K C Дяк - Iнтерпретація соціальних прогнозів у інтелектуальному фантастичному кіномистецтві - страница 1

Страницы:
1 

Наукові записки. Серія "Культура і соціальні комунікації1

УДК303.444:791.43

Дяк Леся Степанівна,

спеціаліст відділу зв'язків з громадськістю Національного універси­тету "Острозька академія"

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГНОЗІВ У ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОМУ ФАНТАСТИЧНОМУ КІНОМИСТЕЦТВІ

З допомогою ретроспективного методу в статті роз­глядається проблематика соціальних прогнозів в інтелек­туальному фантастичному кіномистецтві німецького екс­пресіонізму, ретрофутуризму та кіберпанку; визначаєть­ся поняття "інтелектуальне фантастичне мистецтво"; встановлюються зв'язки між футурологічними розробками та їх інтерпретацією в кіномистецтві; подаються резуль­тати контекстуального аналізу одного з найновіших філь­мів інтелектуальної кінофантастики "Антени" Естебана Сапіра. Ретроспективний та контекстуальний аналіз да­ють можливість охарактеризувати сучасні проблеми ін­телектуальної кінофантастики, які полягають у відсут­ності новаторства в кіноестетичних та тематичних ви­мірах, послабленні динаміки взаємодії із суспільством.

Ключові слова: інтелектуальне фантастичне кіно, фу­турологічні концепції, соціальний прогноз.

С помощью рестоспективного метода в статье рассма­тривается проблематика социальных прогнозов в интел­лектуальном фантастическом киноискусстве немецкого киноэкспрессионизма, ретро футуризма, киберпанка; опред­еляется понятие "интеллектуальное фантастическое ки­ноискусство"; устанавливаются связи между футурологи-ческими разработками и их интерпретацией в киноискус­стве; приводятся результаты контекстуального анализа одного из самых новых фильмов интеллектуальной кинофан­тастики "Антенни" Эстебана Сапира. Ретроспективный и контекстуальный анализ дают возможность характери-зировать современные проблемы интеллектуальной кино­фантастики, которые заключаются в отсутствии нова-

© Дяк Леся Степанівна, 2010торства в киноэстетических и тематических измерениях, ослаблении динамики взаимодествия с обществом.

Ключевыйе слова: интелектуалъное фантастическое кино, футурологические концепции, социальный прогноз.

With the help оf retrospective method the article considers the problemof Socialprognosisinthe sphere of Intellectualfantastical cinematographic art of German expressionism, Retrofuturism and Cyberpanc, the term of "Intellectual fantastical art" is being determined and the connections between futuristic researching and their interpretation in the cinematographic art are being determined. The results of analysis of one of the latest films of Intellectual fantastic "Antena" of Esteban Sapir are given. Retrospective and contextual analysis give us the opportunity to characterize the modern problems of intellectual fantastical cinematographic art, that show the absence of innovatory in cinema esthetic and thematic spheres, weakening of the dynamic of the interaction with the society.

Key words: intellectual fantastical cinema, futurological ideas, social prognosis.

Епоха XXI ст. вимагає переорієнтації стратегій, зміни параме­трів вивчення і сприйняття творів мистецтва, зокрема кінотек-стів. Розгляд інтелектуальної кінофантастики як засобу розду­мів над соціальними прогнозами, міфоконструювання, створен­ня нових антропологічних моделей дозволить виробити новий ін­тегральний підхід до вивчення цього важливого напрямку в кіно­мистецтві. Для формування пріоритетів розвитку такого культур­ного явища як інтелектуальне фантастичне кіно, побудови прин­ципів його взаємодії із суспільством, побудови конструктивних зв'язків із масовим фантастичним кіно, яке набуває метарефлек-сивного характеру, потрібно осмислити ці проблеми в контексті сучасних економічних, соціальних, мистецьких процесів.

Кіномистецтво має потенційну здатність залучити до озна­йомлення з прогнозами розвитку людства ту частину громад­ськості, яка ігнорує наукові футурологічні прогнози, і спровоку­вати інтеракцію громадськості та новий інтерес до глобальних проблем, який послабився через втому від негативних прогнозів.

Тема осмислення футурологічних прогнозів у інтелектуальній кінофантастиці поки що недостатньо висвітлена наукою. У пра­ці "Фантастика і футурологія" Станіслава Лема [6] аналізуєть­ся взаємозв'язок футурології і літератури. Підвищена увага до жанру кінофантастики починає проявлятися в сучасних "cinema

studies" - дослідженнях західних авторів, проте специфіка їхньо­го підходу полягає у акцентації на масовому фантастичному кіно.

Головними методами, які були використані для написання робо­ти є: контекстуальний аналіз, ретроспективний метод, інтерпретація.

Прикладним емпіричним матеріалом є контекстуальний ана­ліз одного з найновіший фільмів інтелектуальної фантастики - фільму Естебана Сапіра "Антена" (обраними контекстами є: світоглядно-мистецький напрям, кінематографічні джерела, ре­жисерський дискурс, медіальний вимір та вимір фізичної антро­пології) постмодерністського ретрофутуристичного кінотвору, проблемне поле якого - тоталітарний вплив медійного простору майбутнього на особистість. Теоретичною основою практичного розділу стала книга дослідника кіно М. Шіона "Кінематографіч­на Одісея Кубрика", в якій вчений використовує контекстуаль­ний аналіз для вивчення фільму "Космічна Одісея 2001".

Обґрунтовані соціальні прогнози враховують перспективи економічного, екологічного, демографічного розвитку, науково-технічних інновацій, культурно-ціннісних трансформацій, між­народних відносин тощо.

Відмінність вивчення інтерпретації соціальних прогнозів об­ґрунтованих суджень про можливі стани того чи іншого явища в майбутньому, альтернативні шляхи і терміни їх реалізації в ін­телектуальному кінематографі і масовому характеризується тим, що масове кіно має можливість донести свої екскурси в майбутнє широкій аудиторії і претендувати на більшу ймовірність обгово­рення світовою громадськістю порушеної проблематики (яскра­вим прикладом є досвід "Матриці"). Але масова культура проду­кує свої тексти, використовуючи здобутки елітарної культури. З іншого боку, властивим для масової культури є ефект псевдопе-редбачення, яке може бути умисним, адже епоха інформаційних технологій є субстратом для розбудови масової культури, тому можна припустити, що масова культура творитиме образ май­бутнього, вигідний їй самій. Проте для того, щоб цілісно проана­лізувати інтерпретацію соціальних прогнозів в інтелектуально­му кіно, необхідно враховувати кінопроцес у цілому.

Кінофантастика - напрям і жанр художньої кінематографії, який можна охарактеризувати підвищеним рівнем умовності, що полягає в порушенні правил репрезентації дійсності. Т. Ельзес-сер використовує в статті "Соціальна мобільність і фантастика німецького німого кіно" слово "fantastic", яке відноситься по суті до ефектів фантастичного і багатої культурно-історичної тради­ції німецького кіно.

Поняття інтелектуального кіно виникло в лоні дискусій на тему європейського кіно. Поняття європейського інтелек­туального кіно пов'язується та ілюструється характеристика­ми, зазначеними Н. Самутіною [8]: ставлення до кінематогра­фа як до мистецтва й інтелектуальної практики; виділення фі­гури режисера-автора, орієнтація на проблемну тематику, вирі­шення серйозних філософських або соціальних питань; орієнта­ція на новаторство форми, позанаціональність, чітке визначення свого кола глядачів через текстові і позатекстові практики. Отже, виходячи з характеристик інтелектуального кіно, можна зробити висновок, що саме воно претендує на здатність осмислювати со­ціальні прогнози.

Інтелектуальне фантастичне кіно логічно визначається як мис­тецтво, що утворилося завдяки поєднанню жанрового фантастич­ного кіно та елементу експерименту, авторського бачення в кіно.

Кінематограф німецького експресіонізму першим у кіномис­тецтві поставив завдання конструювати образи майбутнього. Причиною цього явища є переломний історичний момент, який спровокував загострення чутливості, інтуїції творців до розви­тку соціальних процесів та потребу дати відповіді на філософ­ські, соціальні, політичні питання [5]. Існує ідейна сукупність фільмів німецького експресіонізму, центральним персонажем яких є маніпулятор і які передбачали тиранію: "Кабінет доктора Калігарі" Роберта Віне, "Доктор Мабузе, гравець" Фріца Ланга, "Кабінет воскових фігур" П. Лені, "Носферату" Ф. Мурнау (ре­жисер відходить від експресіоністичних ідей в бік реалістичних) та фільм Ф. Ланга "Метрополіє", який є найбільш важливим у руслі досліджуваної теми.

Фріц Ланг, перший культовий німецький режисер, поєднує драматичні прийоми, запозичені з різних дискурсів. Німецька кі-ноіндустрія 1920-х pp. скорочує "Метрополіє", профануючи ху­дожні якості фільму, і надалі більше не допускає поєднання екс­перименту та елементів масового кіно. Традиція зображення то­талітарного, технізованого, урбанізованого, утопічного майбут­нього, яку започаткував німецький експресіонізм, а саме фільм "Метрополіє" Ф. Ланга, була підхоплена такими режисерами, які працювали над темою майбутнього, і надзвичайно вплинула на кінофантастику, про що свідчать, наприклад, фільми "Бразилія" Т. Гільяма, "Альфавіль" Ж. Годара. В кінокритиці та науках про кіно виникло таке явище, як ретрофутуризм, який є способом повернення до образів міст, людей, подій майбутнього, зображе­них у кінофільмах початку першої половини XX ст.

Новим напрямом розвитку кінофантастики є кіберпанківське кіно, в якому яскраво простежуються ідеї "третьої хвилі" О. Тоф-лера [1], зокрема, про якісну зміну інформаційної сфери, де спіл­кування між комп'ютером та людиною максимально спрощене, реальний світ занурений у віртуальний, відбувається посилена інтелектуалізація людського мислення. Кіберпанк оперує низ­кою основних понять: кіберпростір, кіберпанківська чутливість, гомі (залишки постіндустріального ландшафту), виникненню і поясненню яких кінофантастика завдячує масовим фільмам: "Ві-деодром" Кроненберга, "Матриця" братів Вачовські, "Той, що бі­жить по лезу" Рідлі Скотта. Але після осмислення цих ідей в ав­торському фільмі "Авалон" Мамору Осії виникає принципово нова метафізична ідея виходу поза межі власної свідомості через посередництво комп'ютера, яка характеризується появою осо­бливого трансцендентного досвіду у комунікаційних відносинах, зміною пріоритетів посткіберпанківського дискурсу.

Контекстуальна інформація (світоглядно-мистецький на­прям, кінематографічні джерела, режисерський дискурс, меді­альний вимір та вимір фізичної антропології) створює фон для інтерпретації футурологічної проблематики одного з найнові­ших фільмів інтелектуальної кінофантастики "Антена".

Фрагментарність, колажний принцип, цитатне мислення як художній принцип, інтертекстуальність у фільмі "Антена" Есте-бана Сапіра дозволяють ідентифікувати його як постмодерніст-ський твір. Одним із центральних понять постмодернізму є по-стмодерністська чутливість, яка полягає в сприйнятті і представ­ленні людиною світу як безопорного хаосу. Постмодернізм за­перечує цілісний погляд на світ. За своєю природою постмодер­нізм антиутопічний, не обернений в майбутнє. Саме виникнення постмодернізму якраз і було реакцією на утопізм як "інтелекту­альну хворобу майбутнього", якою була уражена друга половина XIX і перша половина XX ст.

Кінематографічними джерелами є засоби образності німець­ких та французьких кінофільмів 20-30-х років, кінематограф Тіма Бартона, Террі Гільяма. Темпоральність фільму, а саме, створення такого відчуття тривалості, яке б не викликало у гля­дача переживання деякого "режисерського" часу, а яке б органіч­но вливалася в потік передекранного часу, наявність хроносигма-тичних образів, описаних у праці Ж. Дельоза "Кіно", в яких точка або полотно відділяються від руху взагалі і проявляються самі по собі, свідчить про звернення до філософського трактування часу у "Солярісі" та "Сталкері" Андрія Тарковського, а комутація ка­дрів змушує аналізувати фільм невідривно від творчості Стенлі Кубрика, зокрема його фантастичного фільму "Космічна Одісея 2001". Естебан Сапір запозичує у Стенлі Кубрика питання про те, як культура комутації розповідає нам про зміни, які відбува­ються з людською пам'яттю і людським мисленням.

Режисерська практика Естебана Сапіра проходила на телеба­ченні. У цьому фільмі ставилася мета поділитися когнітивним та емоційним досвідом кінематографіста, який тривалий час був творцем телевізійного простору.

Наратив Телеполіса, або "La Antena" конструює розповідь про відеократію, інфільтрацію ЗМК в щоденному житті і полі­тичному маніпулюванні через ЗМК. Телебачення перебуває у тісній взаємодії з тоталітарним суспільством. По-перше, телеба­чення перетворює суспільство на тоталітарне. С. Г. Кара-Мурза [4] переконує в тому, що телебачення на Заході усунуло демо­кратію як таку, бо демократія означає критичний розгляд про­блеми і розумний вибір у вигляді політичних ідей. Телебачення використовує такі маніпулятивні засоби, як: створення загрози, підміна понять, поширення стереотипів, неправомірна аналогія, звернення до авторитетів, фрагментація інформації, неповнота інформації, вплив на емоції.

Проте телебачення - це лише один із чинників небезпеки. О. Л. Вартанова [3] в статті "До чого призведе конвергенція ЗМІ?" прогнозує реванш конвергенції медіа. В основі техноло­гічної конвергенції медіа лежить процес дигіталізації, перекла­ду вмісту в цифрову форму. Цифровий формат вмісту дозволяє здійснювати його поширення в різних формах, незалежно від конкретної індустрії ЗМК і технологічних платформ. Конверген­ція передбачає також, що користувач он-лайн медіа стає частково редактором, частково навіть творцем нових змістовних продук­тів. Проте існує загроза олігополії, адже домінуючі на інформа­ційному ринку компанії контролюватимуть до 80-90% ресурсів.

Важливими у фільмі є моменти фізичної реальності, які вира­жаються у тілесності персонажів. Естетика потворності при­сутня у сюрреалістичних образах "Антени". Якщо тіло є згуст­ком соціальної пам'яті, одночасно залишаючись згустком при­родної (генетичної) пам'яті, то можна змоделювати передісторію появи настільки химерних тіл. Екологічна криза, біотехнологіч-не зловживання - неправильний спосіб циркулювання інформа­ції, що призводить до спотворення тіла. Естебан Сапір таким чи­ном порушує, в першу чергу, питання фізичної антропології. На межі XXI століття, після того, як було розшифровано геном люди­ни, тенденція до панування технократичного підходу до людини стала найбільш небезпечною. Існує проблема у виробленні нового антропологічного погляду на людину в умовах глобальної технізо­ваної ситуації. Процес дослідження ДНК швидко автоматизуєть­ся. До 2020 року карта 100 000 людських генів може повністю змі­нити чимало наук, особливо медицину. Мічіо Кайку у книзі "Як наука змінить XXI століття" [3, 208-209] стверджує, що біомо-лекулярна революція дасть нам можливість зрозуміти взаємодію між генами, протеїнами, клітинами, нашим довкіллям, психікою.

Постмодерністичні та ретрофутуристичні у естетичному, на-ративному, тематичному плані принципи фільму "Антена", об­рані режисером, виражають сучасну кризу інтелектуальної кіно­фантастики, яка займається глобальною проблематикою. За до­помогою символів кіномистецтво створює концепції умовно по­зитивних або негативних образів майбутнього. Ф. Полак виражає співвідношення між динамікою мистецтва та культури таким чи­ном: "Деформація образу майбутнього в культурі викликає зане­пад образу майбутнього в мистецтві" [1], з якого логічно виво­диться модель занепаду образу майбутнього в очах суспільства через мистецтво, і навпаки - створення мистецтвом такого об­разу майбутнього, який спонукатиме до діяльності, викликатиме віру в майбутнє. Завданням інтелектуальної кінофантастики є не нагнітати песимістичні настрої феноменальними відкриттями, а сприяти осмисленню прогнозів майбутнього. Альтернативою по­рушення теми прогнозів песимістичного спрямування могли б стати ідеї постекономічного суспільства Іноземцева, образ сус­пільства, побудованого "третьою хвилею", досягнення альтерна-тивістики як однієї з сучасних футурологічних концепцій. Кіль­кість футурологічних праць збільшується, тому інтелектуальне фантастичне кіно не встигає охопити більшість вагомих аспек­тів. Проте існують конкретні тематичні вакууми - інтелектуаль­на кінофантастика не концентрується на проблемах сім'ї майбут­нього як основній темі, формуванні нової психосфери особистос­ті майбутнього. В цьому плані робота може бути корисною без­посередньо для творців кіно; українських інтелектуалів, які по­ставлять мету подолати проблему відсутності власного погляду у світовому кінематографі на глобальні проблеми, можливі шля­хи розвитку майбутнього. Незважаючи на те, що в українсько­му кінематографі існують суттєві проблеми у створенні фільмів, фантастичних в тому числі, український глядач є суб'єктом кіно-процесу і кінофантастика іноземних країн бере участь у творенні його уявлення про світ у майбутньому.

З соціологічного погляду вивчення футурологічних прогно­зів у напрямах інтерпретації самих кінотекстів та аналізу того, за яким принципом глядацька аудиторії відбирає та пояснює фан­тастичні фільми, дасть можливість зробити висновки про сучас­не ставлення суспільства до глобальних прогнозів і прогнозів взагалі та екстраполювати ці тенденції в майбутнє.

Напрацювання також можуть бути використаними як тео­ретична база для організації тематичного обговорення в диску­сійних культурологічних та кіноклубах, або в будь-яких інших культурологічних заходах, які відбуваються при університетах, культурно-просвітницьких організаціях. Можливі варіанти за­стосування результатів - наукові конференції на тему розвитку кіномистецтва, інформаційного суспільства, глобалізаційних процесів, футурологічних прогнозів.

Література

1. Антология современной классической прогностики. Впе­реди XXI век : Перспективы, Прогнозы, Футурологи. 1952-1999 [Текст] / За ред. д-ра ист. наук, проф. И.В. Бестужев-Лады. - М. : Academia, 2000. - 480 с.

2. Вартанова О. Л. К чему приведет конвергенция ЗМК? [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://emag.iis.ru/arc/ infosoc/emag.nsf/BPA/b59 df6463a315de4c 32568fd0038da32.

3. Кайку Мічіо. Візії: Як наука змінить XXI сторіччя [Текст] / М. Кайку за ред. д-ра ф.-мат. наук, проф. І. Вакарчука ; пер. з анг. А. Кам'янець. - Львів : Літопис, 2004. - 543 с.

4. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. [Электронный ре­сурс]. - Режим доступа: http://www.koob.ru/karamurza/.

5. Кракауэр 3. От Калигари до Гитлера. Психологическая ис­тория немецкого кино [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://dnevkino.ru/library _kracauer _6.html.

6. Лем Станислав. Фантастика и футурология [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://lib.rus.ec/b/124257http: // www.kinozapiski.ru/article/92/.

7. Мартен Д. Соціологія глобалізації [Текст] / [Д. Мартен, Ж. Мецжер, Ф. П'єр] ; пер. з фр. Є. Марічева. - К.: Видавничий дім "КМ Академія", 2005. - 302 с. - (Актуальні світові дискусії).

8. Самутина Н. Авторский интеллектуальный кинематограф как европейская идея [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// www.kinozapiski.ru/ article/194/.

9. Фантастическое кино. Эпизод 1 [Текст] / Сост. Н. Самутина -М.: Новое литературное обозрение, 2006. - 408 с. - (Кинотексты)

Страницы:
1 


Похожие статьи

K C Дяк - Iнтерпретація соціальних прогнозів у інтелектуальному фантастичному кіномистецтві