О О Калмиков - Iмунозапальні аспекти патогенезу професійоного бронхіту у поєднанні з артеріальною гіпертензією - страница 1

Страницы:
1  2  3 

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЦИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Калмиков Олексій Олексійович

УДК 616.233-002-057+616.12-008.331]-092-097

ІМУНОЗАПАЛЬНІ АСПЕКТИ ПАТОГЕНЕЗУ ПРОФЕСІЙОНОГО БРОНХІТУ У ПОЄДНАННІ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

14.01.02 - внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук, професор, КОСТЮК Інна Федорівна,

Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри внутрішніх та професійних хвороб

Офіційні опоненти:  доктор медичних наук, професор

ОПАРІН Анатолій Георгієвич,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри терапії та клінічної фармакології;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник, МАЙКОВА Тетяна Володимирівна,

ДУ "Інститут гастроентерології АМН України" м. Дніпропетровськ, завідувач відділу діагностики.

Захист відбудеться «16» листопада 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету МОЗ України за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

Автореферат розісланий «28» вересня 2007 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04, кандидат медичних наук, доцент

Т.В. Фролова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В структурі професійних хвороб провідне місце посідають професійні пилові захворювання бронхолегеневої системи, складаючи 58,1% щорічно реєстрованих випадків. Серед різних пилових професій машинобудування поширеність професійного бронхіту (ПБ) коливається від 10% до 33%. Розвиток ПБ приводить до інвалідизації висококваліфікованих робітників у працездатному віці, що становить значну соціальну проблему (Кундієв Ю.І., Чернюк В.І., 2005).

Розповсюдженість артеріальної гіпертензії (АГ) складає близько 24,3% дорослого населення. Частота виникнення АГ при ПБ, за даними різних авторів, коливається від 6,8% до 76,3%, що впливає на особливості перебігу захворювання, терапевтичної тактики, погіршує прогноз (Басанець А.В., 2005). Тому, вивчення механізму прогресування поєднаної патології є одним із першочергових завдань сучасної медицини (ВООЗ, 2006).

Не викликає сумніву роль імунного запалення у розвитку і прогресуванні хронічного бронхіту та хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ). В останні роки інтенсивно вивчаються імунозапальні аспекти патогенезу ХОЗЛ, в тому числі на фоні АГ (Перцева Т.А., Конопкіна Л.І., 2003; Фещен-ко Ю.І., Яшина Л.А., 2004, Ільницький Р.І., 2007). Встановлено, що у патогенезі ПБ, як хронічного прогресуючого процесу, істотне місце займають імунні порушення. Проте дані про стан імунної системи при професійній патології вкрай нечисленні. Результати наявних досліджень свідчать, що при ПБ і АГ внаслідок тривалої дії промислового пилу формується патогенетичне «порочне коло», основними ланками якого є системна гіпоксія, хронічне запалення у бронхах, сенсибілізація до компонентів пилу, активація симпатико-адреналової і ренін-ангіотензинової систем, дисфункція та пошкодження ендотелію судин, дисбаланс у системі перекисного окислення ліпідів - антиоксидантного захисту і специфічної імунореактивності. Спільність патогенетичних ланок ПБ і АГ визначає їх взаємне обтяження і більш високі темпи прогресування (Coronado M., Fitting J.W., 2005, Шмельов Є.І., 2007).

У складному і недостатньо вивченому механізмі розвитку і прогресування ПБ значна роль надається сенсибілізації організму до компонентів промислового пилу та пригніченню факторів імунного захисту (Сіренко О.В., 2001, Родіонова В.В., 2004). В імунному запаленні істотна роль відводиться групі цитокінів -універсальним регуляторам міжклітинних взаємодій. Існують лише одиничні публікації щодо ролі цитокінових механізмів реалізації імунного запалення як патогенетичного фактора розвитку і прогресування ПБ на фоні АГ (Brij A.G., 2005, Augusti G.H., 2006).

Отже, поглиблене вивчення ролі цитокінів в імунозапальному процесі у хворих на ПБ з АГ являє не тільки теоретичний, але й практичний інтерес, має значення для удосконалення діагностики і лікування поєднаної патології.

Зв'язок   роботи   з   науковими   програмами,   планами, темами.

Дисертаційна робота виконана у рамках науково-дослідної роботи «Роль нейрогуморальних факторів у розвитку легеневої гіпертензії у хворих з пиловою патологією легенів» (№ держреєстрації 0104U002238) на кафедрі внутрішніх та професійних хвороб Харківського державного медичного університету МОЗ України.

Роль автора полягає у вивченні клітинного і гуморального імунітету, цитокінів (фактора некрозу пухлин-а, інтерферону-у, інтерлейкіну-4), якості життя та толерантності до фізичного навантаження у обстежених хворих.

Мета дослідження - вдосконалення діагностики професійного бронхіту в поєднанні з артеріальною гіпертензією на підставі вивчення імунного статусу і цитокінової системи, а також визначення ролі імунного запалення у розвитку і прогресуванні поєднаної патології.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1. Вивчити особливості клінічного перебігу ПБ у робочих пилових професій машинобудування без поєднаної патології та при наявності супутньої

АГ.

2. Оцінити якість життя у хворих на ПБ, в тому числі у поєднанні з АГ, та у робітників різних професійних груп.

3. Визначити стан клітинного, гуморального імунітету і цитокінового про­філю у хворих на ПБ в залежності від тяжкості захворювання та супутньої АГ.

4. Встановити особливості імунозапального процесу у хворих на ПБ різних професійних груп.

5. Дослідити взаємозв'язки між показниками імунного статусу і цитокінового профілю у обстежених хворих.

6. Виявити особливості кореляційних зв'язків між клінічними показниками прогресування патологічного процесу і показниками імунного запалення у хворих на ПБ.

Об'єкт дослідження: професійний бронхіт у поєднанні з артеріальною гіпертензією.

Предмет дослідження: показники клітинного і гуморального імунітету, концентрація фактора некрозу пухлин-а, інтерферону-у, інтерлейкіну-4 у сироватці крові, параметри функції зовнішнього дихання, якості життя і толерантності до фізичного навантаження.

Методи дослідження: загальноклінічні, імунологічні, імуноферментні, цитометричні та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено особливості клінічного перебігу ПБ у поєднанні з АГ в різних професійних групах, що дозволило виділити найбільш інформативні показники прогресування професійного бронхіту в хронічне обструктивне захворювання легенів.

Виявлено зміни імунного статусу і цитокінового профілю, як імунозапальних маркерів патологічного процесу, у хворих на ПБ у поєднанні з АГ і їх роль в прогресуванні ПБ.

Доведено взаємозв'язок між клінічними показниками прогресування патологічного процесу і показниками імунного статусу, системою цитокінів у хворих на ПБ, в тому числі у поєднанні з АГ.

Обгрунтовано доцільність вивчення імунного статусу і цитокінового профілю у хворих на ПБ у поєднанні з АГ, як прогностичного маркера патологічного процесу, для оцінки ризику прогресування і попередження розвитку ускладнень.

Практичне значення одержаних результатів. Показано доцільність дослідження показників імунного профілю і цитокінів для оцінки тяжкості перебігу ПБ на фоні АГ.

Обгрунтована необхідність визначення у хворих на ПБ з АГ толерантності до фізичного навантаження як одного з факторів прогресування ПБ та для оцінки тяжкості захворювання. Доведено, що вивчення характеру змін якості життя пацієнтів з ПБ у поєднанні з АГ можна використовувати як додатковий маркер контролю над перебігом захворювання.

Встановлено найбільш інформативні критерії стану імунної системи і цитокінового профілю у хворих на ПБ з АГ, які відображають імунозапальні реакції в організмі і можуть служити прогностичними показниками перебігу захворювання. Дані, отримані при вивченні імунного статусу та цитокінової системи у хворих на ПБ з АГ, можуть бути основою для формування груп ризику розвитку і прогресування поєднаної патології.

Профілактичні заходи, спрямовані на боротьбу із встановленими факторами ризику, відкривають перспективи зниження захворюваності на професійний бронхіт.

Результати дослідження впроваджено в роботу клініки НДІ гігієни праці та профзахворювань Харківського державного медичного університету, терапевтичних відділень медико-санітарної частини Харківського турбінного заводу, Сумської міської клінічної лікарні №4, Дніпропетровської центральної районної лікарні, Дніпропетровської міської клінічної лікарні №6, використовуються у навчальному процесі і практичній роботі кафедри внутрішніх та професійних хвороб Харківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно провів клінічне та інструментальне обстеження тематичних хворих і осіб контрольної групи, розробив формалізовану карту обліку обстежених хворих і заповнював первинну медичну документацію. Автор приймав участь у проведенні імунологічних, імуноферментних методів дослідження, самостійно здійснював опитування хворих щодо якості їх життя, проводив тест з фізичним навантаженням, статистичну обробку й аналіз отриманих даних. Оформлював результати дослідження до публікацій, дисертаційної роботи і автореферату, виступав на конференціях. Здобувачем сформульовано основні положення дисертації, висновки і практичні рекомендації, апробовано і впроваджено отримані результати.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів «Від фундаментальних досліджень до медичної практики» (Харків, 2005), науково-практичних конференціях «Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб», присвяченій пам'яті академіка Л.Т. Малої (Харків, 2005), «Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики» (Харків, 2005), «Профілактика, діагностика та лікування - основні складові терапії» (Харків, 2006), «Сучасні аспекти діагностики, профілактики та лікування професійних і непрофесійних захворювань респіраторного тракту» (Донецьк, 2007), «Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб» (Харків, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових робіт (з них 4 - статті у спеціалізованих журналах, рекомендованих ВАК України, 6 - у матеріалах з'їздів, симпозіумів і конференцій.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 172 сторінках тексту і складається із вступу, аналітичного огляду літератури, опису об'єкту та методів досліджень та п'яти підрозділів власних спостережень, заключення, висновків і практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 30 таблицями і 10 рисунками об'ємом 10 сторінок. Список використаної літератури містить 278 джерел, з яких 164 - кирилицею, 114 робіт- латиницею, що складає 27 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 102 чоловіків, хворих на професійний бронхіт - робочих пилових професій машинобудівних підприємств м. Харкова. Вік обстежених осіб коливався від 35 до 60 років (в середньому 52,3±4,71 років). У 58 чоловік (56,9%) поряд з професійним бронхітом встановлено артеріальну гіпертензію II ст. (основна група), у 44 хворих на ПБ (43,1%) визначено нормальні значення артеріального тиску (група порівняння). Контрольну групу склали 15 практично здорових осіб.

Діагноз ПБ ставився згідно критеріїв GOLD (2006 р.) і інструкції МОЗ України (наказ №499 від 28.10.2003) з урахуванням «Списку професійних захворювань» (постанова Кабінету Міністрів України № 1662 від 08.11.2000) і інструкції з його застосування (наказ МОЗ України № 374/68/338 від 29.12.2000); діагноз АГ - у відповідності до класифікації ВООЗ/МОГ (2003 р.) і рекомендацій Української асоціації кардіологів (2004 р.). Хворі були обстежені в умовах клініки НДІ гігієни праці і професійних захворювань Харківського державного медичного університету.

Серед обстежених переважали особи зі стажем роботи більше 15 років (в середньому 20,7±2,05) за професією ливарники, шліфувальники, електрозвар­ники. Тривалість професійного бронхіту склала в середньому 9,3±1,18 років, артеріальної гіпертензії - 6,5±0,59 років.

За даними санітарно-гігієнічної характеристики було встановлено, що в процесі трудової діяльності на робочих впливав промисловий пил, який перевищував гранично допустимі рівні. У ливарних цехах пил містив вільний двоокис кремнію. У шліфувальників пил був змішаного складу з домішкою металів, абразивних матеріалів. На електрозварників у процесі трудової діяльності впливав зварювальний аерозоль, що містив, окрім двоокису кремнію і залізного пилу, також оксиди марганцю, фтору, хрому, нікелю, азота та ін. В залежності від особливостей технологічного процесу пил містив ряд токсичних речовин (окис вуглецю, сернистий газ, окисли азоту та ін.).

Відомо, що на розповсюдженість і ступінь тяжкості ПБ чинить вплив тютюнопаління. Воно сприяє розвитку обструктивних порушень вентиляційної функції легенів і прогресуванню захворювання (Каролі Н.А., Ребров А.П., 2004; Gan W.Q. et al, 2005). Серед обстежених нами осіб 68 чоловік (66,7%) палили, 22 чоловіки (21,6%) палили в минулому і 12 чоловік (11,8%) - не палили. Інтенсивність паління більшості осіб (82,3%) становила більше 10 пачок/років («безумовні курці»), причому у 36,7% обстежених вона склала більше 25 пачок/років («злостні курці»). Встановлено, що основна група та група порівняння за інтенсивністю паління суттєво не відрізнялися (р>0,05). Найвищою інтенсивніть паління була у хворих на ХОЗЛ, особливо ХОЗЛ II стадії.

Поряд із загальноприйнятими клініко-лабораторними методами дослідження вивчалися імунний статус, цитокіновий профіль, толерантність до фізичного навантаження, якість життя хворих. Кількісне визначення цитокінів проводилося твердофазним імуноферментним методом. Відносний вміст Т-, В-лімфоцитів і їх субпопуляцій визначали в реакції непрямої імунофлюоресценції з використанням моноклональних антитіл. Субпопуляції Т-хелперів ідентифікували за допомогою проточної лазерної цитфлюометрії. Про стан гуморального імунітету судили за результатами визначення вмісту І^А, IgG, IgM, IgE у сироватці крові імуноферментним методом. Толерантність до фізичного навантаження оцінювалась за допомогою тесту 6-хвилинної ходьби. При оцінці якості життя використовувалась офіційна версія респіраторного опитувальника госпіталя Св. Георгія. В комплекс обстеження також було включено спірографію, рентгенографічне дослідження органів грудної клітки, електрокардіографію та ехокардіографію. Статистична обробка результатів дослідження проводилася методами параметричної і непараметричної статистики з використанням програмного забезпечення Excel, Statistica 7.0 для Windows.

Результати дослідження та їх обговорення. У хворих на ПБ у поєднанні з АГ в порівнянні з хворими на ПБ без супутньої патології встановлено більш виражені клінічні прояви захворювання. Частота загострення ПБ в основній групі склала в середньому 3,9±1,25 проти 2,8±0,91 разів на рік у групі порівняння (р<0,05). Кашель, найбільш характерна і постійна скарга у обстежених хворих, був частіше в основній групі (у 93,6% проти 88,7%), виникав переважно вранці (у 73,0% проти 66,9%), був непродуктивним. Задишка при звичному навантаженні, як суб'єктивний прояв бронхіальної обструкції, виявлялася у хворих на ПБ з АГ вже при ХОЗЛ І стадії (у 28,7%), в той час як у хворих на ПБ без АГ цей симптоммав місце тільки при ХОЗЛ II стадії. Вірогідно нижчі показники ОФВ1 при ХОБЛ II стадії на фоні АГ (57,8±2,34% проти 63,8±1,47%, р<0,05) свідчили про більшу вираженість бронхіальної обструкції у хворих з поєднаною патологією. Зниження толерантності до фізичного навантаження у пацієнтів з ПБ на фоні АГ проявлялося у зменшенні дистанції 6-хвилинної ходьби до 392±21,7 м проти 478±29,7 м у групі порівняння (р<0,05). Ці дані пояснюються тим, що у хворих основної групи частіше, ніж у групі порівняння, визначалася ХОБЛ II стадії (51,7% проти 43,2%).

При наявності поєднаної патології були встановлені тісніші, ніж у хворих на ПБ без супутньої АГ, кореляційні зв'язки між тривалістю ПБ та частотою загострень захворювання (г=-0,50, проти г=-0,42, р<0,05); між інтенсивністю кашлю та вираженістю задишки (г=0,46 проти г=0,31, р<0,05); між показником легеневої вентиляції ОФВ1 та толерантністю до фізичного навантаження (г=-0,60 проти г=-0,47, р<0,05). Вищенаведені дані, а також позитивний кореляційний зв'язок між наявністю АГ та вираженістю ПБ (г=0,48, р<0,05) свідчать про вплив АГ на прогресування ПБ, що узгоджується з даними інших авторів про більш тяжкий перебіг поєднаної патології (Дворецький Л.І., 2003; Чазова І.Є., 2006).

Наростання респіраторної симптоматики та зниження показників функції зовнішнього дихання і толерантності до фізичного навантаження зумовили зниження якості життя (ЯЖ) хворих на ПБ у поєднанні з АГ. Найбільш суттєву роль при цьому відігравали ознаки «симптоми» і «наслідки», в той час як у групі порівняння превалювали «симптоми» і «активність». Причому, по мірі прогресування ПБ аналогічним чином змінювалася структура ЯЖ в обох групах. Якщо у хворих на ПБ без ознак бронхіальної обструкції на ЯЖ впливали респіраторні прояви (критерій «симптоми»), то при ХОБЛ у зниженні ЯЖ важливого значення набував вплив психосоціальних факторов (параметр «наслідки»).

Певно, така відмінність пояснюється тим, що, хоча найбільший вплив на ЯЖ у всіх обстежених хворих чинили дихальні розлади (показник «симптоми»), наявність супутньої АГ і пов'язаних з нею більш тяжких проявів захворюванння та додаткових соціальних наслідків обумовила більшу значущість психологічних проблем (критерій «наслідки») порівняно із впливом обмежень фізичної активності (параметр «активність»). Це підтверджується встановленими кореляційними зв'язками між наявністю АГ та показниками «симптоми» (г=0,72, р<0,01), «наслідки» (г=0,65, р<0,01), «активність» (г=0,56, р<0,05).

З'ясовано наявність кореляційних зв'язків між параметрами ЯЖ і клінічними показниками ПБ. Так, з тривалістю ПБ корелювали параметри «симптоми» (г=0,65, р<0,01), «активність» (г=0,52, р<0,05), «наслідки» (г=0,45, р<0,05). Ще тісніші кореляційні зв'язки встановлені між частотою загострень ПБ і критеріями «симптоми» (г=0,68, р<0,01), «наслідки» (г=0,61, р<0,01), «активність» (г=0,55, р<0,05). Окремі симптоми впливали на ЯЖ не однаково. Інтенсивність кашлю суттєво впливала на показник «симптоми» (г=0,76, р<0,01), в меншій мірі - на «активність» (г=0,43, р<0,05) і «наслідки» (г=0,41, р<0,05). Щодо задишки, то було встановлено сильний кореляційний зв'язок умов їївиникнення з критерієм «активність» (г=0,91, р<0,001), менш тісний - з параметрами «симптоми» (г=0,48, р<0,05) і «наслідки» (г=0,37, р<0,1).

Зміни ЯЖ обстежених хворих були пов'язані с параметрами легеневої вентиляції. Так, значення ОФВ1 впливало на показники «симптоми» (г=-0,76, р<0,01), «активність» (г=-0,75, р<0,01), «наслідки» (г=-0,68, р<0,01). Індекс ОФВ1/ФЖЄЛ наступним чином корелював з показниками ЯЖ: «симптоми» (г=-0,73, р<0,01), «активність» (г=-0,71, р<0,01), «наслідки» (г=-0,65, р<0,01). Можна дійти висновку, що роль вентиляційних порушень у зниженні ЯЖ хворих на ПБ практично в рівній мірі реалізується за посередництвом респіраторних проявів захворювання («симптоми») і зниження фізичної активності пацієнтів («активність»).

Відстань, пройдена в тесті з 6-хвилинною ходьбою, була пов'язана з показниками «активність» (г=-0,82, р<0,01), «симптоми» (г=-0,71, р<0,01), «наслідки» (г=-0,62, р<0,01). Отже, зниження толерантності до фізичного навантаження є одним із механізмів погіршення ЯЖ (за рахунок компоненту «активність») у хворих на ПБ.

Характер наведених кореляційних зв'язків дозволив нам використовувати встановлені зміни показників якості життя як додаткові критерії в оцінці стану здоров'я пацієнтів із ПБ на фоні АГ. Це узгоджується з положенням про те, що зміни якості життя, поряд з клінічною симптоматикою, можна використовувати як прогностичну ознаку прогресування захворювання і показник контролю над перебігом хвороби (Чучалін А.Г., 2006; Ушаков І.Б., 2002; Захарченко М.П., 2001).

При зіставленні клінічних проявів ПБ та АГ в різних професійних групах було встановлено, що частота загострення ПБ була вищою у електрозварників порівняно з ливарниками і шліфувальниками (3,7±1,37 проти 2,8±0,91 та 2,9±0,98 відповідно, р<0,05). Інтенсивність кашлю була більшою також у електрозварників і ливарників порівняно зі шліфувальниками (1,68±0,08 та 1,65±0,05 проти 1,49±0,03, р<0,05). Задишка навіть за незначного фізичного навантаження виникала у 43,3% електрозварників, тоді як серед ливарників - у 30% хворих і майже вдвічі менше (16,3%) - серед шліфувальників. Вираженість задишки, оцінювана в балах, складала у електрозварників в порівнянні з ливарниками і шліфувальниками 3,62±0,25 проти 2,89±0,16 і 2,66±0,35 (р<0,05). За даними спірографічного обстеження, вентиляційні порушення визначалися найбільш вираженими в групі електрозварників, менш істотними - у хворих інших професій. При проведенні тесту з 6-хвилинною ходьбою виявилося зниження показника у групі електрозварників відносно ливарників і шліфувальників (390±20,70 м проти 465±20,40 м і 487±24,20 м, р<0,05).

Встановлені особливості клінічних проявів ПБ в окремих професійних групах можна пояснити характером умов праці. Різний за природою і властивостями пил викликає певні зміни слизової оболонки бронхів (Ьєбієг C., Temple M., 2006; Палєєв Н.Р., 2002; Краснюк, 2000). Так, у ливарників внаслідок переважної дії кварцевмісного пилу більш характерна атрофія залоз бронхів і слизової оболонки зі склерозом її власного шару, стінок дрібних кровоноснихсудин, міоцитів. При цьому, як правило, у ливарників на ранніх етапах розвитку захворювання виникає бронхіальна обструкція за малої вираженості запального процесу (Велічковський Б.Т., 2001). Змішаний пил, що виділяється в процесі роботи шліфувальника, має переважно механічний подразнюючий вплив, а фіброгенна і сенсибілізуюча дія менш виражені (Степаніщева Л.А., Ігнатова Г.Л., 2004). Можливо, тому у шліфувальників визначалася менша задишка, менш виражені вентиляційні порушення і зниження толерантності до фізичного навантаження. У електрозварників у процесі трудової діяльності утворюється електрозварювальний аерозоль комбінованого складу, що чинить токсичну, подразнюючу і сенсибілізуючу дію. Превалює клітинна реакція в стінці бронхів (Палєєв Н.Р. та інші, 1998). В результаті розвивається так званий «щільний набряк» слизової оболонки, бронхіальний секрет більш в'язкий. При данному виді ендобронхіту вірогідно частіше у порівнянні з ендобронхітом від дії кварцевмісного чи металевого пилу виникає трахеобронхіальна дискінезія і обтурація бронхів слизистими пробками (Кругліков Г.Г. та інші, 2003). Внаслідок сенсибілізації до алергенних компонентів зварювального аерозолю рано развивається бронхоспазм, визначається більш тяжкий перебіг, ніж у хворих інших професійних груп, частий інтенсивний кашель, більш виражена бронхіальна обструкція зі зниженням толерантності до фізичного навантаження.

Аналіз показників ЯЖ в залежності від професії обстежених дозволив встановити особливості змін ЯЖ у хворих різних професій. У електрозварників в структурі зниження ЯЖ домінували респіраторні симптоми (показник «симптоми»), потім - психосоціальний компонент (критерій «наслідки») і, в меншій мірі, обмеження фізичної діяльності, що були обумовлені вираженістю клінічних проявів (параметр «активність»). В групі ливарників найбільше значення мали психосоціальні аспекти («наслідки»), в меншій мірі - вплив респіраторної симптоматики («симптоми») і обмеження фізичної активності («активність»). Серед шліфувальників також переважав показник впливу психосоціальних факторів («наслідки»), однак наступним за значущістю було обмеження рухових можливостей («активність») і найменший вплив мали дихальні порушення («симптоми»).

Наведені особливості структури зниження ЯЖ у осіб різних професій пов' язані з характером їх захворювання. Наприклад, домінуючий вплив респіраторних порушень і обмеження фізичної активності у групі електро­зварників можуть бути обумовлені тим, що саме в цій професіональній групі встановлена більш виражена клінічна симптоматика, часті загострення ПБ, зни­ження толерантності до фізичного навантаження. В той же час у ливарників менш виражені клінічні прояви відобразилися на змінах ЯЖ з превалюванням психосоціальних факторів. В групі шліфувальників найменш виражений перебіг захворювання супроводжувався меншим впливом респіраторної симтоматики на

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

О О Калмиков - Iмунозапальні аспекти патогенезу професійоного бронхіту у поєднанні з артеріальною гіпертензією