Б Посмітюх - Properties of zero and unit - страница 1

Страницы:
1 

УДК 510

Автор Б.Посмітюх

PROPERTIES OF ZERO AND UNIT

Вступ. В даній статті я відкрию досі невідомі властивості нуля та одиниці, що по своїй природі дасть відповідь на величезну кількість неточностей, парадоксів, що виникали, чи з якими зустрічалися і зустрічаються досі у всіх науках, що базуються на математиці.

Introduction. In this article I discover unknown properties of zero and unit. This article will give to possibility for new discoveries in the all world.

Важливий факт до якого я дійшов: По своїй природі нуль - це абстрактна величина, не досяжна, що характеризує свого роду ідеальний стан системи якого на даному етапі наукового і технічного розвитку досягнути практично не можливо. З вище сказаного будемо називати нуль абсолютним нулем.

Для прикладу декілька аналогій величин зі схожими властивостями:

абсолютно чорне тіло, ідеальний газ...

На основі даного твердження можна оптимізувати будь-яку математичну систему. Відповідно таким чином: Оскільки абсолютний нуль є недосяжним то для кожної системи ми введемо свій нуль. Зробимо це так візьмемо максимальне значення (Аю) якого може набути система і тоді назвемо нулем даної системи (posA(0)) значення обернене до максимального. Де - це нуль системи А, а введена функція posA() буде визначати актуальний нуль даної системи і обернену йому величину як:

POSa(0)=1/Асл;

Posa(co)=1/ 0a;

Тобто: posa(^)=A^; posa(0)= 0a;

Наприклад в програмуванні: Integer, Real, Double типи чисел лежать в якомусь визначеному діапазоні відповідно з якимось мінімальним кроком (для Integer крок 1) максимальне значення цього діапазону відповідно може бути використане для даної мети).

Розглянемо конкретний випадок: нехай в нас є система, яка може набувати значень від 0 до 1000, тоді :

Ааэ=1000; 0а=1/1000=0.001;

Тобто - це значення системи яке мінімізує будь-яке число системи А вразі операції множення на себе (0а), і відповідно викликає не значні зміни будь-якого числа системи від якого ми віднімемо 0а. по суті відіграє роль актуального нуля системи. Для кожної конкретної системи кожен може обрати потрібне значення таким чином, щоб справджувалося вище сказане (якщо 0а=0.001 не достатньо мале (велике) то можна ввести якийсь коефіцієнт, щоб зменшити(збільшити) його до потрібного значення).

Тому тепер ми можемо ввести операцію ділення на актуальний нуль системи і знайти нові властивості та закономірності даної операції:

posA(0)xposA(co)=l; POSa(°o)=1+POSa(0);

Одже ми можемо ділити на актуальний нуль і отримаємо відповідно конкретне значення. Оскільки актуальний нуль має основні властивості ідеального нуля то можна пояснити результат операції ділення на ідеальний нуль. Згодом, в даній статті, я доведу, що операція ділення на абсолютний нуль можлива і розкрию всі невідомі досі аспекти даної операції.

З розвитком науково технічного прогресу буде можливість визначити актуальні нулі систем з більшою точністю.

Якщо: posA(0)=l/ Ах і відповідно posA(cc)=l/ 0A; то дані системи будуть обернено симетричними по відношенню до одиниці (Обернено симетричні по відношенню до одиниці). Зараз будемо розглядати такі системи для яких виконуєтьсяposA(0)=l/Аса .

Тепер пояснимо, що ми можемо отримати при операціях ділення та множення актуальних нулів різних систем(Б, С),та обернених їм величин:

POSB(0) = pOSc(cc )

posc(0)    posB(cc )'

Якщо 0B > 0C то:

Ов

Де а дійсне число яке може набувати будь-якого значення в діапазоні від одиниці до безмежності ( ає(1; + да) ).

Якщо 0B < 0C то:

Де d дійсне число яке може набувати будь-якого значення в діапазоні від одиниці до абсолютного нуля ( d є (0; 1) ).

Якщо ви досі не помітили зверніть увагу на цікавий факт ще раз:

ає(1;± да) , d Є (0; 1)

Для початку поясню чому "± да" тому, що коли знаки нулів систем Б і C співпадають то маємо "+" якщо ж ні то "-" елементарні основи математики. А тепер візьмемо глибше відомих елементарних основ математики:

О 0

—J-hfc-

к

оо

0

Рисунок 1

Для початку пояснимо операцію ділення на нуль: нехай Лса це якесь недосяжне значення обернено протилежне до абсолютного нуля. Тоді:

к

к + (-Аж) = -Аж + к~ -да; fcxO = ~0;

•™оо

к 1

Л— (-А,) = A^ + к~ сс + 0= - = -k = Arj0 xk~ да;

З вище наведених формул видно, що операція ділення на нуль аналогічна до операції віднімання мінус безкінечності. Тобто нуль володіє такими ж властивостями, що і безкінечність (і ніхто ж не запитує, що буде якщо відняти мінус безкінечність). А оскільки нуль виглядає еквівалентним одиниці то одиниця теж повинна володіти властивостями безкінечності (з рисунку 1, видно, що і нуль і одиниця є центральною точкою оберненої симетрії для двох залежних між собою систем) тобто по суті: нуль еквівалентний одиниці 0~1.

Ще один факт з яким я зіткнувся раніше проте не зміг його зрозуміти тоді, і зрозумів лише десь біля даного етапу: введена мною методика нуля даної системи і оберненої йому величини поводиться непогано до того моменту коли максимум системи не є рівним одиниці (Адафі). В цьому випадку, коли Ах=1:

posA(0)=l/Ааз=1/1=1; тобто: POSa(0) = Аа)=1;

Ось чому ділення на нуль викликало стільки не однозначних запитань впродовж усієї історії математики. Ну по перше тому, що операція множення хоч і походить від операції додавання проте має ряд своїх властивостей. А по друге мабуть я не перший зіткнувся з фактом коли нуль може дорівнювати одиниці (0=1).

Збудуємо нову шкалу на основі даної доведеної мною інформації (див. рисунок 1):

о-1-h-3-*

Рисунок 2

Тут я побачив ще один цікавий факт: по суті на проміжку від нуля до одиниці існує відповідне обернене число до кожного числа з проміжку від одиниці до безмежності (рисунок 3):

Рисунок 3

Тобто:

M=N;

Де M - це кількість усіх значень, що лежать між нулем і одиницею, і відповідно N - це кількість усіх значень від одиниці до безмежності. Тобто вяк завгодно малому об'єкті може міститися та ж сама кількість інформації, що й в як завгодно великому.

Можливо для когось звучить частково абсурдно про те є яскраві приклади даного явища, що я наведу пізніше, після того як розкрию властивості одиниці.

Зразу ж як я помітив схожість властивостей нуля і безкінечності я припустив, що одиниця володіє властивостями безкінечності також. А зараз, пояснивши фізичну природу одиниці, я доведу істинність даного припущення:

Почнемо з методики, на основі якої я зрозумів нові властивості нуля не відомі досі: Що таке одиниця? Одиниця - це свого роду умовна величина призначена для вимірювання властивостей тих чи інших процесів, об'єктів чи явищ. Ключовим словом в даному визначені, яке я сформулював (можливо воно чимось відрізняється від аналогічних визначень одиниці) є умовна тобто визначена якимось шляхом властивість, яка є актуальною для якоїсь системи (чи об'єкту чи явища...) на даному етапі розвитку науки і техніки. По суті одиниця є такою ж не досяжною як абсолютний нуль. Ось вам приклад:

Розглянемо USB - накопичувачі інформації (флешки), коли я вчився у школі актуальною одиницею вимірювання інформації для них були мегабайти, пройшло не так багато часу як одиниця вимірювання зросла до гігабайт, звісно ж ніхто не сумніватиметься, що наступним кроком для даного пристрою буде або ж терабайт, або ж їх замінять інші аналогічні пристрої на основі кращих технологій. Пристрої в яких одиницею вимірювання будуть терабайти (це буде ще не скоро хоча хто знає).

І тому я будую нову досконалішу шкалу, котра базується на усій вище оголошеній інформації і відображає у собі процес еволюції будь-якої технічної системи:

-+тХ

О

1

І1

1-

Рисунок 4

Де 1 це буде звичайна одиниця. Розглянемо "довжину", тобто на даному етапі ми використовуємо метр в різних системах актуальною величиною вимірювання є інші (для пробігу машин кілометр, для креслень міліметр, для розробки нано технологій мабуть мікрометр чи нанометр.).

Розглянемо приклад нехай в нас є система в якій кожен третій член геометричної прогресії ми будемо розглядати як нову одиницю. Тобто:

Тобто b1 (перший член геометричної прогресії) дорівнює актуальній одиниці нашої ситеми, значення b3 для системи з актуальною одиницею b1 є настільки великим , що по суті перетворюється в актуальну одиницю нової системи і відіграє роль безкінечності для системи з одиницею b1 відповідно b6 відіграє роль безмежності для b3... А тепер приклад, що буде коли b1 відображатиме стан розвитку науково технічного прогресу: Нехай в нас є дві цивілізації одна знаходиться на етапі b1 (Цививілізація А) інша на етапі b2 (Цивілізація Б), що буде коли вони зустрінуться? Цивілізація на етапі розвитку b2 просто поглине цивілізацію, що перебуває на етапі розвитку b1, що наблизить Цивілізацію Б до наступного етапу розвитку (b3). Я не розглядаю знаменника геометричної прогресії лише тому що для кожної системи він може визначатися по своєму, і крок визначення нової одиниці є відносним суто для пояснення моєї теорії.

О

Рисунок 5

Тепер я введу основні моменти, що доведуть не суперечність даної теорії по відношенню до існуючих:

Для початку чому на моїй системі координат не має від'ємних значень тому, що знак мінус по суті визначає напрямок руху а нова система координат базується на відліку від абсолютного нуля (як шкала Кельвіна для температур), тобто будь-яку систему координат можна представити як

X

ч-►

1-

Рисунок 6

В середині системи координат на рисунку 6 може існувати безмежна кількість систем координат котрі можуть бути як і паралельними по відношенню одна до одної так і мати відповідно точки перетину.

А тепер яскравий приклад у фізиці: візьмемо нуль Цельсія, який рівний приблизно 273.15 одиниць Кельвіна, тобто нуль має якесь конкретне велике значення (нуль є умовністю як і одиниця тому нуль може набувати якогось значення по відношенню до тих чи інших умов), і по відношенню до температурної шкали Цельсія у шкалі Кельвіна немає від'ємних значень . Я можу пояснити детальніше проте думаю в цьому не має потреби коли вжеіснує настільки яскравий приклад. Тому по суті моє відкриття розширює доповнює та узагальнює результати існуючих теорій, і не суперечить їм.

Висновок: Розпочавши дослідження чогось надзвичайно малого в буквальному розумінні мізерного на стільки, що важко усвідомити сам факт його існування я зміг прийти до чогось більшого, більшого на стільки, що усвідомивши лише частину його значення, потратив більше часу на роздуми, чи варто відкривати суть відкриття, ніж на саме відкриття...

Застереження для всіх хто має можливість експериментувати з системами котрі здатні набувати критично малих або ж критично великих значень. Завжди існують аналоги таких же систем з меншими ризиками в разі виникнення не передбаченої поведінки системи. Тому не спішіть застосовувати нові припущення без детального проведеного аналізу відповідно на аналогічній системі меншого масштабу, і не проводьте даного роду експерименти в разі якщо ви не здатні на 99% спрогнозувати поведінку меншої системи.

Conclusion: Warning! Do not do experiments with systems where value of elements could become very huge or very small. If the same experiments have not been made before with equivalent system where value of elements could not become so critical. And only if you can predict all aspects of behavior of second system.

Інформація подана в даному препринті належить автору Посмітюху Богдану (с) 2012, передрукування чи модифікація та подальший розвиток ідей автора можлививй з вказанням даного джерела

(http://eiartu.tntu.edu.ua/handie/i2345 67 8 9/i7 4 4) та автора. Автор зацікавлений в подальшому розвитку викладених ідей, прохання контактувати за ел.адресою posbodole@ukr.net

Страницы:
1 


Похожие статьи

Б Посмітюх - Properties of zero and unit

Б Посмітюх - Властивості нуля і одиниці