Ю С Тучковенко - Якість вод екосистем шельфових зон морів в умовах антропогенного впливу - страница 1

Страницы:
1  2  3  4 

МОРСЬКИЙ ГІДРОФІЗИЧНИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

УДК 551.465.7:504.42

ЯКІСТЬ ВОД ЕКОСИСТЕМ ШЕЛЬФОВИХ ЗОН МОРІВ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ

11.00.08 - океанологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук

Севастополь - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському філіалі Інституту біології південних морів Національної академії наук України

Науковий консультант   член-кореспондент НАН України, доктор

фізико-математичних наук, професор, ІВАНОВ   Віталій Олександрович,

Морський гідрофізичний інститут Національної академії наук України, виконуючий обов'язки директора інституту.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

ПОЛОНСЬКИЙ   Олександр Борисович,

Морський гідрофізичний інститут НАН України, головний науковий співробітник;

доктор фізико-математичних наук, професор НІКІФОРОВИЧ    Євген Іванович,

Інститут гідромеханіки Національної академії наук України, завідувач відділу моделювання гідротермодинамічних процесів;

доктор географічних наук, професор ДОБРОЛЮБОВ    Сергій Анатолійович,

Московський державний університет (Росія), заступник декана географічного факультету з наукової роботи.

Провідна установа: Інститут геологічних наук Національної

академії наук України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться "   £G "    Сс 200  б. р.  о //

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.50.158.01 Морського гідрофізичного інституту НАН України за адресою: 9901 1, м. Севастополь, вул. Капітанська, 2

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Морського гідрофізичного інституту НАН України за адресою: 9901 1, •« Севастополь, вул. Капітанська, 2

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Систематично зростаюче антропогенне навантаження на екосистеми шельфових зон морів призводить до порушення існуючого балансу біогеохімічних процесів, погіршення і виходу за межі припустимих екологічних ніш характеристик якості їхніх вод, до стійких змін у структурі і функціонуванні морських біогеоценозів і, як наслідок, до збіднення ресурсів морського середовища. У зв'язку з цим, особливої актуальності набуває проблема управління якістю вод шельфових морських екосистем, яка вирішується шляхом нормування й оптимізації скидів забруднюючих речовин, реалізації різного роду екологічних та природоохоронних гідротехнічних проектів.

Об'єктивне науково-обґрунтоване прогнозування екологічних наслідків впливу на морське середовище функціонуючих та запланованих господарських об'єктів, оцінка ефективності різних управлінських рішень у сфері раціонального використання, охорони і відновлення ресурсів шельфової зони моря неможливі без використання математичних моделей формування якості вод морських екосистем. Створення і верифікація таких моделей, для застосування їх як інструмента екологічного прогнозу в ході сценарного моделювання природних процесів, є одним з головних завдань екологічного моніторингу прибережних морських акваторій.

У зв'язку з активним освоєнням і використанням ресурсів морського шельфу України, актуальною представляється проблема збереження і поліпшення якості морського середовища, забезпечення екологічної безпеки і мінімізації збитків, які завдаються екосистемам прибережної і шельфової зон Чорного й Азовського морів господарською діяльністю людини. Для вирішення цієї проблеми потрібні прикладні моделі якості вод, що поєднують у собі такі властивості як комплексність, інформативність, адекватність природним аналогам з мінімізацією витрат на їх адаптацію, калібрування і практичне застосування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати, покладені в основу дисертаційної роботи, були отримані в рамках наступних проектів і науково-дослідних робіт, які виконувались в Одеському філіалі Інституту біології південних морів (ОФ ІнБПМ) НАН України, Центрі океанографічних і гідрографічних досліджень (СІОН) Головного морського управління Національної армії Колумбії, Одеському державному екологічному університеті:

"Геобиохимические потоки и процессы переноса и трансформации веществ в океане и на его границах", проект НАМДТ, шифр "Потоки", контракт ОФ ІнБПМ з МП НАН України № 6.3/2,  1994 р.;з

"Изучить закономерности и дать прогноз антропогенных изменений экосистемы украинского шельфа Черного и Азовского морей, выработать рекомендации по рациональному использованию и охране их рекреационных и биологических ресурсов", проект ДКНТ України,2.05.01/ 304-92, 1994-1995 pp.;

"Разработать научные основы комплексного использования ресурсов шельфа и защиты прибрежной зоны Черного и Азовского морей", проект

ДКНТ України, 2.05.01/297-93, 1996 р.;

"Аналіз стану та розробка нормативної бази природоохоронної діяльності в області морського природокористування (ресурсозберігаючі та екологічні аспекти)", проект Мін. науки і техн. України, № 3.4 "Нормативи", 1997 p.;

"Planificacion у Manejo de Bahias у Areas Costeras Fuertamente Contaminadas del Gran Caribe. Estudio de caso: Bahia de Cartagena", Proyecto Global Environmental Facilities - Unated Nations Office for Project Service (GEF-UNOPS)/RLA/93/G41, CIOH, Колумбія, 1998 p. (на ісп. мові);

"Restauracion ambiental de los ecosistemas de influencia del canal del Dique, description у caracterizacion biotica del area", Proyecto Universidad del Norte

- CIOH, UN-1999-0010, Колумбія, 1999 p. (на ісп. мові);

"Aplicacion de la modelacion numerica a la solucion de problemas ambientales en lagunas costeras del Caribe Colombiano. Cienaga Grande de Santa Marta", Proyecto COLCIENCIAS - CIOH - UNINORTE - INVEMAR, UN-OJ-2000-0015, Колумбія, 2000 p. (на ісп. мові);

"Разработать методы определения экологических нормативов регионального и локального уровней в области морского природопользования", тема НАН України, № ДР 0201U001255, 2000 р.;

"Розробити математичну модель якості морського середовища Одеського регіону північно-західної частини Чорного моря", тема НАН

України, № ДР 0203U008433, 2003 p.;

"Розробка заходів щодо відновлення і підтримання сприятливих гідрологічного і гідрохімічного режимів у районі Тузловської групи лиманів", Одес. дер. екол. ун-т, ДР 0103U006209, 2003 p.;

"Математичні методи опису просторово-часової структури геофізичного граничного шару та їх застосування до задач гідрометеорології та екологічного моніторингу довкілля", Одес. держ. екол. ун-т, № ДР 0103U001039, 2004 р.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є оцінка сучасного екологічного стану шельфових морських екосистем помірних і тропічних широт, що зазнають значного антропогенного впливу, та розробка теоретичних і методологічних основ прикладного використання числових математичних моделей для визначення оптимальної стратегії управління якістю вод досліджуваних акваторій.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:

- виконати екосистемний аналіз сучасного екологічного стану шельфових морських акваторій колумбійського узбережжя Карибського моря і північно-західної частини Чорного моря, які зазнають сильного антропогенного навантаження, а також визначити природні й антропогенні чинники, що формують якість їхніх вод;

- розробити адекватні природним аналогам математичні моделі формування якості вод шельфових морських екосистем для прогнозування екологічних наслідків, оцінки доцільності й ефективності різних управлінських рішень, спрямованих на збереження і поліпшення якості вод досліджуваних проблемних морських акваторій;

- розробити методи адаптації і калібрування цих моделей в умовах помірних і тропічних широт;

- визначити вимоги до структури і змісту екологічного моніторингу морських акваторій, виходячи з потреб екосистемного аналізу і прикладного математичного моделювання хіміко-біологічних процесів, що визначають якість вод;

- використати розроблені моделі для прийняття управлінських рішень по регулюванню екологічної обстановки в досліджуваних проблемних морських акваторіях помірних і тропічних широт.

Об'єкт дослідження - шельфові морські екосистеми помірних і тропічних широт.

Предмет дослідження - якість вод шельфових морських екосистем, які зазнають сильного антропогенного навантаження.

Методи дослідження. У роботі використовувалися методи первинної статистичної обробки і системного аналізу даних багаторічного екологічного моніторингу досліджуваних морських акваторій, а також числове математичне моделювання природних процесів і явищ у морському середовищі за допомогою, розробленої автором у різних модифікаціях, нестаціонарної моделі якості вод шельфових морських акваторій.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукові положення, розроблені особисто здобувачем і представлені до захисту, полягають у наступному:

- встановлені закономірності формування режимних гідрохімічних характеристик Одеського регіону північно-західної частини Чорного моря в залежності від стоку річок, гідрологічних умов, режиму функціонування антропогенних джерел забруднення в прибережній зоні;

- уперше на основі даних моніторингу виконаний системний аналіз сучасного екологічного стану тропічних морських водойм колумбійського

5

узбережжя Карибського моря, які зазнають сильного антропогенного впливу;

- уперше розроблене науково-методичне забезпечення технології використання методу імітаційного моделювання для вирішення прикладних екологічних задач за допомогою моделей якості вод;

- на основі дослідження особливостей евтрофування вод шельфових морських акваторій помірних і тропічних широт розроблена нова числова нестаціонарна прикладна модель якості вод та її модифікації;

- розроблено вимоги до структури, змісту і науково-методичного забезпечення екологічного моніторингу морського середовища, включаючи спеціалізовані експерименти, обумовлені необхідністю інформаційного забезпечення процесу розробки, адаптації, калібрування і використання моделей якості вод у вирішенні практичних задач;

- розвинута й удосконалена методологія використання числових математичних моделей для визначення оптимальної стратегії управління якістю вод шельфових морських екосистем, які зазнають значного антропогенного навантаження;

- на підставі результатів числових імітаційних експериментів з моделлю якості вод визначені оптимальні стратегії реалізації природоохоронних заходів, спрямованих на поліпшення якості водного середовища досліджуваних шельфових морських акваторій помірних і тропічних широт.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. Наукове значення дисертаційної роботи полягає в теоретичному обгрунтуванні і вирішенні актуальної проблеми прикладного використання числових математичних моделей для розробки стратегії управління якістю вод шельфових морських екосистем, які зазнають сильного антропогенного навантаження. Розроблено технологію, яка дозволяє на основі даних екологічного моніторингу, з використанням числових математичних моделей, розв'язувати прикладні задачі екології моря, збереження, відновлення і раціонального використання ресурсів шельфу.

Розроблені модифікації математичної моделі якості морських вод важливі для розвитку теорії математичного опису функціонування шельфових морських екосистем і управління якістю їхніх вод. Запропонована нова схема включення бактеріопланктону в структуру моделі функціонування водних екосистем, а також концепція розвитку моделі якості вод до рівня комплексної моделі функціонування водної екосистеми та екотоксикологічної моделі. Представлено параметричний опис хіміко-біологічних процесів, що формують якість вод шельфових морських екосистем, які відносяться до різних кліматичних зон Світового океану та мають різні морфологічні, гідрологічні, гідрохімічні і гідробіологічні характеристики.

Отримано нові наукові знання про режимні гідрохімічні характеристики прибережних морських акваторій тропічних і помірних широт, які зазнають значного антропогенного впливу. Описано екологічні наслідки антропогенного впливу на екосистеми досліджуваних морських акваторій, що дозволить розглядати проблеми екології й охорони моря, управління якістю морського середовища в глобальному, загальнопланетарному масштабі.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання запропонованої числової нестаціонарної моделі якості вод шельфових екосистем, її модифікацій і пакета супровідних методик у вирішенні прикладних задач океанології та екології моря. Для досліджуваних морських акваторій, на підставі результатів числових імітаційних експериментів з моделлю, розроблені конкретні, науково-обґрунтовані рекомендації, що складають оптимальну стратегію реалізації природоохоронних заходів, спрямованих на збереження і поліпшення якості морських вод у цих регіонах. Зокрема, для північно-західної частини Чорного моря визначені можливості управління якістю вод в Одеському регіоні, розроблені практичні рекомендації щодо стабілізації гідрологічного і гідрохімічного режимів Тузловської групи лиманів.

Результати дисертаційної роботи автора впроваджені в Науково-дослідному інституті морського флоту України, в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова, Гідрометцентрі Чорного й Азовського морів, що підтверджується відповідними актами впровадження. Рекомендації, розроблені для тропічних морських водойм колумбійського узбережжя Карибського моря, одержали позитивні відгуки експертів і використовуються на практиці, що підтверджується свідоцтвом Центру океанографічних і гідрографічних досліджень (СІОН) Головного морського управління Національної армії Колумбії (DIMAR).

Особистий внесок здобувача. Усі приведені в дисертаційній роботі теоретичні і методологічні розробки по побудові, наповненню вихідною інформацією, калібруванню, верифікації і використанню числових математичних моделей якості вод для вирішення прикладних задач океанології та екології моря виконані особисто автором. Автору належать результати екосистемного аналізу екологічного стану досліджуваних морських акваторій, постановки усіх екологічних задач, вирішених за допомогою математичного моделювання, методологія їхнього рішення й отримані результати. Автором самостійно розроблені, реалізовані у виді комп'ютерних програм, відкалібровані всі приведені варіанти хіміко-біологічного блоку моделей якості вод. Усі числові модельні експерименти, аналіз і інтерпретація, отриманих за допомогою моделі якості вод результатів, виконувалися автором особисто.б

У роботах, опублікованих з співавторами, конкретний внесок здобувана полягав у наступному: в [8, 10, 11, 13, 17, 18, 20, 21, 26, 29, 35, 36] автору належить ідея дослідження, постановка задачі, розробка і програмна реалізація хіміко-біологічної частини моделі, калібрування, ідея і реалізація числових експериментів з моделлю, аналіз і інтерпретація результатів; в [33, 38, 40, 45, 46] - ідея дослідження, постановка задачі, доробка й адаптація моделі, ідея і реалізація числових експериментів з моделлю, аналіз і інтерпретація результатів; в [27,30,32,37,39] - ідея дошідження, узагальнення, аналіз і інтерпретація даних моніторингу; в [24, 28, 44] - ідея дослідження, узагальнення і розвиток методологічного підходу; в [2, 3, 5, 6, 12, 42] автор брав участь у постановці задачі, розробці й адаптації моделі, реалізації числових експериментів, аналізі й інтерпретації результатів; в [4, 7, 14, 23] -участь у постановці задачі, аналізі й інтерпретації результатів, отриманих за допомогою розробленою автором моделі; в [43] - участь у розробці методологічного підходу; в [1] - аналіз і інтерпретація результатів, в [9] - участь у постановці задачі, аналізі даних спостережень і інтерпретації результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати представлялися на міжнародних симпозіумах: "Екологія"92" (Болгарія, 1992), "Управление и охрана побережий северо-западного Причерноморья" (European Union for Coastal Conservation, Одеса, 1996), III - VI симпозіуми "Екологічні проблеми Чорного моря" (Одеса, 2001-2004 p.); міжнародних наукових конференціях: "Regional Black Sea Conference on Environment protection technologies for coastal areas" (Intern. Assoc. on Water Quality, Bulgaria, 1995), "VII Congreso Interamericano sobre el Medio Ambiente" (Колумбія, 2000); "Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища - 2002" (Одеса, 2002); "Современные информационные технологии в океанологии и биологии" (Росія, 2003); "Проблемы литодинамики и экосистем Азовского моря и Керченского пролива" (Росія, 2004); міжнародних наукових семінарах: "II Taller Internacional Contaminacion у Proteccion del Medio Ambiente - CONyMA'2001" (Куба, 2001); "IV Seminario Internacional del Medio Ambiente у Desarrollo Sostenible" (Колумбія, 2000); "I Seminario de Modelacion numerica aplicada al transporte у evolucion de manchas de petroleo" (Колумбія, 1998); "Taller de monitoreo de las condiciones ambientales de la Cienaga Grande de Santa Marta" (Колумбія, 2000).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладені в 56 наукових публікаціях, з них 41 - статті в періодичних наукових вітчизняних і закордонних виданнях (8 - без співавторів), 11 - доповідей; 4 - тези. 34 публікації відповідають вимогам ВАК України до наукових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт, і у них досить повно відображені результати дисертації.

7

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 169 найменувань. Повний обсяг дисертації складає 411 сторінок, у тому числі 86 рисунків, 15 таблиць, 9 додатків на 69 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У розділі 1 приведене теоретичне обгрунтування використання математичних моделей при розв'язанні задач екологічного планування, прогнозування, оцінки доцільності і виправданості різних управлінських рішень в області морського природокористування та природоохорони. Розкрито можливості використання математичних моделей як для аналізу функціонування водних екосистем, так і для прогнозування екологічних наслідків того чи іншого виду антропогенного впливу на морське середовище. Показано, що математичні моделі функціонування екосистем є сполучною ланкою між екологічною теорією, науковими дослідженнями і управлінням.

В екологічних дослідженнях роль математичних моделей полягає в тому, щоб оцінити вплив різних типів антропогенного навантаження на екосистеми, тому що це може бути зроблено значно швидше, дешевше, ніж на дійсній природній системі, і без ризику, що несподівані ефекти будуть мати негативні, а найчастіше і незворотні наслідки.

Математичні моделі якості вод являють собою окремий випадок моделей функціонування водних екосистем, оскільки при їх побудові використовуються аналогічні принципи, а в математичну структуру включені основні хіміко-біологічні процеси, що визначають якість середовища життєдіяльності гідробіонтів і первинну продукцію органічної речовини. Біотичні складові в моделях якості вод, як правило, максимально агреговані, а зв'язки між ними спрощені. Головна увага приділяється коректному опису мінливості гідрохімічних показників якості водного середовища і тим біотичним компонентам екосистеми, які безпосередньо зв'язані з абіотичними параметрами середовища прямими і зворотними зв'язками.

По характеру впливу на водні екосистеми, усі забруднюючі речовини хімічної природи можна умовно розбити на дві основні групи: евтрофуючі (біогенні) речовини і токсиканта. Динаміка цих груп забруднюючих речовин по різному описується в моделях якості вод. У першому випадку використовуються спрощені модифікації моделей функціонування водних екосистем, у яких біотичні компоненти максимально агреговані. В другому випадку вирішується задача самоочищення вод, у якій не розглядаються зворотні зв'язки, що існують між компонентами моделі, і описується тільки зменшення концентрацій забруднюючих речовин в результаті сукупної дії процесів фізичної, хімічної і біологічної природи.

8

І

Комплексні багатоцільові просторово-розв'язуючі моделі якості морських вод містять у собі: числову гідродинамічну модель, що описує мінливість термохалинної структури і динаміки вод (течій, інтенсивності турбулентного обміну) на досліджуваній акваторії з часом; блок переносу домішок, у якому розраховується перерозподіл домішок в просторі з часом під дією течій і дифузійного обміну; а також хіміко-біологічний блок, у якому визначаються функції неконсервативності модельованих речовин, трансформація яких у кожній локальній точці простору здійснюється хімічним, фізико-хімічним, біогеохімічним і (чи) біологічним шляхом. Виходячи з розподілу забруднюючих речовин на дві основні групи (евтрофуючі і токсичні), хіміко-біологічний блок, у свою чергу, складається з (під)блоків евтрофікації та самоочищення вод від забруднюючих речовин.

Виконаний у розділі огляд відомих вітчизняних і закордонних розробок в області математичного моделювання функціонування водних екосистем і формування якості їхніх вод, показав, що в зв'язку з активним освоєнням і використанням ресурсів морського шельфу України, актуальною представляється задача розробки вітчизняної комплексної математичної моделі якості вод шельфових морських екосистем, що відповідає сучасним вимогам і може використовуватися у вирішенні широкого кола прикладних задач екології' моря. Причому проблема полягає не тільки в створенні власне моделі та її програмної реалізації, а й у відпрацюванні методів калібрування її параметрів, включаючи збір необхідної для цього вихідної інформації, і прийомів застосування моделі для одержання практично значущих результатів.

У розділі 2 виконано фізико-географічний та екологічний опис шельфових морських акваторій, що є об'єктами дослідження в помірних і тропічних широтах. Методологія використання числових математичних моделей для вирішення прикладних задач екології моря розроблялася й апробувалася для двох, різних за кліматичними умовами, районів Світового океану: колумбійської ділянки шельфу Карибського моря і північно-західної частини Чорного моря.

Тропічні морські екосистеми викликають особливий інтерес як об'єкти математичного моделювання, оскільки через дуже малу сезонну циклічність у мінливості температурних умов, вони ідеально підходять для тестування математичної структури хімко-біологічних блоків моделей екосистем на предмет адекватності опису в них реальних зв'язків між неживими і біотичними компонентами, а також чинників, які впливають на ці зв'язки. Окрім того, у тропічних широтах швидкості біогеохімічних процесів, що протікають у морському середовищі, максимальні через стабільно високу протягом усього року температуру води (29 - 33 °С). У результаті, негативні наслідки антропогенного впливу в них виявляються більш яскраво, ніж у помірних широтах.

Основний об'єкт екологічних досліджень і моделювання в помірних широтах, розглянутий у роботі, - Одеський регіон Дніпровсько-Бузької пригирлової ділянки північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ). Досліджувався також водно-сольовий баланс Тузловських лиманів, розташованих у центральній частині Дунай -Дністровського межиріччя.

На колумбійському шельфі Карибського моря досліджувалися три частково ізольованих від прилеглої морської акваторії прибережних водойми, екосистема і якість вод яких зазнають сильного антропогенного впливу і мають потребу в реконструкції: бухта Картахена (Cartagena), мілководна лагуна Сіенага де Теска (Cienaga de Tesca), мілководний лиман Сіенага Гранде де Санта-Марта (Cienaga Grande de Santa Marta). Бухта Картахена і лагуна Сіенага Гранде де Санта-Марта штучно перетворені в морські водойми естуарного типу.

На основі даних екологічного моніторингу, описані встановлені автором особливості гідрологічного і гідрохімічного режимів, формування якості вод і первинної продукції органічної речовини в досліджуваних шельфових акваторіях; сформульовані екологічні проблеми, вирішення яких потребувало розробки адекватних математичних моделей. Показано, що за винятком Тузловських лиманів, розглянуті в роботі морські акваторії мають серйозні екологічні проблеми, пов'язані з антропогенним втручанням і навантаженнями.

У мілководну тропічну лагуну Сіенага де Теска і глибоку, але з мілкими морськими протоками, бухту Картахена скидаються, відповідно, 60 і 40 % неочищених господарсько-побутових стоків міста Картахена. У результаті, якість вод в Сіенага де Теска навіть згідно з нормативами для поверхневих вод суші відповідає стану дуже брудних (гіпертрофних, полісапробних) водойм, де є всі ознаки евтрофікації, включаючи перенасичення киснем вод поверхневого шару і повна його відсутність у придонному шарі на глибинах більш 1 м. Порівняння даних екологічного моніторингу за 1996-99 pp. з архівними епізодичними спостереженнями, виконаними в 1983-84 і 1994-95 pp., свідчить про різке погіршення екологічної ситуації на акваторії водойми, порушення сформованого раніше балансу продукційно-деструкційних процесів і нестійкість в динаміці екосистеми.

Крім господарсько-побутових стоків, у бухту Картахена надходять індустріальні стоки промислової зони міста і забруднені прісні води каналу Дікуе, що зв'язує бухту з річкою Магдалена. Надходження великої кількості біогенних речовин з водами зазначених джерел привело до евтрофікації вод бухти. Евтрофування вод, мілководість морських проток, утворення під впливом прісного стоку каналу Дікуе різкого приповерхневого пікноклину, ослаблення вітрів і загострення пікноклину в сезон дощів сприяють періодичному виникненню дефіциту кисню в придонному шарі бухти. Крім

10

біогенних речовин, з водами каналу Дікуе в бухту виноситься значна кількість мінеральної зависі, що, з одного боку, сприяє обмілінню судноплавних каналів і причалів, погіршує умови життєдіяльності морських гідробіонтів, а, з іншого боку, лімітує первинну продукцію фітопланктону через малу прозорість вод. Згідно з даними моніторингу в б.Картахена відзначається високий рівень забруднення вод патогенними бактеріями.

У мілководному лимані Сіенага Гранде де Санта-Марта і, зв'язаної з ним, системі малих морських озер Пахаралес, через відсутність екологічного обґрунтування інженерних рішень, порушився істотний водообмін з морем і загинули унікальні мангрові зарості. Збільшення припливу прісних вод з ріки Магдалена через систему штучних каналів хоча й усунуло проблему сильного осолонення мілких морських озер, але не привело до відновлення багаторічних мангрових заростей і породило нові проблеми, пов'язані з евтрофуванням водойми, періодичною загибеллю нових видів мангрів через затоплення, погіршенням умов для функціонування морських господарств у вологий сезон року (сезон дощів).

Страницы:
1  2  3  4 


Похожие статьи

Ю С Тучковенко - Влияние ливневого стока на загрязнение прибрежной зоны г одессы

Ю С Тучковенко - Математическая модель качества водэкосистемы одесского региона северо-западной части черного моря

Ю С Тучковенко - Сезонные особенности термохалинной циркуляции одесского региона северо-западной части черного моря

Ю С Тучковенко - Якість вод екосистем шельфових зон морів в умовах антропогенного впливу

Ю С Тучковенко - К вопросу о реконструкции волноломов для улучшения экологической ситуации в пляжной зоне г одессы