагарникової бучини (Fagetum fruticosum). Вік деревостану становить понад 120 років, зімкненість першого яру­су, утвореного Fagus sylvatica L., - 0,2-0,3, загальна зімкненість деревостану - 0,5-0,6. У його складі є також Quercus robur L. та Carpinus betulus L., розріджений підлісок утворює Corylus avellana L. У трав'яному покриві, загальне вкриття якого становить 90-95%, домі-нує F. heterophylla (75%). З лісових видів трапляються лише Lathyrus niger (L.) Bernh., Melampyrum polonicum (Beauverd) Soo, Melittis sarmatica Klokov, Mycelis muralis (L.) Dumort., Polygonatum odoratum (Mill.) Druce, Potentilla alba L., Symphytum microcalyx Opiz, Viola mirabilis L., крім того, представлена значна кількість видів термофільного лучно-степового різнотрав'я (Brachypodium pinnatum (L.) P. Beauv., Campanula persicifolia L., Clematis recta L., Digitalis grandiflora Mill., Knautia arvensis (L.) Coult., Oberna behen (L.) Ikonn., Peucedanum cervaria (L.) Lapeyr., Salvia pratensis L., Trifolium alpestre L., T. pannoni-cum Jacq., Verbascum lychnitis L. та ін.). Це угруповання, розташоване на периферії привер­шинного лісового насадження, є, очевидно, деградуючим екотоном старого корінного ду­бово-букового лісу та схилових лучно-степових ценозів Cariceta humilis. Збереглося воно на невеликій площі, а значна чисельність ценопопуляції F. heterophylla зумовлена, очевид­но, тим, що в цьому ценозі сформувалися локально унікальні сприятливі умови для виду (підвищене зволоження, достатня інсоляція, потужний ґрунтовий покрив).

У привершинній частині гори зберігся деградуючий фрагмент букового лісу (вік деревостану понад 160 років), який перебуває у стані розпаду - повнота становить не більше 0,3, наявний значний вітровал. Тут, у трав'яному покриві, загальне проективне вкриття якого до 30%, F. heterophylla представлена з участю до 20% від загального вкриття. Співдомінує Poa nemoralis L. - 60%, крім того, представлені такі лісові види: Asarum europaeum L., Convallaria majalis L., Dactylis polygama Horv. (1-10%), Dryopteris filix-mas (L.) Schott, Galium intermedium Schult., G. odoratum (L.) Scop., Maianthemum bi-folium (L.) F.W.Schmidt, Micelis muralis, Scrophularia nodosa L. Через деградацію дерево-стану, що зумовила зростання інсольованості екотопу, відбувається інтенсивна експансія лучно-степових елементів.

На прикладі цих двох ценозів можна простежити, як відбувається поступова диг­ресія виду в регіоні з огляду на зміни структури рослинного покриву внаслідок господар­ської діяльності. Можна прогнозувати, що в процесі подальшої дигресії описаних угру­повань і заміщення їх грабняками, які поширені на більшості території Опілля, відбудеть­ся поступова елімінація F. heterophyla зі складу їхнього трав' яного покриву.

Нижче наведено повний перелік місцезнаходжень F. heterophylla, які підтверджені гербарними матеріалами, серед них локалітети, що зникли, позначені "о". Карта поши­рення виду відповідно до цього списку з використанням сітки UTM та аналогічними по­значеннями показана на рис. 3.

Мале Полісся: Львівська обл., Жовківський р-н, 4 км на південний захід від с. Туринка біля с. В'язова (Зеленчук 1987 LW), м. Дубляни (Ciesielski 1873 LW 012285; s. dat., s. coll. LW 012289); м. Львів: с. Білогорща о (теперішній р-н Левандівка) (Rehman s. dat. LW 012307). Подільська височина: Львівська обл., м. Львів: c. Сихів о (теперпішній р-н Сихів) (Blocki 1912 LW 012299, 012300, 012309), с. Кривчиці о (теперішня північно-східна частина міста) (Rehman s. dat. LW 012315), с. Кульпарків о (теперішня вул. Куль-парківська) (Rehman s.dat. LW 012305), с. Личаків о (нині околиці Личаківського кладо­вища) (Blocki 1891 LW 012302), ур. Кайзервальд (?)о (нині РЛП "Знесіння") (Lobarzewski s. dat. LWS 33093), м. Винники о (Rehman s. dat. LW 012297), околиці м. Винники, урочи­ще Чортові скелі о (Волгін, Зеленчук 1984 LW 116142, 116143), смт. Брюховичі (Іваницький 1940 LW 012317); Золочівський р-н, с. Трудовач (Фотинюк? 1935 LWS 10.513); Миколаївський р-н, околиці с. Бродки (Котов 1928 KW); Пустомитівський р-н, с. Басівка о (Blocki 1907 LW 012304; Blocki 1912 LW 012286, 012287; Blocki 1922 LW 56483), c. Зубра о (Blocki 1905 LW 012308), с. Лисиничі о (Tynecki 1876 LW 53138;

I. Беднарська, О. Кагало

Blocki 1907 LW 012301, 012303; Blocki s.dat. LWS 10.505; Hirschfeld 1926 LW 012298; Blocki s.dat. LWS 10.505); Яворівський р-н, смт Івано-Франкове, урочище Ярина о (Rehman s. dat. LW 012306), с. Страдч (Стойко 1966 LWS 10.514), с. Прилбичі (Беднарська 2004 LWKS IB518); Тернопільська обл., Бережанський р-н, околиці с. Гути-сько, гора Голиця (Кагало, Паньків 2002 LWKS 19243); Заліщицький р-н, с. Іване-Золоте (Гринь 1940 KW), ліс "Більче" (Данилевская 1940 KW); Збаразький р-н, с. Раковець (Гринь 1940 KW); Кременецький р-н, Кременецькі гори (Онищенко 1998 LWKS); Підво-лочиський р-н, c. Остап'є (Raciborski 1904 LW 012284, 012316; LWS 10.520), м. Скалат (Гринь 1940 KW); Івано-Франківська обл., Городенківський р-н, околиці смт Чернелиця (Горохова, Заєць, Мазур 1965 CHER); Тлумацький р-н, с. Хотимир (Боднарчук, Солодко-ва 1966 CHER); Хмельницька обл., Камянець-Подільський р-н, с. Зіньківці о (Гринь 1937 KW), Летичівський р-н, с. Марківці (Гринь 1966 KW); Передкарпаття: Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, смт Печеніжин (Михайлова 1967 CHER).

Уважаємо за доцільне згадати літературні згадки про вид, які потребують підтвер­дження: с. Родатичі (Львівська обл., Городоцький р-н) [6]; с. Сушиця (Львівська обл., Старосамбірський р-н), с. Лозова (Тернопільська обл., Тернопільський р-н) [8]; околиці с. Майдан Гологірський, Дубасова долина в околицях с. Трудовач (Львівська обл., Золочів-ський р-н), с. Бучине, в околиці м. Броди (Львівська обл., Бродівський р-н), с. Теремне (?)

Як бачимо, більшість останніх зборів датовані 40-60-ми роками XX ст. Оскільки за радян­ської доби панував екстенсивний спосіб господарювання, що поля­гав у розширенні орних земель і нищівних технологіях суцільних вирубувань лісів, то шанси існу­вання більшості локалітетів дуже невеликі. Відсутність позначки "о" біля деяких локалітетів ще не означає, що вид там достеменно є, це, скоріше, свідчення браку до­статньої інформації. Наприклад, якщо околиці м. Кам'янець-Подільський (Хмельницька обл.) неодноразово привертали до себе увагу флористів і наявність виду там не підтверджено, то є всі під­стави вважати, що F. heterophylla в околицях с. Зіньківці зникла,

тим більше, що ця територія нині Рис. 3. Карта поширення F. heterophylla Lam. у західних , . ,

•        \т    ■■ •      тггл,г фактично вже в складі м. Кам я-

регіонах  України з  використанням  сітки  UTM ^ м

(10 х 10 км). Умовні позначення: 1 - імовірні локалі- нець-Подільський. Водночас упе-тети виду; 2 - локалітети, що зникли. вненості щодо решти локалітетів

біля с. Сураж (Тернопільська обл., Шумський р-н) [5].нема. Ті нечисленні оселища, які, можливо, залишилися, сьогодні зазнають опосередко­ваного трансформівного впливу й можуть зникнути в найближчому майбутньому.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

зникаючий вид флори україни - Festuca heterophylla lam poaceae