Н І Петренко - Наукові підходи до визначення поняття пасив в обліково-економічній літературі - страница 1

Страницы:
1  2 

ISSN 1994-1749. Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу

УДК 657 Петренко Н.І., к.е.н., доц.

Житомирський державний технологічний університет

НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "ПАСИВ" В ОБЛІКОВО-ЕКОНОМІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Досліджено процес історико-облікової еволюції поняття "пасиву", розкрито сучасні ознаки пасиву балансу, запропоновано власний підхід до трактування поняття пасиву як обліково-економічної категорії

Постановка проблеми. Сучасна система бухгалтерського обліку, що сформувалася під впливом різноманітних чинників, вимагає дослідження певних бухгалтерських понять і категорій, в тому числі термін "пасив", не став виключенням. Незважаючи на те, що однією з головних складових бухгалтерського балансу є пасив, ні в минулому, ні в теперішній час питанню визначення пасивів як економічної категорії, не приділялося належної уваги. На сьогодні дане поняття має значну кількість різних підходів щодо його тлумачення. Саме тому виникає необхідність дослідити зміст, характеристику та особливості категорії "пасив".

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Визначення сутності пасиву було предметом дослідження вітчизняних та зарубіжних дослідників. Серед вітчизняних авторів це М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуев, С.Ф. Голов, З.В. Гуцайлюк, Є.В. Калюга, М.О. Козлова, Г.Г. Кірейцев, М.В. Кужельний, Ю.А. Кузьмінський, І.Д. Лазаришина, Ю.Я. Литвин, В.Г. Линник, Е.В. Мних, О.А. Петрик, М.С. Пушкар, В.С. Рудницький, В.В. Сопко, Н.М. Ткаченко, М.Г. Чумаченко, В.Г. Швець, В.О. Шевчук та інші. Серед зарубіжних авторів слід відмітити праці таких вчених як Х. Андерсон, В.Д. Андреєв, С.Б. Барнгольц, Дж. Блейк, В.В. Бочаров, Ю.О. Данилевський, Д.А. Єндовицький, В.В. Качалін, В.В. Ковальов, Д. Колдуелл, В.Ф. Палій, В.І. Петрова, Я.В. Соколов, Е. Хелферт, Е.С. Хендріксен, А.Д. Шеремет. Враховуючи попередні надбання науковців, які досліджували пасив, слід відмітити відсутність єдиних методичних та організаційних підходів до концепції бухгалтерського обліку пасивів у системі управління економікою, що і зумовило актуальність проведеного дослідження.

Сучасний стан бухгалтерського обліку пасивів характеризується такими негативними явищами, як: неузгодженістю у визначенні змісту бухгалтерського обліку пасивів; неврегульованістю методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності пасивів, недосконалістю бухгалтерської облікової термінології щодо пасивів.

Мета нашого дослідження полягає в тому, щоб з урахуванням досягнень та досвіду економічної науки та практики уточнити понятійний апарат у частині поняття "пасив" на підставі аналізу літературних джерел періоду з поч. ХІХ ст. до сучасності.

Викладення основного матеріалу. Будь-яке дослідження слід розпочинати з історії виникнення того чи іншого об'єкта дослідження. Історичний метод дає змогу отримати різні точки зору, що формувалися протягом тисячоліть та прослідкувати їх фактори, що вплинули на сутність понять.

Виникнення поняття "пасиву" необхідно починати розглядати з історії виникнення бухгалтерського балансу, а саме з історії виникнення подвійного запису, що сприяв початку складання фінансових звітів за певними принципами. Вивчення і удосконалення балансу розпочалось з ст. до н.е. в Стародавньому Римі. Розглянемо нижче наведену таблицю 1, в якій міститься інформація поглядів різних вчених, які досліджували і давали характеристику балансу [7].

© Петренко Н.І., 2011

275

Таблиця 1. Дефініція пасиву з точки зору вчених XIX - XX століття

№ з\п

Вчений

Визначення "Пасив"

1

М. Берлінер (1893)

Кожний баланс розглядав ліквідаційним. Пасив був не що іншим, як діловим розпорядженням майновою масою активів, тобто планом розподілу майном. Згідно з господарською теорією, пасив представляв собою від'ємні облікові статті, в свою чергу, поділялись на дві сторони: 1)дебетову, призначену для запису збільшення додатних статей та рівнозначного в математичному відношенні зменшення від'ємних статей; 2) кредитову - для запису зменшення додатних статей та рівнозначного в математичному відношенні збільшення від'ємних статей

2    1   Г. Нікліш (1876-1946)   | Пасив балансу включав рахунки власника і кредитора

3

Г. Холцер (1936)

При визначені балансових складових виходив із його зовнішньої форми, говорячи про баланс як засіб обчислення вартості. Актив і пасив представляв як окремі частини, рівні за сумою групи рахунків, між якими існує певний кореспондуючий зв'язок

4

У. Шмаленбах (1873­1955)

Пасив - доходи, які ще не стали витратами. Його він поділив на наступні розділи: 1) видатки, але ще не витрати (заборгованість постачальникам, по заробітній платі тощо); 2) надходження, але ще не витрати (одержані позики тощо); 3) витрати, які стануть цінностями (резерви тощо); 4) доходи, які стануть цінностями (одержані аванси тощо); 5) капітал

5

Е. Косіоль (1940)

Актив і пасив розглядав, як зброєю обліку руху вартостей

6

К. Понайотопуло (1926)

Пасив - права третіх осіб та власника даного господарства (капітал), які розповсюджуються на майнову масу. Теорія трьох рядів рахунків голосить, що всі господарства відкривають особливі двосторонні таблиці або рахунки, в яких стан та збільшення активу, пасиву та капіталу записуються на тій же сторінці, на якій вони знаходяться в балансі, так і в наведеному рівнянні (А=П+К), а їх зменшення відображається на протилежних сторонах рахунків

7

Ф. Лейтнер

В рахунках пасиву, до яких відносяться власні та залучені засоби(тобто Капітал і борги), стан та збільшення, відмічаються з правої сторони

8

Е. де Фаж (1928)

За просторовою теорією. Вчений порівнював всю господарську діяльність з полем, яке має дві зони -зовнішню (пасив) і внутрішню(актив). Вважав що пасив відображає минулий і майбутній час, актив - теперішній час

9

Ч.Е. Шпруг (1842-1912)

Пасив - те, що я повинен

10

Ф. Єзерський (1836­1916)

Актив - засоби, Пасив - погашення

Проаналізувавши табл. 1, можна зробити висновок, що більшість дослідників характеризує дане визначення з точки зору того, які рахунки відносяться до складу пасиву. Слід відмітити і те, що У. Шмаленбах трактував визначення "пасив", як доходи, які ще не стали витратами. Окремої уваги заслуговують погляди Е. Косіоля, Е. де Фажа, Ч.Е. Шпруга, М. Берлінера, які тлумачили пасив не як складові певних рахунків, а як план ліквідації підприємства, рух майна або порівнювали з господарським процесом.

У 1933 році І.А. Кошкін [10] писав, що пасив - це джерело і умови формування засобів підприємства. В порядку наступного розширення цієї характеристики пасиву автор відмітив наступні моменти, які відносяться до його розвитку і визначенню (табл. 2).

Таблиця 2. Визначення і характеристика поняття "пасив" за І. А. Кошкіним [10]

Пасив - сукупність зобов'язань

Із принципу приватної власності - сукупність зобов'язань підприємства перед третіми особами і власними засновниками (А - П - К = З); соціалістичних підприємств сукупність зобов'язань, які виходять із принципів суспільної власності і планових розрахунків

Пасив - джерело засобів

Сукупність джерел виникнення засобів підприємства, тих джерел, за рахунок яких фінансується актив балансу. Ці джерела поділяються на дві групи:

1) власні фонди, тобто ті джерела засобів, які повністю знаходяться в розпорядженні підприємства;

2) кредити, тобто тимчасові джерела засобів, які використовуються певний період і в певних формах

Пасив -призначення засобів

Сукупність засобів підприємства, що згруповані за своїм призначенням та цільовим характером

Пасив -розподілення засобів

Сукупність засобів підприємства, що відображають функції соціального розподілу в частині розподілу продуктів праці. Виділяють такі основні напрямки в розподіленні виробленого продукту: 1) заміщення; 2) розширення; 3) забезпечення; 4) використання

Отже, автор стверджує, що пасив є відображенням джерел і умов формування засобів підприємства. Під умовами формування автор розуміє: 1) зобов'язання, які мають місце у відношенні приватних осіб; 2) зобов'язання і форми одержання засобів від суспільства; 3) елементи соціального розподілення продуктів і відображення запланованого цільового використання засобів [10, c. 270]. На нашу думку, окремо трактувати пасив як призначення засобів є недоцільно, адже за назвою джерела можна чітко знати і розуміти призначення того чи іншого засобу. Цілком погоджуємося з І.А. Кошкіним саме в тому, що пасив є сукупністю і джерелом засобів.

В табл. 3 представлені визначення бухгалтерського терміну "пасив", які викладені в роботах сучасних вітчизняних вченіх-економістів. Очевидно, що в даний час не має однозначного трактування цього терміну.

Таблиця 3. Трактування терміну "пасив" в сучасній економічній літературі

Джерело                                      Визначення "пасив"

1 2

Б. Нідлз, Х. Андерсон, Д. Колдуєл, [11, с. 21]

"...зобов'язання, що припускають потенційне зменшення доходів, яке виходить із отриманих активів або послуг від інших юридичних осіб, які прийняті даними юридичними особами в результаті раніше проведених операцій, здійснених в минулому"

Сопко В.В. [15, с. 106]

"...сума власних і позичених коштів для господарювання, що виражає виробничі (господарські) відносини"

Кужельний М.В., Линник В.Г. [11, с. 93]

"...це система показників, які відображають джерела утворення й цільове призначення засобів господарства, також згрупованих у якісно однорідні групи"

Бутинець Ф.Ф. [5, с. 111]

"...перелік джерел фінансування активів. Терміном "пасив" позначаються два поняття: борги кредиторам та вся сума внесених в підприємство капіталів, як власних, так і залучених"

Бакаєва А.С. [1, с. 45]

"...сукупність зобов'язань, які виникають у результаті заборгованості організації в наслідок її господарської діяльності, розрахунки по якій призводять до витрачання коштів"

Продовження табл. 3

Благодатін А.А., Пантелєєв В.П. [2, с. 76]

"...1) частина бухгалтерського балансу, як правило права, що характеризує джерело утворення та цільове призначення коштів; заборгованість фірми або окремої особи; 2) сукупність боргів і зобов'язань підприємства (на противагу активам); 3) перевищення витрат над надходженням"

Борисов А.Б. [4, с. 91]

"...всі офіційні вимоги по відношенню до економічного суб'єкта"

Уолл І.Н. [18, с. 62]

"...в термінах балансового звіту пасиви представляють собою джерела фінансування. Це ті засоби, за рахунок яких придбаються активи компанії"

Аналізуючи табл. 3, відмітимо, що пасив балансу визначається як: 1) власні та залучені засоби для діяльності, що визначають виробничі відносини; 2) джерела формування господарських засобів; 3) джерела формування та цільового призначення засобів підприємства; 4) зобов'язання, які призводять до потенційного зменшення доходів; 5) ресурси, згруповані за призначенням: власний капітал і боргові зобов'язання.

Не можемо погодитись із твердженням А.Б. Борисова, що пасив - це "всі офіційні вимоги стосовно економічного суб'єкта" [4, с. 91]. На нашу думку, це твердження стосується трактування пасиву як юридичної категорії і не враховує ні економічних, ні облікових особливостей.

Слід відмітити, що розкриваючи термін "пасив", автори не обмежуються однією ключовою характеристикою. Виділяється три основні підходи до трактування пасиву: економічний, юридичний та бухгалтерський. Так, проф. В.В. Сопко крім визначення, наведеного